28 квітня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/460/26
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 5887/26 від 23.04.2026 р.) Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» (09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Василя Симоненка, 16; код ЄДРПОУ 08563665) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (54017, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Погранична, 39/1; e-mail: kanc@elektropostach.mk.com; код ЄДРПОУ 42129888) про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії та стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 234125,71 грн., -
Державна установа «Білоцерківська виправна колонія (№35)» звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» про:
- визнання недійсними пункту 2 додаткової угоди №4 від 30.05.2023 р., додаткової угоди №5 від 10.08.2023 року, додаткової угоди № 7 від 24.10.2023 року, додаткової угоди №8 від 23.11.2023 року до договору №100/89/К-37 від 29.12.2022;
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» на користь Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» кошти в сумі 234125,71 грн.
В обґрунтування позову заявник посилається на порушення відповідачем вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладанні додаткових угод №4 від 30.05.2023 р. (п. 2 вказаної додаткової угоди), №5 від 10.08.2023 р., № 7 від 24.10.2023 р., №8 від 23.11.2023 р. до договору про постачання електричної енергії споживачу № 100/89/К-37 від 29.12.2022 р., оскільки відповідачем було перевищено максимальний ліміт збільшення ціни згідно п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", і внаслідок безпідставного підвищення ціни товару позивачем зайво було сплачено 234125,71 грн. Відтак, вказані додаткові угоди, на думку позивача, підлягають визнанню недійсними, а безпідставно сплачені позивачем кошти в сумі 234125,71 грн. - поверненню останньому з боку відповідача.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому відповідно до ч. 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Судом встановлено, що серед поданих заявником до позовної заяви додатків є нечитабельні копії, зокрема копії актів прийняття-передавання товарної продукції №100/89/1/1 від 06.02.2023 р.; №100/89/11/1 від 15.12.2023 р. Також позивачем не подано до суду акти прийняття-передавання товарної продукції за лютий 2023 р., жовтень 2023 р., як і не зазначено про неможливість їх подання.
Також відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
При цьому в силу ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Поряд з цим згідно з ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Так, слід зазначити, що позовна заява (вх. №5887/26 від 23.04.2026 р.) надійшла у паперовій формі, у зв'язку з чим направлення відповідачу копії позову з додатками здійснюється поштою.
Як встановлено судом, на підтвердження факту направлення позивачем копії позовної заяви з додатком відповідачу позивачем подано до суду поштову накладну №R091070058788.
Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про поштовий зв'язок» послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.
Згідно з п. 47 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
За змістом п.17 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку. Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Згідно з п. 62 Правил надання послуг поштового зв'язку підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції є: поштові марки, наклеєні на письмову кореспонденцію або нанесені типографським способом на поштові конверти, поштові картки; електронні марки; відбитки державного знака, нанесені маркувальними машинами; відбитки про оплату письмової кореспонденції, нанесені друкарським чи іншим способом; розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв'язку.
За таких обставин, враховуючи ненадання позивачем відповідного опису вкладення, суд доходить висновку про ненадання позивачем належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви і всіх доданих до неї документів.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями). В силу приписів ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Також згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2026 році - 3328 грн.
Водночас згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як було зазначено вище, позивачем фактично заявлено 4 немайнові вимоги (визнання недійсними п. 2 додаткової угоди №4 від 30.05.2023 р., додаткової угоди №5 від 10.08.2023 року, додаткової угоди № 7 від 24.10.2023 року, додаткової угоди №8 від 23.11.2023 року до договору №100/89/К-37 від 29.12.2022) та 1 майнову вимогу (стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 234125,71 грн.), відповідно ставка судового збору за заявлені вимоги становить 16823,89 грн., у т.ч. за вимоги немайнового характеру 13312,00 грн. (3328,00 грн. х 4) та 1 майнову вимогу (стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 234125,71 грн.) - 3511,89 грн. (234125,71 грн. х 1,5%).
Так, на підтвердження факту сплати судового збору позивачем подано до суду платіжну інструкцію №602 від 15.04.2026 на суму 3511,89 грн. з призначенням платежу « 101 3601020;08563665;2800; Судовий збір, за позовом ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№35)» вих №22-189 від 14.04.2026р. Господарський суд Миколаївської області», що свідчить про сплату судового збору в меншому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, судом було встановлено, що позивачем не подано до суду докази сплати судового збору в порядку та розмірі у встановленому законом розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Семенюком Миколою при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не виконано вимоги ч. 3 ст. 162, ст. 164, ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, у т.ч. шляхом надання доказів доплати судового збору в сумі 13312,00 грн.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії та стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 234125,71 грн. залишити без руху.
2. Встановити Державній установі «Білоцерківська виправна колонія (№35)» 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити Державній установі «Білоцерківська виправна колонія (№35)», що при невиконанні вимог даної ухвали позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили 28.04.2026 року та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Ільєва