Справа № 458/183/26
1-кс/458/140/2026
про арешт майна
29.04.2026 м. Турка
Слідчий суддя Турківського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання заступника начальника відділення поліції - начальника СВ ВП №2 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42025142330000107 від 10.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
Заступник начальника відділення поліції - начальника СВ ВП №2 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області майор поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_4 , подав до слідчого судді клопотання, в якому просив накласти арешт на вилучене, під час проведення 27.04.2026 обшуку житлового будинку і господарських будівель, яке належать ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: один ноутбуку марки "Acer", червоного кольору, серій NXG 17EC0026110F0597600; один блокнот (записник); мобільний телефон марки "Redmi" IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI2: НОМЕР_2 ; один мобільний телефон марки "Infinix" чорного кольору з пошкодженим склом; один ноутбук чорного кольору марки "HP" pm NU761 EAAB2.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що на підставі ухвали слідчого судді Турківського районного суду Львівської області, проведено обшук житлового будинку і господарських будівель, інших споруд, земельної ділянки, які належать ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено майно, а саме один ноутбуку марки "Acer", червоного кольору, серій NXG 17EC0026110F0597600; один блокнот (записник); мобільний телефон марки "Redmi" IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI2: НОМЕР_2 ; один мобільний телефон марки "Infinix" чорного кольору з пошкодженим склом; один ноутбук чорного кольору марки "HP" pm NU761 EAAB2.
Вилучені під час обшуку майно постановою слідчого від 27.04.2026 визнано речовими доказами.
З метою збереження речових доказів, недопущення їх знищення, втрати чи пошкодження, а також забезпечення проведення спеціальної конфіскації, оскільки транспортний засіб і телефон могли використовуватись для вчинення злочину та забезпечення спецконфіскації майна виникла необхідність в накладенні арешту на вилучене майно.
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, у поданому клопотанні просили про розгляд клопотання без їх участі.
Власника тимчасово вилученого майна у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений телефонограмою на номер мобільного телефону дружини, що вказаний в протоколі обшуку.
Враховуючи те, що неявка учасників кримінального провадження не перешкоджає вирішенню питання про арешт майна, беручи до уваги заявлені клопотання про розгляд такого питання без участі слідчого, прокурора, власника майна, слідчий суддя проводить розгляд клопотання про арешт майна без участі слідчого, прокурора та володільця майна.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям усіх учасників справи в судове засідання, фіксування кримінального провадження в суді технічними засобами не здійснюється.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту підлягає задоволенню, з таких підстав.
Частиною 1 ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст.98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Серед інших критеріїв, визначених у ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майном у вигляді речей є речі, використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, а також одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Встановлено, що майно, щодо якого подано клопотання про арешт тимчасово вилучено, згідно протоколу обшуку від 27.04.2026 та постановою слідчого від 27.04.2026 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, місце зберігання таких визначено камеру зберігання речових доказів ВП №2 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області.
З урахуванням обґрунтованості правової підстави для арешту майна, передбаченої ч. 2 ст. 170 КПК України, можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про накладення арешту на вказане у клопотанні майно, з метою збереження такого майна як речового доказу та забезпечення спеціальної конфіскації.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Задовольнити клопотання заступника начальника відділення поліції - начальника СВ ВП №2 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42025142330000107 від 10.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме:
-один ноутбуку марки "Acer", червоного кольору, серій NXG 17EC0026110F0597600;
-один блокнот (записник);
-мобільний телефон марки "Redmi" IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI2: НОМЕР_2 ;
-один мобільний телефон марки "Infinix" чорного кольору з пошкодженим склом;
-один ноутбук чорного кольору марки "HP" pm NU761 EAAB2, з метою збереження як речового доказу та забезпечення спеціальної конфіскації.
Копію ухвали надіслати слідчому, прокурору, фізичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6