м. Вінниця
29 квітня 2026 р. Справа № 120/5889/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення коштів за податковим боргом в загальній сумі 5 280 695,07 гривень
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося із заявою Головне управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України в загальній сумі 5 280 695,07 гривень.
В обґрунтування поданої заяви контролюючий орган зазначив, що за відповідачем обліковується податкова заборгованість 5 280 695,07 гривень.
Контролюючим органом на виконання вимог статей 42 та 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу від 26.03.2026 № 0009732- 1 305-0232.
Ухвалою від 27.04.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами, визначеними статтею 283 КАС України. Призначено до судового розгляду на 29.04.2026 року об 13:00 год. Цією ж ухвалою, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на подану заяву.
Представник позивача 28.04.2026 подав заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялася завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Зокрема, ухвала про відкриття провадження у справі, позовна заява з усіма додатками направлена на його електронну адресу. Правом заперечити відповідач не скористалась.
Відповідно до ст. 269 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив). Копії позовної заяви та доданих до неї документів направляються відповідачу та іншим учасникам справи до електронного кабінету, а за його відсутності - електронною поштою, якщо така відома суду, або надаються для ознайомлення в судовому засіданні.
На обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283, 283-2 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.
Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.
З огляду на те, що сторони належним чином повідомленні про розгляд справи, та з урахуванням того, що в судове засідання не з'явились учасники, суд доходить висновку здійснювати судовий розгляд в письмовому провадженні, за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи заяви, встановив такі обставини.
ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.
Згідно з карткою особового рахунку платника за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 5280695,07 грн., яка складається з наступний платежів:
-податок на доходи фізичних осіб (11010500): 4 887 661,89грн., з яких 3760601,63грн - основний платіж, 940 408,55грн, - штрафні санкції, 186 651,71грн - пеня.
-військовий збір (11011001): 392 013,18 грн., з яких 313 392,95грн - основний платіж, 78 367,38грн, - штрафні санкції, 252,85грн - пеня.
-адміністративні штрафи та інші санкції (21081103):1020,00 грн., з яких 0,00 грн основний платіж, 1 020,00грн, - штрафні санкції, 0,00 грн - пеня.
Зазначена заборгованість підтверджується карткою особового рахунку, податковим повідомленням - рішенням №0054612405 від 25.02.2026, №0054632405 від 24.02.2026, №0054712405 від 24.02.2026 (адреса направлення АДРЕСА_1 , які отримані 03.03.2026)
Позивачем сформована податкова вимога форми "Ф" від 26.03.2026 № 0009732-1305-0232 на суму 33367,22 грн., яка направлена відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 .
З підстав того, що платник податків самостійно не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання у строки, встановлені законом, контролюючий орган звертається до суду із заявою про стягнення коштів з відповідача.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 №2755-VI).
Обов'язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.1 ст. 56 ПК України).
В силу п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Суд встановив, що податковими повідомленнями-рішеннями №0054612405 від 25.02.2026, №0054632405 від 24.02.2026, №0054712405 від 24.02.2026 відповідачу нараховано податок на доходи фізичних осіб, військового збору та адміністративні штрафи.
Податкові повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача вулиця Відродження, 112, м. Тульчин, Вінницька область, які отримані 03.03.2026.
При розгляді цієї справи, доказів скасування податкових повідомлень - рішень до суду відповідач не надавав, як і будь-яких заперечень стосовно позовних вимог.
Отже, податкові повідомлення - рішення є чинними, а відтак є узгодженими.
За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Матеріалами справи підтверджується, що податковим органом сформована податкова вимога форми "Ф" від 26.03.2026 № 009732-1305-0232, яка направлена відповідачу за адресою: вулиця Відродження, 112, м. Тульчин, Вінницька область.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п. 59.5 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Аналізуючи процедуру узгодження донарахованого контролюючим органом відповідачу податкового зобов'язання, суд враховує таке.
Доказів внесення змін до відомостей про податкову адресу відповідача, чи повідомлення платником податків іншої адреси місця проживання, яка може використовуватися у листуванні із контролюючим органом, до суду не подано.
Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПК України, платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Суд враховує, що відомості про податкову адресу платника податків є елементом Державного реєстру. Метою створення Державного реєстру є забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно із п. 70.7 ст. 70 ПК України, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Порядок внесення таких змін врегульовано Наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків" від 29.09.2017 №822.
Відповідно до п. 1 Розділу 9 Положення від 29.09.2017 №822, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР або Заяви за формою № 5 ДРП відповідно.
Узагальнюючи, суд зазначає, що фізична особа платник податків (відповідач), володіє зареєстрованим місцем проживання.
Метою офіційної реєстрації податкової адреси є створення умов для її використання в цілях листування із контролюючим органом у тому числі в процесі узгодження податкового зобов'язання.
У випадку допущення помилки під час реєстрації податкової адреси чи зміни раніше зареєстрованої податкової адреси, платник податків у порядку встановленому Положенням від 29.09.2017 № 822 зобов'язаний звернутися до податкового органу із заявою встановленої форми про виправлення помилки чи зміни податкової адреси.
У разі невиконання податкового обов'язку та не повідомлення про зміну податкової адреси, платник несе ризик настання негативних наслідків, одним із яких є те, що він може бути позбавлений засобів інформування про прийняте щодо нього контролюючим органом рішення про донарахування зобов'язання, адже орган ДПС у процесі листування з платником податків використовує зареєстровану у встановленому порядку податкову адресу платника податків.
Висновок узгоджується із нормою п. 42.3 ст. 42 ПК України, яка передбачає, що у випадку якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
В іншому випадку, у разі не повідомлення про такі зміни, платник податків не звільняється від обов'язку виконання надісланих йому контролюючим органом за податковою адресою рішень.
Стаття 61 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи фіскальної служби.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Положеннями підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Так, пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.04.2025 у справі № 280/111/25, саме з дня направлення (вручення особисто) податкової вимоги розпочинається відлік тридцятиденного терміну, передбаченого пунктом 95.2 статті 95 ПК України.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Водночас, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Відповідно до частини 2 статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.
В даному випадку обставиною, що зумовлює звернення до суду є сплив 30 календарних днів, з дня вручення платнику податкової вимоги.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення заяви.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
З урахуванням положень частини 2 статті 139 КАС України, а також з огляду на відсутність витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для відшкодування таких витрат.
Водночас, суд зауважує, що частиною 8 ст. 283 КАС України обумовлено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області - задовольнити.
Стягнути з рахунків/електронних гаманців у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з рахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів,загальну суду податкового боргу 5 280 695,07 грн. (п'ять мільйонів двісті вісімдесят тисяч шістсот дев'яносто п'ять гривень 07 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Копія вірна Суддя:
Секретар