вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" березня 2026 р. Справа№ 910/9896/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Король Д.А.
учасники справи:
від позивача : Перегудов С.М.
від відповідача : Заматов Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП-ТЕКС»
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2025
у справі № 910/9896/25 (суддя Літвінова М.Є.)
За позовом Бази забезпечення Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП-ТЕКС»
про стягнення 1 207 647,00 грн
База забезпечення Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП-ТЕКС» про стягнення 1 207 647,00 грн неустойки, нарахованої у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором № 28-РЗ на закупівлю товарів за бюджетні кошти від 19.03.2024.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 по справі № 910/9896/25 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП-ТЕКС" на користь Бази забезпечення Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) штрафні санкції (пеню) у розмірі 1 166 004,00 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з указаним рішенням, від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП-ТЕКС" надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 по справі № 910/9896/25 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що на думку апелянта, місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги.
Зокрема апелянт стверджує, що строки поставки були порушені у зв'язку з форс-мажорними обставинами, а саме систематичні відключення електропостачання тривалістю понад 4 години у робочий час, про настання яких відповідач повідомив позивача у листі 26.07.2024, тобто за 3 дні до спливу строку поставки, тобто у межах строку, передбаченого п. 9.3. Договору, та в якому просив продовжити строк поставки до 30.08.2024. В подальшому, на підтвердження настання форм-мажорних обставин, відповідачем до відповіді на претензію позивача було надано сертифікат ТПП № 6500-24-2095 від 14.11.2024, у зв'язку з чим, на думку відповідача, від звільняється від відповідальності відповідно до п. 9.2. Договору, оскільки умовами звільнення від відповідальності є подання заяви за 3 дня до поставки і сертифікат.
На думку відповідача, ним виконано усі передбачені п. 9.2.-9.5. Договором умови для звільнення його від відповідальності, а посилання позивача на неможливість вважати лист від 26.07.2024 повідомленням про настання обставин непереборної сили через відсутність у ньому словосполучення «форс-мажор», не відповідає умовам Договору та суперечить принципам тлумачення договорів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2026 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОП-ТЕКС" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 у справі № 910/9896/25, розгляд апеляційної скарги призначено на 11.02.2026.
22.01.2026 через систему «Електронний суд» позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу у якому він просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Протокольною ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 18.03.2026.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів встановила, що 11.03.2024 ТОВ "ТОП-ТЕКС" як виробник товару, надало Базі забезпечення Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) гарантійний лист вих. № 11/03/18, в якому гарантувало, зокрема, поставити державному замовнику товар (костюм (куртка та штани) зимовий спеціальний) у необхідній кількості, в установлені строки.
11.03.2024 ТОВ "ТОП-ТЕКС" надало Базі забезпечення Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) лист-погодження № 11/03/06, в якому погодилось з умовами проєкту договору про закупівлю, що міститься в Додатку №3 до Оголошення.
19.03.2024 між Базою забезпечення Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) (Сторона 1) та ТОВ "ТОП-ТЕКС" (Сторона 2), з урахуванням норм Закону України "Про оборонні закупівлі" та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 "Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" (зі змінами) та наказу командувача Національної гвардії України від 18.11.2022 № 401 "Про деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" було укладено Договір № 28-РЗ на закупівлю товарів за бюджетні кошти (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити Замовнику якісні товари, зазначені у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1) за кодом 18110000-3 - "Формений одяг" Єдиного закупівельного словника ДК 021-2015 (Товар), а саме: Костюм (куртка та штани) зимовий спеціальний, а Замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару зазначена в Додатку № 1 до цього Договору (п. 1.2. Договору).
Згідно з п. 3.1. Договору, ціна Договору складає 41 643 000,00 грн, в тому числі податок на додану вартість 20% - 6 940 500,00 грн.
Ціна товару за Договором, визначена з урахуванням витрат Постачальника на пакування, маркування, доставку товару (завантаження, розвантаження, занесення, складання), сплату митних тарифів, транспортних витрат до місця поставки, податків і зборів, та інших витрат (п. 3.2. Договору).
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що Постачальник несе відповідальність за формування пропозиції на виготовлення та постачання товару, повноту та достовірність зазначених даних, у тому числі в частині розрахунку ціни.
Розрахунки за товар, що поставляється без порушень строків або вимог щодо якості (комплектності) Замовником проводяться шляхом 100% оплати в безготівковій формі за фактично поставлену кількість товару (партію товару) протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати прийняття товару на склад Замовника та/або на склади військових частин Національної гвардії України, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб Постачальника та Замовника на відповідній видатковій накладній. У випадку відсутності на рахунках коштів, оплата здійснюється протягом 10 (десяти) календарних днів, з дня надходження коштів на рахунки.
Платником за цим Договором є Замовник. Одержувачем товару за цим Договором є Замовник та/або Товароодержувач (п. 4.2. Договору).
Умовами п. 4.6. Договору передбачено, що в обґрунтованих випадках у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування, якщо вплив на такі зміни перебуває поза межами компетенції Сторін та обумовлений прийняттям відповідних законодавчих та інших нормативно-правових актів, за вмотивованим рішення замовника, як виключення, орієнтовна ціна Договору може бути уточнена (переглянута) з метою недопущення зриву виконання Договору та неналежного задоволення потреб замовника.
Відповідно до п. 5.1. Договору, дата, місце та обсяги поставки товару зазначаються у Специфікації (Додаток № 1 до цього Договору). Кінцевий термін постачання товару: 01.08.2024.
Місце постачання: Україна, відповідно до документації - Харківська область (згідно умов DDP за Інкотермс-2020). Конкретне місце поставки товару буде визначено в Додатку № 1 до Договору, що є невід'ємною частиною цього Договору. Передача (приймання - здача) товару здійснюється в пункті відвантаження Замовника. Поставка товару здійснюється на умовах DDP Правил Інкотермс-2020 за рахунок Постачальника. Поставка товару здійснюється Постачальником власними силами та засобами (п. 5.2. та п. 5.3. Договору).
Пунктом 5.10. Договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата отримання його Замовником і підписання уповноваженими представниками сторін накладної та акту приймання-передачі.
Умовами пп. 6.3.1. п. 6.3. Договору передбачено, що Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 7.3. Договору, за порушення строку поставки товару, зазначеного у Специфікації (Додаток № 1 до цього Договору), Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Сторони домовилися, що строк позовної давності три роки застосовується для вимог про стягнення з Постачальника штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) (п. 7.8. Договору).
Згідно з п. 7.9. Договору, сторони домовилися, що за прострочення виконання Постачальником зобов'язань за Договором, нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) припиняється через рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сплата Постачальником визначених цим Договором штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) не звільняє його від обов'язку відшкодовувати за вимогою Замовника збитки, завдані порушенням Договору (реальні збитки, упущена вигода) у повному обсязі. Сплата штрафних санкцій, а також відшкодування збитків не звільняє Постачальника від виконання зобов'язань в натурі (п. 7.10. Договору).
Умовами п. 9.1. Договору передбачено, що сторони усвідомлюють, що даний Договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні не буде вважатись обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами)/істотною зміною обставин, крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, куди повинен поставитись Товар, знищення безпосередньо Товару), що буде підтверджено вказаними в пункті 9.4. Договору документами.
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, інша небезпечна подія) (п. 9.2. Договору).
Відповідно до п. 9.3. Договору, сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили чи випадку, повинна не пізніше ніж протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з додаванням підтверджуючих документів настання таких обставин. Неповідомлення або невчасне повідомлення позбавляє Постачальника права в подальшому посилатися на випадок або обставини непереборної сили як на підставу звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є висновок/сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами (п. 9.4. Договору).
Згідно з п. 9.5. Договору, строк виконання зобов'язань за цим Договором відкладається на час, протягом якого діють обставини непереборної сили. У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 1 (один) місяць, кожна із сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір.
Під обставинами непереборної сили в даному Договорі розуміються випадки, непереборна сила, а також інші обставини як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором (п. 9.6. Договору).
Умовами п. 9.7. Договору передбачено, що під непереборною силою в цьому Договорі розуміються будь-які надзвичайні або невідворотні події зовнішнього щодо сторін характеру або їх наслідку, які виникають без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі й бажанню сторін, і які не можна, за умови застосування звичайних для цього заходів, передбачити й не можна при всій обережності й передбачливості запобігти (уникнути), у тому числі, але не винятково стихійні явища природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки), нещастя біологічного, техногенного й антропогенного походження (вибухи, пожежі, вихід з ладу машин і устаткування, масові епідемії та ін.), обставини громадського життя (воєнні дії, блокади, громадські заворушення, прояви тероризму, масові страйки й локаути, бойкоти та ін.), а також видання заборонних або обмежуючих нормативних актів органами державної влади та/або місцевого самоврядування, інші законні або незаконні, заборонні або обмежуючі заходи зазначених органів, які унеможливлюють виконання належним чином сторонами зобов'язань за цим Договором або тимчасово перешкоджають такому виконанню.
Під випадком у цьому Договорі розуміються будь-які обставини, які не вважаються непереборною силою відповідно до пункту 9.7. цього Договору і які безпосередньо не обумовлені діями сторін і не пов'язані з ними причинним зв'язком, які виникають без вини сторін, поза волею або всупереч волі і бажанню сторін, і які не можна за умови застосування звичайних для цього заходів (мір) передбачити й не можна при всій обережності й передбачливості запобігти (уникнути) (п. 9.8. Договору).
Згідно з п. 9.9. Договору, не вважається випадком, зокрема, недотримання своїх обов'язків контрагентом тієї сторони, що порушила зобов'язання за цим Договором, а саме: відсутність на ринку товарів, необхідних для виконання зобов'язання за цим Договором, відсутність у Сторони, що порушила зобов'язання, необхідних коштів.
Якщо обставини непереборної сили та (або) їх наслідки тимчасово перешкоджають повному або частковому виконанню зобов'язань за цим Договором, час виконання зобов'язань продовжується на час дії таких обставин або усунення їх наслідків (п. 9.10. Договору).
Пунктом 9.13 Договору передбачено, що за домовленістю сторони можуть визначити у відповідній Додатковій угоді до даного Договору свої наступні дії щодо виконання або зміни умов даного Договору.
Згідно з п. 12.1. Договору, істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 471), а саме, зокрема: 4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Усі зміни і доповнення до Договору, за згодою сторін, можуть вноситись у випадках, встановлених актами чинного законодавства України відповідно до умов цього Договору та повинні бути оформлені у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди до Договору, яка підписується сторонами і має однакову юридичну силу і є його невід'ємною частиною (п 12.3. Договору).
Пунктом 12.4. Договору передбачено, що всі зміни та доповнення Договору повинні бути обґрунтованими та документально підтвердженими та є невід'ємною частиною Договору і набирають чинності з моменту їх підписання особами, які безпосередньо уповноважені сторонами, якщо інше не буде узгоджене сторонами. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 01.12.2024, а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання Сторонами узятих на себе зобов'язань (п. 14.1. Договору).
Умовами п. 15.7. Договору передбачено, що у разі неможливості виконання зобов'язань щодо поставки за даним Договором, Постачальник зобов'язаний письмово повідомити Замовника про обставини, що заважають належному виконанню його обов'язків в строк до 3 (трьох) календарних днів з дати виникнення таких обставин.
Всі додатки та додаткові угоди до даного Договору, підписані у встановленому порядку обома Сторонами, складають його невід'ємну частину цього Договору та є: Додаток № 1 - "Специфікація" та Додаток № 2 - "Технічні вимоги" (п. 16.1. та п. 16.2. Договору).
Відповідно до умов Специфікації, що є Додатком № 1 до Договору, найменування товару (асортименту): костюм (куртка і штани) зимовий спеціальний, вид 2 в кількості 7 000 комплектів, загальна сума товару 41 643 000,00 грн з ПДВ.
26.07.2024 відповідач звернувся до позивача з листом-повідомленням № 26/07/зв (вх. № 577 від 29.07.2024), в якому відповідач повідомив, що, враховуючи систематичні випадки відключення живлення на чотири та більше годин протягом робочого часу, що ускладнює виконання взяти на себе зобов'язань, не має можливості провести постачання у встановлені договором строки, та зазначаючи, що вказане майно є предметами зимової форми одягу і на теперішній час в ньому немає критичної потреби, розраховував, що постачання може бути організоване до кінця серпня поточного року, у зв'язку з чим просив зрозуміти ситуацію, що склалася і у разі можливості подовжити строк поставки до 30.08.2024 без нарахування штрафних санкцій.
29.07.2024 на вказаний лист-повідомлення, позивачем надано відповідь № 375/12-651, в якій позивач заперечував щодо продовження терміну поставки товару, адже забезпечення військових підрозділів також потребує часу та оперативності, яка ускладнене логістичною ситуацією.
На виконання умов Договору, відповідачем була здійснена поставки товару у кількості 7 000 комплектів на загальну суму 41 643 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується Актом приймання-передачі № 324 від 30.08.2024 та видатковою накладною № 4516 від 30.08.2024, копії яких надані в матеріали справи.
16.10.2024 позивач звернувся до позивача з претензією № 1 (№ 375/4-1037) про сплату штрафних санкцій за прострочення поставки товару згідно з п. 7.3. Договору та частини другої ст. 231 ГК України у розмірі 1 207 647,00 грн з обґрунтованим розрахунком.
18.11.2024 відповідачем надано відповідь на вказану претензію, в якій відхилено претензію позивача, оскільки прострочення умов Договору виникло в результаті наявності форс-мажорних обставин, що підтверджується Сертифікатом Херсонської торговельно-промислова палата № 6500-24-2095 про форс-мажорні обставини від 14.11.2024 № 27.01-01/12-172): екстрені відключення електричної енергії на виробництві, що спричинили неможливість дотримання ТОВ "ТОП-ТЕКС" плану виробництва, а саме: поставити Замовнику якісні товари, зазначені у Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору за кодом 18110000-3 "Формений одяг" Єдиного закупівельного словника ДК 021-2015, а саме: 7000 комплектів форменого одягу - костюм (куртка та штани) зимовий спеціальний, вид 2 у термін до 01.08.2024. Період дії форс-мажорних обставин з 04 червня 2024 року по 09 вересня 2024 року.
04.12.2024 позивач звернувся до позивача з листом № 375/4-1331, в якому зазначив, що в листі-повідомлені від 26.07.2024 вих. № 26/07/зв не вказується що у відповідача склалися форс-мажорні обставини, тобто відповідач про це не повідомив, у зв'язку з чим вимагав сплатити суму пені у розмірі 1 207 647,00 грн
17.12.2024 у відповідь на лист позивача № 375/4-1331 від 04.12.2024, відповідачем надано лист-заперечення № 17/12/2024, в якому зазначив, що посилання у повідомленні від 26.07.2024 на обставини непереборної сили, у відповідності до чинного законодавства, є аналогією посилання на форс-мажорні обставини, а тому лист від 26.07.2024 є належним доказом повідомлення позивача про обставини непереборної сили (форс-мажор) протягом 3х днів з дати виникнення таких обставин.
Відповідно до частини другої ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини другої ст. 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Як встановлено судом, спірні правовідносини сторін виникли на підставі укладеного між сторонами Договору № 28-РЗ на закупівлю товарів за бюджетні кошти від 19.03.2024, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.
Частиною першою ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга ст. 712 ЦК України).
Положеннями ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною першою ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 5.1. Договору, кінцевий термін постачання товару: 01.08.2024. Місце постачання: Україна, відповідно до документації - Харківська область (згідно умов DDP за Інкотермс-2020). Передача (приймання - здача) товару здійснюється в пункті відвантаження Замовника (п. 5.2. Договору).
Згідно з Технічними вимогами, що є Додатком № 2 до Договору, місце постачання - DDP за Інкотермс-2020, Харківська область.
Частиною першою ст. 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Пунктом 5.10. Договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата отримання його Замовником і підписання уповноваженими представниками сторін накладної та акту приймання-передачі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була здійснена поставки товару у кількості 7 000 комплектів на загальну суму 41 643 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується підписаними сторонами та скріпленою їх печатками видатковою накладною № 4516 від 30.08.2024 та Актом приймання-передачі № 324 від 30.08.2024.
Отже, відповідачем було прострочено поставку товару за період з 02.08.2024 по 29.08.2024.
Відповідно до ст. 193 Господарського процесуального кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин та нарахування штрафних санкцій) (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України.
ГК України втратив чинності від 28.08.2025 на підставі Закону України № 4196-IX від 09.01.2025 "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб", однак, спірні правовідносини сторін, а також нарахування позивачем пені виникли та розраховувались позивачем за період до 28.08.2025, тобто до втрати чинності ГК України, у зв'язку з чим при розрахунку пені, судом враховуються положення ГК України.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша ст. 612 ЦК України).
В силу приписів ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною першою ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Відповідно до частини першої ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга ст. 549 ЦК України).
У відповідності з частиною третьою ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 7.3. Договору передбачено, що за порушення строку поставки товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
В силу положень частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Умовами п. 7.9. Договору сторони домовилися, що за прострочення виконання Постачальником зобов'язань за Договором, нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) припиняється через рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення поставки товару почалося на думку позивача з наступного дня, а саме 01.08.2024, оскільки зобов'язання повинно було бути виконане до 31.07.2024 (перебіг строку почався з наступного дня) та закінчилося нарахування 29.08.2024, оскільки товар був поставлений до позивача.
Як вбачається з умов п. 5.1. Договору, кінцевий термін постачання товару: 01.08.2024, у зв'язку з чим перший день прострочення поставки товару є день наступний за днем визначеним сторонами кінцевим термін постачання товару - 02.08.2024.
Враховуючи частину третю ст. 549 ЦК України та ст. 253 ЦК України, пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов'язання, а день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені (постанова Верховного Суду від 08.05.2019 у справі № 910/9078/18).
Отже, період прострочення постави товару за спірним Договором становить 28 днів за період з 02.08.2024 по 29.08.2024 включно.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду по задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1166004,00 грн пені за період з 02.08.2024 по 29.08.2024 включно (28 днів).
Щодо твердження апелянта про наявність у нього форс-мажорних обставин колегія суддів відзначає наступне.
У п. 9.2. Договору сторони погодили, що вони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, інша небезпечна подія).
Апелянт стверджує, що про настання форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) повідомив позивача в межах строку, передбаченого п. 9.3. Договору, листом-повідомленням від 26.07.2024 № 26/07/зв, в якому просив продовжити строк поставки товару до 30.08.2024, оскільки дізнався про це 25.07.2024 з доповідної записки завідувача по виробництву.
Згідно з п. 9.3. Договору, сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили чи випадку, повинна не пізніше ніж протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з додаванням підтверджуючих документів настання таких обставин. Неповідомлення або невчасне повідомлення позбавляє Постачальника права в подальшому посилатися на випадок або обставини непереборної сили як на підставу звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Верховний суд у постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 зазначав, що саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
Зі змісту листа-повідомлення № 26/07/зв (вх. № 577 від 29.07.2024) вбачається, що відповідач повідомив позивача про настання обставин, які ускладнюють виконання ним взятих на себе зобов'язань за Договором, що є наслідком порушення постачальником строків поставки товару до 30.08.2024.
Щодо ненадання до вказаного листа доказу на підтвердження зазначених в ньому обставин, відповідач зазначав, що вказівка на обов'язковість сторони повідомити про настання обставин непереборної сили з додаванням підтверджуючих документів не може розумітись як вимога одночасного подання таких документів з повідомленням, оскільки їх видача можлива виключно постфактум уповноваженими органами, зокрема Торгово-промислова палата України.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22, звертає увагу, що навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливість доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором.
Слід зазначити, що у вказаному листі від 26.07.2024 № 26/07/зв через зазначені обставини непереборної сили відповідач просив позивача продовжити строк поставки товару, тоді як згідно з п. 12.1. Договору, істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: 4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Вказане кореспондується з положеннями п. 4 частини п'ятої ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі".
Доказів наявність обставин непереборної сили, на які посилається відповідач в листі-повідомленні від 26.07.2024 № 26/07/зв, відносно продовження строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, відповідачем не додано до вказаного листа, як і не долучено до матеріалів справи.
Відповідно до положень чинного законодавства та правил Торгово-промислової палати України, сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин може бути наданий лише після того, як такі обставини настали, проте, вказане не обмежує відповідача, у випадку необхідності, зокрема для виконання умов до п. 9.3. Договору, звернутись до Торгово-промислової палати України про видачу відповідного сертифікату з моменту коли останньому стало відомо про їх настання, тоді як відповідач звернувся за отриманням сертифікату лише 06.11.2024 після звернення позивача з претензією про сплату штрафних санкцій.
Разом з тим, сам апелянт зазначав про непердбачувальні обставини - постійні відключення електричної енергії і повітрі тривоги протягом 5 місяців після укладення Договору, які заважали виробництву товару, але відповідач був впевнений що має можливість виробити і поставити товар до 01.08.2024, що підтверджує обізнаність відповідача про непердбачувальні обставини раніше дати направлення позивачу листа-повідомлення від 26.07.2024 № 26/07/зв, але з впевненістю що має можливість виробити і поставити товар вчасно, у зв'язку з чим посилання відповідача на те, що останній дізнався про настання обставин непереборної сили тільки 25.07.2024 з доповідної записки завідувача по виробництву, який є відповідальною особою за планування строків виробництва товару, спростовується інформацією зазначеною відповідачем у запереченнях (на відповідь на відзив).
Крім того, відповідальною особою перед Замовником за належне виконання умов Договору є керівник Постачальника, який не був позбавлений можливості контролювати строки виконання замовлення та, враховуючи загальнодоступну інформацію щодо кількості повітряних тривог та відключень електроенергії, мав можливість об'єктивно дізнатись про настання обставин непереборної сили раніше доповідної записки працівника ТОВ "ТОП-ТЕКС", доказів протилежного суду надано не було. При цьому доповідна записка завідуючого виробництвом не була надана до листа-повідомлення від 26.07.2024 № 26/07/зв.
При цьому загальновідомим є факт постійних повітряних тривог та відключення електроенергії через військовою агресією рф проти України, у зв'язку з якою Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який продовжено по теперішній час.
Умовами п. 9.1. Договору сторонами погоджено, що вони усвідомлюють, що даний Договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні не буде вважатись обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами)/істотною зміною обставин, крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, куди повинен поставитись Товар, знищення безпосередньо Товару), що буде підтверджено вказаними в пункті 9.4. Договору документами.
Відповідно до п. 9.4. Договору, доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є висновок/сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.
На підтвердження форс-мажорних обставин, на які посилається відповідач, останнім надано сертифікат Херсонської торгово-промислової палати № 6500-24-2095 від 14.11.2024 (№ 2701-01/12-172), відповідно до умов якого, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): екстрені відключення електричної енергії на виробництві, що спричинили неможливість дотримання плану виробництва ТОВ "ТОП-ТЕКС" (ЄДРПОУ 40432475), місцезнаходження: будинок № 37, вул. Шевченка (Шевченківський, Соборний район), м. Дніпро, 49009, Україна щодо обов'язку поставити Замовнику товар згідно Договору на закупівлю товарів за бюджетні кошти № 28-РЗ від 19.03.2024 відповідно до: Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами та доповненнями); Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами та доповненнями); копія Договору на закупівлю товарів за бюджетні кошти № 28-РЗ від 19.03.2024; повідомлення Патрульної поліції Запорізької області від 22.03.2024 щодо обмеження руху автодорожнім переїздом гребля Дніпровської ГЕС, у зв'язку з ракетним ударом; повідомлення Групи ДТЕК від 25.03.2024 щодо втрати понад 50% своїх генеруючих потужностей; копія листа-повідомлення ТОВ "ТОП-ТЕКС" від 26.07.2024 № 26/07/зв щодо систематичного відключення живлення на 4 і більше годин протягом робочого часу; копія Договору № 01/04/2024оренди нежитлового приміщення, укладеного з ТОВ "ТОРНАДО ЗІЗ"; копії листа ДТЕК Київські електромережі Оператор системи розподілу від 18.10.2024 № 62736/012 щодо надання інформації стосовно екстрених відключень електропостачання за період з 01.06.2024 по 19.08.2024; копії листа ДТРК Київські електромережі Оператор системи розподілу від 24.09.2024 № 57531/012 щодо надання інформації стосовно екстрених відключень електропостачання за період з 01.08.2024 по 05.09.2024 (період відключення відповідно графіка 20.08.2024 - 05.09.2024), які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії: дата настання 04.06.2024 / дата закінчення 09.09.2024.
Частиною першою ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
Звідси Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у cправі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21, у постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі 906/540/22.
Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу .
Як зазначалось, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (частина перша ст. 617 ЦК України, частина друга ст. 218 ГК України та ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні").
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним (п. 38 постанови ВС від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).
Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.
Таким чином, непереборна сила (форс-мажорні обставини) повинна мати ознаки надзвичайності і невідворотності, однак встановлені Херсонською торгово-промисловою палатою у Сертифікаті № 6500-24-2095 від 14.11.2024 (№ 2701-01/12-172) обставини, а саме: екстрені відключення електричної енергії на виробництві, що спричинили неможливість дотримання плану виробництва ТОВ "ТОП-ТЕКС" (ЄДРПОУ 40432475), місцезнаходження: будинок № 37, вул. Шевченка (Шевченківський, Соборний район), м. Дніпро, 49009, Україна, щодо обов'язку поставити Замовнику товар згідно спірного Договору, не мають ознак надзвичайності, оскільки відповідач укладаючи Договір 19.03.2024 на підставі процедури спрощеної закупівлі, при діючому в Україні режимі воєнного стану з 24.02.2022, відключеннях електричної енергії та повітряними тривогами, міг очікувати та розраховувати на настання несприятливих наслідків, зокрема, в частині дотримання строків виконання державного замовлення, та не мають ознак невідворотності, оскільки незважаючи на їх настання, відповідачем було виконано поставку товару хоча і з порушенням строк.
Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами, зазначені обставини не є підставою для звільнення відповідача за порушення ним строки поставки товару, обумовлених Договором.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 у справі № 910/9896/25 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП-ТЕКС» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 у справі № 910/9896/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 у справі № 910/9896/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП-ТЕКС».
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 29.04.2026
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран