29.04.2026 Справа№914/1218/26
Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, розглянув заяву позивача про забезпечення позову у справі
за позовом Фермерського господарства «Сяйво - Стрий»,
до відповідача Жидачівської міської ради,
про визнання недійсним та скасування рішення, визнання укладеним договору оренди землі,
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фермерського господарства «Сяйво - Стрий» до Жидачівської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення, визнання укладеним договору оренди землі. Разом з позовною заяво надійшла заява про забезпечення позову.
Позивач просить забезпечити позов в наступний спосіб:
- заборонити Жидачівській міській раді (код ЄДРПОУ: 04056167, адреса місцезнаходження: 81700, Львівська обл., Стрийський р-н., м. Жидачів, вул. Шашкевича, буд. 2) вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 18,6760 га (кадастровий номер: 4621585900:04:000:0598) для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за адресою: с. Тейсарів, Стрийський район, Львівська область на території Жидачівської міської ради;
- заборонити Жидачівській міській раді (код ЄДРПОУ: 04056167, адреса місцезнаходження: 81700, Львівська обл., Стрийський р-н., м. Жидачів, вул. Шашкевича, буд. 2) вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у користування, продажу права оренди чи емфітевзису на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 18,6760 га (кадастровий номер: 4621585900:04:000:0598) для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за адресою: с. Тейсарів, Стрийський район, Львівська область на території Жидачівської міської ради.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що враховуючи факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором оренди землі, в тому числі щодо сплати орендної плати; дотримання позивачем строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк; не проведення орендодавцем у встановлений законом строк добросовісних переговорів щодо істотних умов договору для його укладення на новий строк; продовження користування земельною ділянкою, на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» слід дійти до висновку про наявність підстав для визнання укладеним договору оренди землі на тих самих умовах і на той самий строк в редакції надісланій Позивачем разом листом від 02.03.2026 року № 32, окрім цього, прийняттям рішення від 16.04.2026 року № 3806 «Про відмову в поновленні договору оренди землі фермерському господарству «Сяйво-Стрий», відповідач по суті незаконно припинив переважне право позивача на укладення договору оренди на новий строк відповідно вимог чинного законодавства, що суперечить приписам земельного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи земельна ділянка сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 18,6760 га (кадастровий номер: 4621585900:04:000:0598) для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за адресою: с. Тейсарів, Стрийський район, Львівська область на території Жидачівської міської ради з приводу права оренди на яку виник спір у даній справі, перебуває в комунальній власності Жидачівської міської ради.
Позивач стверджує, що Жидачівська міська рада не має будь-яких обмежень у своїх правомочностях як власник земельної ділянки зокрема, щодо користування та розпорядження нею, а відтак існує загроза та обґрунтоване припущення того, що спірна земельна ділянка буде передана фізичним особам на праві власності або ж юридичним особам надана в оренду, що в свою чергу, унеможливить в подальшому ефективний захист порушених прав позивача у даній справі.
Суд розглянувши заяву про забезпечення позову зазначає наступне.
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України, повинна обґрунтувати причини звернення із відповідною заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення особою дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення особи від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Невжиття заходів забезпечення позову у даному спорі може унеможливити ефективне поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення позову.
Види забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти будь-які дії спрямовані на передачу у право власності спірної земельної ділянки, та будь-які дії спрямовані на передачу у користування спірної земельної ділянки в т.ч. спрямовані на продаж права оренди чи емфітевзису є адекватними, тобто, співмірними вимогам, на забезпечення яких вони вживаються, такі заходи мають тимчасовий характер, жодним чином не спричинять збитків відповідачу.
Відповідно до ч. 12 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Зі змісту цієї норми вбачається, що вона має на меті запобігти втручанню у проведення публічних конкурентних процедур. Спір у цьому випадку стосується земельних торгів, правила організації яких регламентовано статтями 134-139 Земельного кодексу України.
Згідно з частинами 1, 3, 4, 5 статті 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів. Організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.
Проведення земельних торгів щодо земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється за рішенням організатора земельних торгів, у якому зазначаються: а) перелік земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами; б) стартова ціна лота; в) строк та інші умови користування земельною ділянкою у разі набуття права користування земельною ділянкою на земельних торгах; г) особа, уповноважена організатором земельних торгів на укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, яка або право на яку виставляється на земельні торги.
Земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем.
За змістом статті 136 цього Кодексу організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.
Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.
Підготовка лотів до проведення земельних торгів включає: а) виготовлення, погодження та затвердження в установленому законодавством порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки та у разі, якщо межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості); б) державну реєстрацію земельної ділянки; в) державну реєстрацію речового права на земельну ділянку; г) отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель" у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї; ґ) проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до Закону України "Про оцінку земель", крім випадків продажу на земельних торгах права оренди на неї; д) встановлення стартової ціни продажу земельної ділянки, яка щодо земель державної та комунальної власності не може бути нижчою за експертну грошову оцінку земельної ділянки; е) встановлення стартового розміру річної орендної плати, який щодо земель державної та комунальної власності не може бути меншим розміру орендної плати, визначеного Податковим кодексом України; є) встановлення стартової ціни продажу прав емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, яка щодо земель державної чи комунальної власності не може бути нижчою за ринкову вартість відповідного права, визначену шляхом проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок; ж) визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів.
Отже, із аналізу наведених норм слід дійти висновку, що земельні торги є комплексною процедурою, яка включає в себе декілька етапів, як-то укладення договору про проведення земельних торгів, добір земельних ділянок, підготовка до проведення земельних торгів і т.і.
Про проведення земельних торгів щодо державної чи комунальної власності або прав на них організатор земельних торгів приймає рішення, у якому, окрім переліку земельних ділянок або прав на них, формалізованих у вигляді лоту, зазначається стартова ціна лоту, стартовий розмір річної орендної плати, визначення виконавця земельних торгів, дати та місця проведення земельних торгів та інше. Тобто до прийняття рішення про проведення земельних торгів організатор забезпечує, зокрема, добір земельних ділянок та підготовку лотів до проведення торгів.
Верховний Суд в постанові від 16 жовтня 2020 року в справі № 915/113/20 зазначив наступне: «заборона вжиття заходів забезпечення позову, передбачена частиною 12 статті 137 ГПК України, стосується випадків втручання у проведення публічних процедур, зокрема земельних торгів, за умови прийняття рішення про проведення торгів і початку процедури їх проведення. Тобто обмеженню підлягають заходи забезпечення, які будь-яким чином можуть вплинути на торги, щодо проведення яких прийнято рішення. Однак можливе проведення торгів у майбутньому, коли здійснюється лише попередній добір земельних ділянок, не може вважатися етапом проведення торгів на який поширюються положення частини 12 статті 137 ГПК України.
За таких обставин, оскільки щодо спірних земельних ділянок рішення про проведення земельних торгів не приймалося, відповідна процедура фактично розпочата не була, обмеження щодо забезпечення позовних вимог в спірних правовідносинах не виникло, а тому колегія суддів вважає, що помилковими є твердження скаржника про те, що суди попередніх інстанцій 137 ГПК України».
Жодних відомостей про те, що між організатором земельних торгів та їх виконавцем укладено договір матеріали справи не містять. Також відсутні докази прийняття рішення організатора торгів, відповідно до статті 135 ГПК України, про проведення земельних торгів щодо земельних ділянок. У свою чергу п. 5 оскаржуваного рішення Жидачівської міської ради від 16.04.2026 року № 3806 «Про відмову в поновленні договору оренди землі фермерському господарству «Сяйво-Стрий» фактично вказує лише про намір виставити спірну земельну ділянку на торги.
З огляду на те, що будь-яких рішень щодо проведення земельних торгів про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 18,6760 га (кадастровий номер: 4621585900:04:000:0598) для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за адресою: с. Тейсарів, Стрийський район, Львівська область на території Жидачівської міської ради чи права оренди, емфітевзису на спірну земельну ділянку станом на сьогоднішній час не приймалось, як і не були розпочаті певні процедури проведення земельних торгів, відтак застосування заходів забезпечення позову які просить позивач не суперечитиме приписам ч. 12 ст. 137 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву про забезпечення позову підставною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 136-140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Фермерського господарства «Сяйво - Стрий» про забезпечення позову - задовольнити.
2. Вжити заходи до забезпечення позову у справі №914/1218/26 шляхом:
- заборони Жидачівській міській раді (код ЄДРПОУ: 04056167, адреса місцезнаходження: 81700, Львівська обл., Стрийський р-н., м. Жидачів, вул. Шашкевича, буд. 2) вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 18,6760 га (кадастровий номер: 4621585900:04:000:0598) для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за адресою: с. Тейсарів, Стрийський район, Львівська область на території Жидачівської міської ради;
- заборони Жидачівській міській раді (код ЄДРПОУ: 04056167, адреса місцезнаходження: 81700, Львівська обл., Стрийський р-н., м. Жидачів, вул. Шашкевича, буд. 2) вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у користування, продажу права оренди чи емфітевзису на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 18,6760 га (кадастровий номер: 4621585900:04:000:0598) для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за адресою: с. Тейсарів, Стрийський район, Львівська область на території Жидачівської міської ради.
3. Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом трьох років, починаючи з 29.04.2026.
4. Сторонами у виконавчому провадженні за даною ухвалою є:
Стягувач Фермерського господарства «Сяйво - Стрий» (82421, Львівська область, Стрийський район, село Лисятичі, вулиця Садова, 2, ЄДРПОУ 33650468);
Боржник: Жидачівської міської ради (81700, Львівська область, Стрийський район, місто Жидачів, вулиця Шашкевича, 2, ЄДРПОУ 04056167).
Ухвала набирає законної сили з в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-259 ГПК України.
Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Суддя Горецька З.В.