Справа № 509/640/26
29 квітня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Кочко В.К.,
за участю секретаря Савченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
У лютому 2026 р., позивач через свого представника звернувся до суду з вище вказаним позовом в обґрунтування якого посилався на те, що 14.04.2025 року міх ТзОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір №8957989 за яким відповідач належним чином зобов'язання не виконав та за ним рахується заборгованість в сумі 28350 грн. з яких: 10500 сума заборгованості за основною сумою боргу; 12600 грн. сума заборгованості за відсотками; 5250 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами. Право вимоги за вказаним договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу.
Також, 14.04.2025 року між відповідачем та ТОВ «МІЛОАН» було укладено кредитний договір №8128234 право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору факторингу. Вказував, що відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконував та на момент відступлення права вимоги за ним рахується заборгованість в сумі 16450 грн. з яких: 5000 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 1250 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 4200 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 6000 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Зазначав, що вказані вище договори були підписані електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов кожного з договорів кредитні кошти надавались відповідачу у безготівковій формі шляхом перерахунку на номер банківської картки. Позичальник підписанням кредитного договору підтверджує, що йому була надана інформація про кредит, а також роз'яснено зміст ч.2 ст.12 Закону України «Про Фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ознайомлений у мовами кредитування.
З моменту відступлення прав вимоги за вказаними договорами відповідач заборгованість не погасив.
З урахуванням наведеного, просив стягнути з відповідача вище вказану заборгованість за всіма кредитними договорами та судові витрати.
Ухвалою суду від 03.02.2026 р. відкрито провадження, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач відзив не надав.
Згідно ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Так, судом встановлено, що 14.04.2025 року міх ТзОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір №8957989 за яким відповідач належним чином зобов'язання не виконав та за ним рахується заборгованість в сумі 28350 грн. з яких: 10500 сума заборгованості за основною сумою боргу; 12600 грн. сума заборгованості за відсотками; 5250 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами. Право вимоги за вказаним договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу.
Також, 14.04.2025 року між відповідачем та ТОВ «МІЛОАН» було укладено кредитний договір №8128234 право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору факторингу. Вказував, що відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконував та на момент відступлення права вимоги за ним рахується заборгованість в сумі 16450 грн. з яких: 5000 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 1250 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту; 4200 грн - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 6000 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Так, ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, тощо.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Пунктом першим ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню вище вказана заборгованість за вказаними договорами.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягнення понесенні останнім судові витрати, оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 536, 549, 550, 625, 1048, 1049 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за Кредитним договором №8957989 від 14.04.2025 р. в розмірі 28350 грн., за кредитним договором №8128234 від 14.04.2025 р. в розмірі 16450 грн., а всього 44800 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») судовий збір в сумі 3328 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Кочко В.К.