вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"29" квітня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/456/26
Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою діяльністю “Газорозподільні мережі України», від 28.04.2026 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, у справі №907/456/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою діяльністю “Газорозподільні мережі України», Закарпатська область, м. Ужгород
до відповідача Фізичної особи-підприємеця Мінчо Єлизавети Петрівни, Закарпатська область, Виноградівський район смт. Королево
про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу у сумі 14 668 220,24 грн.
шляхом:
Заборони Фізичній особі-підприємцю Мінчо Єлизаветі Петрівній, її уповноваженим особам та представникам у межах суми 14 668 220,24 грн. відчужувати приміщення торгового центру площею: 427,0 м.кв., адреса місця знаходження Закарпатська область, Виноградівський район м. Виноградів, площа Миру, будинок 4
Накладення арешту на грошові кошти, які належать Фізичній особі-підприємцю Мінчо Єлизаветі Петрівній, (код ЄДРПОУ: 1693302827, Адреса: АДРЕСА_1 ), в межах заявленої суми до стягнення - 14 668 220,24 грн (чотирнадцять мільйонів шістсот шістдесят вісім тисяч двісті
двадцять гривень 24 копійок).
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою діяльністю “Газорозподільні мережі України», 28.04.2026 звернулось до суду з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, у справі №907/456/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою діяльністю “Газорозподільні мережі України», Закарпатська область, до відповідача Фізичної особи-підприємеця Мінчо Єлизавети Петрівни, про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу у сумі 14 668 220,24 грн. шляхом: заборони Фізичній особі-підприємцю Мінчо Єлизаветі Петрівній, її уповноваженим особам та представникам (код ЄДРПОУ: 1693302827, Адреса: 90332, Закарпатська обл., Берегівський район смт. Королево, вулиця Центральна (Червоноармійська), будинок 179) у межах суми 14 668 220,24 грн. відчужувати, в тому числі, але не виключно, продавати, дарувати, міняти, надавати у ренту, відмовлятись від майна на користь громади/держави), передавати у довірчу власність, передавати у концесію, передавати майно в якості забезпечення виконання фінансових зобов'язань, передачі майна у статутні капітали третіх осіб, погіршувати становище майна, яке перебуває у її власності, в тому числі, але не виключно: приміщення торгового центру площею: 427,0 м.кв., адреса місця знаходження Закарпатська область, Виноградівський район м. Виноградів, площа Миру, будинок 4, технічний опис майна: рік побудови 1978, номер запису 587 в книзі: 3-гр. розмір частки 1/1, реєстраційний номер майна 35930645 та частки приміщення готелю ІІ-ІІІ-IV-V поверхів та частка вбудованого приміщення ресторану, адреса об'єкту Закарпатська область, Виноградівський район, м. Виноградів, площа Миру (площа Леніна), будинок 4, загальна площа 1433,4 кв.м., рік побудови - 1978, підстава рішення виконавчого комітету Виноградівської міської ради від 24.01.2012р. № 24;
Накласти арешт на грошові кошти, які належать Фізичній особі-підприємцю Мінчо Єлизаветі Петрівній, (код ЄДРПОУ: 1693302827, Адреса: 90332, Закарпатська обл., Берегівський район смт. Королево, вулиця Центральна (Червоноармійська), будинок 179), в межах заявленої суми до стягнення - 14 668 220,24 грн (чотирнадцять мільйонів шістсот шістдесят вісім тисяч двісті двадцять гривень 24 копійок).
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви обґрунтована тим, що
На виконання вимог статей 12 та 40 Закону постановою НКРЕКП від 30.09.2015 N2498 НКРЕКП (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за N1384/27829) затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір).
Умови приєднання до Договору розподілу природного газу Відповідачем виконано.
ФОП Мінчо Єлизавета Петрівна надіслало на адресу Закарпатської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» заяву - приєднання від 01.01.2024р. № 42Вн-486-П-24 (далі - «Заява приєднання») до умов публічного договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (далі - «Договір розподілу»).
Відтак, за цим Договором Відповідач зобов'язаний виконувати його умови, та несе передбачену законом відповідальність за невиконання чи не належне виконання своїх обов'язків (Розділ VIII Договору). Пунктом 2.3. Договору передбачено, що окрім договору Сторони зобов'язуються керуватись Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем (далі Кодекс ГРМ).
У відповідності до положень п. 12 глави 5 Розділу 11 Кодексу ГРМ, вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу у сумі 14 668 220,24 грн. пред'явлена до сплати Відповідачу окремим платіжним рахунком шляхом надіслання йому рекомендованим поштовим відправленням разом із Вимогою від 20.03.2025 за № ЗкФ/100/26.1-Вих- 5173-25.
Розрахований об'єму природного газу у зв'язку з виявленим порушенням є одним із засобів обліку протранспортованого природного газу, що передбачений Кодексом ГРМ, який згідно з умовами Договору розподілу природного газу, поширюється на Сторін Договору.
З огляду встановлені Договором розподілу природного газу (зокрема п. 7.1, 7.4, 8.1) та Кодексом ГРМ вимоги, споживач зобов'язаний оплатити Оператору ГРМ вартість необлікованого об'єму природного газу. Однак, оскільки Споживачем не виконано свого обов'язку щодо сплати вартості необлікованого об'єму природного газу, Оператор ГРМ вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права із позовом.
З наведеного вище убачається, що Відповідач будучи стороною правочинів, взяті на себе зобов'язання не виконує їх взагалі. Тривалий час порушує права та інтереси Позивача, порушує принцип добросовісності, передбачений п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України, як і умови укладеного договору в цілому, що свідчить про відсутність будь- якого наміру зі сторони Відповідача на оплату грошових коштів на користь Позивача із відшкодуванням завданих збитків.
Так загальна сума грошових коштів, які ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії має намір стягнути із Відповідача становить 14 668 220,24 грн.
Заявник вважає, що з метою уникнення відповідальності, Відповідач може почати відчужувати об'єкти нерухомості, які перебувають у його власності, та на які в подальшому можливо звернути стягнення.
Також Відповідач може будь-яким іншим чином розпорядитися грошовими коштами з метою уникнення виконання рішення суду.
Розглянувши заяву про забезпечення позову із додатками та викладені в ній доводи, суд доходить висновків клопотання задовольнити частково та зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За правилами цієї статті заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
В силу приписів ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
За приписами ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Зважаючи на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.12.2023 у справі №904/1934/23, що можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною обставиною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів (така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 04.11.2021 у справі №907/416/21).
Також судом звертається увага що відповідно до ст. 38 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
При цьому, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому, суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Суд, при цьому, звертає увагу, що приписами ч. 4 ст. 143 ГПК України у разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми чи позову майнового характеру про порушення прав інтелектуальної власності відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму.
В такому разі, надання відповідачем до суду документа, який підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої статті 143 ГПК України, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову (ч. 5 ст. 143 ГПК України).
Частиною 6 ст.140 ГПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Наведене, з урахуванням приписів ст. ст. 136, 137 ГПК України, дозволяє суду дійти висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог заяви позивача про забезпечення позову в частині
Так із заяви приєднання №42Вн-486-П-24 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01.01.2024 вбачається, що споживач не є побутовим, споживачем зазначено ОСОБА_1 , адреса об'єкта ( точки комерційного обліку) АДРЕСА_2 .
Із вимоги про оплату вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу від 20.03.2025 вбачається, що Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» просить ОСОБА_1 сплатити суму 14 668 220,24 грн. аналогічна сума зазначена і в рахунку на оплату
З Акту-розрахунку вбачається, що згідно з Актом про порушення від 17.02.2025 споживачу газу ОСОБА_1 нараховано суму 14 668 220,24 грн
Із інформації сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» вбачається, що частки 1/1, адреса місця знаходження АДРЕСА_2 належить на праві власності на момент формування витягу ОСОБА_1 . Така ж інформація вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Суд вважає, що накладення арешту на грошові кошти, які належать Фізичній особі-підприємцю Мінчо Єлизаветі Петрівній в межах заявленої суми до стягнення - 14 668 220,24 грн може порушити збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору так, як неможливість розпоряджатись сумою 14 668 220,24 грн буде занадто обтяжливим для ФОП Мінчо Єлизавети Петрівни.
Разом із тим суд вважає, що менш обтяжливим для ОСОБА_1 та ефективним для заявника буде заборона їй та її уповноваженим особам та представникам у межах суми 14 668 220,24 грн. відчужувати, в тому числі, але не виключно, продавати, дарувати, міняти, надавати у ренту, відмовлятись від майна на користь громади/держави), передавати у довірчу власність, передавати у концесію, передавати майно в якості забезпечення виконання фінансових зобов'язань, передачі майна у статутні капітали третіх осіб, погіршувати становище майна, яке перебуває у її власності, в тому числі, але не виключно: приміщення торгового центру площею: 427,0 м.кв., адреса місця знаходження АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 35930645.
Вказаний захід не позбавить Мінчо Єлизаветі Петрівній користуватись своїм майном, а у разі бажання відповідач зможе скоритсатись нормою, передбаченою ч. 4 ст. 143 ГПК України.
Вказане на думку суду свідчить про можливість заяву про забезпечення позову задовольнити частково
Керуючись 2, 4, 5, 7, 13, 14, 15, 74, 86, 136-141, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України,
1. Заяву позивача про забезпечення позову б/н подану до подачі позовної заяви від 28.04.2026 у справі 907/456/26 задовольнити частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Фізичній особі-підприємцю Мінчо Єлизаветі Петрівній, (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , Адреса: АДРЕСА_1 ) її уповноваженим особам та представникам у межах суми 14 668 220,24 грн. (чотирнадцять мільйонів шістсот шістдесят вісім тисяч двісті двадцять гривень 24 копійки) відчужувати, в тому числі, але не виключно, продавати, дарувати, міняти, надавати у ренту, відмовлятись від майна на користь громади/держави), передавати у довірчу власність, передавати у концесію, передавати майно в якості забезпечення виконання фінансових зобов'язань, передачі майна у статутні капітали третіх осіб, погіршувати становище майна, яке перебуває у її власності, в тому числі, але не виключно: приміщення торгового центру площею: 427,0 м.кв., адреса місця знаходження Закарпатська область, Виноградівський район м. Виноградів, площа Миру, будинок 4, реєстраційний номер майна 35930645 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» код ЄДРПОУ 44907200 в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою діяльністю “Газорозподільні мережі України ( 88015, м. Ужгород, вул. Коновальця Євгена, 2, код ЄДРПОУ 45365917)
Боржник Мінчо Єлизавета Петрівна, (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , Адреса: АДРЕСА_1 ).
3. Ця ухвала набирає законної сили з 29.04.2026, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 29.04.2029.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено та підписано 29.04.2026.
Суддя А.А. Худенко