за результатами розгляду питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення
28 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6361/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.09.2024, яке набрало законної сили 27.01.2025, у даній справі позов задоволено частково:
- визвано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 18.03.2024 із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 4085,26 грн відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 18.03.2024 із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 4085,26 грн відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2015, 2017, 2019-2021 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2022, 2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (за 21 добу), за 2023 рік (за 15 діб), за 2024 рік (за 8 діб), щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2024 по 28.02.2018, з урахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового забезпечення та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2015, 2017, 2019-2021 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2022, 2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (за 21 добу), за 2023 рік (за 15 діб), за 2024 рік (за 8 діб), щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2024 по 28.02.2018, з урахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування при розрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2015, 2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2017 роки щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова №889) та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2015, 2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2017 роки, з урахуванням в складі, з якої вони обраховуються, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 19.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 19.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками до Постанови №704, з урахуванням раніше виплачених сум, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
17.04.2026 до суду надійшла заява представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 17.09.2024 у справі №140/6361/24 шляхом стягнення з Військової частини НОМЕР_1 за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» на користь ОСОБА_1 нараховане та невиплачене грошове забезпечення в загальній сумі 617293,54 грн.
Вказана заява мотивована тим, що на виконання рішення суду від 17.09.2024 у цій справі, яке набрало законної сили, відповідач підготував та надав розрахунки грошового забезпечення позивача, згідно якого загальний розмір грошового забезпечення складає 617293,54 грн. Оскільки заборгованість з виплати грошового забезпечення у сумі 617293,54 грн залишається невиплаченою упродовж тривалого часу, а згадане рішення суду, яке набрало законної сили, - невиконаним, то, на переконання сторони позивача, наявні достатні підстави для застосування чинної редакції статті 378 КАС України та зміни способу і порядку виконання цього рішення у спосіб стягнення з відповідача вказаної суми.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 вказану заяву призначено до судового розгляду на 11:00 28.04.2026.
Відповідач письмових пояснень щодо вказаної заяви до суду не подав.
Стягувач та представник боржника у судове засідання, призначене на 11:00 28.04.2026, не прибули.
21.04.2026 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд заяви за відсутності позивача та представника позивача.
З урахуванням вимог частини четвертої статті 229, частини другої статті 378 КАС України, заяву розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи та питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду, вказує на таке.
Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Водночас, з 19.12.2024 положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX(далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.».
Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов'язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв'язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №1218-р.
Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов'язку суб'єкта владних повноважень.
Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
Прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.
Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
Зазначені висновки викладені Верховним Судом у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22.
Суд зазначає, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.09.2024, яке набрало законної сили 27.01.2025, у цій справі позов задоволено частково, зокрема, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 :
- здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум;
- здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 18.03.2024 із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 4085,26 грн відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених сум;
- здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2015, 2017, 2019-2021 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2022, 2024 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 рік (за 21 добу), за 2023 рік (за 15 діб), за 2024 рік (за 8 діб), щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 01.01.2024 по 28.02.2018, з урахуванням в складі при їх обрахунку індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум;
- здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2015, 2017 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2017 роки, з урахуванням в складі, з якої вони обраховуються, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, з урахуванням раніше виплачених сум;
- здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 19.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками до Постанови №704, з урахуванням раніше виплачених сум, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного судового рішення Військова частина НОМЕР_1 здійснила ОСОБА_1 нарахування, зокрема: індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 при урахуванні, що базовий місяць січень 2008 року в розмірі 84899,88 грн (з урахуванням виплачених сум); індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 18.03.2024 із застосуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 4085,26 грн відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 в розмірі 126221,74 грн; грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 19.05.2023 виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками до Постанови №704 в розмірі 194211,00 грн (з урахуванням виплачених сум); одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 51065,75 грн; щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 59936,78 грн; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 31620,59 грн; грошової допомоги для оздоровлення в розмірі 63346,09 грн та компенсації за невикористану відпустку в розмірі 5991,71 грн, а всього 617293,54 грн, що підтверджується зведеним розрахунком від 28.01.2025 №1193/494/3/95/пс, довідками-розрахунками від 28.01.2025 №1193/494/3/94/пс, №1193/494/3/93/пс, №1193/494/3/92/пс, №1193/494/3/91/пс, №1193/494/3/90/пс, №1193/494/3/89/пс, №1193/494/3/88/пс, №1193/494/3/87/пс.
Однак виплату вказаної суми (617293,54 грн) Військова частина НОМЕР_1 на користь позивача не здійснило, що свідчить про неповне виконання рішення суду боржником, а саме в частині виплати суми всього грошового забезпечення у розмірі 617293,54 грн на користь стягувача.
Отже, у вказаній ситуації наявний факт невиконання відповідачем як суб'єктом владних повноважень в повному обсязі судового рішення у справі №140/6361/24, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованого грошового забезпечення протягом більш ніж року з дня набрання законної сили цим судовим рішенням.
Суд зазначає, що застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язання вчинити дії на стягнення з Військової частини НОМЕР_1 нарахованої суми є дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.
Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб'єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.
У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 617293,54 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.
Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту порушених прав позивача на соціальні виплати, суд вважає за можливе задовольнити подану заяву та на підставі абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України змінити спосіб і порядок виконання рішення у даній справі шляхом стягнення з відповідача нарахованого та невиплаченого грошового забезпечення у розмірі 617293,54 грн на користь позивача.
Керуючись статтями 229, 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі №140/6361/24 шляхом стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 нарахованої та невиплаченої суми грошового забезпечення, що становить 617293,54 (шістсот сімнадцять тисяч двісті дев'яносто три грн 54 коп.).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О. О. Андрусенко