Хортицький районний суд м.Запоріжжя
Справа № 337/2631/26
Провадження № 1-кс/337/209/2026
29 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026087070000068 від 20.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
СД ВП № 5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026087070000068 від 20.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
До органу поліції надійшло повідомлення про те, що 17.04.2026невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами ОСОБА_4 в розмірі 71 300 гривень.
Потерпіла ОСОБА_4 повідомила, що 17.04.2026 в першій половині дня розмістила оголошення про продаж дитячого крісла-гойдалки вартістю 1500,00 гривень на електронній дошці оголошень, вказавши свій контактний номер мобільного телефону НОМЕР_1 . О 12:25 того ж дня надійшло повідомлення від користувача « ОСОБА_5 » з н.м.т. НОМЕР_2 у месенджері «Viber» із питанням щодо продажу даного товару. Вона відповіла, що оголошення ще актуальне і вона запропонувала мені оформити «ОЛХ-доставку».
Перейшовши за даним посиланням обрала «ПриватБанк», однак вибило помилку, відразу у вищевказаному посиланні у правому нижньому куті звернулась до «служби підтримки». Натиснувши на іконку «служби підтримки» її перекинуло до мобільного месенджеру «Telegram» до діалогу з користувачем « ОСОБА_6 », однак будь-якого н.м.т. в даному профілі не було, лише була змога писати смс-повідомлення. В ході бесіди з даним користувачем їй повідомили, що надішлють зараз номер банківської картки, я відразу його отримала- № НОМЕР_3 , на яку потрібно скинути грошові кошти в розмірі 8 000 гривень. Зазначена сума повернеться в подальшому після перевірки дійсності банківської карти. Вона виконала дії, які зазначив оператор на сайті. Так, з власної банківської карти «монобанк» № НОМЕР_4 (дана віртуальна карта у мене вже була) перерахувала суму в розмірі 8 000 грн. 17.04.026 о 13:12 год. на банківську карту КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 . При перерахуванні коштів власник банківської карти не відображався. Про здійснене перерахування відправила на сторінку, на якій переписувалась, квитанцію про перерахування. В подальшому вона дізналась, що її карти КБ «Приватбанк» заблоковані. Вона в додатку «Приват24» звернутись до оператора «3700» і натиснула зателефонувати, після чого її перекинуло знову до месенджеру «Telegram» до діалогу з користувачем «3700». Особа представилась оператором підтримки та повідомила, що банківські картки «Приватбанку» заблоковані, на її картки заходила третя особа. Також повідомив оператор, що у 4 банках у неї відкрито кредити: ПУМБ», «Ізі банк», «Альянс банк», «Ідеа Банк». В телефонному режимі дана особа консультувала і надсилала в діалозі номери банківських карток, начебто «ботів», на які потрібно буде переводити грошові кошти для закриття кредитної історії. При завантаженні додатків їй підказували, як зареєструватись, в тому числі за допомогою власної ІД-карти доторкнутись до мобільного телефону, що допоможе відкрити завантажений додаток. Вона виконала дані дії, додаток відкрився. Потім оператор зазначив, що необхідно перезавантажити додатки, зо вона і зробила, тільки після цього відкрилась сторінка в додатку із сумою кредиту.
Так, після відкриття кожного додатку побачила суми кредитів: «ПУМБ» UA 493348510000026203123652364 -30000грн., «Ізі банк» UA243395002620201830351900001 -16 000грн., «Альянс банк» №5232441053526500 -10 000грн., та «Ідеа Банк» НОМЕР_5 - 30 000грн. Після відкриття додатку, кожного із завантажених, вона продовжувала розмову в месенджері «телеграм», куди перекинув мене номер «3700». Оператор жінка повідомляла наступні її дії та те, що вона повинна зареєструватись : «необхідно зареєструватись, як реєструються шахраї». Вона не вводила при реєстрації власні дані, при відкритті додатку автоматично було введено всі її данні. Оператор, з яким продовжила розмову, надіслала номер банківської карти, на яку необхідно перерахувати кошти, щоб закрити всі її кредитні рахунки. Таким чином, вона здійснила всього 5 переказів грошових коштів:
1. з власної банківської карти «монобанк» № НОМЕР_4 (дана віртуальна карта у мене вже була) перерахувала суму в розмірі 8000грн. 17.04.026 о 13:12 год. на банківську карту КБ «Приват Банк» № НОМЕР_3 ;
2. 15 200 гривень (комісія ще 744 гривні) з банківської картки «Ізі Банк» № НОМЕР_6 рахунок НОМЕР_5 на банківську картку «ВСТ Банк» № НОМЕР_7 17.04.2026 о 15:43:11 год.;
3. 29 100 гривень з банківського рахунку «Ідеа Банку». НОМЕР_5 17.04.2026 о 15:29:25 на банківську картку «ВСТ Банк» № НОМЕР_7 ;
4. 9 500 гривень (комісія 370 гривень 50 копійок) з банківського рахунку «Альянс Банку» НОМЕР_8 17.04.2026 о 15:33 на банківську картку «ВСТ Банк» № НОМЕР_7 ;
5. 9500 гривень (з комісією 379,05 грн) з банківського рахунку «ПУМБ» НОМЕР_9 на банківську картку «ВСТ Банк» № НОМЕР_7 17.04.2026 приблизно між 14.00 -16.00 годинами.
Всі вищевказані перекази грошових коштів відбувались на банківську картку № НОМЕР_7 (банківська карта банку «Восток Банк»), а також один платіж на банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 . Кошти не були повернуті, чим було завдано збитків на загальну суму 71300 грн, кошти до теперішнього часу не повернуті, тим самим ОСОБА_4 була ошукана на зазначену суму.
На переконання органу дізнання невстановлена особа шляхом використання банківського рахунку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 вчиняє шахрайські дії з метою заволодіння грошовими коштами, у зв'язку з чим дізнавач клопоче про накладення арешту на грошові кошти в межах суми 8 000,00 грн на банківському рахунку № НОМЕР_3 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк».
В судове засідання дізнавач та прокурор не з'явились, від обох надійшли заява про розгляд клопотання без їхньої участі.
На підставі положень ч. 4 ст. 107 КПК Українифіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання органу досудового розслідування та долучені до нього докази, дійшов таких висновків.
Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Арешт майна відповідно до ст. 131 КПК України є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. 4 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 8, 10 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Перевіривши доводи сторони обвинувачення, викладені у клопотанні, оцінивши надані суду докази на їх підтвердження з точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку, ретельно перевіривши підстави звернення з даним клопотанням, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення.
Суд встановив, що 17.04.2026о 12:25 годині ОСОБА_4 перерахувала кошти у розмірі 8 000,00 гривень зі своєї картки № НОМЕР_4 на рахунок АТ КБ «Приватбанк», до якого прив'язана банківська картка № НОМЕР_3 .
За вказаним фактом 20.04.2026 дізнавачем ОСОБА_3 внесені відомості до ЄРДР за № 12026087070000068 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та розпочато досудове розслідування.
З метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на грошові кошти, які зберігаються на банківському рахунку. Законодавчо визначених заборон для накладання арешту слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 16, 98, 131, 170-173, 372, 376, 392 КПК України, -
Клопотання дізнавача сектору дізнання відділу поліції № 5 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти в межах суми 8 000,00 гривень (вісім тисяч гривень 00 копійок), що зберігаються на банківському рахунку у АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30), до якого прикріплена банківська карта № НОМЕР_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали доручити СД ВП № 5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.
Слідчий суддя ОСОБА_7