Справа № 462/3561/26
провадження 1-кс/462/693/26
28 квітня 2026 року м. Львів
Залізничний районний суд міста Львова в складі слідчої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_4 , про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12026141390000273 від 22.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
слідчийСВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Залізничного районного суду міста Львова з клопотанням про накладення арешту наречові докази в межах кримінального провадження № 12026141390000273 від 22.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: кофту чорного кольору із наявними візерунками розміру XL та кросівки темно-синього кольору із наявною емблемою у передній частині кросівок та надписом білого кольору «Reebok» із наявною підошвою білого кольору 42 розміру, які було упаковано у поліетиленовий спец пакет «Національна поліції України» № 7267762, які вилучено під час огляду місця події та поміщено в камеру схову ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області при матеріалах кримінального провадження з метою збереження речових доказів.
В обґрунтування клопотання слідчий покликається на те, що 22.04.2026 року у ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області надійшло повідомлення від начальника охорони «Сільпо» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра просить вжити заходів щодо невідомої особи, котра 22.04.2026 року, перебуваючи в супермаркеті «Сільпо» за адресою м. Львів, вул. Кульпарківська, 226А, таємно, шляхом вільного доступу викрала товари на загальну суму 5600 гривень.
Відомості за вказаним фактом 22.04.2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12026141390000273 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
24 квітня 2026 року в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3 гр. ОСОБА_6 добровільно видав особистий одяг, в якому 22.04.2026 року вчинив кримінальне правопорушення, а саме: кофту чорного кольору із наявними візерунками розміру XL та кросівки темно-синього кольору із наявною емблемою у передній частині кросівок та надписом білого кольору «Reebok» із наявною підошвою білого кольору 42 розміру, які було упаковано у поліетиленовий спец пакет «Національна поліції України» № 7267762.
Постановою слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 24.04.2026 року вищевказані речі, вилучені в ході проведення огляду, визнано речовими доказами в межах даного кримінального провадження.
Враховуючи те, що на вищевказаних речах та предметах можуть бути збережені сліди вчинення кримінального правопорушення, а також вони можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту, чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою їх належного зберігання просить клопотання задовольнити.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду клопотання, однак просили проводити розгляд клопотання за їх відсутності, клопотання підтримують в повному обсязі та просять таке задовольнити.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 172 КПК України слідча суддя ухвалила клопотання про арешт майна розглядати без участі особи (осіб), у якої ці речі перебували у користуванні (володінні), так це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчою суддею не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз.2 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається 1) з метою забезпечення збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження встановлено, що 22.04.2026 року у ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області надійшло повідомлення від начальника охорони «Сільпо» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра просить вжити заходів щодо невідомої особи, котра 22.04.2026 року, перебуваючи в супермаркеті «Сільпо» за адресою м. Львів, вул. Кульпарківська, 226А, таємно, шляхом вільного доступу викрала товари на загальну суму 5600 гривень.
22.04.2026 року проведено реєстрацію провадження № 12026141390000273 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно протоколу огляду від 24.04.2026 року що за адресою: м. Львів, вул. С. Бандери, 3 ОСОБА_6 добровільно видав особистий одяг, в якому 22.04.2026 року вчинив кримінальне правопорушення, а саме: кофту чорного кольору із наявними візерунками розміру XL та кросівки темно-синього кольору із наявною емблемою у передній частині кросівок та надписом білого кольору «Reebok» із наявною підошвою білого кольору 42 розміру, які було упаковано у поліетиленовий спец пакет «Національна поліції України» № 7267762.
Постановою слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 24.04.2026 року вищевказані речі, вилучені в ході проведення огляду, визнано речовими доказами в межах даного кримінального провадження.
Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Метою поданого клопотання про арешт майна слідчий визначив збереження речових доказів у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
В той же час, відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Статтею 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Згідно ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Таким чином, слідчий зобов'язаний, відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, звернутися з клопотанням про накладення арешту на вказане вище майно не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, тобто 27.04.2026 року.
Разом з тим, з клопотанням про накладення арешту слідчий звернувся до суду 28.04.2026 року, тобто, з пропущенням строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України, що підтверджується вхідною відміткою на клопотанні.
При цьому, при матеріалах даного клопотання відсутнє клопотання про поновлення процесуального строку для подачі клопотання про накладення арешту на майно, з наведенням поважних причин пропуску такого строку, а отже перед слідчим суддею не порушується питання про його поновлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
З урахуванням наведеного, слідча суддя дійшла висновку про те, що клопотання про арешт майна, подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, а саме з пропущенням процесуального строку, а тому вказане клопотання необхідно повернути для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Керуючись ст. ст. 113, 116-117, 131, 170-173 КПК України, слідча суддя, -
постановила:
клопотання слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_4 , про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12026141390000273 від 22.04.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - повернути особі, яка його подала.
Встановити строк для усунення зазначених недоліків, що не перевищує сімдесят дві години з дня отримання копії даної ухвали.
Після усунення недоліків сторона кримінального провадження не позбавлена права повторно звернутися із даним клопотанням до слідчого судді в загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя: ОСОБА_1