ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.04.2026Справа № 910/1706/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, ідентифікаційний код 41946011)
до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області (08153, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, 13, ідентифікаційний код 43162533)
про стягнення4 496, 72 грн,
Представники сторін: не викликались
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (далі - позивач) з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області (далі - відповідач) про стягнення 4 496, 72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області вважається приєднаним до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії згідно з п. 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, згідно заяви-приєднання, підписаної позивачем і відповідачем 10.10.2019 року.
Як вказує позивач, на підставі отриманих показників приладу обліку позивачем було сформовано рахунки за період грудень 2023 року та липня 2024 року (донарахування за січень, лютий, березень за 2023 рік) на оплату наданих послуг з розподілу електричної енергії на загальну суму 7 096,72 грн.
Однак, за доводами позивача, зі сторони Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області порушено договірні зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 30.01.2026 за надання послуги з розподілу електричної енергії складає у розмірі 4 496,72 грн (нараховано 7 096,72 грн. - сплачено 2 600,00 грн), що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії у розмірі 4 496, 72 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
09.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Територіальним управлінням Служби судової охорони у м. Києві та Київській області подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими з огляду на те, що управління повністю виконало свої зобов'язання з оплати послуг з розподілу електричної енергії за 2023 рік, в той час як спірна заборгованість виникла в грудні 2023 року (шляхом донарахування за січень-березень 2023 року), при цьому оплата боргу з бюджетних асигнувань за наступних років без правових підстав може бути кваліфікована як нецільове використання бюджетних коштів.
Цією ж датою, відповідачем через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" подано заяву про застосування строків позовної даності, у якій відповідач просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.
17.03.2026 Приватним акціонерним товариством "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" подано відповідь на відзив, у якій позивач не погоджуючись з доводами відповідача, зазначає, що взяті на себе зобов'язання виконав, однак, відповідачем порушено договірні зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 30.01.2026 складає 4 496, 72 грн. (нараховано 7096,72 грн. - сплачено 2600,00 грн.); вищезазначена заборгованість підтверджується актами надання послуг з розподілу електричної енергії за спірний період, розшифруваннями нарахувань за надані споживачу послуги, додатками до рахунків, рахунками, що були сформовані через веб-сервіс "Особистий кабінет" та довідкою про надходження коштів від споживача за спірний період.
20.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" позивачем подано додаткові пояснення, у яких позивач стверджує, що донарахування було виконано в липні 2024 при виявленні недорахованого розподілу за попередній період з січня по березень 2023 року однак, по тарифам періоду січень-березень 2023 року.
Відповідач своїм правом на подання заперечень, передбаченим приписами статті 167 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Поряд з цим у зв'язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. у щорічній відпустці підписання тексту рішення здійснено після виходу судді з відпустки.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Згідно преамбули Закону України "Про ринок електричної енергії" він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з розподілу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
Відповідно до пункту 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - ПРРЕЕ), визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Пунктом 4 вказаної постанови встановлено, що договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи (абзац другий пункту 2.1.3 глави 2.1 розділу II ПРРЕЕ).
Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою - приєднання до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу/передачі (абзац третій пункту 2.1.5 глави 2.1 розділу II ПРРЕЕ).
Згідно з пунктом 2.1.7 ПРРЕЕ у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об'єкт.
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, у тому числі у формі електронного документа, підписаного з використанням електронної ідентифікації, у разі укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, сплата рахунка оператора системи, за відсутності заперечень оператора системи.
Суд зазначає, що на головній сторінці сайту Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" https://dtek-kem.com.ua розміщено редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії та роз'яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії.
09.10.2019 між Київським апеляційним господарським судом (орендодавець) та Територіальним управлінням Служби судової охорони у м. Києві та Київській області (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №25, розташованого в житловому будинку №13 по вулиці Білоруській у місті Києві для розташування Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області.
10.10.2019 на підставі заяви-приєднання Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" приєднало відповідача до умов договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (далі - договір) за особовим рахунком №75100020.
Отже, з 10.10.2019 розподіл електричної енергії для потреб об'єкту за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 13 здійснюється на підставі публічного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з додатками, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 7 додатку 4 до вказаного договору (порядок розрахунків) (далі - додаток 4) оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання. Споживач має можливість самостійно сформувати платіжний документ у веб-сервісі "Особистий кабінет", що розміщений на офіційному сайті оператора системи розподілу за посиланням: http://dtek-kem.com.ua (далі - особистий кабінет), на підставі фактичних показів засобу(ів) обліку за розрахунковий період, внесений самостійно або оператором системи розподілу.
За умовами пункту 9 додатку 4 сторони дійшли згоди, що основним способом обміну інформацією та документами, які визначені п. 32 даного додатку є "Особистий кабінет". У випадку, якщо з технічних причин сторони не мають можливості здійснювати інформаційний та-або документальний обмін за допомогою "Особистого кабінету" сторони повинні:
- Споживач протягом 3-х календарних днів, письмово повідомити оператора системи розподілу про настання таких причин;
- Оператор системи розподілу розмістити інформаційне повідомлення на офіційному веб-сайті.
Відповідно до п. 32 додатку 4 до договору сторони використовують веб-сервіс "Особистий кабінет" та додаткові способи/засоби технічного зв'язку, що підтримуються оператором системи розподілу, у відповідності до вимог даного додатку для:
- формування/внесення показів засобу (ів) обліку за розрахунковий період та надання оператору системи розподілу "Звіту про покази засобів обліку за розрахунковий місяць" (наведений в додатку 11 до договору, далі - звіт), що вважатиметься наданим звітом за розрахунковий період у відповідності з вимогами п. 3.3 та п. 3.4 договору;
- направлення/отримання рахунків на оплату послуг з розподілу електроенергії;
- направлення/отримання рахунків на оплату послуг із забезпечення перетікань реактивної електроенергії; - направлення/отримання актів приймання - передавання послуг з розподілу; - направлення/отримання актів приймання - передавання послуг із забезпечення перетікань реактивної електроенергії;
- направлення/отримання попереджень про припинення, обмеження електропостачання (розподілу електричної енергії), які передбачені додатком №13 до Договору;
- направлення/отримання договорів про надання послуг з розподілу електричною енергією та додаткових угод до даних договорів; - направлення/отримання звернень по коригуванню заявлених обсягів розподілу електричної енергії;
- обміну іншими документами.
У відповідності до п. 33 додатку 4 до договору споживач протягом трьох робочих днів з дати отримання акту надання послуг з розподілу електричної енергії та акту надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії повинен підписати та повернути їх до оператора системи розподілу. У випадку не повернення споживачем протягом трьох календарних днів, з дати отримання, акти вважаються підписаними з боку споживача.
Згідно з п. 35 додатку 4 до договору електронні документи, якими сторони здійснюють обмін та надаються в електронному вигляді через веб-сервіс "Особистий кабінет" та/або електронну пошту, та/або онлайн-сервіс електронного документообігу, в тому числі сервіс "ВЧАСНО" визнаються сторонами документами ідентичними з документацією та реквізитами з документами на папері, являються оригіналами і мають однакову юридичну силу. Зокрема, вважаються офіційними документами, заявами, зверненнями, попередженнями про припинення, обмеження електропостачання (розподілу електричної енергії), та іншими документами, якими обмінюються сторони. Документи вважаються отриманими Споживачем з дати та часу їх надсилання на веб-сервіс "Особистий кабінет".
На підставі отриманих показників приладу обліку позивачем, відповідно до умов пункту 7 додатку 4 до договору, було сформовано рахунки за послуги з розподілу електричної енергії: №40250080278032 від 31.07.2023 на суму 439, 28 грн, №45200000119094 від 31.12.2023 на суму 3 181, 24 грн та №40250160375614 від 31.07.2024 на суму 4 496, 72 грн, а також відповідні акти надання послуг.
Втім, за твердженням позивача, відповідач свій обов'язок з оплати отриманих послуг у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 4 496, 72 грн, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач, в свою чергу, заперечує проти задоволення позовних вимог, наголошуючи, що виконав свої зобов'язання у повному обсязі, водночас позовна заява не містить чіткого визначення періоду спірного нарахування, при цьому виявлення позивачем заборгованості в липні 2024 шляхом донарахування за 2023 рік позбавило відповідача можливості здійснити оплату, оскільки бюджетний рік було закрито, а кошти на вказані цілі у поточному кошторисі не передбачалися через їх несвоєчасне нарахування самим позивачем.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частинами 1, 2 статті 633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 641 Цивільного кодексу України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно з частинами 1, 2 статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з розподілу.
Судом встановлено, що відповідач, у відповідності до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, а також вищевказаних Правил шляхом підписання заяви-приєднання до договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії приєднався до вказаного договору, який розміщено на сайті оператора системи (позивача).
Укладений сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, а згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з п. 1.2.6 ПРРЕЕ оператор системи, який здійснює розподіл (передачу) електричної енергії безпосередньо до електроустановок споживача, отримує плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або від споживача, або від електропостачальника за вибором споживача (крім постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або "останньої надії"). Вибір споживача зазначається в договорі про постачання електричної енергії споживачу (обраній споживачем комерційній пропозиції). У разі постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або "останньої надії" послугу з розподілу (передачі) електричної енергії для потреб споживачів, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи, оплачує відповідний електропостачальник за усією сукупністю зазначених споживачів, постачання яким здійснює постачальник універсальних послуг або "останньої надії". При цьому ціни на електричну енергію, що постачається споживачам постачальниками універсальних послуг та "останньої надії", включають, у тому числі, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.
Суд встановив факт надання позивачем передбачених договором послуг, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг: №40250080278032-1 від 31.12.2023 на суму 3 039, 28 грн та №40250160375614-1 на суму 4 057, 44 грн, а також відомостями з особистого кабінету відповідача щодо обсягів споживання.
Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 7 додатку 4 до вказаного договору (порядок розрахунків) (далі - додаток 4) оплата послуг здійснюється споживачем на підставі виставлених оператором системи розподілу платіжних документів протягом 5 робочих днів від дня їх отримання.
Як встановлено судом, рахунок №40250160375614 на суму 4 496, 72 грн отриманий відповідачем від 31.07.2024.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг становив до 07.08.2024 включно.
Втім, доказів оплати заборгованості у розмірі 4 496, 72 грн матеріали справи не містять.
Тоді як, частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Разом з тим, суд не бере до уваги посилання відповідача, що донарахування, здійснене у липні 2024 року за попередній період з січня 2023 - березень 2023 року, позбавило останнього можливості здійснити оплату з огляду на закриття бюджетного року, оскільки вказане не є підставою для звільнення від обов'язку з оплати фактично наданих послуг.
При цьому, відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18.
Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання послуг розподілу та факт порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати наданої послуги, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення 4 496, 72 грн.
Водночас, під час розгляду справи відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.
У відповідності до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частин 1, 6 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов'язання.
Для обчислення позовної давності застосовують загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252-255 ЦК України.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як встановлено судом, у даній справі датою виникнення зобов'язання здійснити оплату є 07.08.2024 включно. Отже, за змістом вищенаведених норм, загальна позовна давність тривалістю у три роки починає перебіг 08.08.2024 і спливає у число та місяць останнього третього року.
Оскільки позивач звернувся з позовом у цій справі 18.02.2026, то суд дійшов висновку, що позивачем заявлено позовні вимоги в межах строків позовної давності, а тому відповідні доводи відповідача щодо пропуску строків позовної давності суд визнає безпідставними.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області (08153, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, 13, ідентифікаційний код 43162533) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, ідентифікаційний код 41946011) заборгованість у розмірі 4 496 грн 72 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29.04.2026
Суддя Л.Г. Пукшин