вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
28.04.2026м. ДніпроСправа № 904/1773/26
За заявою Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури (50074, м. Кривий Ріг, вул. Книжна, 1А, код: 0290993829) в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна,1, код 33874388)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬБІЛЕНД" (18002, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Святотроїцька, будинок 55А, код 40513480)
про забезпечення позову до подачі позовної заяви
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судових засідань Морозі А.О.
Представники:
Прокуратури - Бурлаченко О.Л.
Позивача - не прибув
Відповідача - не прибув
01.04.2026 керівник Криворізької центральної окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до подачі позову в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, в якій просить:
- накласти арешт в межах ціни позову на нерухоме майно, що належить ТОВ "АЛЬБІЛЕНД" (код ЄДРПОУ 40513480, місцезнаходження: 18002, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Святотроїцька, будинок 55А), а саме: автозаправну станцію, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, бульвар Вечірній, 22А, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1196646012110.
Заява обґрунтована тим, що ТОВ "АЛЬБІЛЕНД", як фактичний користувач земельною ділянкою 1211000000:06:055:0046 площею 0,3568 га з 27.11.2023 до цього часу, зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою в повному обсязі, виходячи із дійсної категорії земельної ділянки, тим самим збільшує вартість власного майна та протиправно позбавляє територіальну громаду міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати, грубо порушує права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права, дотримання рівності усіх перед законом.
Також Прокурор зазначив, що оскільки Криворізька міська рада не вжила заходів захисту та поновлення прав територіальної громади на отримання орендної плати, виходячи із дійсної категорії земельної ділянки, наявні підстави для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з даним позовом.
Предметом майбутнього позову Прокурор визначає вимогу до ТОВ "АЛЬБІЛЕНД" про стягнення безпідставно збережених кошти у розмірі 1 437 101,21 грн. за користування земельною ділянкою комунальної форми власності 1211000000:06:055:0046 площею 0,3568 га, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, бульвар Вечірній, 22А.
Прокурор наполягає на наявності підстав для вжиття судом заходів забезпечення позову, оскільки ТОВ "АЛЬБІЛЕНД", маючи зареєстроване право власності, не обмежене в розпорядженні вищевказаним нерухомим майном, що може призвести до відчуження/поділу майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області за майбутнім позовом Прокурора у випадку його задоволення.
Частиною 2 ст. 136 ГПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Обраний Прокурором захід забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у випадку задоволення позову, оскільки через не застосування такого заходу забезпечення позову, до вирішення спору об'єкти наведеної нежитлової нерухомості можуть бути відчужені.
Спосіб забезпечення позову відповідає обставинам справи та, водночас, вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті.
Заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у випадку задоволення позову, з огляду на предмет спору, правову природу спірних правовідносин.
Вжиття зазначеного заходу забезпечення позову не обмежить права та законні інтереси власника майна, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не позбавляють останнього його конституційних прав на користування майном, підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатись господарською діяльністю, як такою взагалі, їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Відтак, обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими Прокурором вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд, на підставі поданих заявником доказів, має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №916/2364/20).
Предметом майбутнього позову є стягнення грошових коштів у сумі 1 437 101,21 грн, тобто вимоги майнового характеру.
За твердженням Прокурора, у випадку невжиття заходів забезпечення позову Відповідач матиме можливість розпорядитись належним йому майном шляхом відчуження його третім особам.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду. Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
У постанові від 09.06.2023 у справі № 37з-23 Верховний Суд зазначив:
"Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов, вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22)".
До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів, саме Відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 зазначено:
виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Подібні висновки про те, що у справах, в яких предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 у справі №908/2382/21.
Крім того, у випадку задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту в межах ціни позову на нерухоме майно ТОВ "АЛЬБІЛЕНД", розташоване на зазначеній земельній ділянці, може унеможливити або значно ускладнити захист порушеного права Позивача (у випадку задоволення вимог) в межах одного судового провадження та зумовить необхідність, з метою відновлення порушених прав, звертатися до набувачів такого майна з новими позовами.
У даному випадку, суд не вбачає підстав для застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для Відповідача чи інших осіб.
Керуючись ст. 73, 74, 136 - 144, 232 - 235 ГПК України, господарський суд
Заяву керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради від 31.03.2026 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт в межах ціни позову (1 437 101,21 грн.) на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛЬБІЛЕНД" (18002, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Святотроїцька, будинок 55А, код 40513480), а саме:
автозаправну станцію, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, бульвар Вечірній, 22А, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1196646012110).
Стягувач: Криворізька міська рада (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна,1, код 33874388)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬБІЛЕНД" (18002, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Святотроїцька, будинок 55А, код 40513480)
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановляння - 28.04.2026.
Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - до 29.04.2029.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 Господарського процесуального кодексу України в строк та порядку, встановленому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 29.04.2026.
Суддя С.Г. Юзіков