Справа № 438/300/26
Провадження № 1-кп/438/57/2026
іменем України
29 квітня 2026 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22026141110000006 від 03.01.2026 р. за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше неодноразово судимого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешкаючого в АДРЕСА_2
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 152 КК України -
встановив:
Ухвалою суду від 06.03.2026 р. відносно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.05.2026 р. без визначення суми застави.
У зв'язку із тим, що судове провадження не було завершено до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, то прокурором ОСОБА_3 подано письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у якому прокурор послалася на те, що за наявності обґрунтованої підозри про вчинення ним кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжких злочинів, існують ризики переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення нових кримінальних правопорушень.
Обвинувачений ОСОБА_5 у обговоренні вказаного питання не приймав, оскільки
його було видалено з зали суду у зв'язку із грубим порушенням порядку в судовому засіданні та нехтуванням розпорядженнями головуючого.
Захисник ОСОБА_4 поклав вирішення вказаного питання на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов наступного висновку.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов наступного висновку.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як вбачається з обвинувального акту, формулювання обвинувачення містить інформацію, що вказує на те, що ОСОБА_5 дійсно при встановлених досудовим слідством обставинах міг вчинити інкримінований йому особливо тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено суворе покарання, і на даній стадії судового розгляду суд не має права оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою або невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Суд, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як встановлено судом, обвинувачений у м. Бориславі не має постійної роботи, тимчасово проживав у орендованому житлі, не має родичів, утриманців, тобто, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки у місті постійного проживання. ОСОБА_5 є мешканцем території, яка межує з територією, де наразі ведуться бойові дії. Від цього суд вважає, що існує ризик втечі обвинуваченого, та як наслідок, ухилення від правосуддя.
Суд також погоджується із доводами прокурора, що перебуваючи на волі, обвинувачений буде мати можливість незаконно впливати на свідків з метою уникнення відповідальності, а також вчинити нові кримінальні правопорушення, зважаючи на низку наявних судимостей.
Також суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину.
До того ж, у суду немає підстав вважати, що стан здоров'я обвинуваченого перешкоджає йому перебувати під вартою в умовах слідчого ізолятору.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя. Від цього підстав для обрання іншого запобіжного заходу для обвинуваченого на даний час немає, а строк дії існуючого запобіжного заходу слід продовжити ще на 60 днів.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КК України, Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, то в суду немає підстав для визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 331 КПК України, суд -
ухвалив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Дніпра, громадянину України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто, до 28 червня 2026 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду, а обвинуваченим у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6