м. Вінниця
29 квітня 2026 р. Справа № 120/7530/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНЕКОРЕСУРС" до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає на протиправність дій Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті щодо застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн. У зв'язку з чим, просить скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 140134 від 13.05.2025.
Ухвалою від 05.06.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
20.06.2025 представником відповідача через підсистему "Електронний суд" подано відзив на позовну заяву, яким заперечує щодо задоволених позовних вимог. Відповідач вважає, що під час рейдової перевірки правомірно встановлено відсутність обов'язкового протоколу перевірки та адаптації тахографа на вантажному автомобілі з повною масою понад 3,5 тонни, що є порушенням статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та підставою для притягнення до відповідальності.
Також відповідач зазначає, що процедура контролю та розгляду справи проведена з дотриманням вимог Порядку №1567, позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи, а неотримання кореспонденції зумовлене його власною поведінкою. Відтак оскаржувана постанова прийнята в межах повноважень, у спосіб та на підставі чинного законодавства, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив наступні обставини.
15.04.2025 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області проведено перевірку належного позивачу транспортного засобу марки "SINOTRUK HOHAN" д.н.з. НОМЕР_1 .
За результатами проведеної перевірки зазначеними працівниками Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №098071.
Як слідує із змісту відповідного акту №098071, ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» транспортний засіб не обладнаний тахографом, відсутній протокол повірки і адаптації тахографу. Водій надав письмові пояснення та ознайомився з актом, що засвідчив своїм підписом.
13.05.2025 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області винесено постанову №ПШ 140134 про застосування адміністративного-господарського штрафу у розмірі по 17000 грн. за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Так, 15.04.2025 року на підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області (далі Відділ) та направлення на перевірку № 000707 від 11.04.2025, співробітниками Відділу проводилась рейдова перевірка на а/д Р-42 37+300 км. Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі Порядок № 422).
Був зупинений транспортний засіб марки "SINOTRUK HOHAN" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .
У ході перевірки зазначеного транспортного засобу встановлено, що на праві власності належить ОСОБА_2 , однак, як зазначається представником позивача, фактично даним транспортним засобом розпоряджається Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНЕКОРЕСУРС".
На момент проведення перевірки посадовими особами відповідача встановлено таке: автомобіль не обладнано тахографом; відсутній протокол повірки і адаптації тахографа.
Із акту перевірки за № АР 098071 від 15.04.2025, вбачається, що виявлено порушення: водій здійснював перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» транспортний засіб не обладнаний тахографом, відсутній протокол повірки і адаптації тахографу.
Водій з актом ознайомився, що засвідчив своїм підписом.
На підставі акту перевірки № АР 098071 від 15.04.2025 року, відповідач прийняв постанову від 13.05.2025 № ПШ 140134 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн. за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Вважаючи постанову від 13.05.2025 № ПШ 140134 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України Про автомобільний транспорт №2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-III).
Відповідно до статті 5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ч. 14 ст. 6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
За змістом ч. 7 ст. 6 цього Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, поміж іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567), згідно з пунктами 3, 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до п. 12 та 13 Порядку № 1567, рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 за № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за №103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (далі по тексту також Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Так, Укртрансбезпека відповідно до підпунктів 2, 19 пункту 5 Положення №103 відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Отже, Державній службі України з безпеки на транспорті в особі її відділів державного нагляду (контролю) в областях надано право здійснювати державний контроль за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті.
Стаття 60 Закону №2344-ІІІ передбачає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
Статтею 33 Закону №2344-ІІІ визначено засади діяльності автомобільного перевізника, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах. Так, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
За приписами статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (Положення №340), згідно пункту 1.3 якого вимоги Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Пункт 1.5 Положення №340 визначає, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); робочий час водія - час, протягом якого водій зобов'язаний виконувати свої обов'язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку; тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.
Згідно із п. 6.1 Положення №340 з 01.06.2015, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Відповідно до п. 6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Згідно із пунктом 3.1 Інструкції №385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.
Пунктом 3.3 Інструкції №385 встановлено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: 1) забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; 2) своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; 3) використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; 4) має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; 5) у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); 6) у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
За змістом пункту 3.5. Інструкції №385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР ( 994_016 ) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов'язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР) (994_016); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа (пункт 3.6. Інструкції № 385).
Суд зауважує, що у Положенні № 340 законодавець певною мірою розмежував ведення обліку робочого часу і часу відпочинку водіїв за такими критеріями, як протяжність маршруту та вага автомобіля.
Не для усіх транспортних засобів вибір засобу обліку робочого часу є питанням добровільного вибору власника. Враховуючи імперативні вимоги п. 6.1, а саме для автобусів для пасажирських перевезень протяжністю понад 50 км та вантажних автомобілів понад 3,5 тонн, встановлення тахографів є обов'язком, а не правом.
Аналіз пункту 6.1 Положення №340 свідчить, що законодавець однозначно вказує на обов'язковість встановлення тахографа на транспортних засобах в ньому перерахованих і це виключає можливість ведення обліку робочого часу і часу відпочинку їх водіями у якийсь інший спосіб.
При цьому власникові транспортного засобу ніяким законодавчо-нормативним актом не надається альтернатива щодо встановлення тахографа ця норма є однозначною і не може піддаватися іншому трактуванню.
Отже, саме перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт, зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, зберігають протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірки тахографа, дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом. При цьому, водії повинні мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнені тахокарти у разі використання аналогового тахографа або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Водій транспортного засобу повинен мати при собі: 1) протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; 2) заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР; 3) картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Безспірним є те, що транспортний засіб SINOTRUCK HOHAN N7G державний реєстраційний номер НОМЕР_2 є вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тон.
Відтак, у позивача наявний обов'язок з обладнання транспортного засобу діючим та повіреним тахографом.
У силу п.6.1 Положення №340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, альтернативного способу обліку часу роботи, зокрема, шляхом заповнення індивідуальної контрольної книжки водія - не передбачено.
Суд звертає увагу, що якби законодавець передбачав певні альтернативи вимогам визначеним в п.6.1 Положення №340, то такі альтернативи були б зазначені саме в п.6.1 Положення №340. У свою чергу, структурно інформацію щодо того, що водій ТЗ, який не обладнаний тахографом, має вести індивідуальну контрольну книжку водія або повинен мати копію графіка змінності водіїв, зазначено в іншому пункті, а саме п.6.3 Положення №340. Тобто, вказаний пункт структурно має застосовуватись саме до водіїв ТЗ, які не підпадають під вимоги п.6.1 Положення №340.
Зміст п. 6.3 Положення №340 у редакції, чинній на момент вчинення порушення і розгляду справи, визначав право використовувати індивідуальну контрольну книжку водія або мати копію графіка змінності водіїв лише для водіїв тих транспортних засобів, які не підпадали під імперативні вимоги п. 6.1 Положення, а не усіх водіїв транспортних засобів, які конструктивно чи технічно не могли бути обладнані тахографами.
Тобто, відсутність встановленого виробником або обладнаного перевізником тахографа на транспортному засобі, що має повну масу понад 3,5 тонни не надає право перевізнику його використовувати навіть за наявності контрольної книжки водія або копії графіка змінності водіїв. В протилежному випадку таке використання буде порушенням вимог законодавства, що й мало місце у даному випадку.
Саме таке розуміння вимог Положення було в подальшому підтверджено внесеними наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 1432 від 06.12.2024 змінами у п.6.3 Положення, а саме: п. 6.3 викладено в такій редакції: «Водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф».
Отже, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області правомірно застосовано до позивача відповідальність, яка передбачена статтею 60 Закону №2344-III, як за відсутність документів які водій зобов'язаний мати та надати посадовим особам, відповідно до ст. 48 Закону №2344-III.
За таких обставин суд не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Аналогічна правова позиція висловлена Сьомим апеляційним адміністративним судом, зокрема у постанові від 13.04.2026 у справі № 560/17046/24.
Решта доводів та аргументів учасників справи судом не оцінюються, позаяк не впливають на правомірність оскаржуваного рішення, а тому не мають значення для правильного вирішення судового спору по суті та не спростовують встановлені судом обставини справи.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті оскаржуваної постанови про застосування до позивача штрафу в розмірі 17000 грн. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а отже вказана постанова відповідає критеріям правомірності і підстави для її скасування у суду відсутні.
З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Підстави для застосуванні положень статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНЕКОРЕСУРС" (вул. Хмельницьке шосе, буд. 23, м. Вінниця, 21036, ЄДРПОУ 41039048)
Відповідач: Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. В. Порика, 29, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 39816845)
Рішення суду сформовано: 29.04.2026
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна