23 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 201/4653/25
провадження № 61-12935ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності незаконною, визнання незаконним посилання на положення та пункт рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності незаконною, визнання незаконним посилання на положення та пункт рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня
2025 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року, у відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності незаконною, визнати незаконним посилання на положення та пункт рішення, зобов'язати вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди в частині вимог щодо пункту № 1 позовних вимог про визнання бездіяльності відповідача щодо розгляду клопотання від 23 червня 2021 року за
вх. № 36/3847 протизаконною та пункту № 3 про зобов'язання розглянути клопотання від 23 червня 2021 року за вх. № 36/3847 відмовлено.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня
2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
15 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська
від 25 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 16 вересня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.
24 лютого2026 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого
2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
У квітні 2026 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі № 201/10032/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункти 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, оскільки справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою, суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк,
який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська