465/9009/25
1-кс/465/493/26
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
22.04.2026 м. Львів
Франківський районний суд м.Львова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025141370000374 від 13.05.2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дрогобич, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185, ч.5 ст.361 КК України, -
13 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141370000374 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185, ч.5 ст.361 КК України.
21 квітня 2026 року в межах досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчим, за погодженням з прокурором, складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185, ч.5 ст.361 України, яке йому вручено.
22 квітня 2026 року слідчий ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб з можливістю внесення застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що 12.05.2025 до ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області надійшли матеріали з Управління протидії кіберзлочинності у Львівській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України, відповідно до яких у ході моніторингу сегментів даркнету виявлено факти несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу її обробки або до порушення встановленого порядку маршрутизації. В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб, отримавши у невстановлений спосіб дані про поточні сесії, що містились у cookies-файлах викрадених із електро-обчислювальної техніки (так звані «цифрові ключі» від облікового запису) користувачів онлайн-платформи Roblox, внесли до спеціалізованого програмного забезпечення, та здійснили перевірки актуальності та вірності таких даних, а у випадку позитивного завершення перевірки також оцінку вартості активів облікових записів (ігрові предмети, спорядження, кошти тощо) 610?672 користувачів онлайн-платформи Roblox, в подальшому таємно викрали дані облікових записів разом із усіма розміщеними на ньому активами, які в подальшому продані за допомогою підконтрольного їм веб-сайту «cookie-store.ru».
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та у вчиненні несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, що призвело до витоку інформації, в період дії воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.?5 ст.?361 КК України.
Вказує, що наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних у даному кримінальному провадженні доказів, а саме:
- заявами про вчинення кримінальних правопорушень;
- протоколами допиту потерпілих;
- протоколами за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій.
- протоколами огляду.
- повідомленням про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень.
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Також у клопотанні зазначається, що у слідства є достатні та обгрунтовані підстави вважати, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, зокрема ризик, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих у даному кримінальному провадженні, може може приховувати відомості щодо причетності інших осіб у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення, може продовжити свою протиправну діяльність, а саме вчиняти кримінальні правопорушення, аналогічні тому, у якому зараз підозрюється.
Застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 , на думку слідчого та прокурора, є недостатнім для запобігання наявним ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Окрім цього, слідчим у поданому клопотанні зазначається про відсутність офіційного джерела доходів та офіційно не працевлаштований.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав, викладених у ньому. Крім того, прокурор просив врахувати обґрунтованість підозри ОСОБА_4 з підстав, вказаних у клопотанні, а також просив врахувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Підозрюваний та його захисник стосовно заявленого клопотання заперечили та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або просили зменшити розмір застави.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в ході судового розгляду, ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141370000374 від 13.05.2025 року за ч.4 ст.185, ч.5 ст.361 КК України.
21.04.2026 року в межах досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчим, за погодженням з прокурором, складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185, ч.5 ст.361 КК України, яке йому вручено.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.5 ст.361 КК України, які згідно ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді, в тому числі позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, що відповідно до ст. 183 КПК України не перешкоджає застосуванню до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.
Європейський Суд з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю матеріалів кримінального провадження, зокрема: заявами про вчинення кримінальних правопорушень; протоколами допиту потерпілих; протоколами за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій; протоколами огляду; повідомленням про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі«Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, які обгрунтовуються слідчим у заявленому клопотанні.
Так кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5статті 9 КПК).
Як зазначає ЄСПЛ, існують різні критерії доведеності необхідні для звинувачення (як правило, доведеність за відсутності обґрунтованих сумнівів) та переслідування (як правило, обґрунтована підозра у скоєнні злочину) особи. Отже, можуть бути звичайно такі випадки, коли обґрунтована підозра не призводить у результаті судового розгляду до засудження особи за відсутності обґрунтованих сумнівів. Однак, у таких ситуаціях держава має законний інтерес забезпечити, аби особи, щодо яких існує обґрунтована підозра у скоєнні злочину, не намагались ухилитися від правосуддя або підірвати належне проведення судового розгляду, у ході якого має бути розглянуто питання про їхню винність або невинність («СПРАВА LAVRECHOV ПРОТИ ЧЕСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ», рішення від 20.06.2013, заява № 57404/08, п. 50).
Наявність обґрунтованої підозри є умовою sine qua non законності застосування запобіжного заходу.
Наявність вищезазначених ризиків підтверджується також тим, що ОСОБА_4 не має офіційного джерела доходів, відсутні міцні соціальні зв'язки.
Частиною 1 ст.176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м'якого (особисте зобов'язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч.3 ст. 176 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи наведені вище обставини, прихожу до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід - тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, саме стаття 5 Конвенції розкриває питання права на свободу та особисту недоторканість.
Разом з тим, відповідно до абз. 1 ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. Таким чином, на підставі ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
Враховуючи, що ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави, визначеної п.3 ч.5 ст.182 КПК України, у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. За сукупності встановлених обставин слідчий суддя вважає, що такий розмір застави може гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного і належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Також на підставі абз. 2 ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити передбачені ст.194 КПК України обов'язки підозрюваному ОСОБА_4 у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеної цією ухвалою застави.
Керуючись ст.ст. 182, 183, 194, 196, 197, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задоволити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання підозрюваного - 21 квітня 2026 року.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів до 19 червня 2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч триста дев'яносто дев'ять) гривень 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем).
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок, ОСОБА_4 звільняється з-під варти у порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_4 покладаються такі обов'язки:
- прибувати за першим викликом слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв'язку;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме м. Камінь-Каширський Волинської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування із потерпілими та іншими учасниками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов'язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого та направити начальнику державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 24.04.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1