ЄУН 174/285/26
н/п 2/174/309/2026
28 квітня 2026 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Данилюк Т.М.,
за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,-
Представник позивача ОСОБА_2 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання за позивачем права власності на спадкове майно, вказуючи, що він є племінником ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_3 заповіла все своє майно позивачу, що підтверджується заповітом від 29.08.2017, посвідченим приватним нотаріусом Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Савельєвою Г.В., зареєстрованим в реєстрі за № 549. До складу спадщини входить право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 , в межах встановленого строку прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 шляхом подачі заяви про прийняття спадщини приватному нотаріусу Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Жигановій Л.С. та в вересні 2024 звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Постановою від 06.09.2024 нотаріусом було відмовлено у видачі даного свідоцтва у зв'язку з розбіжностями, а саме: в прізвищі особи, якій було заповідано майно, в тексті заповіту вказані дані особи - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а в паспорті спадкоємця вказано прізвище ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Для захисту своїх прав позивач звертався до суду з заявою про встановлення факту належності заповіту в порядку окремого провадження. Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 17.10.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Вільногірська міська рада Дніпропетровської області про встановлення факту належності заповіту було відмовлено. При ухваленні рішення суд виходив з того, що зміст заяви ОСОБА_1 свідчить про те, що встановлення факту належності заповіту необхідний йому для реалізації спадкових прав. Однак, захист цивільних прав та інтересів не досягається виключно встановленням юридичних фактів й заявник з метою реалізації своїх спадкових прав не позбавлений можливості звернутись до суду з відповідним позовом. Встановлення факту належності заявнику заповіту складеного ОСОБА_3 є елементом оцінки обставин справи й обґрунтованості вимог при пред'явленні позову, спрямованого на захист та реалізацію спадкових прав заявника. Тобто, факт належності заповіту може бути встановлений судом під час розгляду відповідних позовних вимог ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом позбавлений можливості оформити спадкові права на відповідну квартиру, у зв'язку з чим вимушений звернутись до суду з цим позовом з метою захисту своїх прав та інтересів. Враховуючи відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, позивач не має можливості захистити своє право на спадщину інакше ніж у судовому порядку, у зв'язку з чим право ОСОБА_1 на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст.16 ЦК України.
Просить визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру АДРЕСА_1 , судові витрати залишити за позивачем.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 04.03.2026 у справі відкрито загальне позовне провадження, сторонам роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про місце, дату і час розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.27).
Представник відповідача - Вільногірської міської ради Дніпропетровської області Сукач Л.О. надала заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, просила прийняти рішення на розсуд суду (а.с.24).
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Вільногірським відділом ДРАЦС у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) складено актовий запис № 560 від 27.06.2022 (а.с.8).
Відповідно до копії заповіту від 09.08.2017, посвідченого приватним нотаріусом Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Савельєвою Г.В., зареєстрованого в реєстрі за № 549, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заповіла ОСОБА_1 усе своє майно де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом буде мати право (а.с.9).
Факт належності ОСОБА_3 на праві приватної власності в частці 1/1 квартири АДРЕСА_1 , підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно видане виконавчим комітетом Вільногірської міської ради 22.08.2005 (а.с.10).
Відповідно до копії постанови приватного нотаріуса Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Жиганової Л.С від 06.09.2024, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з розбіжностями, а саме: в прізвищі особи, якій було заповідано майно, в тексті заповіту вказані дані особи - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а в паспорті спадкоємця вказано прізвище ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).
На виконання ухвали суді від 04.03.2026 про витребування доказів, приватним нотаріусом Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Жигановою Л.С. надана копія спадкової справи, з якої вбачається що, після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Жиганової Л.С. з заявою про прийняття спадщини за заповітом (а.с.36) та заведена спадкова справа № 29/2022 (а.с.35-45).
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до вимог ст.41 Конституції України та ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1, 4 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша статті 1296 ЦК України).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (частина перша статті 1297 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно до вимог ст.386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до ст.67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Однак, у разі існування перешкод для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку, спадкоємці можуть звернутись до суду з позовом про визнання права на спадкове майно, що є винятковим способом захисту порушеного, оспореного або не визнаного права.
У відповідності до ст.41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Вимоги, які ставляться законом до складання заповітів вказані в ст.1247 ЦК України, а саме, заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.
Технічні помилки (описки) у заповіті не впливають на його дійсність, не свідчать про порушення його форми та порядку посвідчення. Технічні помилки та /описки не є підставою недійсності заповіту (Постанова КЦС ВС від 12.01.2021 у справі № 397/1396/19).
Таким чином, судом встановлено, що тітка позивача ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була власником квартири АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй спадкове майно. Відповідно до заповіту складеного 09.08.2017, ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом буде мати право. Однак, в зазначеному заповіті зазначено прізвище позивача - особи, якій заповідається все майно - ОСОБА_1 , а в його паспорті громадянина України він зазначений як ОСОБА_1 , зазначені розбіжності стали причиною відмови у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 . Наведене у сукупності дає підстави для обґрунтованого висновку про те, що у змісті заповіту складеному ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 09.08.2017 дійсно наявна технічна помилка (описка), яка полягає невірному написанні прізвища особи, якій заповідається майно, однак це, в свою чергу, не може бути підставою для позбавлення позивача права на отримання спадкового майна.
Таким чином, наявність зазначених розбіжностей позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на спадкування та права власника по володінню, користуванню та розпорядженню належним йому майном, тому позов підлягає задоволенню.
Судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору в розмірі 1 331,20 грн слід віднести на рахунок позивача згідно його заяви.
На підставі ст.ст.328, 1216-1218, 1223, 1268 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 81, 82, 133, 141, 178, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 29,4 кв.м., житловою площею 15,8 кв.м, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судові витрати у вигляді судового збору покласти на позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий - суддя підпис Т.М.Данилюк