65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"29" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2762/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу №916/2762/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Полігрін» (08500, Київська обл., м. Фастів, Промвузол, код ЄДРПОУ 38508691)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Енергетичні Проекти» (вул. Комарова Михайла, № 10, м. Одеса, 65101, код ЄДРПОУ 44207632)
про стягнення 917 185,10 грн,
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Полігрін» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Енергетичні Проекти» в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 917185,10 грн.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину ухилення відповідача від повернення позивачу суми попередньої оплати за укладеним між сторонами договором про постачання природного газу від 22.02.2022 № 58/ПГС-2022, сплачені за фактично не поставлені відповідачем природний газ та замовлену (договірну) потужність.
Так, позивач зазначає, що за умовами укладеного договору відповідач зобов'язався поставити позивачу у 2022 році, зокрема, у період з 01.10.2022 по 31.12.2022, фіксований обсяг природного газу, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах договору та додаткових угод до нього. При цьому, позивач зобов'язаний здійснювати оплату за замовлену потужність відповідно до порядку проведення розрахунків за газ на підставі рахунків відповідача, а також підписати та скріпити печаткою (у разі наявності) акт на замовлення потужності протягом 5 днів з дня отримання відповідного акту.
Як додає позивач, протягом грудня 2022 року - жовтня 2024 року між сторонами були укладені відповідні додаткові угоди до вказаного договору, якими сторони узгоджували порядок постачання природного газу та замовленої потужності, а також порядок розрахунків за природний газ та замовлену потужність.
Позивач також вказує, що у період з 20.01.2023 до 15.10.2024 включно, на виконання умов п.п. 2.1., 2.3., 2.5. вищезазначеного договору та додаткових угод до нього, виконав оплату відповідачу 4650.37 грн за замовлену (договірну) потужність та 912534.90 грн за природний газ, тобто на загальну суму 917379,79 грн згідно з виставленими відповідачем рахунками. В свою чергу, сторонами складено та підписано два акти звірки взаємних розрахунків за період 2024 за замовленою потужністю, з якого вбачається заборгованість на користь позивача у розмірі 4650,37 грн, та за природний газ, з якого вбачається заборгованість на користь позивача у розмірі 912534,73 грн.
При цьому, позивач зауважує, що у листі від 14.01.2025 № 69/01-2025 щодо реорганізації відповідач повідомив позивача про скорочення у січні-лютому 2025 року обсягу господарської діяльності у сфері постачання природного газу споживачам у зв'язку з реорганізацією юридичної особи відповідача, проте у листі від 21.01.2025 відповідач запевнив позивача, що процес реорганізації жодним чином не вплине на якість та своєчасність виконання ним зобов'язань, передбачених чинним договором, і гарантував повне та безумовне виконання всіх умов і положень договору протягом усього періоду його дії, забезпечення стабільної співпраці та високого рівня надійності послуг відповідача. Проте, починаючи з 01.02.2025 відповідач фактично взагалі припинив діяльність з постачання природного газу.
Проте, за ствердженням позивача, постачання йому оплаченого у розмірі 912534,73 грн природного газу, включно з урахуванням оплаченої позивачем у розмірі 4650,37 грн замовленої потужності щодо кожного відповідного періоду та обсягу постачання газу, відповідач не виконав, що підтверджується відсутністю у кожному відповідному періоді підписаних сторонами актів прийому-передачі природного газу та актів прийому-передачі наданих послуг замовленої потужності на суму сплаченої позивачем попередньої оплати. На вимогу позивача про повернення коштів надлишково сплачені позивачем відповідачу грошові кошти у розмірі 917185,10 грн за фактично невиконане відповідачем постачання природного газу та замовленої потужності відповідач не повернув.
Позивач вважає, що оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором у частині постачання позивачу попередньо оплаченого ним природного газу та замовленої (договірної) потужності, а надлишково сплачені позивачем відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 917185,10 грн, на вимогу позивача, відповідач не повернув останньому, його майнові права і законні порушені, тому, на думку позивача, ефективним способом захисту майнових прав та законних інтересів позивача є стягнення з відповідача надлишково сплачених позивачем відповідних грошових коштів в судовому порядку.
Відповідач відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 позовна заява вх.№2835/25 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.07.2025 було прийнято позовну заяву (вх.№ 2835/25 від 14.07.2025) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2762/25, постановлено справу № 916/2762/25 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін. Відповідачу запропоновано у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України надати суду відзив на позов.
Крім того, роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду у строк визначений ч. 7 ст. 252 ГПК України з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 18.07.2025 була надіслана учасникам справи до їх електронних кабінетів та доставлена до відповідних електронних кабінетів 18.07.2025 о 18:55 год., що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документу.
Особи, які зареєстровані в ЄСІТС, мають змогу знайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді, оскільки всі внесені до автоматизованої системи діловодства судів документи та повідомлення по справі надсилаються до Електронних кабінетів користувачів в автоматичному порядку.
Відповідно до відомостей, наявних у матеріалах справи, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові Енергетичні Проекти» є користувачем ЄСІТС, зареєстрований в «Електронному суді» та має власний «кабінет» в «Електронному суді».
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
За наведених обставин суд доходить висновку, що судом було вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, а також про вчинення відповідних процесуальних дій та надано можливість викласти свої, зокрема, заперечення проти задоволення позовних вимог, натомість відповідач не вживав заходів щодо реалізації наданого йому права навести свої доводи та міркування, заперечення проти заяв, доводів і міркувань позивача, передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, шляхом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів.
Клопотань в порядку ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
При цьому, такий розумний строк визначений у статті 248 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Разом з цим, на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та подальших Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022 на території України діє режим воєнного стану.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами У країни може бути, змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.
Отже, навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права на судовий захист не можуть бути обмежені.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Разом з цим, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов'язків є суттєво ускладненою. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Окрім того, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі «Штеґмюллер проти Австрії»).
У справі «Bellet v. France» Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом» (див. рішення у справі «Walchli v. France», заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; «ТОВ «Фріда» проти України», заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).
Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Великої Британії»).
При цьому, ворожі війська постійно здійснюють масований ракетний обстріл по об'єктам енергетичної інфраструктури України і через це в багатьох містах України, зокрема і у місті Одесі, де розташований Господарський суд Одеської області, періодично відсутнє електропостачання та, відповідно, інтернет-зв'язок. Поновлення постачання електроенергії та інтернет-зв'язку потребує додаткового часу.
При цьому, ворожі війська постійно здійснюють масований ракетний обстріл по об'єктам енергетичної інфраструктури України і через це в багатьох містах України, зокрема і у місті Одесі, де розташований Господарський суд Одеської області, періодично відсутнє електропостачання та, відповідно, інтернет-зв'язок. Поновлення постачання електроенергії та інтернет-зв'язку потребує додаткового часу. Водночас, у місті Одесі періодично оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров'ю.
На підставі вищевикладеного, суд звертає увагу, що враховуючи наявність загрози, у зв'язку зі збройною агресією збоку РФ, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, поточну обстановку, що склалася в місті Одесі, постійні повітряні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, наявної беззаперечної та відкритої інформації щодо постійних обстрілів всієї країни, періодичну відсутність електроенергії у зв'язку з пошкодженням обладнання, після масованих ракетних обстрілів, з метою всебічного, повного, об'єктивного розгляду справи, задля забезпечення сторонам конституційного права на судовий захист, приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля ефективної реалізації сторонами своїх процесуальних прав, необхідності забезпечення реалізації процесуальних прав та обов'язків учасників справи, їх належного та безпечного доступу до правосуддя, суд був вимушений вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи встановленого ст. 248 ГПК України, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.
З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд даної позовної заяви був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Таким чином, суд продемонстрував достатню старанність, щоб дозволити сторонам, які повинні знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень учасникам справи, визначитися з провадженням у відкритій господарській справі та скористатись своїми правами і обов'язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, вважає їх повідомленими належним чином.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Отже, оскільки відповідач правом на подання відзиву на позов та заперечення щодо розгляду справи в спрощеному провадженні не скористався, враховуючи вжиті судом заходи із забезпечення повідомлення відповідача про розгляд судом справи № 916/3398/25 за допомогою електронного кабінету, суд, зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, дійшов висновку в контексті гарантій ст. 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року щодо розумного строку розгляду справи, про необхідність розгляду справи по суті за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
29.04.2026 судом було ухвалено та підписано рішення у відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, без його проголошення.
3.Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
З матеріалів справи судом встановлено, що 22.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нові Енергетичні Проекти» (постачальник, відповідач, ТОВ «НЕП») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Полігрін» (споживач, позивач, ТОВ «Компанія Полігрін») укладений договір постачання природного газу № 58/ПГС-2022, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити споживачу у 2022 році природний газ, включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб в якості палива та/або в якості сировини, а не для продажу.
Відповідно до п. 1.5. договору постачання газу споживачу здійснюється протягом періоду дії цього договору на підставі підписаних сторонами додаткових угод до договору, які є невід'ємними частинами. У додаткових угодах зазначаються період та обсяг постачання, ціна постачання газу та порядок проведення розрахунків.
Пунктом 2.1. договору також визначено, що ціна за 1 тис.куб. метрів газу, як товарної продукції, що постачається постачальником споживачу, обсяг постачання, строк та порядок проведення розрахунків за газ та замовлену потужність визначаються в окремих додаткових угодах до цього договору, які є невід'ємними частинами цього договору.
За умовами п.п. 2.2., 2.3. договору загальна вартість договору визначається шляхом складання вартості обсягів газу, поставлених постачальником споживачу, вартості замовленої потужності та вартості відхилення від замовленої потужності, протягом строку дії даного договору.
Оплата за природний газ та замовлену потужність, що передається споживачу, провожиться виключно грошовими коштами на банківський рахунок постачальника. У платіжному дорученні споживач повинен обов'язково зазначити наступну інформацію - призначення платежу, номер і дату цього договору, період, за який здійснюється оплата, номер та дату рахунку (за наявності). Рахунки оплачуються споживачем протягом п'яти робочих днів з моменту отримання рахунку, якщо інша дата не зазначена у рахунку. Датою оплати (здійснення розрахунку) за цим договором є дата зарахування коштів на рахунок постачальника.
Умовами п.п. 2.4., 2.5. договору передбачено, що на день його укладення відповідно до постанови НКРЕКП № 3013 від 24.12.2019 вартість добової потужності дорівнює тарифу, установленому НКРЕКП, та становить 124,16 грн за 1000 куб.м. на добу без ПДВ, з коефіцієнтом 1,10 умовних одиниць та не включається до ціни природного газу. У разі встановлення НКРЕКП або Оператором ГТС нових тарифів та/або коефіцієнтів до тарифів, зазначених у цьому пункті договору, такі тарифи та/або коефіцієнти є обов'язковими для споживача для розрахунків з постачальником без підписання додаткових угод.
Споживач зобов'язаний здійснювати оплату за замовлену потужність на підставі рахунків постачальника та відповідно до порядку проведення розрахунків за природний газ. Споживач зобов'язаний підписати та скріпити печаткою (у разі наявності) акт на замовлення потужності протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання відповідного акту. Оплата замовленої потужності здійснюється споживачем окремим платежем із зазначенням призначення платежу: «оплата за замовлену (договірну) потужність. Код ДКПП 49.50.1» (п/п 2.5.1. п. 2.5. договору).
Пунктом 3.3. договору передбачено, що приймання-передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у розрахунковому місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявності) акту приймання-передачі природного газу (далі - Акт), в якому зазначається фактичні обсяги спожитого газу та його вартість. Зазначений Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Відповідно до п/п 3.3.3. п. 3.3. договору, у випадку виникнення кредиторської заборгованості у постачальника перед споживачем, така заборгованість зараховується як попередня оплата за газ майбутніх періодів або повертається на розрахунковий рахунок споживача за його письмовим зверненням.
Згідно з п.п. 8.1., 8.2. договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності) та діє у частині постачання газу до 31 грудня 2022 року, а в частині проведення розрахунків між сторонами - до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Умовами п. 8.16. договору сторони погодили, що підписання правочинів (додаткових угод до договору, додатків, тощо) у межах господарських операцій між сторонами та первинних документів на виконання зазначених правочинів в електронному вигляді у якості електронного документа у розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» мають юридичну силу у разі підписання сторонами угоди про врегулювання відносин електронного документообігу.
Договір підписано між сторонами без будь-яких зауважень.
21.03.2022 між сторонами була укладена додаткова угода № 3 до договору щодо врегулювання умов документообігу за договором у період воєнного стану, якою сторони, у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні та на період дії воєнного стану, дійшли згоди, що усі документи за договором (листи, повідомлення, додаткові угоди, заявки, підтвердження отримання заявки, додатки до договору, претензії та інші документи, про які йде мова у договорі, у тому числі первинні, бухгалтерські та податкові документи тощо) повинні оформлюватися та надаватися сторонами відповідно до умов цього договору (п. 1 додаткової угоди № 3).
Умовами п. 2 додаткової угоди № 3 передбачено, що на період дії воєнного стану в Україні, у разі неможливості виконувати умови договору, а саме здійснювати відправлення документів поштовим зв'язком, кур'єром за реквізитами, зазначеними у договорі, документообіг здійснюється, зокрема, за допомогою сервісу документообігу Вчасно або ПТАХ з накладенням КЕП/ЕЦП (п/п 2.1.).
За умовами п.п. 3, 8 додаткової угоди № 3 відсутність протягом двох робочих днів з дня відправлення заперечень сторони, яка приймає документ, є підтвердженням для другої сторони щодо дійсності наданих документів. Документи, спрямовані у вищезазначений спосіб, можуть бути представлені в судах як належні докази і не можуть заперечуватися сторонами. Відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що умови цієї додаткової угоди розповсюджують свою дію на правовідносини, які виникли між сторонами на період з 24 лютого 2022 року по останній календарний день місяця (включно), у якому завершиться дія воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
У подальшому у межах договору № 58/ПГС-2022 ТОВ «Нові Енергетичні Проекти» та ТОВ «Компанія Полігрін» уклали та підписали додаткові угоди до нього, якими фіксували необхідні обсяги природного газу у наступних періодах, його вартість та визначали порядок розрахунків, а саме:
- № 1 від 22.02.2022, якою сторони погодили період постачання газу та замовленої потужності - березень 2022 року, обсяг замовленого природного газу 9000 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. з ПДВ - 31500,00 грн;
- № 2 від 21.03.2022, якою сторони погодили період постачання газу та замовленої потужності - квітень 2022 року, обсяг замовленого природного газу - 4000 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. з ПДВ - 35301,00 грн;
- № 4 від 24.05.2022, якою сторони погодили період постачання газу та замовленої потужності - червень 2022 року, обсяг замовленого природного газу - 6000 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. з ПДВ - 29679,00 грн;
- № 5 від 21.06.2022, якою сторони погодили період постачання газу та замовленої потужності - липень 2022 року, обсяг замовленого природного газу - 6000 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. з ПДВ - 29295,00 грн;
- № 8 від 21.07.2022, якою сторони погодили період постачання газу та замовленої потужності - серпень 2022 року, обсяг замовленого природного газу - 6000 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. з ПДВ - 28482,00 грн;
- № 10 від 24.08.2022, якою сторони погодили період постачання газу та замовленої потужності - вересень 2022 року, обсяг замовленого природного газу - 6000 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 46551,00 грн.
Пунктами 1.3. вказаних додаткових угод визначений порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 20 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 30 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
Також, у вказаних додаткових угодах відзначено, що вони є укладеними та вступають в дію з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), є невід'ємними частинами договору, та діють до припинення дії договору, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.
Окрім того, між сторонами була укладена додаткова угода № 11 від 23.09.2022, якою сторони погодили: період постачання газу та замовленої потужності - жовтень 2022 року, обсяг замовленого природного газу - 1333 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 45800,00 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 20 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 28 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
25.10.2022 сторонами укладено додаткову угоду № 12 до договору, якою сторони погодили наступний порядок постачання у листопаді 2022 року природного газу та замовленої потужності: обсяг замовленого природного газу - 8000 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 27700,00 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 18 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 29 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
25.11.2022 сторонами укладено додаткову угоду № 13 до договору, якою сторони погодили наступний порядок постачання у грудні 2022 року природного газу та замовленої потужності: обсяг замовленого природного газу - 10000 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 32451,00 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 20 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 28 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
21.12.2022 сторонами укладено додаткову угоду № 14 до договору, якою сторони погодили наступний порядок постачання у січні 2023 року природного газу та замовленої потужності: обсяг замовленого природного газу - 9000 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 27702,00 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 20 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 30 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
25.01.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 15 до договору, якою сторони погодили наступний порядок постачання у лютому 2023 року природного газу та замовленої потужності: обсяг замовленого природного газу - 8000 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 23679,00 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 20 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 27 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
23.02.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 16 до договору, якою сторони погодили наступний порядок постачання у березні 2023 року природного газу та замовленої потужності: обсяг замовленого природного газу - 8000 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 21849,00 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 20 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 30 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
23.03.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 17 до договору, якою сторони погодили наступний порядок постачання у квітні 2023 року природного газу та замовленої потужності: обсяг замовленого природного газу - 7500 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 14949,00 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 20 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 27 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
24.04.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 19 до договору, якою сторони погодили наступний порядок постачання у травні 2023 року природного газу та замовленої потужності: обсяг замовленого природного газу - 7500 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 12900,00 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 20 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 30 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
23.05.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 20 до договору, якою сторони погодили наступний порядок постачання у червні 2023 року природного газу та замовленої потужності: обсяг замовленого природного газу - 3000 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 12795,00 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 20 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 29 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
22.09.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 21 до договору, якою сторони погодили наступний порядок постачання у жовтні 2023 року природного газу та замовленої потужності: обсяг замовленого природного газу - 7500 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 16888,80 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 35% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 20 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 30 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
25.10.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 22 до договору, якою сторони погодили наступний порядок постачання у листопаді 2023 року природного газу та замовленої потужності: обсяг замовленого природного газу - 8000 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 16740,00 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 20 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 30 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
24.11.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 23 до договору, якою сторони погодили наступний порядок постачання у грудні 2023 року природного газу та замовленої потужності: обсяг замовленого природного газу - 8500 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 15450,00 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 20 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 28 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
21.12.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 24 до договору, якою сторони погодили наступний порядок постачання у січні 2024 року природного газу та замовленої потужності: обсяг замовленого природного газу - 8000 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 14748,00 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 20 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 30 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
29.12.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 26 до договору, якою сторони погодили наступний порядок постачання у грудні 2023 року природного газу та замовленої потужності: обсяг замовленого природного газу - 2364,74 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 15450,00 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 100% від вартості фактично спожитих обсягів газу та замовленої потужності у вигляді післясплати - протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
24.01.2024 сторонами укладено додаткову угоду № 27 до договору, якою сторони погодили наступний порядок постачання у лютому 2024 року природного газу та замовленої потужності: обсяг замовленого природного газу - 11000 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 14079,00 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 20 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 29 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
23.02.2024 сторонами укладено додаткову угоду № 28 до договору, якою сторони погодили наступний порядок постачання у березні 2024 року природного газу та замовленої потужності: обсяг замовленого природного газу - 5000 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 13590,00 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 20 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 29 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
23.04.2024 сторонами укладено додаткову угоду № 30 до договору, якою сторони погодили наступний порядок постачання у травні 2024 року природного газу та замовленої потужності: обсяг замовленого природного газу - 7300 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 15810,00 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 20 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 28 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
23.05.2024 сторонами укладено додаткову угоду № 31 до договору, якою сторони погодили наступний порядок постачання у червні 2024 року природного газу та замовленої потужності: обсяг замовленого природного газу - 7200 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 14550,00 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 20 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 28 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
25.07.2024 сторонами укладено додаткову угоду № 32 до договору, якою сторони погодили наступний порядок постачання у серпні 2024 року природного газу та замовленої потужності: обсяг замовленого природного газу - 7000 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 15480,00 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 20 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 30 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
24.09.2024 сторонами укладено додаткову угоду № 33 до договору, якою сторони погодили наступний порядок постачання у жовтні 2024 року природного газу та замовленої потужності: обсяг замовленого природного газу - 7000 м.куб. та його вартість за 1000 м.куб. за 1000 м.куб. з ПДВ - 17349,00 грн; порядок проведення розрахунків за природний газ та замовлену потужність: 1) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 10 числа місяця постачання; 2) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 20 числа місяця постачання; 3) оплата у розмірі 30% від вартості підтверджених місячних обсягів та замовленої потужності у вигляді попередньої оплати - не пізніше 30 числа місяця постачання. Остаточний розрахунок за обсяг спожитого газу та замовлену потужність проводиться споживачем у місяці наступному за розрахунковим, протягом 03 (трьох) робочих днів з дати надання кінцевого рахунку постачальником.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ «НЕП» у період з 21.12.2022 по 23.02.2024 були виставлені рахунки на оплату ТОВ «Компанія Полігрін» замовленої (договірної) потужності на загальну суму 3789,95 грн, а саме: № 58007230143 від 21.12.2022 на суму 442,51 грн; № 58007230241 від 25.01.2023 на суму 458,89 грн; № 58007230242 від 25.01.2023 на суму 458,89 грн; № 58007230341 від 22.02.2023 на суму 458,89 грн; № 58007230342 від 22.02.2023 на суму 458,89 грн; № 58007230441 та № 58007230442 від 23.03.2023 на суму 0,00 грн (у зв'язку із переплатою в сумі 430,21 грн); № 58007230541 від 24.04.2023 на суму 430,21 грн; № 58007231241 від 23.11.2023 на суму 417,92 грн; № 58007231243 від 23.11.2023 на суму 417,92 грн; № 58007240343 від 23.02.2024 на суму 245,83 грн.
Окрім того, у період з 25.01.2023 по 24.09.2024 ТОВ «НЕП» виставило рахунки на оплату ТОВ «Компанія Полігрін» природного газу на загальну суму 801777,62 грн, зокрема: № 58007230231 від 25.01.2023 на суму 66301,20 грн; № 58007230431 від 23.03.2023 на суму 39241,13 грн; № 58007230432 від 23.03.2023 на суму 39241,13 грн; № 58007230433 від 23.03.2023 на суму 33635,26 грн; № 58007230531 від 24.04.2023 на суму 33862,50 грн; № 58007231032 від 22.09.2023 на суму 44333,10 грн; № 58007231033 від 22.09.2023 на суму 37999,80 грн; № 58007231132 від 24.10.2023 на суму 40176,00 грн; № 58007231133 від 24.10.2023 на суму 40176,00 грн; № 58007231231 від 23.11.2023 на суму 39397,50 грн; № 58007231232 від 23.11.2023 на суму 39397,50 грн; № 58007231233 від 23.11.2023 на суму 39397,50 грн; № 58007240131 від 22.12.2023 на суму 35395,20 грн; № 58007240133 від 22.12.2023 на суму 35395,20 грн; № 58007240531 від 23.04.2024 на суму 34623,90 грн; № 58007240532 від 23.04.2024 на суму 34623,90 грн; № 58007240533 від 23.04.2024 на суму 34623,90 грн; № 58007240831 від 25.07.2024 на суму 32508,00 грн; № 58007240832 від 25.07.2024 на суму 32508,00 грн; № 58007240833 від 25.07.2024 на суму 32508,00 грн; № 58007241031 від 24.09.2024 на суму 36432,90 грн.
Як установлено судом, ТОВ «Компанія Полігрін» упродовж 2023-2024 років здійснило перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Нові Енергетичні Проекти» на загальну суму 917379,79 грн. згідно таких платіжних документів:
- платіжними інструкціями: № 24 від 20.01.2023 на суму 442,51 грн; № 22516 від 27.01.2023 на суму 458,89 грн; № 54 від 07.02.2023 на суму 458,89 грн; № 104 від 07.03.2023 на суму 458,89 грн; № 108 від 09.03.2023 на суму 458,89 грн; № 137 від 29.03.2023 на суму 430,21 грн; № 138 від 29.03.2023 на суму 430,21 грн; № 181 від 28.04.2023 на суму 430,21 грн; № 2200 від 08.12.2023 на суму 417,92 грн; № 2210 від 08.12.2023 на суму 417,92 грн; № 197 від 22.03.2024 на суму 245,83 грн, перераховано позивачем на рахунок відповідача загалом 4650,37 грн за замовлену потужність із посиланням у призначенні платежу на спірний договір та відповідні виставлені відповідачем рахунки;
- платіжними інструкціями: № 50 від 03.02.2023 на суму 38000,00 грн; № 134 від 24.03.2023 на суму 39241,13 грн; № 154 від 11.04.2023 на суму 39241,13 грн; № 177 від 25.04.2023 на суму 33635,26 грн; № 182 від 28.04.2023 на суму 33862,50 грн; № 362 від 11.10.2023 на суму 44333,10 грн; № 1776 від 17.10.2023 на суму 37999,80 грн; № 1696 від 10.11.2023 на суму 40176,00 грн; № 1711 від 17.11.2023 на суму 40176,00 грн; № 2207 від 08.12.2023 на суму 39397,50 грн; № 2208 від 08.12.2023 на суму 39397,50 грн; № 2346 від 29.12.2023 на суму 35395,20 грн; № 7 від 09.01.2024 на суму 39397,50 грн; № 9 від 12.01.2024 на суму 35395,20 грн; № 105 від 19.01.2024 на суму 35395,20 грн; № 266 від 07.05.2024 на суму 34623,90 грн; № 280 від 10.05.2024 на суму 34623,90 грн; № 301 від 24.05.2024 на суму 34610,00 грн; № 322 від 07.06.2024 на суму 34623,90 грн; № 332 від 11.06.2024 на суму 34623,90 грн; № 347 від 18.06.2024 на суму 34623,90 грн; № 448 від 09.08.2024 на суму 32508,00 грн; № 462 від 16.08.2024 на суму 32508,00 грн; № 478 від 27.08.2024 на суму 32508,00 грн; № 548 від 15.10.2024 на суму 36432,90 грн, перераховано позивачем на рахунок відповідача загалом 912729,42 грн оплати за природний газ із посиланням у призначенні платежу на спірний договір та відповідні виставлені відповідачем рахунки.
В матеріалах справи наявні акти звірки взаємних розрахунків за період 2024 року між ТОВ «НЕП» та ТОВ Компанія Полігрін» за договором № 58/ПГС-2022 від 22.02.2022, з яких убачається, що станом на 31.12.2024 заборгованість відповідача зі сплати замовленої позивачем потужності становить 4650,37 грн, а заборгованість відповідача перед позивачем за оплачений останнім природний газ складає 912534,73 грн.
Вищенаведені акти взаємних розрахунків підписані позивачем (директором ТОВ «Компанія Полігрін» Лозовим О.О.) та відповідачем (директором ТОВ «Нові Енергетичні Проекти» Антонюк В.М.) в електронній формі з використанням електронного підпису без зауважень та заперечень.
14.01.2025 листом № 69/01-2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові Енергетичні Проекти» повідомило про те, що воно перебуває у процесі реорганізації та злиття з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА», а тому у січні-лютому 2025 року ТОВ «Нові Енергетичні Проекти» скорочує обсяг господарської діяльності у сфері постачання природного газу споживачам. У зв'язку з цим ТОВ «Нові Енергетичні Проекти» просило розглянути можливість переходу на постачання до ТОВ «ЕНЕРА».
21.01.2025 ТОВ «Нові Енергетичні Проекти» листом № 85/02-2025, у продовження до наведеного вище листа, повідомило ТОВ «Компанія Полігрін», що процес реорганізації ТОВ «НЕП» жодним чином не вплине на якість та своєчасність виконання зобов'язань, передбачених чинним договором № 58/ПГС-2022 від 22.02.2022, а також гарантувало повне та безумовне виконання всіх умов і положень договору протягом усього періоду його дії, забезпечуючи стабільну співпрацю та високий рівень надійності послуг.
В матеріалах справи міститься вимога ТОВ «Компанія Полігрін» № 18/06-01 від 18.06.2025 до ТОВ «Нові Енергетичні Проекти» про повернення суми попередньої оплати в загальному розмірі 917185,10 грн, відповідно до якою позивач вимагав від відповідача розглянути дану вимогу у найкоротший строк, але не пізніше 7 календарних днів від дня її отримання, та повернути ТОВ «Компанія Полігрін» суму надлишково сплачених відповідачу грошових коштів у загальному розмірі 917185,10 грн. Відповідні докази належного направлення даної вимоги (проте зазначено вимогу № 16/06-01 від 16.06.2025) відповідачу, зокрема, поштова накладна № 4912600080427 від 19.06.2025, фіскальний чек та опис вкладення до цінного листа, наявні в матеріалах справи. Вказана вимога (поштове відправлення № 4912600080427) не була отримана відповідачем та 05.07.2025 була повернута відправнику із проставлення відмітки про причини її невручення «закінчення встановленого терміну зберігання», про що свідчить роздруківка трекінг-перевірки відправлення з сайту АТ «Укрпошта».
Позивачем до матеріалів справи додано довідки №№ 10/07-01, 10/07-02 та 10/07-03 від 10.07.2025, складені та підписані директором ТОВ «Компанія Полігрін», якими підтверджено, що станом на день пред'явлення позову заборгованість ТОВ «Нові Енергетичні Проекти» да спірним договором дорівнює 917185,10 грн, будь-яке листування між сторонами по суті спору, крім наявного у матеріалах справи, відсутнє, а також будь-яких інших угод (правочинів і/чи договорів) про той же предмет між тими є сторонами, протягом дії спірного договору, не укладалося і немає.
Позивач вказує, що право вимоги є таким, що настало, а відповідачем кошти у розмірі 917185,10 грн у строк, визначений у вимозі та передбачений законодавством, повернуті не були, а тому просить стягнути вказану заборгованість на його користь з відповідача в судовому порядку. Під час розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості суду не надано.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Статтями 15,16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або вимог цивільного законодавства.
Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ст. 538 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (положення ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.
Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК України та ГК України (чинний на момент виникнення спірних відносин), правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу»).
Правила постачання природного газу (далі - Правила) розроблені на виконання п. 17 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про ринок природного газу» та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС (п. п. 1, 2 розділу І Правил).
Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором (п. 2 розділу ІІ Правил).
5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Одними із основних засад господарського судочинства є змагальність сторін та диспозитивність господарського судочинства (ст.ст.13,14 ГПК України). Так, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з наявністю договірних відносин між сторонами та правових підстав для повернення відповідачем отриманих у період з 20.01.2023 по 15.10.2024 грошових коштів у загальній сумі 917185,10 грн.
Цивільно-правовий договір - є основною підставою виникнення зобов'язально-правових відносин (зобов'язань), що встановлює певні суб'єктивні права i суб'єктивні обов'язки для сторін, які його уклали. Договір можна визначити як угоду двох або кількох осіб, спрямовану на встановлення, змiну або припинення цивiльних правовiдносин. Предметом договору завжди є певна дiя, але ця дiя може бути тiльки правомiрною.
Основними ознаками договору є: домовленість, тобто для його існування має бути компроміс, збіг волевиявлення учасників; домовленість двох чи більше осіб, тобто з волевиявлення лише однієї сторони не може виникнути договір; спрямованість на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом установлено, що 22.02.2022 між ТОВ «Компанія Полігрін» як споживачем та ТОВ «Нові Енергетичні Проекти» як постачальником було укладено договір № 58/ПГС-2022 постачання природного газу, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити споживачу природний газ, включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а споживач зобов'язувався прийняти та оплатити вартість газу та потужності в розмірах, строки та порядку, що визначені цим договором.
Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, який не спростований жодною стороною, та відповідно відсутність обставин визнання недійсним договору та доказів його розірвання, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, а також є обов'язковим для належного виконання сторонами, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Як убачається з матеріалів справи, у вищевказаний період позивачем на користь відповідача були перераховані грошові кошти у загальній сумі 917379,79 грн, зокрема, позивач оплатив виставлені відповідачем рахунки на оплату за постачання природного газу в обумовленому періоді вартістю 912729,42 грн та за компенсацію вартості замовленої (договірної) потужності вартістю 4650,37 грн як попередню оплату, відповідно
При цьому, як зазначає позивач, та що не спростовано відповідачем, фактично, постачання позивачу оплаченого ним у розмірі 912534,73 грн природного газу, включно з урахуванням оплаченої позивачем у розмірі 4650,37 грн замовленої (договірної) потужності щодо кожного відповідного періоду та обсягу газу, погодженого у описаних вище додаткових угодах до договору, відповідач не здійснив, а підписані у спірному періоді між сторонами акти прийому-передачі природного газу та акти прийому-передачі наданих послуг замовленої потужності на суму сплаченої позивачем попередньої оплати відсутні.
Доказів постачання природного газу відповідачем позивачу або здійснення послуг із замовленої договірної потужності відповідачем на користь позивача також не надано. Відповідач не спростував і факту отримання коштів від позивача в сумі 917379,79 грн.
Разом з тим, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача за договором, за твердженнями позивача, станом на 31.12.2024 становить 917185,10 грн.
На підтвердження вказаних обставин позивач подав письмові докази, які доводять виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору постачання природного газу № 58/ПГС-2022 від 22.02.2022 разом із укладеними до нього додатковими угодами, здійснення позивачем попередньої оплати за природний газ, що повинен бути поставлений у період з січня 2023 року по жовтень 2024 року вартістю 912534,90 грн, та сплату компенсації вартості замовленої потужності у загальному розмірі 4650,37 грн.
Окрім того, позивачем до матеріалів справи були долучені акти звірки взаємних розрахунків за період 2024 року по договору № 58/ПГС-2022 від 22.02.2022, підписані електронними цифровими підписами директорів обох сторін та скріплені печаткою позивача.
Згідно з вимогами чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Із наданих актів звірки взаємних розрахунків за період 2024 року по договору № 58/ПГС-2022 від 22.02.2022, вбачається, що ТОВ «Нові Енергетичні Проекти» засвідчує факт наявності у нього зобов'язання зі сплати на користь позивача грошових коштів у загальному розмірі 917185,10 грн.
Наразі відповідачем, у відповідності до приписів чинного процесуального закону не спростовано жодними доказами факт наявності правових підстав для повернення позивачу спірних грошових коштів у загальній сумі 917185,10 грн. Будь - яких документальних доказів на підтвердження постачання у спірний період позивачу природного газу та надання відповідних послуг відповідачем також не надано.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» та «Федоренко проти України» зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме: в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого «права власності».
Статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод можна застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Отже, відсутність дій відповідача щодо поставки товару надає позивачу право на «законне очікування» того, що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії» (пункт 74), «Пономарьов проти України» (пункт 43) та «Агрокомплекс проти України» (пункт 166).
Нормами глави 48 Цивільного кодексу України визначено такі принципи (умови) належного виконання зобов'язання: виконання зобов'язання належними сторонами (ст. 527 ЦК України); виконання у належний спосіб (ст. 529 ЦК України - виконання зобов'язання частинами); належний строк (термін) виконання зобов'язання (ст. 530 ЦК України); належне місце виконання зобов'язання (ст. 532 ЦК України), а також щодо належного предмета.
Виходячи зі змісту статей 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання вважається виконаним належним чином, якщо таке виконання здійснено відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться. Тоді як, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, непередання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Так, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (такий висновок був викладений у постанові ВП ВС від 02.09.2020 у справі № 918/631/19).
Отже, у зв'язку з непоставкою відповідачем позивачу оплаченого останнім природного газу та замовленої потужності, у відповідача виникло зобов'язання (грошове зобов'язання) із повернення попередньої оплати, сплаченої позивачем, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України та частини першої статті 530 ЦК України.
У постанові Верховного Суду від 08.02.2019 в справі № 909/524/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення відповідної вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
З огляду на вищевикладене, в силу наведених вимог чинного законодавства, позивач наділений правом вимагати повернення коштів попередньої оплати, а також позивач має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі, й судовий.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача із вимогою, зокрема, про повернення суми попередньої оплати у загальному розмірі 917185,10 грн, сплаченої за фактично не поставлені відповідачем природний газ та замовлену (договірну) потужність, не пізніше 7 календарних днів від дня її отримання, належні докази направлення якої містяться в матеріалах справи. Отже, вимога № 18/06-01 від 18.06.2025 є прямим вираженням волевиявлення покупця на вибір варіанту поведінки - повернення попередньої оплати за договором.
Визначаючись із граничним строком виконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, суд враховує приписи частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Докази щодо дати отримання відповідачем вимоги позивача відсутні, оскільки поштове відправлення не було вручене під час доставки, проте факт її надіслання 19.06.2026 зумовлює і факт спливу вказаного семиденного строку до часу заявлення позову (14.07.2025).
Доказів задоволення відповідачем зазначеної вимоги та повернення грошових коштів (попередньої оплати) позивачу, як і належних та допустимих доказів здійснення постачання природного газу та замовленої договірної потужності на зазначену суму суду не надано.
Вимога про повернення попередньої оплати за договором на користь ТОВ «Компанія Полігрін», у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань, є такою, що регламентована положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України.
При цьому, судом визначено правову природу сплаченої суми коштів саме як попередня оплата, тобто кошти, які попередньо оплачені стороною договору на користь іншої сторони з метою виконання нею своїх зобов'язань.
Правова природа зазначених коштів внаслідок невиконання будь-якою стороною своїх зобов'язань за договором не змінюється і залишається такою до моменту, коли сторони двосторонньо не узгодять іншої їх правової природи або не вчинять дій, які змінять правову природу перерахованої суми.
Таким чином, зважаючи на виконання позивачем своїх зобов'язань з перерахування відповідачу попередньої оплати за природний газ та замовлену потужність, а також беручи до уваги нездійснення ТОВ «НЕП» постачання споживачу цього товару, суд, з урахуванням обставин даної справи, дійшов висновку про те, що у позивача відповідно до частин 1 та 2 статті 693 Цивільного кодексу України виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати непоставленого товару на вищевказану суму, яким він скористався, направивши відповідачу, зокрема, вимогу № 18/06-01 від 18.06.2025, а також звернувшись у подальшому до суду з наведеним позовом.
Суд звертає увагу на те, що під час розгляду даної справи відповідачем не вчинено жодної дії і не надано жодного доказу з метою спростування факту існування у нього заборгованості перед позивачем на заявлену до стягнення суму.
За таких обставин, враховуючи наведені норми права, узгоджені сторонами умови договору №58/ПГС-2022 від 22.02.2022 та додаткових угод до нього, оскільки вищезазначена сума переплати в розмірі 917185,10 грн підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, відповідачем не спростована і на момент прийняття рішення ТОВ «Нові Енергетичні Проекти» не надало документів, які свідчать про здійснення відповідачем постачання погоджених обсягів природного газу та замовленої потужності або погашення спірної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Компанія Полігрін» про стягнення з відповідача 917185,10 грн є правомірними, обґрунтованими, підтвердженими документально та нормами матеріального права, та такими, що підлягають задоволенню.
У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно із частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони).
В свою чергу, частиною 1 ст. 14 ГПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.02.2024 в справі № 915/1723/21, від 28.09.2023 в справі № 910/19206/21, від 28.09.2022 в справі № 910/1539/21 (910/9303/21) та від 18.05.2021 року в справі №916/2255/18.
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Слід враховувати, що допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).
На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Окрім того, подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Відтак, докази, подані позивачем, суд визнає допустимими та достовірними.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку передбаченому нормами ГПК України, відповідна оцінка доказів у ній здійснюється, зокрема, через призму такого стандарту доказування, як баланс «вірогідностей».
Водночас, статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Також суд враховує необхідність застосування категорій стандартів доказування та зазначає, що саме принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 910/366/21, від 15.07.2021 у справі № 916/2586/20, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Аналізуючи твердження та подані на їх підтвердження докази позивачем і ненадання жодних доказів на спростування позиції позивача відповідачем, керуючись наведеним критерієм доказування, суд доходить висновку, що зазначені вище докази, надані позивачем, відповідають критеріям належності та вірогідності, тому вважаються такими, що більш вірогідно підтверджують обставини щодо порушення відповідачем укладеного між сторонами договору в частині невиконання зобов'язання щодо постачання природного газу та замовленої потужності.
Дотримуючись наведених приписів процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення попередньої оплати в загальній сумі 917185,10 грн.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 справа «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до п.5 ч.4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
У даній справі суд дійшов висновку, що учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви в частині стягнення суми попередньої оплати за договором постачання природного газу № 58/ПГС-2022 від 22.02.2022, хоча йому було створено усі можливості для надання заперечень, від жодного учасника справи не надходило клопотання про витребування доказів, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням тієї обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи містять докази перерахування позивачем грошових коштів у сумі 917185,10 грн та не містять доказів виконання відповідачем вимоги позивача щодо повернення вказаних коштів у визначені позивачем строки.
Щодо розподілу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, слід зазначити, що судовий збір, відповідно статті 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як наслідок, відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 13757,78 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 79, 86, 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Енергетичні Проекти» (вул. Комарова Михайла, № 10, м. Одеса, 65101, код ЄДРПОУ 44207632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Полігрін» (08500, Київська обл., м. Фастів, Промвузол, код ЄДРПОУ 38508691) попередню оплату в розмірі 917 185 (дев'ятсот сімнадцять тисяч сто вісімдесят п'ять) грн 10 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 13 757 (тринадцять тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн 78 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України.
Наказ видати відповідно до ст.327 ГПК України.
Повне рішення складено 29 квітня 2026 р.
Суддя О.В. Цісельський