Справа №337/878/26
Номер провадження 1-кп/337/276/2026
23 квітня 2026 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 62024080100003581 від 23.04.2024, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,
В провадженні Хортицького районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Прокурор Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , посилаючись на те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років. Крім того продовжують існувати встановлені ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, а саме ризики передбачені п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України. Так ОСОБА_4 може переховуватись від суду розуміючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, суворість та невідворотність покарання. Про вказані наміри свідчить поведінка ОСОБА_4 , оскільки знаючи достовірно свої обов'язки військовослужбовця, свідомо допустив їх порушення, вчинив військові злочини, а саме самовільне залишення місця служби в умовах воєнного стану та нез'явлення на службу, які по своїй суті являються переховуванням від військового командування та правоохоронних органів. Ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовується, тим що судовий розгляд триває, ОСОБА_4 може здійснювати тиск на свідків яких суд ще не допитав, однак підлягають обов'язковому допиту, що суттєво вплине на можливість уникнення кримінальної відповідальності та сприятиме перешкоджанню здійснення правосуддя. Крім того ОСОБА_4 може вчинити нове кримінальне правопорушення. Застосувати більш м'які запобіжні заходи до ОСОБА_4 неможливо, оскільки відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого статтею 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання просила його задовольнити та продовжити запобіжний захід строком на 60 днів.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу, зазначив що ризики не обґрунтовані. Просив у задоволенні клопотання відмовити.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти продовження строку дії запобіжного заходу. Зазначив, що переховуватись або впливати на свідків не збирається.
Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту або з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Відповідно до ст.176, 177, 183, ч.1 ст.194 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
За змістом ст.199 КПК України суд, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування відповідного запобіжного заходу та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим. Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що певні обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Згідно положень п. "с" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Вирішуючи клопотання прокурора суд встановив наступне.
24.12.2025 року слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя застосував до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 121 120 грн. строк дії ухвали визначено по 20.02.2026 року включно.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19.02.2026 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із заставою, як альтернативним запобіжним заходом у розмірі 121 120 грн. Строк дії ухвали визначено до 25 квітня 2026 року включно.
Оскільки строк дії запобіжного заходу спливає, до цього часу розгляд кримінального провадження не завершений, а тому наявні підстави для вирішення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 .
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 був обраний з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості інкримінованого йому злочину та на підставі наявності ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Розглядаючи питання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу, судом не було встановлено, що встановленні ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшились та є актуальними.
Так суд бере до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, на військову служб не повертався. Це дає обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.
Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_4 був засуджений у 2023 році за ч.1 ст.309 КК України, в повному обсязі не відбув призначене покарання, двічі покидав місце військової служби. Вказане свідчить про наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Суду не надано доказів, які б давали можливість припустити, що ризики змінились або зменшились, та вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1,5 ч. 1 ст.177 КПК України, які існували при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, суддя враховує, що відповідно до ч.7 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Враховуючи те, що обставини та підстави продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є й надалі доцільними, прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та стороною захисту не надано доказів того, що вони на день розгляду цього клопотання зменшилися чи взагалі перестали існувати, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити.
Також суд враховує, що в даному випадку тримання під вартою не є безальтернативним, оскільки ОСОБА_4 має право внести заставу у встановленому розмірі.
Таким чином, з метою запобігання встановленим судом ризиків, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вирішив продовжити строк дії застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів.
Керуючись ст. 176, 177, 181, 314-317, 331, 369-372, 392 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів, із заставою, як альтернативним запобіжним заходом у розмірі 121 120 гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_4 з-під варти.
Строк дії ухвали визначити до 21 червня 2026 року включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складений та оголошений 28.04.2026 року.
Суддя: ОСОБА_1