20 квітня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/364/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопка Ю.О.
за участі секретаря судового засідання Бацько Р.Є.
розглянув справу
за позовом: Керівника Теребовлянської окружної прокуратури (48100, м. Теребовля, вул. 22 січня б,14 ) в інтересах держави в особі:
позивач 1: Західного офісу Держаудитслужби (79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8);
позивач 2: Збаразької міської ради (47302, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Збараж, майдан І. Франка, 1);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (46016, м. Тернопіль, проспект Злуки, 2 "В")
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів в сумі 22 026,37 грн.
За участю прокурора відділу представництва інтересів держави в суді Тернопільської обласної прокуратури Ємець Діана Володимирівна;
представників від:
Позивача1: Стефанів Ігор Іванович, уповноважений;
Позивача 2: не з'явився;
Відповідач: ОСОБА_1 , юрисконсульт відділу правового та корпоративного забезпечення;
Зміст позовних вимог.
Виконувач обов'язків керівника Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби (позивач 1) та Збаразької міської ради (позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (відповідач 1) та Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут" (відповідач 2) про:
- визнання недійсною Додаткової угоди № 2 від 30.09.2021 до Договору від 18.06.2021 №059, укладену між ТОВ "Тернопільелектропостач" (код ЄДРПОУ 42145798) та Збаразькою міською радою (код ЄДРПОУ 040584404);
- визнання недійсною Додаткової угоди № 3 від 27.10.2021 до Договору від 18.06.2021 №059, укладену між ТОВ "Тернопільелектропостач" (код ЄДРПОУ 42145798) та Збаразькою міською радою (код ЄДРПОУ 040584404);
- визнання недійсною Додаткову угоду № 4 від 12.11.2021 до Договору від 18.06.2021 №059, укладену між ТОВ "Тернопільелектропостач" (код ЄДРПОУ 42145798) та Збаразькою міською радою (код ЄДРПОУ 040584404);
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (юридична адреса: 46016, м. Тернопіль, проспект Злуки,2 "В", код ЄДРПОУ 42145798) на користь Збаразької міської ради (р/р UA538999980314010535000019761, код класифікації доходів бюджету: 21080500) грошові кошти в сумі 22 026,37 гривні.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 справу №921/364/25 передано на розгляд судді Чопку Ю.О.
Позиція прокуратури, позивача 1
Прокурор та представник позивача 1 - Західного офісу Держаудитслужби, заявлений позов повністю підтримали з підстав, наведених у позовній заяві та відповідях на відзив (вх.№5055 від 10.07.2025 та вх..№5243 від 17.07.2025), посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок укладення між ТОВ "Тернопільелектропостач" та Збаразькою міською радою оспорюваних додаткових угод до Договору №059 від 18.06.2021 з підвищенням ціни на предмет закупівлі, всупереч вимогам п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", необґрунтовано збільшено ціну електричної енергії більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі, що також встановлено за результатами проведення Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області в період з 01.01.2021 по 30.09.2024 ревізії фінансово-господарського діяльності Збаразької міської ради. У зв'язку із наведеним, додаткові угоди повинні бути визнані судом недійсними в судовому порядку на підставі статей 203, 215 ЦК України, а зайво сплачені постачальнику кошти у сумі 22 026,37 грн підлягають поверненню в міський бюджет Збаразької міської ради.
Позиція позивача 2
Збаразька міська рада клопотанням від 13.03.2026 (вх.№2017 від 16.03.2026) та клопотанням від 06.04.2026 (вх.№2733 від 07.04.2026) позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Також даним клопотанням просить проводити судове засідання без участі представника органу місцевого самоврядування.
Заперечення відповідача
Представниця відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№4941 від 08.07.2025) та , просить у задоволенні позову відмовити.
Зокрема, у відзиві відповідач просить врахувати, що керівником Теребовлянської окружної прокуратури, який представляє інтереси Збаразької міської ради заявлено вимоги про визнання недійсними Додаткових угод № 2 від 30.09.2021, № 3 від 27.10.2021, № 4 від 12.11.2021 поза межами загального строку позовної давності.
Вважає, що строк позовної давності щодо вказаних позовних вимоги сплив 01.10.2024, 28.10.2024, 13.11.2024, а позов подано лише 20 червня 2025 року.
Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Також вважає, що прокурором не надано належного обґрунтування існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави, підстав визнання недійсними додаткових угод до Договору, обґрунтованості заявленої до стягнення суми та відповідно наявності достатніх правових підстав та повноважень для звернення до суду з даним позовом.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/364/25 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у даній справі призначено на 08.07.2025; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
Ухвалою суду від 08.07.2025 відкладено підготовче засідання на 11.08.2025.
За клопотанням відповідача, ухвалю від 11.08.2025, зупинено провадження у справі №921/364/25 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/19/24.
За клопотанням відповідача, ухвалою від 02.03.2026, провадження у справі поновлено. Призначено підготовче засідання на 23.03.2026.
Надалі, ухвалою суду від 23.03.2026 закрито підготовче провадження по справі №921/364/25 та призначено справу до розгляду по суті на 20.04.2026.
20 квітня 2026 року справу розглянуто по суті та у відповідності до вимог ч.6 ст.233 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.
Пунктом 2 ч.1 ст. 131-1 Конституції України та п.2 ч.1 ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" на органи прокуратури покладено виконання функції представництва інтересів держави в суді.
Частиною 6 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що під час здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор, серед іншого, має право звертатися до суду з позовом в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Згідно з ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.
Частиною 4 цієї ж статті встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 АПК України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
Як вказується у позовній заяві, правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) додаткових угод до договору, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. При цьому, шляхом укладення недійсних додаткових угод порушуються вимоги чинного законодавства, принципи максимальної ефективності та економії, які призвели до безпідставної зміни істотних умов договору та зростання ціни за одиницю товару, покладення на орган місцевого самоврядування економічно невигідних зобов'язань щодо витрачання бюджетних коштів у сумі 22 026,37 гривень.
При цьому суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Збаразької міської ради.
Зі змісту преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. До основних принципів публічних закупівель віднесено зокрема, їх максимальна економія та ефективність.
Частиною 1 ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що державне регулювання та контроль у сфері закупівель здійснюють Уповноважений орган та інші органи відповідно до їх компетенції.
Окрім того, згідно з ч.4 ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі" контроль у сфері закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснює Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю серед іншого є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна у бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів тощо.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 з наступними змінами та доповненнями, Державна аудиторська служба (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до пп. 3, 9 п.4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель, вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Таким чином, Державна аудиторська служба України, як орган, який здійснює фінансовий контроль, при моніторингу публічних закупівель має право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.
Водночас, положення вищевказаних нормативно-правових актів не визначають конкретні предмети і підстави позовів, з якими уповноважений орган має право звернутися до суду, оскільки зазначене було б неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпеченні здійснення судового захисту інтересів держави (аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).
Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби" затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п.1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.
Відповідно до наказу Держаудитслужби України №23 від 02.06.2016 затверджено Положення про Західний офіс Держаудитслужби з наступними змінами та доповненнями, згідно якого Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях. Повноваження Західного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.
Наказом Західного офісу Держаудитслужби №117 від 22.02.2022 затверджено Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, згідно якого основним завданням управління є реалізація повноважень Західного офісу Держаудитслужби на території Тернопільської області.
Таким чином, Західний офіс Держаудитслужби є органом, уповноваженим державою на здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах на території Тернопільської області, у зв'язку з чим останнього визначено у цій справі як позивача-1.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 зазначено, що нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, а здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, яка висловлена у п. 81 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Теребовлянська окружна прокуратура зверталася до Західного офісу Держаудитслужби та управління Західного офісу Держаудитслужби у Тернопільській області із листом від 14.04.2025 №54/1-1003 ВИХ-25, у якому наведено допущені порушення при укладенні додаткових угод до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.06.2021 №059 та запропоновано надати інформацію щодо вжитих заходів.
Листом від 06.05.2025 №131913-17/1087-2025 Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області серед іншого повідомило Теребовлянську окружну прокуратуру, що Західний офіс Держаудитслужби (Управління в його інтересах) не буде звертатися до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод до Договору від 18.06.2021 №059, укладених Збаразькою міською радою з ТОВ "Тернопільелектропостач" на постачання електричної енергії та стягнення з останнього зайво отриманих грошових коштів.
Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб'єктом владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором, адже, відповідно до вимог чинного національного законодавства факт незвернення відповідного суб'єкта владних повноважень, на якого покладено обов'язок захисту інтересів держави, до суду з відповідною позовною заявою, незалежно від наявності чи відсутності коштів на сплату судового збору, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави таким суб'єктом владних повноважень. Згадана позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо про можливе порушення інтересів держави, свідчить про бездіяльність Держаудитслужби. Тому звернення до суду прокурора в інтересах цього органу є обґрунтованим і правомірним.
Як вказує прокурор, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).
Крім цього, Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі № 911/620/17 зазначав, що у правовідносинах, що стосуються прав та економічних інтересів територіальної громади інтереси держави та місцевого самоврядування, повністю збігаються.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Завданням органу місцевого самоврядування, зокрема селищної ради, є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності (аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18).
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні здійснюється, серед іншого, на принципах поєднання місцевих і державних інтересів; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування. Вказані принципи місцевого самоврядування означають, що в Україні збігаються державні і місцеві інтереси.
Відповідно до ст. 142 Конституції України, ч.3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.5 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.
Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Відповідно до ст. 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
Джерелом фінансування вказаної у позовній заяві закупівлі є кошти місцевого бюджету Збаразької міської ради.
Збаразька міська рада - представницький орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.
Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.
Для реалізації наданих повноважень ради мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни на товар спричиняє істотну шкоду інтересам держави та територіальної громади щодо здійснення комунальної власності, тобто права територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися та розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном (коштами), що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування і, як наслідок, не відповідає суспільному інтересу.
Використання коштів місцевого бюджету беззаперечно становить суспільний інтерес, стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців територіальної громади.
З огляду на викладене, Збаразька міська рада виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов'язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.
Теребовлянською окружною прокуратурою скеровано Збаразькій міській раді лист від 14.04.2025 №54/1-1001ВИХ-25 із зазначенням допущених порушень при укладенні додаткових угод до Договору та запропоновано надати інформацію щодо вжиття заходів до усунення порушень.
Листом №1216/03-04 від 02.05.2025 Збаразька міська рада повідомила, що не буде звертатись з позовом до суду, враховуючи, що фінансовий ресурс обмежений, значна частина коштів направлена на потреби Збройних Сил України.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі №903/129/18, незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду сільської ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження.
Так, з часу виконання Договору та додаткових угод до нього сплив значний період часу, впродовж якого рада мала можливість ознайомитися із усталеною судовою практикою у справах відповідної категорії і скористатися своїми процесуальними правами звернутися до суду, проте і після проведення ревізії Збаразької міської ради такими правами не скористалася.
Вказане свідчить про нездійснення Збаразькою міською радою захисту інтересів держави, яке проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, що беззаперечно свідчить про бездіяльність органу уповноваженого державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах.
Як вказує прокурор, правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів становлять суспільний інтерес, а додаткові угоди, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідають, водночас Збаразька міська рада належних заходів до відновлення інтересів держави не вжила.
Враховуючи наведене, суд вважає належним чином обґрунтованою наявність підстав для звернення прокурора до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Збаразької міської ради.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
За результатами процедури відкритих торгів, 18 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільелектропостач" (далі Постачальник) та Збаразькою міською радою (далі Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №059 (далі - Договір), в п.1.1 якого цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018) №312 та є однаковими для всіх споживачів (п.1.2. Договору).
За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача (ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія") у кількості 100 000 кВт/год, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.2.1. Договору).
Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору (п.3.1. Договору).
Ціна за спожиту електричну енергію в 2021 році без урахування тарифів на її розподіл складає 1 561,90 грн за 1000 кВт/год, в т.ч. ПДВ 260,32 грн.
Загальна вартість цього Договору: 156 190 грн, в т.ч. ПДВ - 26 031,67 грн (п.5.1. Договору).
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.5 Договору).
Пунктом 13.1. сторони погодили, що цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку Постачальника та діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
У додатку 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу №059 від 18 червня 2021 наведено інформацію про об'єкти, на які постачається електрична енергія, ЕІС-код точки (точок) комерційного обліку, найменування Оператора, з яким Споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, ЕІС-код як суб'єкта ринку електричної енергії (Постачальника) АТ "Тернопільобленерго" (код 62X6155858282194); зафіксовано початок постачання електроенергії з 18 червня 2021 року.
Згідно Додатку "А" до договору про постачання електричної енергії споживачу № 059 від 18 червня 2021 року, який є його невід'ємною частиною та в якому наведено деталізацію переліку об'єктів, до яких необхідно здійснювати постачання електричної енергії на умовах комерційної пропозиції "Індивідуальна".
Комерційна пропозиція "Індивідуальна", містить, зокрема інформацію що ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається споживачу розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 1,301583 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку, тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі який становить 0,29393 грн за 1 кВт/год (без ПДВ).
Термін дії Комерційної пропозиції визначений до 31.12.2021.
В подальшому до договору було укладено ряд додаткових угод, зокрема:
Додатковою угодою №2 до договору №059 від 18.06.2021 на постачання електричної енергії, у відповідності до умов якої Сторони домовились:
- внести зміни в пункт 2.1. та 5.1. Договору виклавши їх наступній редакції:
"За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача (ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія") у кількості 87 704 кВт/год, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору";
"Загальна вартість цього Договору: 156 190 грн, в т.ч. ПДВ - 26 032 грн";
- внести зміни в додаток№2 Комерційна пропозиція" до Договору, виклавши абзац 1 графи 2 таблиці в наступній редакції:
"Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається споживачу розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 1,54007 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку, тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі який становить 0,29393 грн за 1 кВт/год (без ПДВ)".
Передумовою для укладення вказаної додаткової угоди було звернення ТОВ "Тернопільелектропостач" до Збаразької міської ради з повідомленням №6051/12 від 21.09.2021 у якому зазначило що з що з 01.09.2021 буде застосовуватися ціна за 1 кВт/год у розмірі 1,54007 грн (без ПДВ).
Також товариство запропонувало внести зміни до Договору. Необхідність підвищення ціни за одиницю товару за укладеним Договором обґрунтувало довідкою Торгово-промислової палати України від 16.09.2021 №2417/08.0-7.3.
За змістом довідки, середньозважена ціна РДН ОЕС за липень 2021 року в сумі 1 444,05 грн/МВт.год та середньозважену ціну за першу декаду вересня 2021 року в сумі 2 217,07 грн/МВт.год. Зміна ціни склала +53,53%.
Додатковою угодою №3 до договору №059 від 18.06.2021 на постачання електричної енергії, у- внести зміни в пункт 2.1. та 5.1. Договору виклавши їх наступній редакції:
"За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача (ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія") у кількості _____ кВт/год, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору";
"Загальна вартість цього Договору: 156 190 грн, в т.ч. ПДВ - 26 032 грн";
- внести зміни в додаток№2 Комерційна пропозиція" до Договору, виклавши абзац 1 графи 2 таблиці в наступній редакції:
"Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається споживачу розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 1,65418 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку, тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі який становить 0,29393 грн за 1 кВт/год (без ПДВ)".
Передумовою для укладення вказаної додаткової угоди було звернення ТОВ "Тернопільелектропостач" до Збаразької міської ради з повідомленням №6621/12 від 22.10.2021 у якому зазначило що з що з 01.10.2021 буде застосовуватися ціна за 1 кВт/год у розмірі 1,65418 грн (без ПДВ).
Також товариство запропонувало внести зміни до Договору. Необхідність підвищення ціни за одиницю товару за укладеним Договором обґрунтувало довідкою Торгово-промислової палати України від 13.10.2021 № 2704/08.0-7.3.
За змістом довідки, середньозважена ціна РДН ОЕС РДН ОЕС за серпень 2021 року в сумі 2 076,95 грн/МВт.год та середньозважену ціну за вересень 2021 року в сумі 2 230,78 грн/МВт.год. Зміна ціни склала +7,41%.
Додатковою угодою №4 до договору №059 від 18.06.2021 на постачання електричної енергії, у- внести зміни в пункт 2.1. та 5.1. Договору виклавши їх наступній редакції:
"За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача (ДК 021:2015 код 09310000-5 Електрична енергія") у кількості _____ кВт/год, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору";
"Загальна вартість цього Договору: 156 190 грн, в т.ч. ПДВ - 26 032 грн";
- внести зміни в додаток№2 Комерційна пропозиція" до Договору, виклавши абзац 1 графи 2 таблиці в наступній редакції:
"Ціна (тариф) на електричну енергію, що постачається споживачу розраховується Постачальником та на день укладення Договору становить 1,81794 грн за 1 кВт/год (без ПДВ) та включає ціну закупівлі електричної енергії Постачальником на ринку, тариф на послуги Постачальника, а також тариф послуг оператора системи передачі який становить 0,29393 грн за 1 кВт/год (без ПДВ)".
Передумовою для укладення вказаної додаткової угоди було звернення ТОВ "Тернопільелектропостач" до Збаразької міської ради з повідомленням №04.11.2021 №6402/12 у якому зазначило що з що з 01.11.2021 буде застосовуватися ціна за 1 кВт/год у розмірі 1,81794 грн (без ПДВ).
Також товариство запропонувало внести зміни до Договору. Необхідність підвищення ціни за одиницю товару за укладеним Договором обґрунтувало викопіюванням з вебсайту "Оператор ринку".
За змістом викопіювання, середньозважена ціна РДН ОЕС РДН ОЕС вересень 2021 року в сумі 2 230,78 грн/МВт.год та середньозважену ціну за жовтень 2021 року в сумі 2793,44 грн/ МВт.год. Зміна ціни склала +25,22%.
Споживачем спожито в межах Договору №059 від 18.06.2021 електроенергії в кількості 80 455 кВт/год та проведено розрахунки на суму 155 472,52 грн.
Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Збаразької міської ради за період з 01.01.2021 по 30.09.2024, якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті від 12.02.2025 №131920-22/3.
В акті ревізії зазначається, що внаслідок укладення між Збаразькою міською радою та ТОВ "Тернопільелектропостач" додаткових угод до договору від 18.06.2021 №059, з бюджету зайво витрачено 22 026,37 грн.
На думку прокурора та позивача, додаткові угоди №2, №3 та №4 до Договору укладені всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти підлягають стягненню з відповідача на користь Теребовлянської міської ради. Наведені вище обставини й стали підставою для звернення органу місцевого самоврядування до суду із відповідним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухваленні рішення, висновки суду.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен установити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач у справі має довести, що такий правочин саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За приписами статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Сторони, уклавши за результатом проведеної процедури закупівлі Договір №059 від 18.06.2021 про постачання електричної енергії споживачу, погодили всі його істотні умови, у тому числі предмет, ціну та строк виконання зобов'язань.
Відповідно до умов Договору загальна вартість Договору складає 156 190 грн в т.ч. ПДВ 26 031,67 грн, ціна 1 кВт електричної енергії становить 1,301583 грн без ПДВ.
Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Час передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої-третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною другою статті 189 ГК України (втратив чинність 28.08.2025, однак був чинний на час виникнення спірних правовідносин) ціна є істотною умовою господарського договору.
За приписами частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За приписами частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
З огляду на зазначене, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
У постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 зазначила, що не вбачає відступу від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22.
Зокрема у пунктах 155, 156 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 зазначено:
"155. Велика Палата Верховного Суду з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, вважає, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.
156. Варто наголосити на тому, що, з'ясовуючи законодавчу еволюцію пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на нормативне закріплення подібної можливості у постанові КМУ №1178, у підпункті 2 пункту 19 (в редакції постанови КМУ № 1067) якої, з-поміж іншого, визначено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 % ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю."
Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну за одиницю товару не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів (постанови Верховного Суду: від 12.11.2024 у справі № 910/19784/23, від 10.09.2024 у справі № 918/703/23, від 02.07.2024 у справі № 910/13579/23, від 14.05.2024 у справі № 917/1010/22).
Суд зазначає, що тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість усім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
Водночас метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (постанови Верховного Суду: від 10.12.2024 у справі№924/413/24, від 15.10.2024 у справі № 918/18/24, від 08.10.2024 у справі № 918/728/23).
Відповідно до пункту 3-7 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, яка набрала чинності 19.10.2022 та діяла станом на час укладення Договору та додаткових угод, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
За приписами частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2025 у справі № 916/747/24 зазначає, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
Звертаючись до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринкового ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 916/747/24.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).
Таким чином, ТОВ "Тернопільелектропостач" ініціювало укладення додаткових угод №2, №3 та №4 в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), що є підставою для визнання такої угоди недійсною на підставі статей 203, 215 ЦК України.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю UA-2021-05-18- 001669-b сума оплати за договором визначена в сумі 156 181,05 грн, в т.ч. ПДВ 26 030,17 грн
Судом встановлено, що на виконання Договору №059 від 18.06.2021 споживачем здійснено видатки з місцевого бюджету на підставі рахунків за активну електричну енергію наявних в матеріалах справи.
Оплата видатків за спожиту електроенергію за Договором №059 від 18.06.2021 здійснено за рахунок коштів міського бюджету Збаразької міської територіальної громади.
Згідно з частиною першою ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Таким чином, в результаті укладення сторонами з порушенням вимог закону додаткових угод, якими безпідставно збільшено ціну за одиницю товару, споживачем зайво сплачено постачальнику кошти, які підлягають поверненню в міський бюджет Збаразької міської територіальної громади.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пункт 8 ч. 2 цієї ж статті передбачає, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Ураховуючи недійсність додаткових угод №2, №3 та №4 до Договору №059 від 18.01.2021, які не породжують правових наслідків, для оплати обсягу споживання слід застосовувати ціну, визначену додатковою угодою №1.
Таким чином, сума надмірно сплачених за електроенергію коштів складає різницю в розмірі 22 026,37 грн, які ТОВ "Тернопільелектропостач" зобов'язане повернути в дохід Збаразької міської ради, що відповідає приписам ст. ст. 216, 1212 ЦК України.
Доводи відповідача про пропуск строку позовної давності судом відхиляються, оскільки згідно п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій, у зв'язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання корона вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою КМУ від 11.03.2020 №211 було встановлено карантин з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України.
Відповідний строк дії карантину неодноразово продовжувався.
Таким чином загальний строк позовної давності продовжувався на період до 31.12.2022.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та Законом України "Про затвердження Указом Президента України "Про введення в дію воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ХІ з 24.02.2022 на всій території України запроваджено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася та діє на теперішній час.
15.03.2022 прийнято Закон України "Про несення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" згідно з яким у період дії воєнного стану позовна давність, визначена у ст.257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжується на строк його дії.
Таким чином строк позовної давності прокурором не порушено.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи і не спростовані у встановленому порядку відповідачами.
Розподіл судових витрат.
В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача 1.
Керуючись ст.ст.2, 4, 46, 73, 74, 86, 123, 129, 130, ч.3 ст.185, ст.ст.191, 219, 220, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, ст.7 Закону України "Про судовий збір" суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 30.09.2021 до Договору від 18.06.2021 №059, укладену між ТОВ "Тернопільелектропостач" (код 42145798) та Збаразькою міською радою (код 040584404).
3.Визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 27.10.2021 до Договору від 18.06.2021 №059, укладену між ТОВ "Тернопільелектропостач" (код 42145798) та Збаразькою міською радою (код 040584404).
4.Визнати недійсною Додаткову угоду №4 від 12.11.2021 до Договору від 18.06.2021 №059, укладену між ТОВ "Тернопільелектропостач" (код 42145798) та Збаразькою міською радою (код 040584404).
5.Стягнути з ТОВ "Тернопільелектропостач", м.Тернопіль, пр. Злуки 2"В" (код 42145798) на користь Збаразької міської ради, Тернопільська область, м.Збараж, майдан Івна Франка, 1 (код 040584404) - 22 026 (двадцять дві тисячі двадцять шість) грн. 37 коп.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
6. Стягнути з ТОВ "Тернопільелектропостач", м.Тернопіль, пр. Злуки 2"В" (код 42145798) на користь Тернопільської обласної прокуратури р/р UA498201720343190002000004091 в ДКСУ в м.Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код одержувача 02910098, код економічної класифікації 2800 - 9 689 (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення прокурор, сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.
Суддя Ю.О. Чопко