79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.04.2026 Справа № 914/3260/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Земресурсінвест», с. Кривиця Сарнецького району Рівненської області,
до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Екоцентрресурс», с. Осова Сарнецького району Рівненської області,
про: визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2025 № 63/204-р/к у справі №63/9-01-157-2025
Суддя Н.Є. Березяк
Секретар судового засідання І.К.Капітанчук
За участю представників сторін :
Від позивача: Корень О. М. - представник (в режимі відеоконференції);
Від відповідача: Мудрик І. В - представник;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Жуковський О. В. - представник
На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Земресурсінвест» до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2025 № 63/204-р/к у справі №63/9-01-157-2025.
Ухвалою суду від 23.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.11.2025.
Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
На адресу суду 26.02.2026 (вх.№854/26) від представника позивача надійшло клопотання про призначення комп'ютерно-технічної експертизи у справі, з метою отримання доказів про відсутність узгоджених дій між учасниками ТОВ "ЕКОЦЕНТРРЕСУРС" та ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" проведеного Аукціону - з придбання спеціального дозволу на користування надрами - Ділянка "Західна перша" (ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro" UA-PS-2020-08-05-000020-3), організованого Державною службою геології та надр України (код ЄДРПОУ 37536031).
Підставами для призначення комп'ютерно-технічної експертизи заявник вважає:
- У рішенні Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2025 №63/204-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" зазначено, що згідно з інформацією наданою АТ "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" листом від 27.12.2024 № 1400-07/2024, встановлено, що нібито ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" та ТОВ "ЕКОЦЕНТРРЕСУРС" подавали початкові пропозиції з авторизованого електронного майданчика - ТОВ "Аукціоніст" з однієї IP-адреси - НОМЕР_1 та під час реєстрації на електронному майданчику (інформація ТОВ “Аукціоніст» згідно листа від 15.01.2025 №15-01/01), використовували IP-адресу - 77.123.47.144. У період до та після проведення аукціону (згідно інформації наданої АТ "Укрсиббанк"), входили до автоматизованої системи дистанційного обслуговування "StarAccess" з IP-адрес: 77.123.47.144, 80-77.32.164 та 176.241.137.105 в близький час.
Як зазначає позивач в клопотанні, з метою спростування висновків Відповідача зроблених при прийнятті оскаржуваного рішення від 29.09.2025 №63/204-р/к у справі №63/9-01-157-2025, необхідним є збірати усі необхідні докази в підтвердження або ж спростування висновків зроблених Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Тому, слід призначити комп'ютерно- технічну експертизу у справі №914/3260/25.
В судовому засіданні 16.04.2026 представник позивач клопотання про призначення експертизи підтримав.
Відповідач проти заявленого клопотання заперечив.
Розглянувши клопотання позивача від 26.02.2026 про призначення судової експертизи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 76 ГПК України).
Як вбачається із заявлених позивачем питань, які, на його думку, повинні бути поставлені перед експертом - частина з них є правовими, частина запитань не можуть підтвердити чи спростувати ті обставини, які є предметом дослідження у даній справі і встановлення яких може бути підтверджене лише чітко визначеними засобами доказування.
Суд звертає увагу сторін, що в матеріалах справи наявні докази, подані сторонами по справі, які мають оцінюватися судом у їх сукупності, жоден доказ не має наперед встановленого значення.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що потреба у призначенні судової експертизи у даній справі відсутня, а тому у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
Прим цьому, суд враховує, що призначення у даній справі судової експертизи матиме наслідком необґрунтоване затягування судового процесу і призведе до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, що виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях та лише для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Специфіка спорів щодо оскарження рішень АМК, якими визнано дії учасників аукціонів антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів аукціонів, полягає у тому, що у кожному конкретному випадку судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справ з'ясовується питання наявності/відсутності підстав для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК, якими в силу приписів ч.1 ст. 59 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», зокрема, є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
При цьому, відповідне з'ясування наявності/відсутності підстав для визнання недійсним рішення АМК у силу приписів ст.59 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», дослідження та оцінка доказів, ухвалення судового рішення здійснюється господарськими судами у відповідності до приписів процесуального права.
Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанції під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів/аукціонів і накладення штрафу, належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку ч.2 ст.86 ГПК, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності.
Закон не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах/аукціонах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, у відповідності до ст.86 ГПК України.
Суд наголошує, що призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду. При цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (такі висновки Верховного Суду містяться у постановах від 16.12.2020 у справі №916/2740/19, від 06.09.2022 у справі №924/898/21, від 02.11.2022 у справі №915/442/21).
З огляду на викладене, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, в тому числі висновками експерта. На переконання суду, встановлення обставин, що входять до предмету доказування, не потребують висновку експерта.
Призначення експертизи та зупинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав призведе до безпідставного затягування розгляду справи, що суперечить принципу розумності строків судового провадження.
Беручи до уваги, що позивачем не доведено наявності сукупності умов, передбачених ст. 99 ГПК України, які можуть слугувати підставою для призначення експертизи, а також з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, у задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 98, 99, 177, 227, 234, 235 ГПК України, суд,
1.Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Земресурсінвест» про призначення експертизи залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України. Порядок оскарження ухвали встановлений розділом ІУ ГПК України.
Суддя Березяк Н.Є.