вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" квітня 2026 р. Справа№ 910/7937/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Колесника Р.М.
Бестаченко О.Л.
при секретарі судового засідання Супрун В.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 13.04.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2026
у справі №910/7937/25 (суддя Бойко Р.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" в особі Філії "Веллтекс-Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна"
про розподіл судових витрат
у справі№910/7937/25(суддя Бойко Р.В.)
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" в особі Філії "Веллтекс-Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна"
про стягнення заборгованості у розмірі 427 173,91 грн,
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі №910/7937/25 стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" в особі Філії "Веллтекс-Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 977 грн 75 коп.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" в особі Філії "Веллтекс-Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" судовий збір у розмірі 4 054 грн 41 коп.
Повернуто Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з Державного бюджету України 736 грн 80 коп. судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією №21813 від 31.07.2024.
Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, позивач 02.03.2026 засобами поштового зв'язку звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6977, 75 грн. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" про стягнення витрат на правничу допомогу залишити без задоволення.
Апелянт не погоджується з прийнятим додатковим рішенням, вважає його необґрунтованим, прийнятим за неповно встановлених обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки, неправильно визначених відповідно до встановлених судом обставин правовідносин.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані наступним.
Подані відповідачем копії договору від 01.07.2025 №60 про надання правової допомоги, та копії додатку 1 до договору про надання правової допомоги №60 від 01.07.2025 не містять власноручних підписів сторін.
Представником відповідача долучено роздруківку електронних підписів 19.11.2025 16:33:16 Ноздріна Олексія Миколайовича Адвокатське об'єднання «Консенсус» та 20.11.2025 11:08:49 Акдерлі Георгія Івановича Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна", самих файлів електронних підписів в тому числі протоколу перевірки електронного підпису не надано. Також не надано належних та допустимих доказів щодо підписання вказаного договору та додаткової угоди, протоколу перевірки електронного підпису та самого електронного підпису, що свідчить про недопустимість поданих представником відповідача доказів.
Отже, обставини, на які посилається відповідач як на підставу своїх вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, належним чином не доведені.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Бестаченко О.Л., Колесник Р.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7937/25.
Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/7937/25.
19.03.2026 матеріали справи №910/7937/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 поновлено Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі №910/7937/25. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі №910/7937/25. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні 13.04.2026.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача категорично заперечує доводи апелянта, оскаржувану ухвалу вважає правильною та обґрунтованою.
В судовому засіданні 13.04.2026 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду, підтримав апеляційну скаргу. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 13.04.2026 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи та подані докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2025 позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" в особі Філії "Веллтекс-Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" борг з оплати поставленої теплової енергії у розмірі 215 321,02 грн, борг по оплаті послуг централізованого постачання гарячої води у розмірі 111,22 грн, борг по платі за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії у розмірі 130,55 грн, інфляційні втрати у розмірі 42 603,42 грн та 3% річних у розмірі 12 127,88 грн.
Закрито провадження в частині вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення боргу по платі за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії у розмірі 1 006,48 грн, боргу по оплаті централізованого постачання гарячої води у розмірі 47 608,63 грн, боргу по платі за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води у розмірі 504,66 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
20.11.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" надійшло клопотання, в якому заявник просить суд вирішити питання розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 6 977,75 грн.
08.01.2026 через систему "Електронний суд" від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" надійшли заперечення проти стягнення з позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу з огляду на недопустимість поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" доказів понесення витрат на професійну правничу допомоги, а саме: Договору про надання правової допомоги №60 від 01.07.2025 та Додатку №1 від 01.07.2025 до Договору про надання правової допомоги №60 від 01.07.2025.
23.01.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач зазначає, що на підставі п. 10.4 Договору про надання правової допомоги №60 від 01.07.2025 такий договір підписано в електронний спосіб через сервіс "M.E.Doc". В подальшому підписаний договір (оригінал електронного документа) з реквізитами підписів та печаток було завантажено у pdf форматі та направлено до суду.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі №910/7937/25 стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" в особі Філії "Веллтекс-Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 977 грн 75 коп.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" в особі Філії "Веллтекс-Київ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" судовий збір у розмірі 4 054 грн 41 коп.
Повернуто Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з Державного бюджету України 736 грн 80 коп. судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією №21813 від 31.07.2024.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Договір про надання правової допомоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" та Адвокатським об'єднанням "Консенсус" укладено в електронний спосіб через сервіс "M.E.Doc".
При цьому договір про надання правової допомоги є виконаним в частині надання правової допомоги, оскільки надані Адвокатським об'єднанням "Консенсус" послуги є прийняті Товариством з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна", що підтверджується Актом надання послуг №170 від 19.11.2025 та платіжною інструкції №38 від 20.11.2025 на суму 19 000,00 грн.
Здійснюючи розподіл понесених відповідачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, зважаючи на недоведеність неспівмірності таких витрат, суд вважав за необхідне стягнути з позивача суму відшкодування витрат на оплату правничої допомоги у розмірі 6 977,75 грн.
Судом відхилено заперечення позивача щодо того, що Договір про надання правової допомоги №60 від 01.07.2025 та Додаток №1 від 01.07.2025 до Договору про надання правової допомоги №60 від 01.07.2025 є недопустимими доказами надання правової допомоги, з посиланням на положення ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", якими визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до чч. 1-3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у якому вказало, що очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 19 000,00 грн (7 500,00 грн за підготовку та подання відзиву на позов, 7 500,00 грн за підготовку і подання заперечень на відповідь на відзив, 4 000,00 грн за участь у судовому засіданні) .
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" було надано Договір про надання правової допомоги №60 від 01.07.2025 (надалі - Договір про надання правової допомоги), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Консенсус" (виконавець) та Додаток №1 від 01.07.2025 до Договору про надання правової допомоги №60 від 01.07.2025 (надалі - Додаток №1).
Відповідно до п. 1 - п. 4 Договору про надання правової допомоги в обсязі та на умовах даного договору виконавець надає клієнту та його посадовим особами правову допомогу, а клієнт приймає і оплачує її в повному обсязі. Протягом дії цього договору виконавець надає правову допомогу клієнту на підставі доручень останнього й відповідно до ст. 2 цього договору. Для надання правової допомоги клієнту, виконавець призначає адвоката Ноздріна Олексія Миколайовича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2235 від 26.06.2012), який надалі іменується "адвокат". Виконавець залучає своїх співробітників та юристів, а також має право залучити інших адвокатів, експертів, фахівців та/або покласти частину своїх обов'язків на іншу особу. При цьому, виконавець залишається відповідальним у повному обсязі перед клієнтом за виконання умов даного договору.
Пунктом 2.1 Договору про надання правової допомоги визначено, що виконавець надає наступні всі види правової допомоги, в т.ч. представництво, захист прав та інтересів, у всіх органах, управліннях, судах всіх інстанцій, підприємствах, установах, організаціях, бюро, перед третіми особами, посадовими та службовими особами, під час проведення перевірок, слідчих дій, в судових справах тощо.
У Додатку №1 сторони погодили ціну (гонорар) за послуги (правову допомогу), які надає Адвокатське об'єднання "Консенсус".
На підтвердження виконання зобов'язань за Договором про надання правової допомоги надано копії рахунку на оплату №171 від 19.11.2025 на суму 19 000,00 грн, Акту надання послуг №170 від 19.11.2025 на суму 19 000,00 грн та платіжної інструкції №38 від 20.11.2025 на суму 19 000,00 грн.
Відповідно до Акту надання послуг №170 від 19.11.2025 адвокатським об'єднанням надано відповідачу послуги загальною вартістю 19 000,00 грн, а саме:
- підготовка та подання відзиву на позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення заборгованості у розмірі 427173,91 грн (вартістю 7 500,00 грн);
- підготовка та подання заперечення на відповідь на відзив Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (вартістю 7 500,00 грн);
- участь в судовому засіданні (вартістю 4 000,00 грн).
Як заперечення позивача на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, так і доводи апеляційної скарги зводяться до того, що подані відповідачем копії договору від 01.07.2025 №60 про надання правової допомоги, та копії додатку 1 до договору про надання правової допомоги №60 від 01.07.2025 не містять власноручних підписів сторін.
Представником відповідача долучено роздруківку електронних підписів 19.11.2025 16:33:16 Ноздріна Олексія Миколайовича Адвокатське об'єднання «Консенсус» та 20.11.2025 11:08:49 Акдерлі Георгія Івановича Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна", самих файлів електронних підписів в тому числі протоколу перевірки електронного підпису не надано. Також не надано належних та допустимих доказів щодо підписання вказаного договору та додаткової угоди, протоколу перевірки електронного підпису та самого електронного підпису, що свідчить про недопустимість поданих представником відповідача доказів. Отже, обставини, на які посилається відповідач як на підставу своїх вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, належним чином не доведені.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Договір про надання правової допомоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" та Адвокатським об'єднанням "Консенсус" укладено в електронний спосіб через сервіс "M.E.Doc".
При цьому договір про надання правової допомоги є виконаним в частині надання правової допомоги, оскільки надані Адвокатським об'єднанням "Консенсус" послуги є прийняті Товариством з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна", що підтверджується Актом надання послуг №170 від 19.11.2025 та платіжною інструкції №38 від 20.11.2025 на суму 19 000,00 грн.
Здійснюючи розподіл понесених відповідачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, зважаючи на недоведеність неспівмірності таких витрат, суд вважав за необхідне стягнути з позивача суму відшкодування витрат на оплату правничої допомоги у розмірі 6 977,75 грн.
Оскільки додаткове рішення оскаржується позивачем лише в частині стягнення витрат на правничу допомогу, відповідно в апеляційному порядку в іншій частині не переглядається.
Згідно з абз 2, ч. 8, ст. 128 Господарського процесуального кодексу України докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, в заяві від 20.11.2025 представник відповідача просив стягнути з позивача на користь відповідача 36,725% від заявлених 19000,00 грн, що становить 6 977,75 грн.
До заяви були долучені наступні документи в копіях:
Рахунок на оплату №171 від 19.11.2025;
Роздруківка електронних підписів 19.11.2025 16:33:16 Ноздріна Олексія Миколайовича Адвокатське об'єднання «Консенсус» та 20.11.2025 11:08:49 Акдерлі Георгія Івановича Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна";
Платіжна інструкція від 20.11.2025 №38;
Акт наданих послуг №170 від 19.11.20254
Роздруківка електронних підписів 19.11.2025 16:33:16 Ноздріна Олексія Миколайовича Адвокатське об'єднання «Консенсус» та 20.11.2025 11:08:49 Акдерлі Георгія Івановича Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна";
Договір №60 про надання правової допомоги від 01.07.2025, укладений між ТОВ «Веллтекс-Україна» та Адвокатським об'єднанням «Консенсус»;
Додаток №1 до договору №60 про надання правової допомоги від 01.07.2025;
Роздруківка електронних підписів 19.11.2025 16:33:16 Ноздріна Олексія Миколайовича Адвокатське об'єднання «Консенсус» та 20.11.2025 11:08:49 Акдерлі Георгія Івановича Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна".
Зі змісту копії договору №60 про надання правової допомоги від 01.07.2025, укладеного між ТОВ «Веллтекс-Україна» та Адвокатським об'єднанням «Консенсус» та копії додатку №1 до вказаного договору вбачається відсутність власноручних підписів сторін договору.
Господарський суд розглядає справи на підставі наявних доказів, оцінюючи їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Якщо доказів недостатньо, суд може витребувати їх з власної ініціативи або за клопотанням сторін.
Колегія суддів зазначає, що на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів, поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
У частинах першій та другій статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зазначено, що автентифікація - це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) зауважувала, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України).
Подання електронного доказу в паперовій копії саме собою не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу у випадку, якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (див.: постанови Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 15 липня 2022 року у справі № 914/1003/21).
Поняття «електронний підпис» визначається в чинному Законі України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги (станом на момент укладення спірного договору Закон мав назву «Про електронні довірчі послуги»). Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис .
Отже, загалом електронний підпис не обов'язково має бути нанесений чи інакше вбудований у документ, який ним підписується, достатньо того, щоб він будь-яким способом додавався до підписуваного електронного документа або принаймні логічно з ним пов'язувався.
Варто враховувати те, що поняття електронного підпису є родовим і визначає фактично будь-який вид підпису, що може використовуватися в електронному документообігу. Водночас електронні підписи існують різних видів, частина яких передбачена законодавством, а частина є фактично непойменованими видами підписів (такі як підпис за допомогою біометричних даних або підпис шляхом простої вказівки свого ім'я в електронному документі).
Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів відповідача здійснювалось Ноздріним Олексієм Миколайовичем на підставі довіреності від 19.07.2024, виданої Акдерлі Георгієм Івановичем, якою уповноважено Ноздріна О.М. представляти інтереси ТОВ «Веллтекс-Україна» в судах України. Довіреність видана з правом передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування. (а.с.38, т.2).
30.07.2025 на підставі вказаної довіреності Ноздріним О.М. подано відзив на позовну заяву (а.с.34-35).
Протягом розгляду справи в суді першої інстанції всі документи від імені відповідача в системі «Електронний суд» подавались Ноздріним О.М. на підставі довіреності від 19.07.2024, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Лише 20.11.2025, в день прийняття судом першої інстанції рішення у справі, представником ТОВ «Веллтекс-Україна» Ноздріним О.М. подано суду в копіях Договір №60 про надання правової допомоги від 01.07.2025, укладений між ТОВ «Веллтекс-Україна» та Адвокатським об'єднанням «Консенсус»; Додаток №1 до договору №60 про надання правової допомоги від 01.07.2025.
До матеріалів справи не подано протоколів перевірки електронних підписів та самого електронного підпису.
Роздруківка електронних підписів 19.11.2025 16:33:16 Ноздріна Олексія Миколайовича Адвокатське об'єднання «Консенсус» та 20.11.2025 11:08:49 Акдерлі Георгія Івановича Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" свідчить лише про те, що вони проставлені 19.11.2025 та 20.11.2025.
В той час як вказані договір та додаткова угода датовані 01.07.2025, про те матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів їх укладення саме 01.07.2025.
При цьому колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять ордеру на представлення інтересів ТОВ «Веллтекс-Україна» адвокатом Ноздріним О.М., який був би виданий адвокатським об'єднанням «Консенсус» на підставі Договору №60 про надання правової допомоги від 01.07.2025, укладеного між ТОВ «Веллтекс-Україна» та Адвокатським об'єднанням «Консенсус», за наявності такого договору.
Як встановлено вище, інтереси відповідача у справі представляв адвокат Ноздрін О.М. на підставі довіреності від 19.07.2024, виданої керівником відповідача Акдерлі Георгієм Івановичем.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 у справі 910/7520/20).
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").
Оскільки матеріали справи не містять ордеру на представлення інтересів ТОВ «Веллтекс-Україна» адвокатом Ноздріним О.М., який був би виданий адвокатським об'єднанням «Консенсус» на підставі Договору №60 про надання правової допомоги від 01.07.2025, укладеного між ТОВ «Веллтекс-Україна» та Адвокатським об'єднанням «Консенсус», за наявності такого договору, а судом встановлено, що інтереси відповідача у справі представляв адвокат Ноздрін О.М. на підставі довіреності від 19.07.2024, виданої керівником відповідача Акдерлі Георгієм Івановичем, відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване додаткове рішення не врахував встановлені у справі обставини, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції.
При цьому колегією суддів відхиляються доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, оскільки укладення договору в системі "M.E.Doc", факт сплати коштів на підставі виставленого рахунку і акту, не спростовують відсутність доказів укладення Договору №60 про надання правової допомоги від 01.07.2025 між ТОВ «Веллтекс-Україна» та Адвокатським об'єднанням «Консенсус» саме 01.07.2025, а не 19.11.2025-20.11.2025, коли були проставлені КЕП відповідача, адвокатського об'єднання та Ноздріна О.М., оскільки за матеріалами справи підтверджується, що інтереси відповідача в суді першої інстанції представляв Ноздрін О.М. на підставі довіреності від 19.07.2024, виданої керівником відповідача Акдерлі Георгієм Івановичем, що не спростовано відповідачем.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскаржене додаткове судове рішення не відповідає критерію обґрунтованості судового рішення, підлягає скасуванню за встановлених обставин, апеляційна скарга Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі №910/7937/25 задовольнити.
2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 у справі №910/7937/25 скасувати в частині стягнення витрат на правничу допомогу.
3.Прийняти в цій частині нове, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллтекс-Україна" про стягнення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції відмовити.
4. Матеріали справи №910/7937/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 29.04.2026.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді Р.М. Колесник
О.Л. Бестаченко