65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"28" квітня 2026 р. Справа № 916/1526/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. суду № 1560/26 від 24.04.2026), у справі
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
до відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),
про стягнення 48335,09 грн та розірвання договору,
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить:
- Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 48335,09 грн відповідно до умов договору оренди земельної ділянки від 16.01.2018;
- Розірвати договір оренди земельної ділянки від 16.01.2018 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2026 справу № 916/1526/26 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, виходячи з такого.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України “Про судовий збір» № 3674-V-І. При цьому, відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3328 грн, позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 3328,00 грн, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не більше 1164800,00 грн.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір»).
Як слідує з доданої до позовної заяви платіжної інструкції № 1014-0410-9338-6404 від 03.04.2026, заявником сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Водночас у відповідності до повідомлення начальника статистичного відділу Господарського суду Одеської області № б/н від 27.04.2026, згідно з реєстру підтверджень оплат із Казначейства, судовий збір у розмірі 2662,40 грн від ОСОБА_1 , сплачений згідно з платіжним дорученням № 1014-0410-9338-6404 від 03.04.2026 був зарахований на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в Головному управлінні державної казначейської служби України в Одеській області, однак вказана квитанція обліковується в матеріалах позовного провадження № 916/1276/26.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2026 у справі № 916/1276/26 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення.
Таким чином, платіжне дорученням № 1014-0410-9338-6404 від 03.04.2026 на суму 2662,40 грн було долучено позивачем за подання до суду позовної заяви у справі № 916/1276/26, що підтверджується довідкою статистичного відділу Господарського суду Одеської області про те, що платіжне доручення № 1014-0410-9338-6404 від 03.04.2026 вже обліковується в матеріалах позовного провадження № 916/1276/26.
Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Та обставина, що заявник станом на даний час не звернувся до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 916/1276/26 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.
У разі прийняття судом квитанції № 1014-0410-9338-6404 від 03.04.2026 на суму 2662,40 грн, як належного доказу оплати судового збору за подання заяви у цій справі, позивач, після ухвалення судом рішення справі № 916/1526/26, не буде позбавлений можливості подати клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі № 916/1276/26.
Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 904/4585/22 та постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 у справі № 924/133/21.
Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої заяви також розглядалося Верховним Судом.
Так, у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 160/554/23.
Таким чином, за висновком суду, платіжна інструкція № 1014-0410-9338-6404 від 03.04.2026 не є належним доказом сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн за подання позовної заяви (вх. № 1560/25 від 24.04.2026), тобто в цій справі.
Звідси, судом встановлено, що в порушення приписів п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України позивачем не надано до позовної заяви доказів сплати судового збору.
Крім того, з прохальної частини позовної заяви слідує, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру про стягнення 48335,09 грн та одну вимогу немайнового характеру про розірвання договору, а тому сума сплаченого судового збору має становити 5324,80 грн, виходячи з наступного.
Як зазначено вище, порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України “Про судовий збір» № 3674-V-І. При цьому, відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3328 грн, позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 3328,00 грн, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не більше 1164800,00 грн.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22.
Таким чином, з матеріалів позовної заяви слідує, що позивачем заявлено дві позовні вимоги, а тому позивач за подання цього позову, має сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 5324,80 грн (3328*2*0,8=5324,80 грн).
Судом встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір.
Отже, позивач за подання цього позову, з урахування заявлених позовних вимог, має сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 5324,80 грн.
Відповідно до ч. 7 ст. 162 ГПК України, у разі пред'явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг. У разі пред'явлення фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.
Таким чином, позивачу необхідно зазначити у позовній заяві реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформацію про відсутність рахунку. У разі відсутності рахунку, позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.
Крім того, судом встановлено, що позивачем у позовній заяві зазначено відповідача - ОСОБА_2 .
Відповідно до Витягу з ЄДРПОУ станом на день подання позову ОСОБА_2 є фізичною-особою підприємцем.
Також, до позовної заяви надано договір оренди підписаний між позивачем та фізичною-особою підприємцем Тищенко Сергієм Володимировичем.
Таким чином, позивачу необхідно визначитись зі статусом відповідача.
Недотримання приписів ст. 162, ст. 164 ГПК України має наслідком застосування положень ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, вищевказані судом недоліки позовної заяви в силу приписів ст.ст. 164, 172, 174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви Голинського Олега Миколайовича без руху.
Керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Голинського Олега Миколайовича (Вх. №1560/26 від 24.04.2026) залишити без руху.
2. Позивачу, у строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, необхідно усунути виявлені недоліки позовної заяви та надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 5324,80 грн.
3. Повідомити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Ухвалу підписано 28.04.2026.
Суддя Нікітенко С.В.