Справа № 185/5712/25
1-кп/185/984/26
27 квітня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024042120000073 від 14 серпня 2024 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Усть-Лабінськ Краснодарського краю, рф, громадянина України, із середньо-технічною освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7 ,
представника потерпілої - ОСОБА_8 ,
1. Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.
08 серпня 2024 року приблизно о 16.00 годині, ОСОБА_5 перебував на території городу свого домоволодіння АДРЕСА_1 , а саме поблизу межі з городом домоволодіння будинку АДРЕСА_2 , де знаходилась раніше знайома ОСОБА_7 . В цей час між ними виникла словесна сварка на ґрунті давніх особистих неприязних відносин, в ході якої у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень останній.
Далі, коли ОСОБА_9 перебувала поблизу металевої кострукції (паркану) на суміжній ділянці городу домоволодінь АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , та тримала металевий стовпчик, охопивши його пальцями обох рук, ОСОБА_5 , стоячи навпроти ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що остання є особою похилого віку, тримаючи предмет схожий на молоток, умисно наніс ним один удар в область пальців кисті правої руки ОСОБА_7 , спричинивши потерпілій тілесне ушкодження у вигляді відкритого перелому бугристості нігтьової фаланги 3 пальця правої кисті, яке за своїм характером відноситься до ушкоджень середньої тяжкості.
2.Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
2.1.Ознаки встановлено діяння відповідають ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України.
Дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ст. 122 ч. 1 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст.121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
3.Правова позиція сторони обвинувачення.
3.1.Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, сторона кримінального провадження вважає доведеним те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України. Вважає, що стороною обвинувачення надано та судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об'єктивній істині як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності.
4.Правова позиція сторони захисту.
Обвинувачений заперечив свою винуватість за ст. 122 ч. 1 КК України вказавши, що город потерпілої межує з його городом. Вона постійно висловлює претензії з приводу крадіжок в неї. Вказану межу визначила комісія сільської ради в той же день. Вона виставила свій паркан, а він на неї впав, бо він був не закопаний, а підпертий зі своєї сторони. І тоді вона могла собі зламати палець. 17 травня в нього був обшук і вилучили в нього чотири предмети: кувалду і молоток, в тому числі й молоток такий, як був у його дружини, яким вони забивали дерев'яні колики після комісії. Коли сітка впала в сторону ОСОБА_10 , вона потім склала руки, побігла, через деякий час приїхала поліція, вони до нас не звертались, потім поїхала швидка та її забрали. Він не міг вдарити її молотком, бо йому було заборонено піднімати важке на той час. Таким чином, обвинувачений спростовує свою причетність до злочину.
5.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Викладаючи цей розділ вироку, суд зазначає, що КПК України не передбачає обов'язку суду дослівно викладати у ньому показання свідків. Таке джерело доказів суд відображає в тому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні (постанова ВС від 14 грудня 2022 року у справі № 754/10882/17).
Потерпіла ОСОБА_10 показала, що з обвинуваченим у неї відносини погані. Між їхніми ділянками стоїть паркан зі стовпчиків і сітки. Сусіди підкопують цей паркан і він падає на її кущі. Далі сусіди знову штовхали цей паркан і вона підперла їх стовпчиками. Вона звернулась до сільської ради. У день події прийшла комісія,подивилися, потім комісія поїхала. Вона була на городі, обвинувачений ходив з кувалдою по своєму городу, та забивав колишки, його дружина також там була. Потерпіла схопила стовпчик, обхопила руками та стала його піднімати, а обвинувачений підійшов та нічого не кажучи вдарив кувалдою, яку тримав обома руками по пальцю на руці, якою вона обхопила стовпчик. В неї пішла кров, вона кинула стовпчик і пішла з городу. Викликала поліцію і швидку допомогу. В результаті удару в неї був відкритий перелом середнього пальця. Надавали для впізнання ті предмети, які вилучали в обвинуваченого. Було впізнання кувалди, сама менша була приблизно та, якою завдали удар. Позов підтримала.
Допитано свідка ОСОБА_11 , яка показала, що 8 серпня приїжджала комісія з сільської ради встановити межу між ділянками з потерпілою. В руках чоловіка нічого не було, бо молоток був в руках у свідка, яка забивала колишки між їхніми ділянками. Потім паркан впав на сторону потерпілої та свідок припускає, що при падінні потерпіла отримала тілесні ушкодження. Чоловік не міг тримати кувалду в руках, бо був після операції і свідок йому забороняла піднімати важке. Але в той же час під час допиту свідок зазначила, що чоловік рубав і приносив їй колишки, які вона вже забивала землю.
Слідчий експеримент за участі обвинуваченого, де він показав на місці події, де стояв паркан і як він зі сторони потерпілої був підпертий дошками. Та при падіння ця конструкція пошкодила руку потерпілої. Після падіння паркану потерпіла склала руки та пішла у свій двір. Також на слідчому експерименті обвинувачений показав, що він забивав колишки на город, а поряд була його дружина, паркан впав і потерпіла втекла з городу. Таким чином, на слідчому експерименті він чітко зазначає, що він тримав і забивав колишки, на відміну від показів в судовому засіданні та показів допитаного свідка. /а. 77-80 /.
На слідчому експерименті свідок ОСОБА_11 показала, що паркан потерпілої був підпертий дошками. Конструкція почала падати. Потерпіла підтримувала його долонями обох рук, щось крикнула, паркан впав. Далі потерпіла в свою чергу склала руки та пішла в двір. /а. 81-84 /.
Потерпіла на слідчому експерименті показала, що коли вона тримала в руках металеву трубу паркану, то до неї підійшов обвинувачений і тримаючи в руках кувалду, наніс нею їй удар по правій кисті, а саме по третьому пальцю /а. 73-76 /.
Досліджено витяг з ЄРДР, з якого вбачається законність здійснення досудового розслідування /а. 55 /.
Досліджено витяг з поліцейської бази «АРМОР» про те, що 08 серпня 2024 року надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що сусід ОСОБА_12 щойно вдарив кувалдою по руці. Перебував у себе в дворі. ШМД повідомлена. В 17.21 надійшло повідомлення на лінію 102 з лікарні, про перелом фаланги 3-го пальця правої кисті. Вдарив сусід кувалдою. /а. 58 /.
Згідно протоколу огляду 28.08.24 року проведений огляд ділянки городу, розташованого в домоволодінні АДРЕСА_2 . Потерпіла показала місце, де вона отримала тілесне ушкодження. Сітка та металеві стовпчики, які являють собою огорожу, також зафіксовано нитку білого кольору, яка протягнута через город. /а. 60 - 62 /.
Досліджено акт виконавчого комітету Межиріцької сільської ради від 12.08.2024 року, з якого слідує, що 08 серпня 2024 року о 14:00 було здійснено виїзд за адресою: вул. Сонячна, 77 с. Межиріч щодо усного звернення ОСОБА_13 про те, що сусідка порушує межі земельної ділянки. Під час виїзду була присутня ОСОБА_14 домоволодіння АДРЕСА_2 , яка скаржилась на незадовільні умови проживання з сусідами Кулішовими /а. 63-65 /.
Відповідно до повідомлення КП обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф в 15.34 08 серпня 2024 року надійшло повідомлення від постраждалої, яка викликала швидку за адресою: вул. Сонячна, буд. 75 село Межиріч. Додано медичну картку, якою зафіксовано виїзд та прибуття на місце в 15 год. 53 хв. та виїзд на госпіталізацію 16 год. 06 хв. Зафіксовано ушкодження третього пальця правої кісті, гематома, рана. /а. 66-69 /.
Досліджено довідку травматологічного кабінету відділення екстреної допомоги КНП «ПЛІВ» ПМР, відповідно до якої встановлений діагноз: відкритий перелом бугристості нижньої фаланги третього пальця правої кисті. /а. 70 /.
Згідно висновку експерта № 551 від 29 серпня 2024 року у потерпілої ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому бугристості нігтьової фаланги третього пальця правої кісті, яке відноситься до ушкоджень середньої тяжкості. Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження ОСОБА_10 було спричинено не менше однієї травмуючої дії і воно могло утворитися в термін вказаний в постанові про призначення СМЕ та в наданій медичній документації, тобто 08 серпня 2024 року малоймовірне утворення вказаного тілесного ушкодження самостійно при самотравмуванні. /а. 85-86 /.
Згідно додаткового висновку експерта від 09 травня 2025 року, експерт після дослідження відеозапису слідчого експерименту за участі обвинуваченого, зазначив, що малоймовірне утворення тілесних ушкоджень у потерпілої, як показує ОСОБА_5 /а. 87-88 /.
Згідно додаткового висновку експерта від 29 серпня 2024 року після перегляду відеозапису слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_7 , експерт зазначає, що тілесні ушкодження виявлені у потерпілої могли утворитися як показує потерпіла при проведенні слідчого експерименту. /а. 89-90 /.
Відповідно до висновку експерта від 09 травня 2025 року після перегляду відеозапису проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_11 , яка показала механізм ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 , зазначив про малоймовірне утворення виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 за обставин, на які вказує свідок при проведенні слідчого експерименту. /а. 91-92 /.
За висновком експерта від 12 травня 2025 року після перегляду відеозапису проведення слідчого експерименту з ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_11 , які показалм механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 , зазначив про малоймовірне утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 , як показують свідки при проведенні слідчого експерименту від 07.05.2025 року /а. 93-94 /.
Протокол обшуку від 17 березня 2025 року, в ході якого за місцем проживання обвинуваченого у приміщенні сараю було виявлено та вилучено молоток, колу, кувалда, клювак, які згідно розписки від 26 травня 2025 року повернуті йому. /а. 96-98 /.
Виписка з медичної картки щодо ОСОБА_5 , відповідно до якої на лікуванні перебував обвинувачений з 12 лютого 2024 року по 20 лютого 2024 року. Відповідно до рекомендації рекомендовано обмежити фізичні навантаження протягом одного місяця. /а. 117 /.
6. Оцінка доказів. Мотиви визнання обвинувачення обґрунтованим.
6.1.Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили. Докази зазначені в розділі 5 є допустимими.
6.2 Щодо достовірності доказів.
Для з'ясування достовірності доказу необхідно мати можливість пересвідчитись у добротності як самого джерела, так і способу отримання фактичних даних, надійності процесуального носія та засобів фіксації. За цим критерієм суд враховує, що допитаний свідок є дружиною обвинуваченого, в своїх показах повідомляє, що чоловік не міг тримати кувалду в руках, бо був після операції і свідок йому забороняла піднімати важке. В той же час, під час допиту свідок зазначила, що чоловік рубав і приносив їй колишки, які вона вже забивала у землю. Саме по собі рубання є навантаженням на прес. Крім того, згідно медичної виписки, обмежень фізичного навантаження обвинувачений потребував один місяць. З дня перебування в лікарні до дня події минуло більше 5 місяців. Додатково слід зазначити, що на слідчому експерименті обвинувачений чітко зазначає, що він тримав і забивав колишки.
6.3 Щодо належності доказів.
Відповідно до вимог ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Докази зазначені в розділі 5 є належними.
6.4 Щодо критерію достатності зібраних доказів, то за наявності наявних доказів, попередньо перевірених на предмет їхньої належності, допустимості та достовірності, у суду не лишається сумніву у тому, що обвинувачений є тією особою, яка вчинила інкриміновані дії.
6.5 Мотиви визнання обвинувачення обґрунтованим.
Оцінивши докази, досліджені під час судового розгляду, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, доведена поза розумним сумнівом.
Оцінивши зібрані та безпосередньо досліджені судом докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, доведена поза розумним сумнівом.
Показання потерпілої ОСОБА_7 є послідовними, чіткими, деталізованими та такими, що узгоджуються між собою на всіх стадіях кримінального провадження. Потерпіла не змінювала суті своїх показань, послідовно вказуючи на безпосередні дії обвинуваченого, який наніс їй удар предметом, схожим на кувалду, в область правої кисті. Її показання підтверджуються об'єктивними доказами, зокрема медичною документацією, даними екстреної медичної допомоги та висновком судово-медичної експертизи.
Висновком експерта № 551 від 29.08.2024 встановлено наявність у потерпілої тілесного ушкодження у вигляді відкритого перелому бугристості нігтьової фаланги 3-го пальця правої кисті, яке відноситься до середньої тяжкості та могло бути спричинене в обставинах, на які вказує потерпіла. Додаткові експертні висновки підтверджують можливість утворення ушкодження саме за механізмом ударної дії твердим предметом та фактично виключають правдоподібність альтернативних версій захисту.
Версія обвинуваченого про падіння конструкції паркану та випадкове спричинення ушкодження потерпілій є внутрішньо суперечливою, логічно непослідовною та спростовується висновками експертів щодо механізму його утворення.
Показання свідка ОСОБА_11 , яка є дружиною обвинуваченого, суд оцінює критично, оскільки вона є заінтересованою особою, яка перебуває у тісних сімейних відносинах з обвинуваченим. Її показання є похідними від версії обвинуваченого, мають очевидну узгодженість із його позицією захисту та не підтверджуються іншими доказами. А ті обставини, які показував обвинувачений на слідчому експерименті протирічать тим обставинам, які повідомила свідок, зокрема що вона забивала колишки, а не її чоловік. У зв'язку з цим суд вважає їх такими, що спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності обвинуваченим та не можуть бути покладені в основу виправдання.
Посилання сторони захисту на виписку з медичної картки обвинуваченого, відповідно до якої він перебував на лікуванні з 12.02.2024 по 20.02.2024 та мав рекомендацію щодо обмеження фізичних навантажень строком на один місяць, суд визнає безпідставними та такими, що не мають доказового значення для спростування обвинувачення.
Зазначена медична рекомендація є загальною, не містить заборони на будь-яку фізичну активність, не встановлює обмежень, які виключали б через чотири місяці тримати в руках металеві предмети. Крім того, між датою лікування та датою інкримінованих подій існує значний проміжок часу, що повністю нівелює будь-який вплив післяопераційного стану на можливість вчинення кримінально караних дій.
Таким чином, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України.
7. Мотиви призначення покарання.
Призначаючи обвинуваченому вид і розмір покарання, суд керується ст. 65 КК України і враховує, що він вчинив злочин, який відносяться до нетяжких та карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Пом'якшувальні обставини відсутні.
Обтяжуючою ж вчинення правопорушення щодо особи похилого віку. Обвинувачений знав про її вік, оскільки вони тривалий час проживають по сусідству.
Враховуючи викладене, зокрема, позицію сторони обвинувачення, потерпілої, дані про особу обвинуваченого, обставини кримінальних правопорушень суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, йому необхідно призначити покарання у вигляді одного року позбавлення волі.
Враховуючи пом'якшуючі обставини справи, суд вважає, що мета покарання може бути досягнута без ізоляції обвинуваченого від суспільства, і вважає за можливе звільнити його від остаточного основного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням і покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
8. Інші питання.
У межах даного кримінального провадження потерпіла ОСОБА_7 подала цивільний позов про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 50000 грн. Вимоги мотивує тим, що вона є пенсіонеркою і їй кримінальним правопорушенням завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що вона перенесла фізичний біль, пережила емоційний стрес, який супроводжувався почуттям тривоги, розгубленості страху за своє здоров'я. У неї був порушений звичайний нормальний спосіб життя. Позбавлена можливості виконувати роботу по господарству. Вимушена була працювати лівою рукою.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, пов'язаних із протиправною поведінкою щодо неї.
Судом встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_7 спричинено тілесне ушкодження середньої тяжкості. Вказане ушкодження супроводжувалося фізичним болем, потребувало медичної допомоги та обмежило звичну життєдіяльність потерпілої.
Суд бере до уваги, що потерпіла є особою похилого віку, у зв'язку з чим заподіяне їй тілесне ушкодження мало більш відчутні наслідки для її фізичного та психологічного стану.
Оцінюючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер і ступінь тяжкості завданого ушкодження, тривалість фізичних та моральних страждань, вік потерпілої, обставини вчинення правопорушення, а також засади розумності та справедливості.
Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір відшкодування у сумі 50 000 грн. є завищеним та не повністю відповідає критеріям розумності та справедливості. Так, оцінюючи характер і обсяг таких страждань, суд виходить із того, що спричинене тілесне ушкодження має локальний характер, не призвело до стійкої втрати працездатності чи тривалих негативних наслідків, а тому обсяг моральної шкоди не є значним у розумінні усталеної судової практики.
Виходячи з характеру правопорушення, ступеня завданих страждань та практики вирішення аналогічних спорів, суд вважає за необхідне визначити розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень, що є співмірним завданій шкоді та відповідає засадам розумності і справедливості.
Запобіжний захід до набрання вироком чинності не обирати.
Судові витрати відсутні.
Речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного остаточного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік, зобов'язавши його згідно з п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 50000 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування моральної шкоди 14000 (чотирнадцять тисяч) грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд, протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а для осіб які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Копія вироку негайно вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
Суддя ОСОБА_1