про забезпечення позову
29 квітня 2026 року Справа № 915/474/26
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши заяву Заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури № 50-2696вих-26 від 27.04.2026 (вх. № 6040/26 від 27.04.2026) про забезпечення позову, у справі
за позовом: Заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури, Бузький бульвар, 15, м. Миколаїв, 54006
електронна пошта: mykokrug@myk.gp.gov.ua
в інтересах держави в особі: Коблівської сільської ради, вул. Одеська, буд.4, с. Коблеве, Миколаївський район, Миколаївська область, 57453
електронна пошта: koblevorada@ukr.net
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фолкленд», вул.Михайлівська, 15, кв. 8, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 39721298
електронна пошта: невідома
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
електронна пошта: невідома
про: витребування земельної ділянки.
Заступник керівника Миколаївської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради звернулась до Господарського суду Миколаївської області зі сформованою в системі «Електронний суд» позовною заявою № 50-2697вих-26 від 27.04.2026 (вх. № 6037/26 від 27.04.2026) в якій просить суд:
1. Витребувати у товариства з обмеженою відповідальність «Фолкленд» (код ЄДРПОУ 39721298) у власність Коблівської об'єднаної територіальної громади в особі Коблівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04375748) земельну ділянку площею 0,0329 га з кадастровим номером 4820982200:12:053:0487, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальність «Фолкленд» (код ЄДРПОУ 39721298) на користь Миколаївської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, р/р НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір.
3. Про дату, час і місце розгляду справи повідомити Миколаївську обласну прокуратуру.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що Миколаївською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави внаслідок незаконного відчуження земельної ділянки водного фонду з комунальної у приватну власність та подальшого протиправного розпорядження нею.
Так, прокурор вказує, що пунктами 1, 4 рішення Коблівської сільської ради від 26.12.2012 № 10 затверджено проєкт землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0329 га (пасовища) з кадастровим номером 4820982200:12:053:0487 для ведення садівництва із земель, не наданих у власність та постійне користування, у межах території с. Коблеве. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_1 29.12.2012 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 794432. У подальшому пунктом 1 рішення Коблівської сільської ради від 16.12.2014 № 31 затверджено проєкт землеустрою щодо зміни цільового призначення належної ОСОБА_1 земельної ділянки з ведення садівництва на комерційне призначення для будівництва і обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Згодом, 19.06.2015, за актом прийому-передачі ОСОБА_1 - як учасник (засновник) товариства з обмеженою відповідальність (далі - ТОВ) «Фолкленд» - відповідно до протоколу № 1 загальних зборів від 18.05.2015 передала цьому товариству як внесок до статутного капіталу право власності на земельну ділянку площею 0,0329 га з кадастровим номером 4820982200:12:053:0487. Згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 04.07.2015 проведено державну реєстрацію права власності ТОВ «Фолкленд» на вказану земельну ділянку (запис № 10359257). ТОВ «Фолкленд» 10.07.2015 отримало свідоцтво № 40421694 про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,0329 га з кадастровим номером 4820982200:12:053:0487, цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
На переконання прокурора, набуття ТОВ «Фолкленд» земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:12:053:0487 є незаконним.
Прокурор зазначає, що у цивільній справі № 469/760/17 (рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 19.08.2025, залишене у силі Миколаївським апеляційним судом 10.12.2025) були встановлені такі обставини, які є преюдиціальними та не підлягають доказуванню у даній справі: входження земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:12:053:0487 до прибережної захисної смуги Чорного моря, її приналежність до земель водного фонду, незаконність вибуття з комунальної у приватну власність, протиправність відведення як для садівництва, так і зміни цільового призначення на будівництво і обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.
Крім того, прокурор зазначає, що спірна ділянка накладається на землі загального користування (тротуар) у с. Коблеве, які не можуть перебувати у приватній власності.
Таким чином, прокурор виснує, що набуття ТОВ «Фолкленд» у власність для будівництва і обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:12:053:0487, що входить у прибережну захисну смугу Чорного моря та є землею загального користування (тротуаром), порушує вимоги земельного, водного та містобудівного законодавства.
Покликаючись на вказані обставини та характер спірних правовідносин, прокурор вважає, оскільки Коблівська сільська рада (орган місцевого самоврядування) вчинила дії щодо відчуження майна (земельної ділянки площею 0,0329 га з кадастровим номером 4820982200:12:053:0487) шляхом прийняття п.п. 1, 4 рішення від 26.12.2012 № 10, у результаті чого набувачем цієї ділянки став суб'єкт права приватної власності ( ОСОБА_1 ), то захист порушених інтересів держави можливий за допомогою віндикаційного позову.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 13, 203, 215, 317, 319, 321, 328, 387, 390, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 59, 60-62, 80, 83, 84, 122 Земельного кодексу України, ст.ст. 61, 81, 85, 87-90 Водного кодексу України, ст. 18 Закону України «Про автомобільні дороги», ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 17 Закону України «Про основи містобудування», ст. 48 Закону України «Про охорону земель», ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».
Разом з позовною заявою, Заступником керівника Миколаївської окружної прокуратури подано до суду заяву про забезпечення позову № 50-2696вих-26 від 27.04.2026 (вх. № 6040/26 від 27.04.2026), в якій заявник просить суд вжити заходів до забезпечення позову заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури. З цією метою:
- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:12:053:0487 площею 0,0329 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 542549748209 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);
- заборонити товариству з обмеженою відповідальність «Фолкленд» (код ЄДРПОУ 39721298) вчиняти із земельною ділянкою площею 0,0329 га з кадастровим номером 4820982200:12:053:0487, розташованою в межах с. Коблеве, дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділу, об'єднання з іншими ділянками; проведення будівельних робіт та розміщення тимчасових споруд; укладати договори; вчиняти інші правочини щодо неї.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор зазначає, що наявність у ТОВ «Фолкленд» правомочностей власника на спірну ділянку вказує на його можливість у будь - який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб. Подальша ймовірна передача земельної ділянки у власність іншій особі або товариству, в оренду, зміна її цільового призначення, поділ чи об'єднання з іншими ділянками, будівництво та розміщення будь-яких об'єктів нерухомості та тимчасових споруд ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Прокурор вказує, що у разі задоволення позовних вимог ТОВ «Фолкленд» втрачає право власності на спірну земельну ділянку та повинно буде повернути цю ділянку. Водночас, на переконання прокурора, без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичний власник земельної ділянки - товариство може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд в будь-який час.
За такого, прокурор виснує, що з метою запобігання зміни права власності на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, її можливого відчуження, передачі в оренду тощо, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, відповідно до ст. ст. 136, 137 ГПК України вбачаються підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
29.04.2026 до суду від Заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява № 50-2761вих-26 від 29.04.2026 (вх. № 6187/26 від 29.04.2026), за змістом якої прокурор, зазначаючи про зміну відповідачем адреси місцезнаходження за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, просить суд під час розгляду заяви про забезпечення позову вважати вірною адресу місцезнаходження ТОВ «Фолкленд» вул. Михайлівську, 15, кв. 8, м. Одеса, 65005.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
У відповідності до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, прокурором зазначено такі підстави для вжиття заходів забезпечення позову:
- щодо заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо спірної земельної ділянки, прокурор посилається на те, що якщо під час розгляду справи або набрання законної сили рішення суду, відповідач зареєструє у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зміну права власності на спірну ділянку, відчужить будь-яким способом її на користь інших осіб, це зумовить необхідність зміни предмету позову або звернення до суду з іншим позовом до інших відповідачів, що призведе до тривалого не поновлення інтересів держави. У разі поділу земельної ділянки або об'єднання її з іншими ділянками та реєстрації прав на новостворені об'єкти виникне необхідність зміни предмету позову, збільшення або зменшення позовних вимог. Крім того, такий вид забезпечення позову унеможливить вжиття будь-яких дій з боку ТОВ «Фолкленд» та інших осіб щодо спірної земельної ділянки;
- щодо заборони ТОВ «Фолкленд» вчиняти дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, прокурор зауважує, що товариство як власник земельної ділянки може у будь-який момент відчужити її, поділити, забудувати, вчинити інші правочини відносно неї. Метою заходу є запобігання зміні предмету спору та сторін у справі; забезпечення реального виконання рішення суду та поновлення інтересів держави.
Згідно зі ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
Як вбачається з доданих до позовних матеріалів доказів прокуратурою подано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформацію з Державного земельного кадастру.
Так, відповідно до Інформаційних довідок № 473459004 від 20.04.2026 та № 467938359 від 12.03.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 4820982200:12:053:0487 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, яка знаходиться за адресою Миколаївська обл., Березанський р., с. Коблеве, вулиця Морська, 163б, належить на праві власності відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Фолкленд».
За такого, суд зауважує, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 15.01.2020 по справі № 915/1912/19).
Судом також взято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.09.2020 по справі № 753/22860/17 про те, що невжиття власником об'єкту нерухомого майна активних дій, які могли би підтвердити його намір відчужити такий об'єкт не спростовують висновки про наявність у особи, яка є одноособовим власником можливості вільно розпорядитись об'єктом нерухомості, якщо не вжити заходів забезпечення позову.
При цьому сам факт наявності права власності на спірну земельну ділянку вже свідчить про реальну можливість власника вільно розпоряджатись належним йому нерухомим майном.
Враховуючи вищевикладене, вимога прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:12:053:0487 є адекватними і пов'язаними з предметом спору заходами забезпечення позову, які дозволять уникнути ускладнень виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки спрямовані на збереження поточного статусу майна.
Суд також дійшов висновку про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:12:053:0487, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.
Так, суд погоджується з доводами прокурора про те, що без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичний власник земельної ділянки товариство має право, а отже - можливість розпорядитися своєю власністю на власний розсуд в будь-який час.
Подальша ймовірна передача земельної ділянки у приватну власність, в оренду, зміна її цільового призначення, поділ чи об'єднання з іншими ділянками ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Більше того, вчинення будь-яких дій із земельною ділянкою до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким ця земельна ділянка може бути передана в оренду або іншим чином відчужена. Тобто, наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фолкленд» правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірною земельною ділянкою на користь третіх осіб. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фолкленд» знаючи про наявність судового спору, з метою утруднення у майбутньому виконання судового рішення, може здійснювати дії щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.
Крім того, судом враховано, що як власник земельної ділянки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фолкленд», відповідно до положень частини 3 статті 20 Земельного України, може ініціювати питання щодо зміни її цільового призначення та виду її функціонального використання. При цьому, внаслідок зміни цільового призначення та подальшої реєстрації земельної ділянки, вчинення правочинів щодо неї може відбутись зміна як об'єктів цивільних прав, так і зміна їх користувача, що призведе до фактичної неможливості виконання постановленого у справі рішення, та у подальшому свідчитиме про необхідність скасування відповідних рішень органу місцевого самоврядування шляхом звернення до суду з іншими позовними заявами.
При цьому, суд враховує, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди заявнику.
Суд наголошує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Враховуючи характер спору, обраний прокуратурою захід забезпечення є співрозмірним до позовних вимог та фактичних обставин господарської діяльності сторін, не забороняє відповідачу використовувати майно, забезпечує виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушує існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заборона відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії щодо предмета спору стосується того нерухомого майна (земельної ділянки), що належить до предмета спору.
Крім того, обраний заявником спосіб забезпечення позову не зупиняє діяльності відповідача, та не порушує прав третіх осіб, а спрямований на їх захист, є співмірним із заявленими позивачем вимогами, спрямований на запобігання ймовірним порушенням прав заявника, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін та не суперечить ст.137 ГПК України.
З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення заяви Заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури № 50-2696вих-26 від 27.04.2026 (вх. № 6040/26 від 27.04.2026) про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 138, 139, 140, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Заяву Заступника керівника Миколаївської окружної прокуратури № 50-2696вих-26 від 27.04.2026 (вх. № 6040/26 від 27.04.2026) про забезпечення позову у справі № 915/474/26 - задовольнити.
2. Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:12:053:0487 площею 0,0329 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 542549748209 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).
3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фолкленд» (код ЄДРПОУ 39721298) вчиняти із земельною ділянкою площею 0,0329 га з кадастровим номером 4820982200:12:053:0487, розташованою в межах с. Коблеве, дії, спрямовані на зміну її цільового призначення, її поділу, об'єднання з іншими ділянками; проведення будівельних робіт та розміщення тимчасових споруд; укладати договори; вчиняти інші правочини щодо неї.
4. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» дана ухвала про вжиття заходів забезпечення позову є виконавчим документом.
Строк пред'явлення ухвали до примусового виконання 3 (три) роки.
Стягувач за даною ухвалою: Коблівська сільська рада (Україна, 57453, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, село Коблеве, вул.Одеська, будинок 4; код ЄДРПОУ 04375748).
Боржник за даною ухвалою: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фолкленд» (Україна, 65005, Одеська обл., місто Одеса, вул.Михайлівська, будинок 15, квартира 8; код ЄДРПОУ 39721298).
Відповідно до ч.1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили 29.04.2026.
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Ухвала господарського суду, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.О. Семенчук