про повернення позовної заяви
м. Вінниця
29 квітня 2026 р. Справа № 120/5821/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, скасування наказів та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, скасування наказів та зобов'язання вчинити дії .
Згідно пункту 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
Згідно із пунктом 4 частини першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист, зокрема шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина 5 статті 5 КАС України).
Частиною 1 статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина 2 статті 160 КАС України).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси має право особисто або її законний представник подати відповідний адміністративний позов до адміністративного суду.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Частиною 1 статті 21 КАС України визначено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
У розумінні пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
В одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги (частина 1 статті 172 КАС України).
Отже, з аналізу вказаних процесуальних норм слідує, що позивач наділений правом об'єднати в позовній заяві декілька пов'язаних між собою вимог, основні та похідні вимоги, що стосуються врегулювання правовідносин, які виникли безпосередньо між ним та відповідачем.
У даному ж випадку, як слідує із змісту прохальної частини позовної заяви, в межах даного позову позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо вннсення запису до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про перебування ОСОБА_1 у розшуку та відмови у наданні відстрочки з підстав п.1ч.1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
визнати протиправним та скасувати Наказ Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.10.2025 року за №1070-М «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову та направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ;
визнати протиправними та скасувати накази командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.10.2024 в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
Таким чином, із наведеного вище слідує, що в даному адміністративному позові, представником позивача самостійно об'єднано в межах одного позову вимоги одного позивача до двох різних відповідачів.
При цьому, частина 2 статті 172 КАС України визначає, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
У даному ж випадку, не дивлячись на те, що вимоги даного позову заявлені одним позивачем до різних відповідачів, однак такі вимоги не пов'язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами. Крім того, відповідні вимоги не можуть вважатись похідними.
Крім того, заявлені позовні вимоги стосуються різних правовідносин та дій різних суб'єктів владних повноважень. Зокрема, позов містить вимоги щодо визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов'язаних із внесенням запису до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про перебування позивача у розшуку та відмовою у наданні відстрочки; скасування наказу начальника цього ж органу про призов позивача під час мобілізації; а також вимоги до військової частини НОМЕР_1 щодо скасування наказів командира про зарахування позивача до списків особового складу та зобов'язання виключити його зі списків.
Таким чином, заявлені позовні вимоги є самостійними, адресовані різним суб'єктам владних повноважень, ґрунтуються на різних підставах виникнення та підтверджуються різними доказами, що свідчить про невідповідність їх об'єднання вимогам статті 172 КАС України.
Додатково суд зазначає, що у межах даного позову позивач оскаржує різні за своєю правовою природою акти, для яких законодавством встановлено різні строки звернення до суду. Така обставина свідчить про відсутність єдиного процесуального режиму їх судового розгляду, що унеможливлює їх об'єднання в одному провадженні. Вказане також підтверджує порушення правил об'єднання позовних вимог, визначених статтею 172 КАС України, та є додатковою підставою для повернення позовної заяви.
Відповідно до частини 6 статті 172 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Зміст наведених правових норм свідчить на користь висновку, що особа або її представник може звернутися до суду з відповідною позовною заявою до суб'єкта владних повноважень за захистом її порушених прав, свобод або інтересів, якщо, на її думку, вони порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що реалізація положень пункту 3 частини 2 статті 172 КАС України можлива лише в разі відкриття адміністративним судом провадження в декількох адміністративних справ за індивідуальними позовними заявами позивача до різних відповідача.
З наведеного також вбачається, що об'єднання справ є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізоване судом, в тому числі за клопотанням позивача.
Проте, в даному випадку відповідного клопотання позивачем не подано, а суд на даному етапі судового розгляду справи не вбачає підстав для об'єднання відповідних вимог позивача, скерованих до різних відповідачів, в одне провадження.
Таким чином, об'єднання в одній позовній заяві самостійних вимог, які не пов'язані між собою поданими доказами та не є похідними, є порушенням правила об'єднання позовних вимог і, відповідно, свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам КАС України.
При цьому, пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Суд також вважає за необхідне зазначити, що наведене вище порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює розгляд справи за вимогами, не пов'язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами, а тому повернення позовної заяви позивачеві свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин.
Така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Так, у п. 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.
Крім того, аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд в постановах, зокрема, від 04 листопада 2024 року по справі №120/11455/24 та від 25 грудня 2024 року по справі №120/12154/24.
Отже, передбачене ст. 169 КАС України право суду на повернення позовної заяви у випадку порушення правил об'єднання позовних вимог є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань.
Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, а також зважаючи на те, що суду необхідно буде дослідити правомірність дій відповідачів, прийнятих ними наказів, які прийняті на підставі різних за своєю суттю та складністю документів, що відповідно до ч. 1ст. 171 КАС України виключає можливість об'єднання таких вимог в одній позовній заяві, суд дійшов висновку, що спільний розгляд позовних вимог суттєво ускладнить та сповільнить вирішення спору по суті, з огляду на що, позовна заява, відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, підлягає поверненню.
Одночасно, слід роз'яснити представнику позивача, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до суду із окремими позовними заявами від імені та в інтересах позивача.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, скасування наказів та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна