про відмову у задоволенні заяви про визнання протиправними дій,
вчинених на виконання рішення суду
28 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/292/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у цій справі позов задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування ОСОБА_1 при призначенні довічного грошового утримання до стажу роботи на посаді судді 2 років стажу роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, 2 років 4 місяців половини строку навчання в юридичному вищому навчальному закладі; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 додатково до спеціального стажу, що дає право на довічне грошове утримання 4 роки та 4 місяці та провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з загального стажу роботи судді, який дає право на відставку - 32 роки 10 місяців з урахуванням виплачених сум з 06 грудня 2024 року; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області судові витрати у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
До суду надійшла заява ОСОБА_1 подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у цій справі щодо незарахування до стажу роботи на посаді судді 4 роки та 4 місяці при призначенні довічного грошового утримання та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону під час виконання судового рішення шляхом зарахування додатково до спеціального стажу, що дає право на довічне грошове утримання 4 роки та 4 місяці та провести перерахунок та виплати щомісячного грошового утримання, виходячи з загального стажу роботи судді, який дає право на відставку - 32 роки 10 місяців з урахуванням виплачених сум з 06 грудня 2024 року.
Вказану заяву позивач обґрунтовує тим, що рішення суду в справі №140/292/25 відповідачем фактично не виконується.
Ухвалою суду від 17 квітня 2026 року дану заяву прийнято до розгляду, її розгляд ухвалено проводити в порядку письмового провадження.
На адресу суду надійшли пояснення відповідача, в яких він просить відмовити в задоволенні заяви. В обґрунтування такої позиції вказав, що 05 грудня 2025 року рішення суду у справі №140/292/25 опрацьоване та проведено перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 в межах покладених судом зобов'язань. До стажу роботи зараховано половину строку навчання в Одеському державному університеті імені І.Мечникова (2 роки 4 місяці) та 2 роки стажу роботи на посаді судді, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді; розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 складає 87262,43 грн. Спеціальний стаж позивача, що дає право на щомісячне грошове утримання судді був 28 років 04 місяця 15 днів, тож розрахований стаж позивача становить 32 роки 8 місяців 15 днів (28 років 04 місяці 15 днів; 2 роки - стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді; 2 роки 04 місяців 00 днів - половина строку навчання в юридичному вищому навчальному закладі).
Розглянувши вказану заяву, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно із частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішення, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ “Про судоустрій і статус суддів».
З системного аналізу вищезазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту умисного, протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Із рішення №032350001710 від 05 грудня 2025 року слідує, що страховий стаж позивача становить 47 років 1 місяць, 18 днів, в тому числі судді: 32 роки 8 місяців 15 днів, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 74% суддівської винагороди - 87262,43 грн.
Таким чином, на виконання судового рішення у даній справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області позивачу зараховано до спеціального стажу, що дає право на довічне грошове утримання 4 роки та 4 місяці та проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.
Зі змісту довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії від 25 березня 2026 року №0300-0501-8/23974 слідує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області і отримує довічне грошове утримання відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів». За період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року розмір пенсії призначений згідно рішення суду у справі №140/292/25 становить 87262,43 грн, розмір пенсії фактично виплачений - 77828,65 грн, заборгованість включена до переліку боргів (ПКМУ 821) - 9433,78 грн, заборгованість виплачена відповідно до пункту 7 ПКМУ 821 - 7648,77 грн (грудень 2025 року). Туж же зазначено, що виплата проводиться відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 (далі - Порядок №821).
Фактично, у даних правовідносинах оскаржувані позивачем дії відповідача стосуються виплати пенсії в меншому розмірі, що зумовлено виконанням пенсійним органом положень Порядку №821.
З цього приводу суд зауважує, що предметом спору в справі №140/292/25, відносно якого судом ухвалено рішення від 27 лютого 2025 року, було незарахування до стажу як судді стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді та половини строку навчання у вищому навчальному закладі, що в свою чергу призвело до невірного визначення відсотку від суддівської винагороди при призначенні щомісячного довічного грошового утримання.
Відтак, ключовим для розмежування нового спору від питань, що підлягають вирішенню виключно в порядку статті 383 КАС України, є те, що позивач оскаржує не сам факт невиконання чи арифметичну помилку при виконанні рішення в справі №140/292/25, а законність та правильність застосування відповідачем нових норм матеріального права, які не існували ні на момент виникнення спірних правовідносин, ні на момент їх вирішення судом.
Суд повторює, що в даному випадку виплата позивачу щомісячного довічного грошового утримання в меншому розмірі зумовлена новими юридичними підставами - Порядком №821.
Суд зазначає, що такі дії пенсійного органу, не лише формально пов'язані з виконанням судового рішення, але й містять нову юридичну оцінку права позивача, що не відповідає підходу, визначеному в рішенні у справі №140/292/25, оскільки висновки останнього не розкривають механізм виплати пенсії (довічного грошового утримання) (тобто, не визначають врахування відповідачем наступних змін нормативних актів, що визначають порядок виплати перерахованої пенсії, що не були охоплені попереднім судовим рішенням).
Таким чином, предметом поданої позивачем заяви є не усунення перешкод у виконанні вже встановлених судом у справі №140/292/25 зобов'язань, а перевірка правомірності нових рішень та дій пенсійного органу, які стосуються нових обставин, що не можуть бути предметом оцінки та судового контролю в межах справи №140/292/25.
Суд дійшов до висновку, що оскарження правильності застосування пенсійним органом Порядку №821 та законності дій, вчинених на виконання названого Порядку, становить самостійний публічно-правовий спір, що підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Відтак, в даному випадку звернення позивача в порядку статті 383 КАС України утримує в собі самостійні підстави та предмет спору, а тому така заява виходить за межі інституту судового контролю. При цьому судом враховано, що відповідно до приписів Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (зі змінами) виплата позивачу щомісячного довічного грошового утримання після його призначення здійснюється територіальним органом Пенсійного фонду за місцем фактичного проживання.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вчинені всі необхідні дії, спрямовані на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у справі №140/292/25.
Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 383 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В. Л. Шепелюк