про відмову у відкритті провадження у справі
про неплатоспроможність боржника
22 квітня 2026 р. Справа №902/37/26
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 12.01.2026 (вх. канц. суду №40/26 від 14.01.2026) про відкриття провадження в справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Вінницької області з заявою про відкриття провадження в справі про її неплатоспроможність (боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ).
Ухвалою суду від 19.01.2026 заяву фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 12.01.2026 у справі №902/37/26 залишено без руху; визначено позивачу спосіб усунення виявлених недоліків шляхом подання до суду, зокрема:
- належним чином засвідчених копій договорів позики щодо усіх кредиторів, визначених у списку кредиторів і боржників та заяві б/н від 12.01.2026, разом з відповідними первинними бухгалтерськими документами в підтвердження отримання грошових коштів (платіжних інструкцій, виписок з банківського рахунку тощо) та розрахунками заборгованості щодо кожного з правочинів;
- конкретизованого списку кредиторів і боржників, який буде містити актуальну правильну інформацію щодо суми грошових вимог кредиторів за кожним із правочинів (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), а також строку їх виконання;
- проекту плану реструктуризації боргів, в якому буде зазначена уся інформація, передбачена ч.2 ст.124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 05.02.2026 задоволено заяву фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 30.01.2026; продовжено заявнику процесуальний строк для усунення недоліків заяви б/н від 12.01.2026 в справі №902/37/26 до 13.02.2026.
13.02.2026 на адресу суду надійшла заява боржника б/н від 12.02.2026 (вх. канц. суду №01-36/171/26 від 02.02.2026), до якої долучені (уточнені): конкретизований список кредиторів і боржників та проект плану реструктуризації боргів; договори позики, укладені з кредиторами (які були відсутні в матеріалах справи).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав до прийняття заяви фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 12.01.2026 до розгляду та призначення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 23.03.2026 заява фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 12.01.2026 про відкриття провадження в справі про її неплатоспроможність прийнята до розгляду; призначено підготовче судове засідання на 24 березня 2026 року; куди викликані боржник ОСОБА_1 та її представник (явка зазначених осіб визнана судом обов'язковою).
Також вказаною ухвалою заявнику (фізичній особі ОСОБА_1 ) до дня призначеного судового засідання вказано надати усі наявні відомості (письмові пояснення з доказами в обґрунтування), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема щодо:
- витрачання коштів, отриманих від кредиторів, перед якими наявна заборгованість (вказати на що витрачені отримані від кредиторів кошти);
- джерел, за рахунок яких заявник планував повертати отримані в позику кошти, укладаючи договори позики (кредиту).
23.03.2026 від боржника надійшли письмові пояснення з приводу витрат кредитних коштів, а також джерел погашення заборгованості (а.с.85-132, т.2).
24.03.2026 у справі відбулось підготовче судове засідання, в якому взяли участь заявник та його представник Гриньков Є.В.
В підготовчому судовому засіданні, 24.03.2026, представник заявника адвокат Гриньков Є.В. клопотав про оголошення перерви для надання додаткових доказів.
З урахуванням зазначеного в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 22.04.2026 (протокольна ухвала).
21.04.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про залишення без розгляду її заяви про відкриття провадження в справі про неплатоспроможність. Розгляд заяви просить провести за її відсутності (а.с.134, т.2).
22.04.2026 від представника ОСОБА_2 також надійшла заява про те, що він підтримує заяву ОСОБА_1 про залишення без розгляду заяви про відкриття провадження в справі про неплатоспроможність. Просить проводити судовий розгляд за його відсутності.
Щодо заяви ОСОБА_1 про залишення без розгляду заяви про відкриття провадження в справі про неплатоспроможність, суд відзначає таке.
Відповідно до положень ст.119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд, з урахуванням положень ч.3 ст.13, статей 74, 76, 77 ГПК України, повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 КУзПБ та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження в справі про неплатоспроможність, визначених ч.2 ст.115 КУзПБ (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
ОСОБА_1 , подаючи заяву про залишення без розгляду заяви про відкриття провадження в справі про неплатоспроможність, посилається на ст.38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною 6 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство може бути відкликана заявником (заявниками) до дати проведення підготовчого засідання господарського суду.
У разі відкликання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство до постановлення ухвали про її прийняття господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
У разі відкликання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство після постановлення ухвали про її прийняття до дати проведення підготовчого засідання суду господарський суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.
Разом з тим, заява про залишення без розгляду заяви про відкриття провадження в справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , надійшла до суду 21.04.2026, тобто після того як 24.03.2026 розпочалось підготовче судове засідання.
Можливості залишення без розгляду заяви про відкриття провадження в справі про неплатоспроможність боржника після того, як у справі розпочалось підготовче судове засідання, Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено.
А тому заява про залишення без розгляду заяви про відкриття провадження в справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 не може бути задоволена судом.
Судом встановлено, що в підготовче судове засідання, 22.04.2026, учасники справи не з'явилися.
Як встановлено судом: у заяві про відкриття цієї справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 та в доданих до неї документах (доказах) були виявлені недоліки у обґрунтованості та доказового підтвердження заяви, через наявність яких судом було залишено заяву без руху з метою їх виправлення (усунення) в установлений судом строк, а в підготовчому судовому засіданні 24.03.2026 оголошувалась перерва до 22.04.2026.
Відповідно до приписів ст.39 КУзПБ, яка у системному зв'язку із приписами ст.119 КУзПБ регулює порядок відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), унормовано, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
У підготовчому засіданні господарський суд, зокрема розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника тощо.
Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
Згідно ч.4 ст.39 КУзПБ у підготовчому судовому засіданні, оцінивши вимоги заявника про відкриття справи про неплатоспроможність, господарський суд може визнати вимоги заявника необґрунтованими.
Відповідно до норми ч.5 ст.39 КУзПБ за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі господарський суд постановляє ухвалу про:
- відкриття провадження у справі;
- відмову у відкритті провадження у справі.
У свою чергу нормами ч.3 та 4 ст.119 КУзПБ встановлюють, що за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо:
1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;
2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду;
3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю;
4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Розглянувши в підготовчому засіданні надані заявником ОСОБА_1 документи, дослідивши надані суду докази, проаналізувавши наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд відзначає таке.
Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
Як вбачається з пояснювальної записки до проєкту Кодексу України з процедур банкрутства: метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, акцентував, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Зокрема задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п.4-11 ч.3 ст.116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч.4 ст.116, ч.7 ст.126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст.125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч.1 ст.128 КУзПБ).
У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 по справі №903/806/20 зауважив, що таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
Стаття 113 Кодексу про банкрутство передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу про банкрутство дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Згідно з частинами 1-3 статті 119 Кодексу про банкрутство, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням викладеного та положень частини 3 статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною 1 ст.1 КУзПБ визначено, що грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 листопада 2022 року у cправі №909/937/21).
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими)).
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі пункту 2 та 4 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства - "боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців"; "загроза неплатоспроможності".
Разом з тим, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п.3, 14 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Проте, проаналізувавши подані заявником документи, суд дійшов висновку, що надані докази мають неповну інформацію.
Перевіривши заяву та додані до неї документи з точки зору відповідності їх вимогам статей 115, 116 КУзПБ суд встановив, що всупереч приписам пункту 3 ч.3 ст.116 КУзПБ у заяві не зазначено відомостей про структуру заборгованості перед кожним кредитором (докази і динаміку погашення грошових зобов'язань з часу виникнення до дня припинення таких зобов'язань за кожним з кредитом). Зокрема з наданої боржником інформації з "Кредитної історії" слідує, що у ОСОБА_1 є 24 кредитні зобов'язання, проте в позовній заяві згадується про 22.
Надані заявником у якості доказів договори, укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін договорів та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов'язанням лише у сукупності з іншими доказами, зокрема первинними документами.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначила про те, що уклала кредитні договори, по яких існує заборгованість, з 22 фінансовими установами; натомість станом на 22.04.2026 в матеріалах справи №902/37/26 наявні 13 кредитних договорів, а саме з:
1. Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» - договір "про споживчий кредит" №103801766 від 13.10.2025; договір "про споживчий кредит" №7263125 від 25.09.2025; договір "про споживчий кредит" №9379641 від 25.10.2025;
2. Товариством з обмеженою відповідальністю « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» - договір "кредитної лінії (надійний)" №6451467 від 22.10.2025, договір "надання коштів у кредит (з комісією про надання кредиту)" №45598812 від 14.10.2025;
3. Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ФІНМАРКЕТ» - договір споживчого кредиту №3219505046-79120 від 15.10.2025;
4. Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» - договір кредитної лінії №612943750 від 13.10.2025;
5. Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» - договір "про надання споживчого кредиту по продукту "Зручний"" від 12.08.2025;
6. Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» - договір про споживчий кредит №2923254 від 12.08.2025;
7. Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН» - договір кредитної лінії №2377808120 від 23.07.2025;
8. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» - договір №5684611 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16.07.2025;
9. Товариство з обмеженою відповідальністю «БІОПОЗИКА» - договір №540136-КС-001 про надання кредиту від 12.06.2025 та додаткова угода №1 до договору №540136-КС-001 від 04.09.2025 (у даних договорах товариство з обмеженою відповідальністю має назву "БІЗНЕС ПОЗИКА");
10. Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» - договір №2191659 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort" від 27.03.2025.
Інші кредитні договори в справі відсутні.
До матеріалів заяви про відкриття провадження в справі про неплатоспроможність в справі №902/37/26 додані адвокатські запити до кредиторів з проханням надати копії кредитних договорів, а також розрахунки заборгованості по таким правочинам; адресатами в яких визначені:
- Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»;
- Акціонерне товариство «ОТП Банк»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»;
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Є ГРОШІ».
Відповіді вищезазначених кредитних установи до справи не долучені.
Втім, листом №225/2026-02-05/01-03 від 05.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» повідомило представнику фізичної особи ОСОБА_1 адвокату Гринькову Є.В., що інформація про клієнта (його договір, фінансовий стан тощо) є таємницею фінансової послуги, така інформація захищена законом і не може передаватися третім особам без підстав, надати її можна лише за згодою самого клієнта, або у випадках, прямо передбачених законом. За вказаних обставин Товариство роз'яснило адвокату про можливість отримання запитуємої інформації за умови повторного звернення та обов'язкового надання письмової згоди "... клієнта про розкриття інформації, що становить таємницю фінансової послуги (у формі встановленому законом), із зазначенням обсягу прав (повноважень), що надані представнику; документів, що підтверджують повноваження уповноваженої особи (представника), підписаними у встановленому законом порядку" (а.с.75, т.2).
Докази повторного звернення представника фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Гринькова Є.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», як і до інших кредитних установ, матеріали справи не містять.
Сам лише факт наявності відповідної заборгованості без наявності обставин, які визначені Кодексом, не може бути підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Отже, заявником не виконано вимог суду в частині надання повного та вичерпного переліку усіх фінансових зобов'язань перед кредиторами, із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; а також належні та допустимі докази (засвідчені, підписані ЕЦП), які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань.
Суд наголошує на тому, що оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Судом встановлено, що заявником не надано належних доказів припинення погашення ним кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (зокрема в матеріалах справи відсутні банківські виписки, платіжні доручення тощо; за відсутності яких суд позбавлений можливості перевірити чи мало місце припинення погашення боржником кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних зобов'язань упродовж двох місяців).
Також, як зазначено вище: ухвалою суду від 23.03.2026 фізичну особу ОСОБА_1 зобов'язано надати докази щодо:
- витрачання коштів, отриманих від кредиторів, перед якими наявна заборгованість (вказати на що витрачені отримані від кредиторів кошти);
- джерел, за рахунок яких заявник планував повертати отримані в позику кошти, укладаючи договори позики (кредиту).
Таке рішення прийнято судом з огляду на висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 14.01.2026 у справі №925/1447/23.
Втім, всупереч приписам пункту 8 ч.3 ст.116 КУзПБ станом на 22.04.2026 у суду відсутні відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях. Немає інформації щодо руху коштів по таким рахункам.
Згідно ч.4 ст.119 Кодексу про банкрутство, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
При цьому суд також враховує небажання ОСОБА_1 щодо подальшого розгляду судом її заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, про що свідчить заява про залишення без розгляду заяви про відкриття провадження в справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
Враховуючи ту обставину, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , заява арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича про участь у справі про неплатоспроможність залишається судом без розгляду.
Суд роз'яснює ОСОБА_1 , що згідно із частиною 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись статтями 113, 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 76, 77, 78, 79, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залишення без розгляду заяви про відкриття провадження в справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
2. Відмовити у відкриті провадження в справі №902/37/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
3. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Бобрука Тараса Володимировича про участь у справі №902/37/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
4. Ухвала суду від 22.04.2026 у справі №902/37/26 підписана суддею та набрала законної сили 27.04.2026 і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.254-256 ГПК України.
5. Примірники ухвали суду від 22.04.2026 у справі №902/37/26 надіслати згідно з переліком.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. ухвали:
1 - до справи;
2, 3 - представнику ОСОБА_1 адвокату Гринькову Є.В. - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );
4, 5 - арбітражному керуючому Бобруку Т.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 : ІНФОРМАЦІЯ_3 );
6 - Могилів-Подільському відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (info@mp.vn.dvs.gov.ua);
7 - ГУ ДПС у Вінницькій області (vin.official@tax.gov.ua);
8 - Відділу з питань банкрутства Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (bankrut- km@ukr.net)