Справа № 190/670/26
Провадження №1-кп/190/114/26
ЄРДР № 12025046550000101
28 квітня 2026 року м. П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.П'ятихатки Дніпропетровської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України
ОСОБА_4 , будучи батьком та достовірно знаючи, що відповідно до судового наказу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області № 2-н/176/258/21 від 17.09.2021 він зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі заробітку доходу платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання заяви до суду, тобто з 09.08.2021 і до досягнення дитиною повноліття, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Так, постановою головного державного виконавця П'ятихатського відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 18.11.2021 відкрито виконавче провадження №67557862 з виконання судового наказу №2-н/176/258/21 від 17.09.2021 про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після відкриття виконавчого провадження ОСОБА_4 неодноразово запрошувався до Жовтоводського-П'ятихатського відділу ДВС у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для вирішення питання щодо сплати аліментів ОСОБА_4 направлялись розрахунки заборгованості зі сплати аліментів.
Не дивлячись на це, ОСОБА_4 достовірно знаючи про свій обов'язок сплачувати аліменти та виконувати судовий наказ Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17.09.2021, будучи працездатним, офіційно не працевлаштувався, інших заходів для виконання рішення суду в період часу з серпня 2021 року по травень 2022 року, з вересня 2022 року по грудень 2022 року, з травня 2023 року по червень 2023 року та з лютого 2025 року по грудень 2025 року не вживав, доходи від тимчасових заробітків не декларував, про джерела доходів державного виконавця не повідомляв, тобто добровільно рішення суду не виконував і, таким чином, умисно злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей.
Таким чином, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своєї бездіяльності, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи ухилитись від сплати аліментів, систематично і наполегливо не сплачував кошти на утримання свого неповнолітнього сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що призвело до виникнення заборгованості за період часу з серпня 2021 року по травень 2022 року, з вересня 2022 року по грудень 2022 року, з травня 2023 року по червень 2023 року та з лютого 2025 року по грудень 2025 року у сумі 48463,99 гривень, що сукупно складає суму виплат більше, ніж за три місяці відповідних платежів.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
25 березня 2026 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Також, при укладенні угоди між сторонами, останні погодилися на призначення покарання за ч. 1 ст. 164 КК України у вигляді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив суд затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні повністю визнав, а також зазначив, що він розуміє надані йому законом права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення угоди про визнання винуватості згідно ч. 1 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні останньої.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену його підзахисним та прокурором, на умовах, визначених у ній.
Законний предстаник потерпілого ОСОБА_8 надала письмову згоду прокурору на укладення між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості та подала до суду заяви про розгляд справи без її участі.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Умови угоди не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди відбулося добровільно, умови, які б ускладнювали виконання угоди обвинуваченим, не встановлено. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є також добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, віднесене до категорії кримінальних проступків, унаслідок вчиненого обвинуваченим злочину шкода завдана малолітньому потерпілому, законний представник якого надав письмову згоду прокурору на укладення угоди.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розумів права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12025046550000101, укладену 25 березня 2026 року між прокурором П'ятихатського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за ч. 1 ст. 164 КК України та призначити покарання громадські роботи на строк 100 (сто) годин.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1