вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" квітня 2026 р. Справа№ 910/7770/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Майданевича А.Г.
Гаврилюка О.М.
при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Ткачук В.П.;
від відповідача: Від В.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 року (повне судове рішення складено 09.02.2026 року)
у справі №910/7770/25 (судді - Алєєва І.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122"
про визнання недійсним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122" (далі - відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122" від 30.01.2025 року.
Возовні вимоги, зокрема, мотивовані тим, що проведення загальних зборів ОСББ, формування порядку денного зборів і розгляд питань порядку денного, організація голосування і письмового опитування співвласників щодо рішень зборів, а також підрахунок голосів співвласників відбулися з порушенням чинного законодавства, Статуту та рішень загальних зборів об'єднання. Співвласникам перед проведенням голосування не була надана інформація про фактичні питання порядку денного; запропоновані і підтримані учасниками зборів пропозиції рішень не відображені в листках голосування/опитування, а рішення, які взагалі не були предметом розгляду на зборах, включені в листки голосування/опитування.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.
Так, за твердженням скаржника, однією із підстав порушення своїх прав позивач вказував прийняття
загальними зборами рішень з питань, які не були включені до порядку денного, зокрема, у повідомленні відповідача про проведення загальних зборів був зазначений наступний порядок денний: 1. Звіт правління та ревізійної комісії за 2024 рік, користування майном спільної власності, затвердження кошторису на 2025 рік, внесення змін у статут ОСББ «Антоновича, 122», різне. Проте в наданих та підготовлених відповідачем для голосування листках опитування, питання для голосування вже були розширені до 15 питань.
Тобто, за твердженням скаржника, відповідач свавільно розширив перелік питань у опитувальниках та у прийнятому рішенні загальних зборів співвласників, чим було порушено порядок денний.
Водночас ,скаржник зауважив, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
Також, за твердженням скаржника, збори були проведені лише шляхом письмового опитування, що суперечить вимогам чинного законодавства України.
Крім того, скаржник зауважив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що дружина позивача ( ОСОБА_2 ) по всіх питаннях голосувала «за». Разом з тим, ОСОБА_2 не голосувала на загальних зборах, а докази голосування, на які посилається суд першої інстанції, відсутні в матеріалах справи.
Разом з цим, скаржник вказав, що обрану Голову лічильної комісії не було допущено до підрахунку голосів, а підрахунки голосів здійснювали члени правління відповідача, хоч яким чином вони були на це уповноважені, в матеріалах справи немає. Відповідне підтверджується показаннями свідків, що знаходиться в матеріалах справи.
Без належного висновку місцевого господарського суду, за твердженням скаржника, залишилось питання обрання згідно оскаржуваного рішення загальних зборів модель управління ОСББ без обов'язкового статутного органу - Ревізійної комісії, обов'язковість якого передбачена ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 року у справі №910/7770/25.
27.02.2026 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач просив суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Крім того, представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що власниця квартири, ОСОБА_3 , взяла участь у голосуванні шляхом заповнення листа опитування та його підписання електронним цифровим підписом через офіційний застосунок «ДАХ». Таким чином, реалізація права на участь у зборах була забезпечена у формі письмового голосування, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства.
При цьому, представник відповідача наголосив, що у спірному протоколі загальних зборів ОСББ зазначено про розгляд кожного з питань порядку денного загальних зборів ОСББ та які саме питання розглядалися, які повністю співпадають із змістом питань, викладених в листі опитування ОСОБА_3 , дружини позивача, який в позові зазначає себе співвласником квартири АДРЕСА_1 .
Разом з цим, представник відповідача вказав, що позивач та його дружина брали активну участь у зборах, виступали з пропозиціями, висловлювали позицію, ставили запитання та мали реальну можливість впливати на формування думки інших співвласників. Сам факт наявності у позивача альтернативної позиції щодо організаційної структури ОСББ не свідчить про автоматичну протиправність діяльності об'єднання чи про порушення його особистих прав, оскільки закон надає ефективні внутрішні інструменти для вирішення подібних питань шляхом колективного волевиявлення співвласників.
Водночас, представник скаржника зауважив, що голосування щодо створення або обрання «голови лічильної комісії» як обов'язкової посадової особи суперечить змісту чинного законодавства у сфері діяльності ОСББ, оскільки законодавець передбачив інший механізм організації та оформлення рішень загальних зборів. Крім того, твердження апелянта про нібито обрання голови відповідної комісії не підтверджується матеріалами справи, а належні та допустимі докази такого факту відсутні. Відтак посилання апелянта на ці обставини є необґрунтованими та не можуть бути покладені в основу правової позиції.
Суд першої інстанції за твердженням представника відповідача дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу саме відповідачем.
08.04.2026 року в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду була оголошена перерва на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.
10.04.2026 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника скаржника до суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких представник скаржника, зокрема, зазначив, що позивач є співвласником кв. АДРЕСА_2 відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України (співвласником майна, набутого в шлюбі).
Крім того, представник скаржника зауважив, що у постанові Верховного Суду від 8.05.2023 року у справі №344/5528/22 надано наступне тлумачення презумпції права спільної сумісної власності подружжя на майно, зокрема:» набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності майна подружжя, яка не потребує доказування та не потребує встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу, така презумпція існує, поки не спростована. При цьому, частки чоловіка та дружини у майні є рівними.
Таким, чином за твердженням представника скаржника, позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 в силу закону та є належним суб'єктом звернення до суду, а спір, що виник, порушує його права, тому підлягає розгляду.
16.04.2026 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких представник відповідача, зокрема, зазначив, що листок опитування ОСОБА_3 - власниці квартири АДРЕСА_2 наявна в матеріалах справи, а саме: том № 1, сторінки 108- 110.
Крім того, за твердженням представника відповідача, лише на стадії апеляційного перегляду сторона позивача почала заперечувати факт зазначеного голосування.
Вищевказане клопотання протокольною ухвалою суду було долучено до матеріалів даної справи.
Представник скаржника в судовому засіданні 22.04.2026 року Північного апеляційного господарського суду підтримав доводів апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 22.04.2026 року Північного апеляційного господарського суду заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні 22.04.2026 року колегія суддів, заслухавши доводи представників сторін на стадії судових дебатів, перейшла до стадії прийняття рішення, оголошення якого призначено 29.04.2026 року о 10:30 год.
29.04.2026 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку а адресою АДРЕСА_3 , відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 13.10.2016 затверджено статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» (далі - статут), відповідно до умов якого Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122», створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 , відповідно до Закону України «Про об'єднання співласників багатоквартирного будинку».
З ініціативи правління були призначені загальні збори ОСББ «Антоновича, 122» на 30.01.2025 року.
Відповідно до оголошення про Звітні Загальні збори, що було розвішано в під'їзді будинку, відповідач на 30.01.2025 року на 19:00 год призначив загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122», за адресою: м. Київ вул. Антоновича, 122, 15 поверх,.
На порядок денний засідання правління було винесено наступні питання:
1. Звіт правління та ревізійної комісії за 2024 рік;
2. Користування майном спільної власності;
3. Затвердження кошторису на 2025 рік;
4. Внесення змін у Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122»;
5. Різне.
В оголошенні відповідач повідомив, що збори проводяться відповідно до п. 3.4.1 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122», згідно з яким Звітні загальні збори співвласників проводяться щороку в останній четвер січня о 19 годині за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 122. Інформація про порядок денний звітних загальних зборів оприлюднюється на дошці оголошень об'єднання не менше, ніж за 14 днів до дати проведення звітних загальних зборів. Співвласники зобов'язані ознайомитися з порядком і взяти участь у звітних загальних зборах без додаткових повідомлень.
30.01.2025 року відбулися Загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122», які були оформлені протоколом Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» від 30.01.20225 року.
Як вбачається із вищевказаного протоколу, збори відбулися відповідно до п. 3.4.1 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» (нова редакція 2016 року; код доступу 214053910050 на сайті https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch Міністерства юстиції України) та Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», а також, у зв'язку з воєнним станом в Україні, додатково до проведення зборів в приміщенні ОСББ «Антоновича, 122» збори транслюються через додаток Zoom.
Для дистанційної участі в зборах необхідно підключитись в ZOOM за посиланням: https://us05web.zoom.us/i/89636814002?pwd=iqUvboxW5VlvB609R3JCwv8iHbYNQp.l
Ідентифікатор конференції: 896 3681 4002, код доступу: ТnКЕlа.
Як встановлено судом першої інстанції, в Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» станом на 30.01.2025 року зареєстровані 147 власників, які володіють 102 квартирами та нежилими приміщеннями і відповідно до п. 3.7 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» мають 102 голоси. Загальна площа всіх квартир і нежилих приміщень складає 7386, 1 кв.м.
Так, на зборах були присутні чотирнадцять членів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» та їхніх представників. Всі члени Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» візьмуть участь у голосуванні щодо рішень цих зборів шляхом письмового опитування співвласників.
В протоколі Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122», зокрема, зазначено про розгляд кожного з питань порядку денного загальних зборів ОСББ та оголошено головуючим на зборах ОСОБА_8. про завершення роботи зборів і проведення з 30.01.2025 року по 26.02.2025 року письмового опитування і особистого письмового голосування співвласників щодо рішень, прийнятих на зборах.
Взято до уваги, що листки особистого письмового голосування будуть розіслані не пізніше 02.02.2025 року, а технічну підтримку з проведення письмового опитування доручено членам правління.
В прийнятті рішень зборів шляхом письмового опитування і особистого письмового голосування, проведеного з 02.02.2025 року - 26.02.2025 року взяли участь власники 81 об'єкта власності - квартир і нежилих приміщень.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» від 30.01.2025 року прийнято:
1.1 Затвердити річний звіт правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» та баланс об'єднання за 2024 рік: надходження 1 622 923,08 грн; видатки 1 587 499,29 грн; залишок на рахунку 452 915, 57 грн в тому числі кошти ремонтного фонду 273 851, 37 грн. Взяти до відома звіт компанії «Аудит-Альянс» щодо оцінки фінансово-господарської діяльності Правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» за 2024 рік. Визнано витрачання правлінням коштів Об'єднання за 2024 рік таким, що здійснювалося за цільовим призначенням, у межах та відповідно до кошторису. Роботу правління у 2024 році визнано задовільною. За - 76 власників, проти - 5 власників, недійсні - 0. Рішення прийняте більше 1/2 голосів всіх співвласників будинку.
1.2 У зв'язку з ненаданням звіту РК і Акту перевірки господарсько-фінансової діяльності правління ОСББ, а також публічною відмовою від подальшого виконання своїх функціональних обов'язків припинено повноваження Ревізійної комісії у складі: Голови Ревізійної комісії ОСОБА_9. та члена Ревізійної комісії ОСОБА_10. За - 69 власників, проти - 11 власників; недійсний - 1 власник. Рішення прийняте більше 1/2 голосів всіх співвласників будинку.
1.3 Провести незалежний аудит фінансово-господарської діяльності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» при виконанні проекту капітального ремонту та утеплення фасадів будинку за адресою: вул. Антоновича, 122», м. Київ у 2021-2023 роках. За - 69 власників, проти - 11 власників, недійсний - 1 власник. Рішення прийняте більше 1/2 голосів всіх співвласників будинку.
1.4 Провести незалежний аудит господарсько-фінансової діяльності правління і об'єднання по завершенню 2025 року. За - 68 власників, проти - 8 власників, недійсний - 1 власник. Рішення прийняте більше 1/2 голосів всіх співвласників будинку.
2.1 Припинити з 31.12. 2024 року дію договору № СМ2-2021/43 від 31.12.2021 року про користування об'єктом (майном) спільної власності Переліку 2: приміщення площею 3 кв.м, яке розташоване на 15 поверсі будинку (горище) в осях 10-10/11, А-Б. Надати в користування власнику кв. АДРЕСА_5 ОСОБА_4 об'єкт (майно) спільної власності Переліку 2: приміщення площею 5.2 кв.м, розташований на 15 поверсі будинку (горище) в осях 7/8-8/9; А-В. Укласти з ОСОБА_4 договір про користування об'єктом (майном) спільної власності Переліку 2 із терміном дії до 30.12.2027 року. За - 81 власників, проти - 0 власників, недійсний - 0 власників. Рішення прийняте більше 2/3 голосів всіх співвласників будинку.
2.2 Внести зміни до списку співвласників-користувачів спільного майна, який був затверджений п. 2.4 рішення загальних зборів від 25.01.2024 року. За - 79 власників, проти - 0 власників, недійсний - 2 власника. Рішення прийняте більше 2/3 голосів всіх співвласників будинку.
2.3 Подовжити термін підписання угод користування об'єктами (майном) спільної власності до 25.02.2025 року. Встановити, що непідписання співвласниками-користувачами в строк до 25.02.2025 року договорів про користування об'єктами (майном) спільної власності і непередача приміщень по акту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» в разі відмови від користування об'єктами (майном) спільної власності має наслідком нарахування щомісячних внесків за користування майном спільної власності відповідно до п. 3.1 рішення загальних зборів від 26.01.2023 року з розрахунку 300 грн за 1 кв.м площі майна спільної власності протягом всього часу користування до звільнення приміщення і передачі приміщення по акту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122». Виключення можливе у разі, якщо співвласник-користувач вчасно повідомляє Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» і підтверджує наявність обставин форс-мажор, в які він/вона потрапив/потрапила. За - 77 власників, проти - 2 власників, недійсний - 2 власника. Рішення прийняте більше 2/3 голосів всіх співвласників будинку.
3.1. Встановити з 01.01.2025 року внесок на утримання та управління будинком у розмірі 11 грн з квадратного метра площі, що належить власнику на правах приватної власності. Внесок у ремонтний фонд в розмірі 3 грн з квадратного метра площі залишити без змін. За - 69 власників, проти - 11 власників, недійсний - 1 власник. Рішення прийняте більше 2/3 голосів всіх співвласників будинку.
3.2 Затвердити кошторис на управління та капітальний ремонт будинку на 2025-й рік: надходження - 1 862 212, 15 грн, витрати - 1 862 212,15 грн. За - 76 власників, проти - 4 власника, недійсний - 1 власник. Рішення прийняте більше 2/3 голосів всіх співвласників будинку.
3.3. Нарахувати сплату за січень, лютий та березень 2025 року за тарифом 2024-го року. Донарахування внесків (після затвердження зборами розміру внеску) за січень, лютий та березень 2025 року виставити до сплати у платіжці за квітень 2025 року. За - 72 власника, проти - 9 власників, недійсний - 0 власників. Рішення прийняте більше 2/3 голосів всіх співвласників будинку.
4.1. Керуючись ст. 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», (в редакції від 10.11.2023 року), типовим статутом, зміни до якого були затверджені Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 18.11.2023 року № 1048 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.01.2024 року № 61/41406) «Про затвердження змін до Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» затвердити нову редакцію Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122». За - 70 власників, проти - 9 власників, недійсний - 2 власника. Рішення прийняте більше 1/2 голосів всіх співвласників будинку.
5.1 Встановити, що через воєнний стан в Україні чергові загальні збори, які відповідно до п. 3.4.2 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» проводяться щороку в останній четвер червня, у 2025 році проводитись не будуть. За - 76 власників, проти - 4 власника, недійсний - 1 власник. Рішення прийняте більше 1/2 голосів всіх співвласників будинку.
5.2 Підтвердити повноваження члена правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» ОСОБА_5 , делегованого правлінням, представляти інтереси Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122» в Асоціації «ОСББ та ЖБК Голосіївського району м. Києва». За - 78 власників, проти - 2 власників, недійсний - 1 власника. Рішення прийняте більше 1/2 голосів всіх співвласників будинку.
5.3 Доручити Правлінню укласти мирову угоду по справі № 752/507/23 ОСББ проти ОСОБА_11. За - 73 власника, проти - 4 власника, недійсний - 4 власника. Рішення прийняте більше 2/3 голосів всіх співвласників будинку.
5.4. Доручити Правлінню укласти мирові угоди по справам № 752/20063/17, № 752/2639/21 ОСББ проти ОСОБА_12 та № 752/1229/19 ОСОБА_12 проти ОСББ. За - 74 власника, проти - 5 власників, недійсний - 2 власника. Рішення прийняте більше 2/3 голосів всіх співвласників будинку.
Так, за твердженням позивача, організація голосування і письмового опитування співвласників щодо рішень зборів, а також підрахунок голосів співвласників відбулися з порушенням чинного законодавства, а прийняті на зборах рішення порушили законні права і інтереси позивача як співвласника будинку, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком.
Ініціатором зборів співвласників є ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень, або управитель, обраний відповідно до цього закону.
Збори співвласників приймають рішення з питань порядку денного з можливістю їх обговорення.
Повідомлення про проведення зборів співвласників направляється ініціатором зборів співвласників не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у тому числі у формі електронного документа) співвласника до ініціатора зборів співвласників, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення зборів співвласників, повідомлення про проведення зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві.
У повідомленні про проведення зборів співвласників повинна міститися інформація про:
1) ініціатора зборів співвласників;
2) дату, час та місце проведення зборів співвласників;
3) порядок денний зборів співвласників;
4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників у зборах співвласників дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї.
До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах.
Дата, час та місце проведення зборів співвласників обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених ч. ч. 10 та 14 цієї статті.
Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності.
Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування.
Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень, визначених абзацами другим-сьомим цієї частини.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 або більше відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували більш як 50 відсотків загальної кількості співвласників, крім рішень, визначених абзацами 2- 7 цієї частини.
Рішення зборів співвласників оформлюється протоколом.
Протокол зборів співвласників підписує голова зборів співвласників.
Якщо в результаті проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої ч. ч. 13 та 14 цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах співвласників. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Письмове опитування проводиться у письмовій та/або в електронній формі шляхом заповнення співвласниками листків опитування.
Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення зборів співвласників або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування («за» або «проти»).
При підрахунку голосів враховуються голоси, подані співвласниками (їх представниками), у тому числі співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах співвласників дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, під час проведення зборів співвласників та письмового опитування.
Кожний співвласник (його представник) може проголосувати з одного питання лише один раз.
За приписами ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень.
Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Рішення загальних зборів об'єднання доводяться до відома співвласників ініціатором загальних зборів у порядку, визначеному ч. 26 ст. 6 цього закону, або в іншому порядку, визначеному загальними зборами об'єднання.
Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
До виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься, зокрема, затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою статті 6 цього закону.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об'єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об'єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об'єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об'єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 відсотків загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим законом.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої ч. ч. 14 та 15 цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом.
Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам.
Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.
Відповідно до п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками» від 14.07.2023 року № 3270-ІХ об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків та асоціаціям об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, статути яких затверджені до набрання чинності цим Законом, забезпечити приведення таких статутів у відповідність із цим Законом протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №2102-IX.
Протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-IX, положення статутів об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, асоціацій об'єднань співвласників багатоквартирних будинків є чинними в частині, що відповідає законодавству на день набрання чинності цим Законом.
Вказані норми передбачають, що протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні ОСББ повинні забезпечити приведення свого статуту у відповідність із цим Законом і у цей період відповідні статути є чинними в частині, що відповідає законодавству на день набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п. 3.8. Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування, викладаються письмово та засвідчуються особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»).
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають не менше як дві третини від загальної кількості голосів співвласників.
Згідно п. 3.9. Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", якщо в результаті проведення загальних зборів рішення не набрало кількості голосів «за» або «проти», встановленого пунктом 3.8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.
Під час голосування на загальних зборах власник кожної квартири чи (його представник), власник кожного нежитлового приміщення (його представник) мають по одному голосу незалежно від площі квартири чи нежитлового приміщення. У разі, якщо квартира чи нежитлове приміщення належить кільком співвласникам, вони разом мають один голос (п. 3.7. Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122").
При цьому, колегія суддів зауважує, що ні норми Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками» від 14.07.2023 року, ні норми Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», до якого було внесено відповідні зміни, не містять жодних застережень стосовно застосування ОСББ, які не привели свій статут у відповідність з чинним законодавством до початку та протягом визначеного цим Законом перехідного періоду (протягом трьох років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні), при здійсненні своєї діяльності, а саме при проведенні вже призначених загальних зборів співвласників та голосування на цих зборах, чинного на момент проведення відповідних зборів законодавства, яке має перевагу над положеннями статуту.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції , відповідачем дотримано вимоги законодавства та статуту ОСББ щодо повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, що не заперечується скаржником.
Щодо тверджень скаржника про порушення процедури проведення зборів (проведення зборів виключно шляхом письмового опитування) та порушення строку опитування визначеного статутом ОСББ, то твердження скаржника про те, що правління ОСББ вийшло за межі своїх повноважень, ухваливши рішення про проведення зборів виключно шляхом письмового опитування, є необґрунтованими, оскільки як Законами України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», так і статутом відповідача передбачена можливість проведення загальних зборів шляхом письмового опитування.
При цьому, враховуючи, що збори співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", були проведені 30.01.2025 року, а письмове опитування - в період з 02.02.2025 року по 26.02.2025 року, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відповідачем була дотримана процедура проведення письмового опитування згідно з нормами статей 6, 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Схожа за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.12.2024 року № 902/69/24.
Твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що Голова та член ревізійної комісії склали свої повноваження та не надали відповідний звіт, колегія суддів не визнає переконливими доводами, оскільки, законодавством не встановлено, що відсутність звіту ревізійної комісії щодо перевірки фінансово-господарської діяльності правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачає автоматичне визнання рішення загальних зборів та рішення правління недійсними.
Водночас, колегія суддів відзначає, що оскаржуваним рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", зокрема, було вирішено провести незалежний аудит фінансово-господарської діяльності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Антоновича, 122».
Поряд з цим, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що дружина позивача ( ОСОБА_3 ) по всіх питаннях голосувала «за». Разом з тим, ОСОБА_2 не голосувала на загальних зборах, а докази голосування, на які посилається суд першої інстанції, відсутні в матеріалах справи, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, правом голосу на загальних зборах ОСББ скористалася дружина позивача ОСОБА_3 , яка є власницею квартири АДРЕСА_1 згідно відповідного договору купівлі-продажу 2013 року, про що зазначено в листку опитування заповненого ОСОБА_3 від 07.02.2025 року, який був підписаний електронним цифровим підписом через офіційний застосунок «ДАХ» (том 1, а.с. 108-109), оригінал якого був оглянутий судом першої інстанції в судовому засіданні 08.12.2025 року, що був наданий відповідачем та копія якого міститься в матеріалах даної справи.
Тобто, з листа опитування ОСОБА_3 вбачається, що саме вона голосувала за порядок денний загальних зборів з чотирьох питань та п'ятого питання різне.
При цьому, колегія суддів відзначає, що скаржник не посилається на ознаки підроблення підпису. Позивачем вимога про проведення експертизи підпису під час розгляду справи у суді першої інстанції не заявлялась.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства.
Загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто, цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.11.2021 року у справі №910/8482/18.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) розтлумачено застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Застосовуючи принцип добросовісності щодо поведінки співвласників багатоквартирного будинку, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що особа, яка голосувала «за» відповідні питання порядку денного зборів ОСББ (або, отримавши можливість проголосувати, не заперечувала щодо прийняття відповідного рішення), не може в подальшому заперечувати у суді дійсність цього рішення, прийнятого зборами ОСББ, оскільки така особа діятиме всупереч власному волевиявленню на зборах співвласників і буде таким чином вводити в оману інших співвласників, які покладалися на первісне волевиявлення цієї особи. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 року № 910/5179/20.
Відповідно до частин 14, 15 ст. 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою і п'ятнадцятою цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток.
Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Згідно ч. 13 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою статті 6 цього Закону.
Відповідно до п. 3.7. Статуту ОСББ, під час голосування на загальних зборах власник кожної квартири чи (його представник), власник кожного нежитлового приміщення (його представник) мають по одному голосу незалежно від площі квартири чи нежитлового приміщення. У разі, якщо квартира чи нежитлове приміщення належить кільком співвласникам, вони разом мають один голос.
Означене свідчить про суперечливість поведінки позивача у правовідносинах з відповідачем та його недобросовісність під час вирішення питання щодо прийняття рішення загальних зборів ОСББ, оскільки ОСОБА_3 проголосувала за порядок денний загальних зборів з чотирьох питань та п'ятого питання різне.
При цьому, твердження скаржника, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що дружина позивача ( ОСОБА_2 ) по всіх питаннях голосувала «за», не заслуговує на увагу, оскільки даний висновок відсутній в оскаржуваному рішенні.
Крім того, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що відповідач свавільно розширив перелік питань у опитувальниках та у прийнятому рішенні загальних зборів співвласників, чим було порушено порядок денний, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, у спірному протоколі загальних зборів ОСББ зазначено про розгляд кожного з питань порядку денного загальних зборів ОСББ та які саме питання розглядалися, які повністю співпадають із змістом питань, викладених в листі опитування ОСОБА_3 , дружини позивача, який в позові зазначає себе співвласником квартири АДРЕСА_1 .
При цьому, колегія суддів відзначає, що в листі опитування відповідні питання були конкретизовані, а не розширений їх перелік на чому наполягає скаржник.
Як вже зазначалось, п. 3.7. Статуту ОСББ, під час голосування на загальних зборах власник кожної квартири чи (його представник), власник кожного нежитлового приміщення (його представник) мають по одному голосу незалежно від площі квартири чи нежитлового приміщення. У разі, якщо квартира чи нежитлове приміщення належить кільком співвласникам, вони разом мають один голос.
А тому, твердження позивача, що запропоновані і підтримані учасниками зборів пропозиції рішень не відображені в листках голосування/опитування, а рішення, які взагалі не були предметом розгляду на зборах, включені в листки голосування/опитування та те, що позивач як співвласник не приймав участь в голосуванні, якого права порушені прийнятими рішеннями на загальних зборах ОСББ є безпідставними та необґрунтованими, як і є безпідставним твердження позивача про ненадання співвласникам ОСББ перед проведенням голосування інформація про фактичні питання порядку денного, оскільки вказане спростовується змістом спірного протоколу загальних зборів ОСББ в якому зазначено про розгляд кожного з питань порядку денного загальних зборів ОСББ та не запереченням самим позивачем в судовому засіданні факту присутності його на загальних зборах.
Крім того, безпідставним є твердження скаржника про неможливість встановлення наявності кворуму на загальних зборах, оскільки як вбачається з листів опитування, спірного протоколу від 30.01.2025 року, протоколу комісії з проведення письмового опитування загальних зборів ОСББ «Антоновича, 122» від 28.02.2025 року, який є дійсним та не скасованим в судовому порядку, вбачається протилежне та те, що загальні збори відбулися у встановленому законом порядку в яких приймали участь в голосуванні співвласники ОСББ.
Твердження скаржника, що обрану Голову лічильної комісії не було допущено до підрахунку голосів, а підрахунки голосів здійснювали члени правління відповідача, хоч яким чином вони були на це уповноважені, в матеріалах справи немає. Відповідне підтверджується показаннями свідків, що знаходиться в матеріалах справи, колегія суддів не визнає переконливими доводами, як не обґрунтоване та таке, що не підтверджено належними та допустимими доказами, зокрема, актом про порушення тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України) на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
Водночас, посилання скаржника на заяви свідків щодо недопущення Голови лічильної комісії до підрахунку голосів є необґрунтованим, оскільки обставини, вказані в заявах даних осіб, не підтверджені належними доказами.
При цьому, колегія суддів відзначає, що як вбачається з додатку до протоколу загальних зборів ОСББ «Антоновича, 122» від 30.01.2025 року (протокол комісії з проведення письмового опитування загальних зборів ОСББ), для проведення письмового опитування правління було утворино комісію в складі членів правління ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , підписи яких присутні на протоколі підрахунку голосів (том 1, а.с. 137-138).
Отже, оскільки оспорювані рішення загальних зборів прийнято більшістю голосів, з дотриманням процедури проведення загальних зборів та за наявності кворуму на загальних зборах, відсутні підстави для визнання їх недійсними.
При цьому, колегія суддів відзначає наступне.
Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 16.08.2023 року у справі №904/1711/22, ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.
Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
У постанові від 20.04.2023 року у справі №914/2547/21 Верховний Суд зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2020 року № 910/12787/17.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 року у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
Так, при ухваленні рішення суд утримується від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішення загальних зборів, оскільки воно поза жодним сумнівом підтримане більшістю співвласників і за своїм змістом не має ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретних співвласників, які оскаржують таке рішення в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про недоведеність позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу саме відповідачем.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсах.
Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що мотиви апеляційної скарги ОСОБА_1 фактично зводяться до мотивів викладених у позовній заяві, висновки по яким були зроблені судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні.
Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Колегія суддів погоджується з твердженнями позивача викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування ухваленого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 року у справі №910/7770/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 року у справі №910/7770/25 залишити без змін.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/7770/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді А.Г. Майданевич
О.М. Гаврилюк
Дата підписання 29.04.2026