Справа № 439/438/26
Провадження №2/439/546/26
28 квітня 2026 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого-судді: Петейчука Б.М.,
за участі: секретаря
судового засідання: Ковальчук Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою позовною заявою ТзОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором-
Позивач: ТзОВ «Бізнес Позика» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_1 , в яких просить суд стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором в сумі 88 140 гривень.
Розгляд справи призначено на 28 квітня 2026 року о 11 годині 30 хвилин у приміщенні Бродівського районного суду Львівської області.
Водночас, 27 квітня 2026 року до Бродівського районного суду Львівської області надійшла письмова заява представника позивача Бурлаки В.В. про закриття провадження у справ у справі, оскільки відповідач у справі у добровільному порядку повністю погасив кредит а тому відсутній предмет спору. Крім того просив повернути сплачений ними судовий збір.
Позивач у судовому засіданні участь свого представника не забезпечив. Від представника позивача надійшла заява про розгляд заяви про закриття провадження у справі без участі представника позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Однак належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Суд дослідивши матеріали справи, подану заяву, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Крім прав та обов'язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України).
Пункт 2 частини 1 статті 255 ЦПК України визначає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Велика Палата Верховного Суду застосувала у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, відступила від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №750/1658/20, провадження № 61 9658св20, конкретизувавши цей висновок так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення".
Врахувавши викладене, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначив, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України є можливим, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України дає підстави для висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема: шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
До подібних висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 31.07.2023 року у справі №335/8285/22.
Оскільки на момент розгляду справи зобов'язання відповідача за кредитним договором припинено виконанням, проведеним після звернення позивача до суду, між сторонами не залишилося неврегульованих питань щодо стягнення вказаної суми, тому суд приходить до висновку, що у даному випадку підставою для закриття провадження є саме відмова позивача від позову, а не відсутність предмета спору.
Підстави повернення судового збору передбачені ст. 7 Закону України «Про судовий збір». Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
Оскільки, провадження у справі закривається з підстав відмови від позову, судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 255, ч.1 п. 4, 256 ЦПК України, суд, -
Цивільне провадження у справі за позовом ТзОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити у зв'язку з відмовою позивача від позову і прийняття відмови судом.
Відмовити у поверненні судового збору, сплаченого позивачем ТзОВ «Бізнес Позика» при поданні позовної заяви ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Б.М. Петейчук