Справа № 515/701/26
Провадження № 2/515/1279/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
29 квітня 2026 року м. Татарбунари
Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Олійник К. І., вивчивши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У квітні 2026 року представник позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» - Сиплива Т. А., звернулась, через систему «Електронний суд», до Татарбунарського районного суду Одеської області із позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 03.07.2023-100000562 від 03.07.2023 року у розмірі 9 190,06 грн. та судові витрати.
27 квітня 2026 року у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Олійнику К. І.
Вивчивши матеріали позовної заяви з додатками, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до приписів статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушень, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ч. 2 ст. 175 ЦПК визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звернутися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
Відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статі 185 ЦПК України, позовна заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Як вбачається із позовної заяви така подана до суду 27.04.2026 року та підписана як представником ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» - Сипливою Т. А.
Однак, як вбачається з матеріалів, доданих до позовної заяви, жодних доказів, які б підтверджували наявність права у Сипливої Т. А. бути представником ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» суду не надано.
Разом з цим, до матеріалів позовної заяви не до долучено документів (довіреність, статут, положення, трудовий договір (контракт), посадову інструкцію), які б підтверджували, що Сиплива Т. А. перебуває у трудових відносинах з ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» і їй довірено представляти інтереси товариства, що виключає можливість самопредставництва.
Верховний Суд неодноразово вказував про те, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридично особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган влади уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що ««починаючи з 29грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Наявність або відсутність у ЄДР відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи, а також довіреності юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією (постанова КЦС ВС від 06 листопада 2023 року у справі № 149/289/21).
Отже, позовна заява, яка подана Сипливою Т. А. (в порядку самопредставництва) в інтересах ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» подана неповноважним представником та підписана особою, яка не має права її підписувати, а тому вона підлягає поверненню.
Будь-яких документів, які б підтверджували повноваження Сипливої Т. А. діяти в інтересах ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» суду не надано.
Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.185 ч.4 п.1, 258-260 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, повернути позивачу.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги через Татарбунарський районний суд до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя К. І. Олійник