61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
09.04.2026 Справа №905/1048/25
Суддя Господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Скаковській Л.С., розглянувши у судовому матеріали справи
за позовом: Краматорської міської ради, м.Краматорськ, Донецька область,
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Облдоррембуд", Краматорськ, Донецька область,
про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 1 464 197,01грн
за участю представників сторін:
від позивача: участь не приймав;
від відповідача: участь не приймав.
Позивач, Краматорська міська рада, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Облдоррембуд" про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 1464197,01грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач користується земельною ділянкою комунальної власності, на якій знаходиться об'єкт нерухомості, що перебуває у його власності, без правовстановлюючих документів та без сплати за землю, оскільки строк укладеного між сторонами договору оренди землі сплив 14.11.2022, у зв'язку з чим сума безпідставно збережених коштів у формі орендної плати, яка підлягає стягненню на користь позивача за період з 15.11.2022 по 15.09.2025 складає 1 464 197,01грн.
Господарський суд Донецької області у складі судді Демідової П.В ухвалою суду від 06.10.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №905/1048/25, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 04.11.2025; встановив сторонам строк на подання заяв по суті спору, заперечень та доказів.
Ухвалою суду від 04.11.2025 відкладено підготовче судове засідання на 25.11.2025.
Ухвалою суду від 25.11.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 16.12.2025.
Підготовче судове засідання 16.12.2025 не відбулось у зв'язку з призначенням судді Демідової П.В. на посаду судді Східного апеляційного господарського суду згідно указу Президента України №931/2025.
У зв'язку з вище наведеними обставинами, розпорядженням керівника апарату суду від 16.12.2025 №02-01/77 призначено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого справу передано на розгляд судді Макарової Ю.В.
Ухвалою суду від 16.12.2025 суд у новому складі прийняв справу №905/1048/25 до провадження, призначив підготовче судове засідання на 20.01.2026.
Протокольною ухвалою від 20.01.2026 року відкладено підготовче судове засідання на 03.03.2026 року про що повідомлено сторін.
Позивачем подавались заяви про проведення підготовчих судових засідань без участі його представника.
Ухвалою суду від 03.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у справі №905/1048/25 на 09.04.2026.
У судовому засіданні 09.04.2026 представники позивача та відповідача участь не приймав, про місце, дату та час судового засідання були повідомлені.
Позивач був повідомлений шляхом направлення ухвали від 03.03.2026 до його електронного кабінету у порядку ч.11 ст.242 ГПК України.
Станом на 09.04.2026 відзив на позовну заяву, клопотання з процесуальних питань від відповідача не надходили.
Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд відзначає наступне.
Порядок виклику учасників справи у судове засідання визначено статтею 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно приписів частин 2, 3 якої суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язкова. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 5 ст.176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст. 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч.11 ст. 242 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС.
Відповідно до інформації наявної у системі "Діловодство спеціалізованого суду", станом на час відкриття провадження та винесення рішення у справі Товариство з додатковою відповідальністю «Облдоррембуд» в силу приписів ч. 6 ст.6 ГПК України (в редакції ЗУ від 29.06.2023 №3200-IX) не зареєструвало власний електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв'язку з юридичною особою: місцезнаходження юридичної особи, телефон, адреса електронної пошти (п. 10, п. 18 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Так, відповідно до Єдиного державного реєстру станом на час порушення провадження у справі та на час винесення рішення по справі Товариство з додатковою відповідальністю «Облдоррембуд» (код ЄДРПОУ 05505963) значиться за наступною адресою: 84331, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Дружби, будинок 73.
Відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи відсутність зареєстрованого електронного кабінету у відповідача, копії ухвал суду були направлені останньому засобами поштового зв'язку на зазначену офіційну юридичну адресу, однак поштові відправлення були повернуті оператором поштового зв'язку Укрпошта на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Відтак, ухвали суду не були отримані відповідачем з незалежних від суду причин. Будь-яких відомостей щодо зміни реєстрації місцезнаходження відповідача господарському суду не надходили.
Згідно з ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у розумінні ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвали, які направлені на відомі суду юридичну адресу, вважаєються врученими відповідачу.
Суд не зобов'язаний розшукувати учасника справи, а керується тільки адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Відповідно у разі, якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (близький за змістом висновок наведено у постанові Верховного Суду від 16.04.2025 у cправі № 926/1739/24, від 01.08.2025 у справі № 910/13511/22).
В Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження засновків Товариства з додатковою відповідальністю "Облдоррембуд", у зв'язку з чим засобами поштового зв'язку на їх адреси судом додатково були направлені ухвали суду, однак поштові відправлення повернулися через відсутність адресатів за вказаними адресами.
За змістом ч.6 ст. 120 ГПК суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
У Єдиному державному реєстрі міститься інформація щодо наявної у відповідача офіційної електронної адреси - obldorrembud@yandex.ua та про засоби телефонного зв'язку - 062644207.
Так, копії ухвал суду по справі надсилалася відповідачу на вказану вище електронну адресу, відповідно до довідок, сформованих у системі "Діловодство спеціалізованого суду", документи повернено (не доставлено) з повідомленням про помилку.
Додатково господарським судом розміщено на офіційному вебсайті судової влади України оголошення для відповідача щодо розгляду справи та здійснено спробу передати йому відповідні телефонограми за телефонним номером, що зазначений у витягу ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак встановити зв'язок не вдалось (набраний номер не обслуговується).
Крім того, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
На виконання приписів чинних нормативно-правових актів процесуальні документи по справі були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Таким чином, сторони у справі не були позбавлені можливості своєчасно ознайомитись з відповідним процесуальним документом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Таким чином, судом було вжито всіх можливих заходів задля повідомлення учасників процесу про хід розгляду справи, витримано терміни, які суд вважає достатніми для можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав.
Станом на день ухвалення рішення відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, ніяких заяв чи клопотань від відповідача не надходило.
Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
Неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 ГПК України).
Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах 19.03.2024 у справі №910/3016/23, від 08.11.2023 у справі №922/854/23, від 01.12.2022 у справі №910/14025/20 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, а також приписи ч. 5 ст. 197 ГПК України, ч. 1 ст. 202 ГПК України, з огляду на достатність матеріалів справи для ухвалення судового рішення, суд визнав за можливе вирішити справу у судовому засіданні 09.04.2026 за відсутністю учасників справи.
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 09.04.2026 господарським судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, господарський суд становив наступне:
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою від 27.08.2025 №441165575, по вул. Дружби (Леніна), будинок 73 знаходиться об'єкт нерухомості, який належить на праві приватної власності ТДВ «Облдоррембуд» на підставі свідоцтва про право власності САА № 534131 від 22.07.2005, виданого Краматорським виконкомом міської ради від 20.07.2005 № 313, зареєстрований у реєстрі прав 13.09.2005, реєстраційний номер майна 12035166.
Зазначена нерухомість знаходиться на земельній ділянці, яка має кадастровий номер 1412900000:00:005:0071. Вказана земельна ділянка є комунальною власністю Краматорської міської ради, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером відомостей про речове право 25479424, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1518586014129, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №436502803 від 23.07.2025.
14.03.2018 між Краматорською міською радою (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з додатковою відповідальністю «Облдоррембуд» (далі - орендар, відповідач) був укладений договір оренди землі (далі - договір) відповідно до п.1 якого орендодавець на підставі рішення Краматорської міської ради від 22.11.2017 №30/УП-482 «Про поновлення договорів оренди землі» надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення за кадастровим номером 1412900000:00:005:0071, що знаходиться за адресою: м. Краматорськ, вул. Дружби (Леніна), 73. Цільове призначення земельної ділянки « 11.02. Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд машинобудівної та іншої промисловості».
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,0216га. Земельна ділянка має конфігурацію багатокутника (п.2 договору).
Відповідно до п.3 договору на момент обстеження на земельній ділянці знаходяться будівлі та споруди, які знаходяться у власності орендаря.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки міжміського управління у містах Краматорську та Дружківці головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 24.01.2018 №380 становить на час складання договору 12 891 680, 45грн (п.5 договору).
Договір укладений на 5 років по 14.11.2022 року включно. Згідно з частиною 3 ст. 631ЦК України сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, саме з 15.11.2017 (з дня наступного за днем закінчення дії попереднього договору). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовження його дії (п.8.договору).
Згідно п.9 договору орендна плата за землю сплачується орендарем виключно у грошовій формі, з дня, наступного за днем закінчення дії попереднього договору, в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить річна на час складання договору - 386750,41грн. Орендна плата вноситься до місцевого бюджету м. Краматорськ, безготівковим перерахуванням через фінансові установи або готівкою через відділення банків.
Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. На наступні роки обчислення орендної плати за землю здійснюється орендарем самостійно, відповідно до діючого законодавства, щорічно станом на 1 січня поточного року з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки землі, доведеного Держгеокадастром України (п.10. договору).
Земельні ділянки передаються в оренду під виробничою базою Краматорського ПСДРБВП ПАТ «ОБЛДОРРЕМБУД» (п.14. договору).
Цільове призначення земельної ділянки « 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд машинобудівної та іншої промисловості» (п.15. договору).
Відповідно до п.17. договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві за актом приймання-передачі земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п.32. договору).
Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками сторін без зауважень.
14.03.2018 сторонами був укладений Акт приймання-передачі в оренду земельної ділянки 1412900000:00:005:0071 за адресою: м.Краматорськ, вул Дружби (Леніна), 73, відповідно до якого Краматорська міська рада згідно з рішенням від 22.11.2017 № 30/УП-482 «Про поновлення договорів оренди землі» передала, а ТДВ «ОБЛДОРРЕМБУД» прийнято земельну ділянку площею 3,0216га за кадастровим номером 1412900000:00:005:0071 під виробничою базою Краматорського ПСДРБВП ПАТ «ОБЛДОРРЕМБУД» по вул. Дружби(Леніна), 73 у м. Краматорську.
Позивач листом №01-26/2016 від 08.08.2025 звернувся до відповідача, в якому повідомив, що термін дії укладеного договору №б/н від 14.03.2018 закінчився 14.11.2022. Звернень від ТДВ «Облдоррембуд» щодо поновлення договору оренди на адресу Краматорської міської ради не надходило. Внаслідок бездіяльності підприємства щодо оформлення належним чином права користування зазначеною земельною ділянкою, за період з 15.11.2022 по 31.07.2025 за рахунок не сплати орендної плати за землю ТДВ «Облдоррембуд» отримало безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю в сумі 1391536,48грн. У зв'язку з вище викладеним, позивач пропонував відповідачу в місячний термін з дати отримання листа в добровільному порядку сплатити безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю, також позивач зазначив, що у разі подальшого зволікання з оформленням права користування земельною ділянкою він буде змушений вжити відповідні заходи в судовому порядку. До листа був доданий розрахунок безпідставно збережених коштів.
На підтвердження направлення листа №01-26/2016 від 08.08.2025 позивач надав копію накладної №8431300167993 від 08.08.2025, опис вкладення до цінного листа та роздруківку з сайту АТ «Укрпошта», відповідно до якої відправлення №8431300167993 повернулось відправнику за закінченням терміну зберігання.
До матеріалів справи позивачем наданий лист звернення до Головного управління ДПС у Донецькій області №01-26/1994 від 07.08.2025, в якому просив у зв'язку з підготовкою судових позовів щодо невиконання договірних зобов'язань з орендної плати за землю надати інформацію про фактично сплачені тому числі ТДВ «Облдоррембуд» суми з плати за землю за період 01.07.2022 - 01.08.2025 та повідомити чи надавалась зазначеним суб'єктом в 2022-2025 роках податкові розрахунки з орендної плати за земельні ділянки.
Головне управління ДПС у Донецькій області надало інформацію на зазначений запит листом №3608/5/05-99-19-03-13 від 15.08.2025, відповідно до якої платником ТДВ «Облдоррембуд» не подано податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за землю) за 2022-2025; сплата орендної плати за землю з юридичних осіб (ККДБ-18010600) та земельного податку юридичних осіб (ККДБ-18010500) з 01.07.2022 по 01.08.2025 відсутня.
До матеріалів справи приєднаний лист Державної податкової служби України від 22.02.2024 №2724/5/99-00-04-01-04-05, за змістом якого Краматорська міська територіальна громада з 24.02.2022 включена до підрозділу І Території можливих бойових дій Переліку територій, то за податковий (звітній) період 2022 рік у суб'єктів господарювання виникає податковий обов'язок з нарахування та сплати плати за землю за земельні ділянки комунальної власності, що розташовані в межах Краматорської міської територіальної громади.
Також позивачем до позовної заяви додані листи ГУ ДПС у Донецькій області від 02.02.2024 №514/5/05-99-04-09 та від 31.01.2024 №481/5/05-99-24-13 щодо застосування окремих норм податкового законодавства, у яких зазначено, що суб'єкти господарювання, які мають у власності та/або користуванні земельні ділянки, розташовані на території Краматорської міської територіальної громади зобов'язані нараховувати та сплачувати плату за землю за 2022 рік на загальних підставах.
Крім того, в матеріалах справи наявний лист Міністерства фінансів №11230-09-10/4939 від 16.02.2024 яким надано роз'яснення, що на земельні ділянки, розташовані на територіях адміністративно-територіальних одиниць, зокрема Краматорської міської територіальної громади, які не віднесені наказом №309 до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих територій, норми підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не застосовуються.
Позивач посилаючись на те, що після закінчення строку дії договору оренди відповідач продовжив використовувати спірну земельну ділянку незважаючи на відсутність належно оформленого права користування, не вносив плату за користування земельною ділянкою в період з 15.11.2022 по 15.09.2025, внаслідок чого зберіг у себе грошові кошти у розмірі орендної плати 1464197,01грн, які є безпідставно набутим майном, звернувся до суду з даним позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 1464197,01грн.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За приписами статей 2, 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
Спірні правовідносини є господарськими та пов'язані зі сплатою орендної плати за земельну ділянку комунальної форми власності.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.
Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено статтею 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі визначено як договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Як встановлено судом, між сторонами був укладений договір оренди землі від 14.03.2018, відповідно до п. 8 якого він укладений на 5 років по 14.11.2022 року включно.
Земельна ділянка щодо якої був укладений договір оренди має кадастровий номер 1412900000:00:005:0071. Вказана земельна ділянка є комунальною власністю Краматорської міської ради, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером відомостей про речове право 25479424, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1518586014129, що підтверджує інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №436502803 від 23.07.2025.
Так судом встановлено, що термін дії договору закінчився 14.11.2022, в матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем дій щодо поновлення договору оренди зазначеної земельної ділянки.
Таким чином, відповідач користується спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 1412900000:00:005:0071 у період 15.11.2022 по 15.09.2025 без достатньої правової підстави.
Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (стаття 288 Податкового кодексу України).
Землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).
Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, тому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем у період з 15.11.2022 по 15.09.2025 орендної плати за користування спірною земельною ділянкою.
Наданий позивачем лист Головного управління ДПС у Донецькій області від 15.08.2025 №3608/05-99-19-03-13 підтверджує, що за період з 01.07.2022 по 01.08.2025 відповідач плату за землю не здійснював.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (стаття 1213 Цивільного кодексу України).
Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, а також Верховним Судом в постановах від 25.05.2018 у справі №922/2976/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 29.01.2019 у справі №922/536/18, від 14.01.2019 у справі №912/1188/17 викладено висновок, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Верховним Судом в постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 наголошено, що для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно, насамперед, з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення такого спору.
Верховний Суд у постанові від 05.08.2022 при розгляді справи №922/2060/20 з подібними правовідносинами, де серед інших встановлювались обставини щодо площі земельної ділянки, яку використовував власник розташованого на ній нерухомого майна, дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем сформованої земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач як власник нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 1412900000:00:005:0071, користується нею після закінчення дії договору оренди землі №б/н від 14.03.2018 без оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а відтак, без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки - територіальної громади в особі Краматорської міської ради відповідач фактично зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування земельною ділянкою, а тому, відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.
Щодо визначення розміру, який підлягає сплаті за користування земельною ділянкою, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до компетенції міських рад належить питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.
Рішенням Краматорської міської ради від 24.06.2020 № 70/VII-340 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади м. Краматорська у відсотках від нормативної грошової оцінки земельних ділянок" затверджено розміри орендної плати за землю в залежності від функціонального використання земельної ділянки, відповідно до якого ставка орендної плати для земель житлової та громадської забудови (для будівництва та обслуговування закладів освіти) (код КВЦПЗ - 03.02) складає 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
Зазначений розмір орендної плати був узгоджений сторонами у п.9 договору оренди землі б/н від 14.03.2018 який діяв до 14.11.2022.
Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України (п. 2.3. рішення Краматорської міської ради від 24.06.2020 № 70/VII-340).
За приписами ч. 2 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (з ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель").
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин).
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 "Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок" затверджена відповідна Методика, яка встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України "Про оцінку земель". Об'єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини) (п. 1 Методики).
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру (п. 20 Методики).
Згідно правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, з огляду на те, що земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Отже, земельним та податковим законодавством передбачено декілька варіантів щодо того, якими належними доказами може бути підтверджена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, одним із яких є витяг з Державного земельного кадастру.
Суд враховує, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №922/902/18, від 08.08.2019 у справі №922/1276/18, від 01.10.2019 у справі №922/2082/18, від 06.11.2019 у справі №922/3607/18).
При цьому, законодавство не містить обґрунтування обов'язковості надання витягу з технічної документації за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, формування такого здійснюється автоматично в режимі реального часу, тобто на час звернення заявника, у зв'язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (вказаний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 29.05.2020 у справі №922/2843/19). Крім того, Верховним Судом в постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 вказано, що витяг може бути доказом проведення оцінки та визначати дані по акту оцінки як на момент його видачі, так за попередній період, за умови, що нормативно-грошова оцінка була сталою і не зазнала змін у цей період.
На підтвердження розміру нормативної грошової оцінки землі позивачем надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №НВ-1400510542025 від 06.08.2025, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:005:0071 становить 19197522,04 грн.
За висновком суду, позивачем належним доказом підтверджено розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, який був використаний при розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у спірний період.
Доказів протилежного відповідачем до матеріалів справи не надано.
Відповідно до п. 289.1. ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.2 ст.289 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин).
Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
Отже, саме Держгеокадастр законодавчо наділений повноваженнями для встановлення величини коефіцієнту індексації та подальшого інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
За даними Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення становить: за 2022 рік 1,15; за 2023 рік 1,051, за 2024 рік 1,12.
Верховним Судом у постанові від 18.12.2019 у справі №804/937/16 викладено правовий висновок, виходячи з якого коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком (орендної плати) враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком (орендної плати) шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів. Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком (орендної плати).
Судом встановлено, що для розрахунку плати за землю позивач використовував нормативну грошову оцінку землі за 2025 року та зменшував її розмір на відповідні щорічні коефіцієнти індексації за спірний період, що не суперечить законодавству, оскільки для визначення оцінки 2025 року такі індексі були застосовані кумулятивно. Відповідно для отримання нормативної грошової оцінки попередніх років можливо арифметично вирахувати таку оцінку шляхом зменшення оцінки 2025 року на коефіцієнти індексації попередніх років, які входили в цей розрахунок.
Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за період з 15.11.2022 по 15.09.2025 становить 1464197,01грн, з яких:
- 53618,27грн за 2022 рік (15.11.2022 - 31.12.2022 (46 календарних днів) (14181644,54грн*3%/365*46), де 14181644,54грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2022 рік, 3 % - ставка орендної плати;
- 489266,74грн за 2023 рік (01.01.2023 - 31.12.2023 (365 календарних днів) (16308891,23грн*3%), де 16308891,23грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером за 2023 рік, 3 % - ставка орендної плати;
- 514219,34грн за 2024 рік (01.01.2024-31.12.2024 (366 календарних днів) (17140644,68грн*3%), де 17140644,68грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2024 рік, 3 % - ставка орендної плати;
- 407092,66грн за 2025 рік (01.01.2025-15.09.2025 (258 календарних днів) (19197522,04*3%), де 19197522,04грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2025 рік, 3 % - ставка орендної плати.
Перевіривши розрахунок позивача судом встановлено, що він є арифметично вірний, з огляду на викладене позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1464197,01грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Додатково суд зазначає, що за змістом висновку, який викладений Верховним Судом у постанові від 01.07.2025 у справі №908/1301/24 та врахований судом під час ухвалення рішення у цій справі на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України, особи, які є фактичними користувачами земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадають під правове регулювання пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України щодо звільнення від плати за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України. Зазначені положення Закону підлягають застосуванню у разі наявності правових підстав для володіння чи користування земельними ділянками, що розташовані на таких територіях.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Облдоррембуд» (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дружби, буд. 73, код ЄДРПОУ 05505963) на користь Краматорської міської ради (84313, Донецька область, м. Краматорськ, площа Миру,буд. 2; код ЄДРПОУ 24812116) безпідставно збережені кошти у розмірі 1464197,01грн. та судовий збір у розмірі 21962,96грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 24.04.2026
Суддя Ю.В. Макарова