вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" квітня 2026 р. Справа №920/605/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу ОСОБА_1
на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2025 (повний текст складено 05.12.2025)
у справі №920/605/24 (суддя Жерьобкіна Є.А.)
за позовом ОСОБА_1
до Приватного підприємства "Джем-М"
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Приватного підприємства "Джем-М" (далі - ПП "Джем-М") про визнання протиправною бездіяльності ПП "Джем-М", в особі його виконавчого органу щодо нескликання загальних зборів учасників підприємства упродовж 2021-2023 років, а також зобов'язання відповідача скликати та провести загальні збори учасників.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.11.2025 у справі №920/605/24 у задоволенні позову відмовлено.
21.11.2025, через систему "Електронний суд", відповідачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Сумської області від 04.12.2025 у справі №920/605/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП "Джем-М" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції, дослідивши подані заявником докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, перевіривши відповідність цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), витрачений час та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, (далі - ГПК України), дійшов висновку, що заявлений відповідачем до відшкодування розмір судових витрат на правничу допомогу у цій справі, не в повній мірі відповідає критеріям розумності, співмірності та пропорційності, тому справедливим та співрозмірним є стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2025 у справі №920/605/24 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу частково на суму 3 000,00 грн.
Так, ОСОБА_1 не погоджується з оскаржуваним додатковим рішенням, вважає його незаконним та необґрунтованим, а присуджені судові витрати невиправдано завищеними.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2025 у справі №920/605/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Ходакіська І.П., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
13.01.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшло повідомлення скаржника про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2025 у справі №920/605/24. Витребувано матеріали справи №920/605/24 з Господарського суду Сумської області. Апеляційну скаргу призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
23.01.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №920/605/24.
26.01.2026, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2025 у справі №920/605/24 - без змін.
Так, відповідач зазначає, що аргументи апелянта є лише спробою уникнути майнової відповідальності за ініціювання безпідставного спору та не підтверджені жодними належними доказами. При цьому, скаржник не надав жодного розрахунку, чому послуги коштують саме 3 000,00 грн.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2026, у зв'язку з перебування судді Владимиренко С.В., яка є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2026 для розгляду справи №920/605/24 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2025 у справі №920/605/24 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин 5, 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа Гімайдуліна і інші проти України від 10.12.2009, справа Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; Лавентс проти Латвії від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, представником відповідача - адвокатом Грициком Г.О. у відзиві на позовну заяву зазначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, який складає 20 000,00 грн, а з урахуванням "гонорару успіху" 50 000,00 грн (10% від невизнаних та неоплачених прав позивача).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником відповідача подано договір про надання правової допомоги №38, укладений 01.06.2023 між Адвокатським бюро "Грицик" (бюро) та ПП "Джем-М" (клієнт).
Відповідно до розділу 1 договору бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, щодо надання правової інформації, усних та/або письмових консультацій і роз'яснень з правових питань. Надання юридичних висновків з окремих питань діючого законодавства України. Складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру. Складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства). Представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.
Згідно з розділом 4 договору розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану, в межах цього договору, про правову допомогу встановлюється за результатом обсягу виконаних робіт, який додається до акта приймання-передачі виконаних робіт, але не менше авансового платежу гонорару адвоката. Авансовий платіж складає 5 000,00 грн.
Додатковою угодою від 17.06.2024 до договору №38 від 01.06.2023 сторони виклали пункт 4.2 договору в наступній редакції:
"4.2 У разі досягнення позитивного результату у досудовому регулюванні для Клієнта, тобто вирішення питання на користь клієнта, розмір гонорару складає 25% від суми, отриманої або зекономленої Клієнтом.
Доповнили пункт 4.3 договору в наступній редакції:
"4.3 У разі, якщо питання із досудового буде розглядатися в суді, то судові витрати сплачуються окремо.
4.3.1. Авансовий гонорар складає 20 000,00 грн.
4.3.2 У разі досягнення позитивного результату у суді для Клієнта, тобто за рішення суду на користь клієнта, розмір гонорару складає 10% від суми невизначених та неоплачених прав позивача у вигляді несплаченого статутного капіталу позивача та складає 50 000,00 грн додатково.
Сума гонорару авансового та "успіху" нараховується додатково до суми позовних вимог і сплачується за рахунок позивача.
Гонорар підлягає сплаті після набрання законної сили рішення суду.
4.3.4 Якщо рішення суду набирає законної сили після розгляду справи в суді апеляційної інстанції, то витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції сплачуються окремо.
4.3.5 У разі недосягнення позитивного результату у суді, гонорар не сплачується.".
10.10.2024 між сторонами підписано акт прийому-передачі виконаних робіт, відповідно до якого бюро, на виконання умов договору про надання правової допомоги №38 від 01.06.2023 та додаткової угоди від 17.06.2024, надало правничу допомогу в суді першої інстанції у справі №920/605/24 за господарським позовом ОСОБА_1 до ПП "Джем-М" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії наступного характеру: представництво інтересів у Господарському суді Сумської області, зокрема: вивчення матеріалів позовної заяви; ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження НОМЕР_1; отримання копії документів та постанов виконавчого провадження НОМЕР_1; підготовка та подання відзиву на позовну заяву до суду; складання та подання процесуальних документів та заяв по суті справи; участь у судових засіданнях, а клієнт прийняв зазначені роботи на суму 70 000,00 грн, з розрахунку 20 000,00 грн - авансовий гонорар, 50 000,00 грн - гонорар за досягнення позитивного результату у суді для клієнта. Сторони не мають жодних претензій одна до іншої.
Згідно зі статтю 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом із тим, позивач не подав суду письмової позиції на заяву відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ціна в договорі про надання правової допомоги є істотною умовою, встановлюється за домовленістю сторін шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару. Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
В рішенні ЄСПЛ (щодо справедливої сатисфакції) від 01.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" суд послався на те, що угоди про виплату адвокату частки від виграшу об'єднують лише заявника і його адвоката. Проте така угода не є обов'язковою для ЄСПЛ, який має не лише оцінити розмір судових витрат з точки зору їх дійсності, але й дати оцінку умові розумності їх розміру. Внаслідок цього, ЄСПЛ зробив висновок про те, що він буде ґрунтуватися на інших доказах, зокрема на кількості годин, витрачених на роботу, кількість адвокатів, які знадобилися для ведення справи, а також на розмірах їх гонорарів.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
За приписами частини 6 статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом, в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони, на підставі положень частини 4 статті 126 ГПК, можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.
Виходячи з наданих відповідачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд першої інстанції виходив із загальних критеріїв оцінки послуг з надання правової (правничої) допомоги з урахуванням обсягу та змісту підготованих адвокатом документів.
Так, місцевим господарським судом враховано кількість, обсяг та зміст підготованих адвокатом документів.
Представник відповідача брав участь у судових засіданнях у справі: 09.10.2024, 15.10.2025 та 05.11.2025.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З урахуванням предмету позову та фактичних обставин справи, враховуючи надані представником відповідача докази, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що предмет доказування у цій справі №920/605/24 охоплює незначну кількість доказів, фактів та обставин, а також не потребує додаткового детального вивчення судової практики. Зважаючи на час, необхідний для дослідження наявної в матеріалах справи кількості доказів, нескладний характер спору, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що розмір заявлених до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу відповідачем завищено.
Щодо заявленого позивачем до стягнення гонорару успіху на суму 50 000,00 грн, колегія суддів зазначає таке.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,90 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72).
З урахуванням наведеного вище, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що гонорар успіху не був необхідним у зв'язку з розглядом цієї справи, тому відсутні підстави для покладення на позивача відшкодування гонорару успіху, який сплачує клієнт на користь адвоката в межах їх домовленості за умовами договору.
При цьому, суд першої інстанції слушно зауважив, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
З огляду на наведене, на переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявлений відповідачем до відшкодування розмір судових витрат на правничу допомогу у цій справі не в повній мірі відповідає критеріям розумності, співмірності та пропорційності, у зв'язку з чим справедливим та співрозмірним є стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини та матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2025 у справі №920/605/24 ухвалено з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат у зв'язку з розглядом апеляційної скарги судом не здійснюється, оскільки сторонами оскаржено додаткове рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат. Натомість, сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України "Про судовий збір" не передбачена.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2025 у справі №920/605/24 залишити без задоволення.
2. Додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 04.12.2025 у справі №920/605/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №920/605/24 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран