пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
29 квітня 2026 року Справа № 903/688/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., розглянувши в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області без повідомлення (виклику) учасників справи
клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Інновабуд-Плюс»
про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи
та подання відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України
про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника
Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновабуд-Плюс" Гуляєвої Ірини Сергіївни
та про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України т.в.о. директора - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновабуд-Плюс" Данчука Олександра Олеговича
у справі за позовом Заступника керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Луцької міської ради
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інновабуд-Плюс»
про стягнення 5 606 442,58 грн.
ВСТАНОВИВ: Заступник керівника Луцької окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Луцької міської ради звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ “Інновабуд-Плюс» (відповідача) 5 606 442,58 грн., з яких: 4 430 189,10 грн. безпідставно збережених грошових коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, 941 756,90 грн. інфляційних втрат та 234 496,58 грн. - 3% річних.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 03.10.2025 позов задоволено повністю, ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інновабуд-Плюс» на користь Луцької міської ради 5606442грн 58коп для зарахування в дохід місцевого бюджету (з яких: 4430189грн 10коп безпідставно збережених грошових коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, 941756грн 90коп інфляційних втрат та 234496грн 58коп - 3% річних) та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інновабуд-Плюс» на користь Волинської обласної прокуратури 67277грн 31коп витрат по сплаті судового збору.
16.12.2025 на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 03.10.2025 у справі №903/688/25 видано накази №903/688/25-1 та №903/688/25-2.
02.04.2026 через систему "Електронний суд" до суду надійшло подання відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України за вх. №01-87/1814/26 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи.
Ухвалою суду від 06.04.2026 постановлено подання головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Левчук І.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “Інновабуд-Плюс» задоволити.Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновабуд-Плюс" (43024, Волинська обл., м.Луцьк, проспект Соборності, буд.30, код ЄДРПОУ 42440378) Гуляєвої Ірини Сергіївни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до виконання зобов'язань згідно виконавчого провадження ВП 80129838. Ухвала є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Надіслати копію цієї ухвали сторонам, відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України та Державній прикордонній службі України.
28.04.2026 через систему "Електронний суд" до суду за вх. №01-87/2397/26 надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Інновабуд-Плюс» про скасування заходу забезпечення виконання судового рішення у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, застосований ухвалою Господарського суду Волинської області від 06 квітня 2026 року у справі №903/688/25, відносно громадянки України Гуляєвої Ірини Сергіївни (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання АДРЕСА_2 ), мотивоване припиненням повноважень Гуляєвої Ірини Сергіївни як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновабуд-Плюс".
Також 29.04.2026 через систему "Електронний суд" до суду за вх. №01-87/2427/26 надійшло подання відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновабуд-Плюс" Гуляєвої Ірини Сергіївни та про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України т.в.о. директора - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновабуд-Плюс" Данчука Олександра Олеговича.
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Інновабуд-Плюс» про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи та подання відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновабуд-Плюс" Гуляєвої Ірини Сергіївн, суд зазначає наступне.
Статтею 338 ГПК України визначено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Чинний ГПК України не містить положень щодо можливості скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України. Водночас ст. 441 ЦПК України встановлено як порядок тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, так і порядок скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Згідно із ч. 10 ст. 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Поряд з цим на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 по справі №2-591/11, згідно з яким відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії (п. 82 постанови).
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Так, ухвалою суду від 06.04.2026 у справі №903/688/25 постановлено подання головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Левчук І.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “Інновабуд-Плюс» задоволити. Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновабуд-Плюс" (43024, Волинська обл., м.Луцьк, проспект Соборності, буд.30, код ЄДРПОУ 42440378) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до виконання зобов'язань згідно виконавчого провадження ВП 80129838.
Водночас, в обґрунтування клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "Інновабуд-Плюс" зазначає, що 19 січня 2026 року рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Інновабуд- Плюс», що оформлено Протоколом №2, було звільнено ОСОБА_1 з посади директора Товариства за угодою сторін.
З 20 січня 2026 року на посаду тимчасово виконуючого обов'язки директора ТОВ «Інновабуд-Плюс» призначено Данчука Олександра Олеговича.
Відповідні зміни щодо керівника юридичної особи були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.01.2026, що підтверджується випискою з ЄДР.
Отже, ОСОБА_1 , стосовно якої було застосовано тимчасове обмеження у праві виїзду, більше не є керівником та представником ТОВ «Інновабуд- Плюс» і не має повноважень вчиняти будь-які дії від імені товариства, в тому числі щодо виконання судових рішень.
Оскільки ОСОБА_1 на сьогоднішній день не є посадовою особою ТОВ «Інновабуд-Плюс», захід забезпечення у вигляді обмеження її у праві виїзду за межі України втратив свій сенс та мету. Продовження дії цього обмеження не може жодним чином вплинути на виконання судового рішення товариством, оскільки ОСОБА_1 більше не керує його діяльністю, а отже, такий захід став недієвим та неактуальним.
Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інновабуд-Плюс" вважає, що зміна керівника боржника є тією новою обставиною, з якою закон пов'язує можливість скасування раніше вжитих заходів.
Суд встановив, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату розгляду даної заяви, т.в.о. директора - керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновабуд-Плюс" є ОСОБА_2 .
За приписами ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України (ч. 8 ст. 11 ГПК України).
Згідно із ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
У справі "Гочев проти Болгарії" ("Gochev v. Bulgaria" від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і, по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів необхідно пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдане лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте, навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим з самого початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом з метою з'ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, у тому числі й ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у випадку припинення виконання особою обов'язків керівника боржника, підстави для продовження застосування до такої особи заходів у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відсутні.
Отже, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Інновабуд-Плюс» за вх. №01-87/2397/26 про скасування заходу забезпечення виконання судового рішення у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та подання відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновабуд-Плюс" Гуляєвої Ірини Сергіївни застосоване ухвалою Господарського суду Волинської області від 06 квітня 2026 року у справі №903/688/25, відносно громадянки України Гуляєвої Ірини Сергіївни підлягають до задоволення.
Щодо подання відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України т.в.о. директора - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновабуд-Плюс" Данчука Олександра Олеговича суд зазначає наступне.
Статтею 337 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Отже, з системного аналізу вище наведених правових норм вбачається, що означений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Водночас, суд звертає увагу на те, що Закон України "Про виконавче провадження" є спеціальною нормою права, якою врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов'язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.
Відтак, якщо спеціальною нормою права (пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження") передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України "Про виконавче провадження".
Означена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі №910/8130/17.
Нормами п. 5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Так, пунктом 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Водночас, в межах виконавчого провадження обмеження у праві виїзду за кордон застосовується не як покарання за минулі дії, а як засіб примусу до виконання рішення суду. Тобто, для суду має значення хто реально може вплинути на погашення боргу на час його виконання.
Оскільки представником товариства на момент звернення головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Левчук І.О. є особа, яка представляє товариство і може організувати виконання рішення суду є Данчук Олександр Олегович і саме він підписує документи, розпоряджається рахунками та має реальну можливість забезпечити його виконання, то саме Данчук Олександр Олегович є належним і ефективним адресатом обмеження у праві виїзду за межі України.
З огляду на викладені вище обставини, оскільки у суду наявні обґрунтовані підстави для висновку про ухилення Товариства з обмеженою відповідальністю “Інновабуд-Плюс» від виконання остаточного рішення суду та з огляду на приписи законодавства щодо обов'язковості виконання остаточних судових рішень, подання головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Левчук І.О. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України т.в.о. директора - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновабуд-Плюс" громадянина України ОСОБА_2 підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 42, 234, 235, 337, 338 Господарського процесуального кодексу України, ст. 441 ЦПК України, п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", господарський суд, -
1. Скасувати заходи у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, вжиті ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06.04.2025 у справі №903/688/25 щодо громадянки України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
2. Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України т.в.о. директора - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновабуд-Плюс" (43024, Волинська область, місто Луцьк, проспект Соборності, будинок 30, код ЄДРПОУ 42440378) громадянина України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) до виконання зобов'язань згідно виконавчого провадження ВП 80129838.
3. Ухвала є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
4. Виконання ухвали покласти на Державну прикордонну службу України (01601, м. Київ, вул. Володимирська 26).
5. Надіслати копію цієї ухвали сторонам у справі, відділу Державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Державній прикордонній службі України.
Згідно із ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду підписана 29.04.2026.
Суддя В. М. Дем'як