Справа №452/2336/25
Провадження №3-в/452/12/2026
29 квітня 2026 року м.Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., розглянувши подання начальника Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Гарасима П.С. (далі - начальник Самбірського РВП) про заміну виду стягнення відносно ОСОБА_1 , -
15 квітня 2026 року до Самбірського міськрайонного суду Львівської області від начальника Самбірського РВП надійшло подання з проханням замінити вид стягнення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування даного подання зазначено, що згідно постанови Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 03 лютого 2026 року, з врахуванням постанови Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09 березня 2026 року про виправлення описки, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 10 (десять) діб.
Разом з тим, при виконанні вищенаведеної постанови суду уповноваженою особою Самбірського РВП було встановлено, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку з чим відповідно до ст.15 КУпАП останній не може бути підданий стягненню у виді адміністративного арешту.
Відтак, начальник Самбірського РВП звернувся до суду з проханням вирішити питання, пов'язане з виконанням постанови Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 03 лютого 2026 року.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Розгляд справи було призначено на 29 квітня 2026 року о 10 год. 45 хв..
В судове засідання, призначене на 29 квітня 2026 року, ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України», при цьому судом було застосовано аналогію права, а саме, ч.11 ст.128 ЦПК України, про причини своєї неявки не повідомив, будь-яких заяв та клопотань до суду від нього не надійшло.
Враховуюче наведене, а також відсутність клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити постанову без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідає положенням статті 268 КУпАП.
Суд, дослідивши подання начальника Самбірського РВП ОСОБА_2 про заміну виду стягнення та матеріали справи №452/2336/25 відносно ОСОБА_1 , приходить до такого висновку.
Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 03 лютого 2026 року, з врахуванням постанови Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09 березня 2026 року про виправлення описки, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 10 (десять) днів.
З метою виконання даної постанови суду посадовою особою Самбірського РВП було з'ясовано, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та на даний час проходить реабілітацію і лікування.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ст.298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Орган Національної поліції забезпечує виконання постанови про адміністративний арешт у порядку, встановленому законами України (ч.2 ст.300 КУпАП).
За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця (ч.1 ст.301 КУпАП).
Відповідно до ст.302 КУпАП, за наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 ст.247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.
Згідно із пунктів 5, 6 і 9 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст.301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки. Законами України може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень (ст.303 КУпАП).
Відповідно до ст.304 КУпАП, питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно ч.1 ст.32 КУпАП, адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).
Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до осіб з інвалідністю першої і другої груп (ч.1 ст.32 КУпАП).
Главою 32 КУпАП регламентовані правові механізми провадження по виконанню постанов про застосування адміністративного арешту.
Так, згідно зі ст.326 КУпАП, постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.
Стаття 327 КУпАП визначає порядок відбування адміністративного арешту, згідно з яким осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ. Строк адміністративного затримання зараховується до строку адміністративного арешту. Відбування адміністративного арешту провадиться за правилами, встановленими законами України.
Слід зазначити, що в КУпАП передбачено відстрочка, припинення та давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення (стст.301,302,303 КУпАП). В усіх інших випадках постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання.
До того ж, заміна адміністративного стягнення у виді громадських робіт та виправних робіт передбачено лише у стст.321-4,325 КУпАП з підстав ухилення порушника від відбуття покарання, а не у зв'язку з перебування правопорушника, який є військовослужбовцем, на військовій службі під час мобілізації.
Аналізуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що заміна такого виду адміністративного стягнення як адміністративний арешт на інший вид адміністративного стягнення нормами КУпАП не передбачено.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2015 від 31 березня 2015 року справа № 1-7/2015, рішення суду про вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови суду оскарженню не підлягають.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися.
Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
За таких обставин, перегляд справи, яка вже була розглянута суддею і у якій ухвалене рішення, становитиме порушення принципу res judicata та не відповідатиме такій засаді як верховенство права.
Відтак, оскільки нормами КУпАП не передбачено можливості заміни адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту на інше адміністративне стягнення, суд не вбачає підстав для задоволення подання.
Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що посадовою особою Самбірського РВП не визначено вид адміністративного стягнення, на яке, відповідно до вимог КУпАП, доцільно було б замінити призначене ОСОБА_1 стягнення у виді адміністративного арешту, а також не надав суду доказів станом на день звернення до суду з таким поданням на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно є діючим військовослужбовцем та у зв'язку з цим до нього не може бути застосований такий вид адміністративного стягнення, як адміністративний арешт.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що подання начальника Самбірського РВП Гарасима П.С. задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись стст.32,298-300,301,303,304,326-328 КУпАП, суддя, -
В задоволенні подання начальника Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Гарасима П.С. про заміну виду стягнення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Кущ