29 квітня 2026 року Справа № 915/2145/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу
за позовом: Комунального підприємства «МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС», вул. Ковальська, 199, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 32459822
до відповідача: Пулатова Фарохіддіна, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про: стягнення 4 958,54 грн.
Комунальне підприємство «МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 2929 від 22.12.2025 (вх. № 18543/25 від 22.12.2025), в якій, з урахуванням заяви № 147 від 15.01.2026 про усунення недоліків (з позовною заявою № 148 від 15.01.2026), просить суд:
1. Здійснити розгляд справи за позовом Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» до фізичної особи, що втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності Пулатова Фарохіддіна про стягнення заборгованості за Договором № 6 Ц - 183 про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 27.02.2024 p., в порядку спрощеного позовного провадження, у зв'язку з її малозначністю.
2. Стягнути з Відповідача на користь Позивача, на поточний рахунок НОМЕР_2 в AT КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299 заборгованість за Договором № 6 Ц-158 про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 27.02.2024 р. за період з лютого 2024 року по липень 2025 року в розмірі 4958,54 грн. (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень 54 копійки).
3. Стягнути з Відповідача на користь Позивача, на поточний рахунок НОМЕР_2 в AT КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299 судовий збір у сумі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що КП «Миколаївкомунтранс» є офіційним виконавцем послуг з управління (поводження) з побутовими відходами (вивезення) на території, зокрема, Центрального району м. Миколаєва, який безперервно здійснює надання послуг з управління (поводження) побутових відходів (вивезення) на території м. Миколаєва, відповідно до адміністративних меж визначених актами органу місцевого самоврядування.
27.02.2024 року між Комунальним підприємством «Миколаївкомунтранс» та фізичною особою-підприємцем Пулатовим Фарохіддіном було укладено договір № 6Ц-183 про надання послуг з поводження з побутовими відходами.
За даними позивача, вартість послуги з управління (поводження) побутовими відходами надана Споживачеві за Договором № 6Ц-183 від 27.02.2024 в спірний період становить 9 476,27 грн. Крім того, позивач зазначає, що станом на дату подання позовної заяви відповідач здійснив оплату за надані послуги за договором на суму 4517,73 грн. Таким чином сформувалась заборгованість перед Позивачем на загальну суму 4958,54 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 1, 14, 16 Закону України «Про управління відходами», ст.ст. 17, 35-1 Закону України «Про відходи», ст.ст. 4, 10, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 509, 525, 526, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України.
Положеннями ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 174 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому ч. 8 цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
З метою встановлення інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача судом були здійснені відповідні запити.
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру (№ 2184250 від 26.12.2026), за вказаними параметрами (ПІБ та РНОКПП) особу не знайдено.
Згідно з відповіддю щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (№ 2184298 від 26.12.2026), за вказаними параметрами (ПІБ, дата народження та РНОКПП) довідки ВПО відсутні.
Згідно з відповіддю Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (№ 437/19.03.03.03-11/19/14/26 від 07.01.2026), повідомлено, що станом на 07.01.2026 за відомостями Реєстру Миколаївської міської територіальної громади місце проживання Пулатова Фарохіддіна, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, інформацію про відповідність наданих позивачем даних щодо реєстрації місця проживання Пулатова Фарохіддіна судом отримано 07.01.2026.
Після отримання інформації про реєстрацію місця проживання Пулатова Фарохіддіна суд, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, дійшов висновку, що позовна заява № 2929 від 22.12.2025 (вх. № 18543/25 від 22.12.2025) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.01.2026 Комунального підприємства «МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС» № 2929 від 22.12.2025 (вх. № 18543/25 від 22.12.2025) було залишено без руху; постановлено позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху; роз'яснено позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
16.01.2026 до суду від Комунального підприємства «МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС» надійшла заява № 147 від 15.01.2026 (вх. № 705/26 від 16.01.2026) про усунення недоліків, до якої додано позовну заяву № 148 від 15.01.2026 в новій редакції.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/2145/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами; постановлено провести розгляд справи № 915/2145/25 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану; встановлено для сторін строк для подання заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.
Так, копію ухвали було надіслано позивачу в електронний кабінет в системі «Електронний суд». Документ доставлено до електронного кабінету одержувача 19.01.2026 о 15:15, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною довідкою. За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Враховуючи наведене, слід вважати, що копію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2026 у справі № 915/2145/25 позивач отримав 19.01.2026.
Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2026 була засобами поштового зв'язку направлена на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, а саме: вул. Лісова, 24, м. Миколаїв, 54058, встановлену судом за даними Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором (R067084430606). Надіслане відповідачу поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором R067084430606 повернулось до суду із проставлянням відділенням поштового зв'язку відмітки про причину невручення: «адресат відсутній».
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У відповідності до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
За такого, суд дійшов висновку про те, що копію ухвали від 19.01.2026 про відкриття провадження у справі слід вважати врученою відповідачу.
Крім того, необхідно зауважити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Господарського суду Миколаївської області від 19.01.2026 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
Разом із тим, відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення не скористався.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив таке.
За результатами конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення твердих побутових відходів, проведеного на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 1173 від 16.11.2011 Комунальне підприємство «Миколаївкомунтранс» пройшло конкурсний відбір та згідно наказу Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів на території м. Миколаєва» № 171 від 15.06.2021 визначено виконавцем послуг із вивезення побутових відходів на території, зокрема, Центрального району м. Миколаєва на десять років.
23 червня 2021 року між Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, як замовником, та Комунальним підприємством «Миколаївкомунтранс», як виконавцем, було укладено Договір № 339 на надання послуг з вивезення побутових відходів на території Центрального району міста Миколаєва, за умовами п. 11 якого, договір набуває чинності тільки після затвердження відповідного тарифу на поводження з побутовими відходами (вивезення побутових відходів) для переможця проведеного у 2021 році конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території міста Миколаєва (Виконавця за цим Договором). Строк дії Договору складає 10 років з моменту набуття чинності Договору - для Виконавця на території, зокрема, Центрального району м. Миколаєва.
22.12.2021 Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради було прийнято рішення № 1307 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення)», яким підприємствам - виконавцям послуг з вивезення побутових відходів, зокрема, Комунальному підприємству «Миколаївкомунтранс», встановлено тариф на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення) (рішення вводиться в дію з 01.02.2022).
Враховуючи викладене, Договір № 339 від 23.06.2021 набув чинності.
Крім того, 27.12.2023 Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради було прийнято рішення № 1819 «Про врегулювання окремих питань у сфері управління відходами у місті Миколаєві», яким визначено, що надавачі послуги з вивезення побутових відходів як частини послуги з поводження з побутовими відходами прирівнюються до надавачів послуг із збирання та перевезення побутових відходів як частини послуги з управління відходами. Крім того, також визначено, що тверді відходи у розумінні вимог Закону України «Про підходи» та змішані відходи у розумінні вимог Закону України «Про управління відходами» за своїм складом є ідентичними.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що на підставі вищевикладеного Комунальне підприємство «Миколаївкомунтранс» є офіційним виконавцем послуг з управління (поводження) з побутовими відходами (вивезення) на території, зокрема, Центрального району м. Миколаєва, який безперервно здійснює надання послуг з управлінні (поводження) з побутовими відходами (вивезення) на території Інгульського, Заводського та Центрального районів м. Миколаєва, відповідно до адміністративних меж визначених вказаними вище актами органу місцевого самоврядування.
Матеріали справи свідчать, що 27.02.2024 між Комунальним підприємством «Миколаївкомунтранс», як виконавцем, та Фізичною особою-підприємцем Пулатовим Фарохіддіном, як споживачем, був укладений Договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами № 6Ц-183 (далі - Договір), відповідно до предмету якого виконавець зобов'язався згідно з графіком надавати послуги з поводження з побутовими відходами, зокрема послуги з вивезення побутових відходів за адресою об'єкту утворення відходів: проспект Центральний, 82 А, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором (далі - послуги), на підставі Наказу Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради від 15 червня 2021 року №171 «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів на території м. Миколаєва» та відповідно до Правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затверджених Рішенням Миколаївської міської ради від 19.04.07 № 12/21 «Про затвердження Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Миколаєві», зі змінами внесеними Рішенням міської ради від 16.05.2013 р, № 28/10, які розміщені на офіційному веб-сайті Миколаївської міської ради за посиланням: hups://mkrada.gov.ua/documents/740.himl?РrintVersion (п. 1.1). Сторони з метою конкретизації умов типового договору дійшли згоди, що у разі якщо вивезення твердих побутових відходів (далі - ТПВ) здійснюється рідше, ніж один раз на добу, виконавець при розрахунку обсягу та вартості наданих послуг застосовує збільшуючий коефіцієнт 1,3 (для вивезення ТПВ щонайменше 1 раз на 2-3 доби) то 1,4 (для вивезення ТПВ після 4-го дня або більше) (п. 1.2).
Відповідно до п. 2 Договору Виконавець надає споживачу послуги з поводження з твердими, великогабаритними, ремонтними та рідкими побутовими відходами.
Відповідно до п. 3 Договору послуги з вивезення твердих побутових відходів (далі - ТПB) надаються за контейнерною схемою. Місцезнаходження контейнерного майданчика ТПВ: вул. Шнеєрсона, 39.
Згідно з п. 4 Договору для вивезення ТПВ за контейнерною схемою використовуються технічно справні 2 контейнери місткістю 1,1 куб метрів, що належать Виконавцю. Виконавець вивозить ТПВ за контейнерною схемою: з 6:00 до 22:00 години. Графік вивезення ТПВ: згідно графіка.
За умовами п. 15 Договору згідно з рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від від 23.08.2023 року №663 тариф на послуги з поводження з побутовими відходами за 1 куб. метр відходів з 01.09.2023 становить: твердих 146,38 гривень за 1 куб. метр; великогабаритних 256,28 гривень за 1 куб. метр; ремонтних 256,28 гривень за 1 куб. метр; рідких 416,45 гривень за 1 куб. метр.
Згідно з п.16 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Орієнтовна вартість Договору на момент його підписання на період з « 01» лютого 2024 р. по « 31» січня 2025 р. становить (без урахування вартості вивезення великогабаритних, ремонтних та рідких побутових відходів): 16*1,9=30,40 м. куб/рік, 4,0*0,08=0,32 м. куб/рік, 5,0*0,008=0,04 м. куб/рік, 30,40+0,32+0,04=30,76 м. куб/рік : 12 міс = 2,56 м. куб/міс * 146,38 = 374,73 грн/міс * 12 мім = 4496,76 грн/рік. Орієнтовна вартість послуг на місяць становить (без урахування вартості вивезення великогабаритних, ремонтних та рідких побутових відходів): 374,73 грн, з урахуванням ПДВ. Орієнтовна вартість договору та місячна вартість послуг (без урахування вартості вивезення великогабаритних, ремонтних та рідких побутових відходів) визначається, виходячи з річних обсягів вивезення ТПВ, розрахованих згідно норм накопичення та тарифу, діючого на момент укладення Договору, з урахуванням умов, визначних п.1.2. цього Договору. Вартість наданих послуг з вивезення великогабаритних, ремонтних та рідких побутових відходів визначається сторонами в окремих додаткових угодах до цього Договору.
У відповідності до п.17 Договору, сторони застосовують щомісячну систему оплати послуг, згідно якої споживач здійснює оплату за цим Договором не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Плата вноситься на розрахунковий рахунок Виконавця. Оплату послуг з вивезення великогабаритних, ремонтних та рідких побутових відходів Споживач здійснює у строки і на умовах, визначених окремою додатковою угодою до цього договору.
Відповідно до п. 18 Договору Виконавець формує рахунок на оплату послуг та Акт наданих послуг та надає їх споживачеві у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, при цьому споживач самостійно отримує рахунок на оплату послуг та акт наданих послуг у бухгалтерії Виконавця. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, зокрема за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (при умові їх впровадження) або за допомогою сервісу електронного документообігу (“M.E.Doc»), про що сторонами оформлюється відповідна додаткова угода. Розрахунок за фактично надані послуги здійснюється по Акту наданих послуг, підписаному уповноваженими представниками сторін не пізніше 3-х /трьох/ календарних днів з моменту їх пред'явлення для підписання. Якщо споживач не повернув Акт наданих послуг у зазначений строк або не прибув для отримання рахунку та акту до бухгалтерії Виконавця у строк визначений п. 18 Договору, Акт наданих послуг вважається підписаним та погодженим сторонами, а послуги вважаються наданими у повному обсязі та належної якості. Жодна із Сторін не вправі відмовитися від підписання Актів наданих послуг.
Згідно п.25 Договору у разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про зміну тарифів на послуги виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам із зазначенням рішення відповідних органів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті виконавця послуг. У разі зміни тарифів протягом строку дії договору нові тарифи застосовуються з моменту їх введення в дію без внесення додаткових змін до договору.
Пунктом п.28 Договору визначено, що договір укладається строком на один рік з « 01» лютого 2024 р. по « 31» січня 2025 р.
Відповідно до п. 29 Договір вважається таким, що продовжений, на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд. Кількість продовжень не обмежується.
Вказаний Договір скріплений підписами обох сторін та містить печатку виконавця.
За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, протягом дії Договору, а саме в період з 01.02.2024 по дату подання позовної заяви вартість надання послуги з поводження з побутовими відходами неодноразово змінювалась на підставі таких рішень органу місцевого самоврядування:
- рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 663 від 23.08.2023 «Про внесення змін до рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.11.2019 № 1252 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (захоронення) КП «Миколаївкомунтранс» та від 22.12.2021 № 1307 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення)», відповідно до п. 2 якого для Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» був встановлений тариф на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення), зокрема, за вивезення твердих побутових відходів - 146,38 грн за 1 куб. метр. Згідно з п. 4 дане рішення вводиться в дію з 01.09.2023;
- рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 925 від 12.06.2024 «Про встановлення тарифів на послуги з управління побутовими відходами», відповідно до п. 1.2 якого, для Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» був встановлений тариф за послугу з управління побутовими відходами в частині послуги/операції із збирання, перевезення побутових відходів (з урахуванням ПДВ), зокрема, за вивезення, перевезення твердих побутових відходів - 230,92 грн за 1 куб. метр. Згідно з п. 4 рішення визнано такими, що втратили чинність рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.11.2019 № 1252 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (захоронення) КП «Миколаївкомунтранс» (зі змінами) та від 22.12.2021 № 1307 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення) (зі змінами). Згідно з п. 5 дане рішення вводиться в дію з 15.07.2024;
- рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1260 від 24.07.2024 «Про призупинення дії рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 12.06.2024 № 925 ''Про встановлення тарифів на послуги з управління побутовими відходами''», яким було призупинено дію рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 925 від 12.06.2024 та поновлено дію рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 21.11.2019 № 1252 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (захоронення) КП «Миколаївкомунтранс» (зі змінами) та від 22.12.2021 № 1307 «Про встановлення тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення) (зі змінами) з 15.07.2024 до моменту відновлення дії рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 925 від 12.06.2024;
- рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1340 від 14.08.2024 «Про внесення змін та поновлення дії рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 12.06.2024 № 925 ''Про встановлення тарифів на послуги з управління побутовими відходами''», відповідно до п. 1 якого були внесені зміни до п. 2 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 925 від 12.06.2024, зокрема для Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» був встановлений тариф за послугу з управління побутовими відходами в частині операцій із збирання та перевезення побутових відходів (з урахуванням ПДВ), серед іншого, за збирання, перевезення змішаних (твердих) побутових відходів - 233,06 грн за 1 куб. метр. Крім того, відповідно до п.2 вказаного рішення було поновлено з 01.09.2024 дію рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 12.06.2024 № 925 «Про встановлення тарифів на послуги з управління побутовими відходами» з урахуванням п. 1 цього рішення;
- рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 2176 від 25.12.2024 «Про встановлення тарифів на послуги з управління побутовими відходами», відповідно до п.1.2 якого, тариф за послугу з управління побутовими відходами в частині операцій із збирання та перевезення побутових відходів (з урахуванням ПДВ) був встановлений для КП «Миколаївкомунтранс», зокрема, за збирання, перевезення змішаних (твердих) побутових відходів - 246,11 грн. за 1 куб.метр. Згідно з п. 5 дане рішення вводиться в дію з 01.01.2025.
Крім того, з 01.01.2025 наказом Комунального підприємства «Миколаївкомунтранс» №661 від 31.12.2024 було встановлено місячну плату за абонентське обслуговування - 8,05 грн.
Отже, судом враховано, що на момент укладення Договору № 6Ц-183 від 27.02.2024 вартість послуги на місяць (без урахування вартості вивезення великогабаритних, ремонтних та рідких побутових відходів) становила 374,73 грн (з огляду на розрахунки наведені за змістом п. 16 Договору).
Проте, як уже було наведено вище, протягом строку дії Договору на підставі відповідних рішень Виконавчого комітету Миколаївської міської ради вартість послуги змінювалася наступним чином (з урахуванням норми утворення твердих побутових відходів, розрахованої споживачу відповідно до умов п. 16 Договору):
- в період з 01.02.2024 по 31.08.2024 - 374,73 грн./міс.;
- в період з 01.09.2024 по 31.12.2024 - 596,63 грн./міс.;
- в період з 01.01.2025 по 31.07.2025 - 630,04 грн./міс. + 8,05 грн (абонентська плата) = 638,09 грн/міс.
З матеріалів справи судом встановлено, що протягом дії Договору виконавцем формувалися:
- рахунки на оплату на загальну суму 9476,27 грн, зокрема: № 8121 від 31.03.2024 на суму 749,47 грн; № 11022 від 30.04.2024 на суму 374,73 грн; № 13979 від 31.05.2024 на суму 374,73 грн; № 17677 від 30.06.2024 на суму 374,73 грн; № 19797 від 31.07.2024 на суму 374,73 грн; № 24122 від 31.08.2024 на суму 374,73 грн; № 26625 від 30.09.2024 на суму 596,63 грн; № 30503 від 31.10.2024 на суму 596,63 грн; № 32133 від 30.11.2024 на суму 596,63 грн; № 34745 від 31.12.2024 на суму 596,63 грн; № 1884 від 31.01.2025 на суму 638,09 грн; № 4393 від 28.02.2025 на суму 638,09 грн; № 7531 від 31.03.2025 на суму 638,09 грн; № 11429 від 30.04.2025 на суму 638,09 грн; № 15184 від 31.05.2025 на суму 638,09 грн; № 18409 від 30.06.2025 на суму 638,09 грн; № 22868 від 31.07.2025 на суму 638,09 грн.
- акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) на загальну суму 9476,27 грн, зокрема: № 7733 від 31.03.2024 на суму 749,47 грн; № 10524 від 30.04.2024 на суму 374,73 грн; № 13426 від 31.05.2024 на суму 374,73 грн; № 16924 від 30.06.2024 на суму 374,73 грн; № 19018 від 31.07.2024 на суму 374,73 грн; № 23113 від 31.08.2024 на суму 374,73 грн; № 25548 від 30.09.2024 на суму 596,63 грн; № 29214 від 31.10.2024 на суму 596,63 грн; № 30794 від 30.11.2024 на суму 596,63 грн; № 33301 від 31.12.2024 на суму 596,63 грн; № 1739 від 31.01.2025 на суму 638,09 грн; № 4135 від 28.02.2025 на суму 638,09 грн; № 7153 від 31.03.2025 на суму 638,09 грн; № 10911 від 30.04.2025 на суму 638,09 грн; № 14525 від 31.05.2025 на суму 638,09 грн; № 17594 від 30.06.2025 на суму 638,09 грн; № 21902 від 31.07.2025 на суму 638,09 грн.
Разом із тим, за даними позивача, відповідач, в порушення п. 18 Договору самостійно не отримував рахунки на оплату послуг та Акти наданих послуг у бухгалтерії Виконавця. Відповідно ж до умов п. 18 Договору у разі, якщо споживач не прибув для отримання рахунків та Актів до бухгалтерії Виконавця - Акти наданих послуг вважаються підписаними та погодженими сторонами, а послуги вважаються наданими у повному обсязі та належної якості.
Таким чином, вартість послуги з управління (поводження) побутовими відходами надана споживачу за Договором в період з лютого 2024 по липень 2025 становить 9476,27 грн, зокрема:
За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останній за період з 01.02.2024 по 31.07.2025 здійснив часткову оплату за надані послуги за Договором лише в розмірі 4 517,73 грн, у зв'язку із чим у споживача сформувалася заборгованість перед виконавцем в розмірі 4 958,54 грн (9476,27 грн - 4 517,73 грн).
У зв'язку з тим, що відповідач повністю не розрахувався з позивачем за надані ним послуги, останній звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості.
Судом взято до уваги, що як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особа-підприємець Пулатов Фарохіддін припинив підприємницьку діяльність (підстава: власне рішення, номер запису: 2010360060001013431).
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 ГК України).
Таким чином, однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів, є особливий суб'єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб'єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов'язання, що з нього виникають, є господарськими.
Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (стаття 609 ЦК України).
Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі ст. 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до статті 52 ЦК України Фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для Фізичних осіб-підприємців є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Таким чином, виходячи із суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились, така позовна заява належить до господарської юрисдикції.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст.902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором не представив, доводів позивача не спростував, не надав суду доказів відсутності заборгованості перед кредитором у спірних правовідносинах.
Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині здійснення розрахунків за надані за Договором послуги, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що позивачем суму заборгованості в розмірі 4 958,54 грн зазначено правильно.
За такого, позовні вимоги є обґрунтованими та матеріалами справи підтверджені.
Суд зауважує, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд може спиратись на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Так, за правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги задоволення позову в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору у даній справі підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 165, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Пулатова Фарохіддіна ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «МИКОЛАЇВКОМУНТРАНС» (Україна, 54034, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Ковальська, будинок 199; код ЄДРПОУ 32459822) заборгованість за Договором про надання послуг з поводження з побутовими відходами № 6 Ц-158 від 27.02.2024 в розмірі 4958,54 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 29.04.2026.
Суддя Н.О. Семенчук