Справа № 458/1237/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/295/26 Доповідач: ОСОБА_2
14 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_5 ,
розглянувши в м. Львові у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Турківського районного суду Львівської області від 25 березня 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави ОСОБА_7 , обвинуваченому у кримінальному провадженні № 62025140110003325 від 06.09.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,
ухвалою Турківського районного суду Львівської області від 25 березня 2026 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали судді про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 складає 60 днів та починається з моменту його продовження, тобто з дня постановлення ухвали та до 25.05.2026 року включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_7 рахувати з 06.09.2025 року 15 годин 45 хвилин - з моменту фактичного затримання.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за конвоюванням, доставкою та прибуттям обвинуваченого ОСОБА_7 на визначені судом дати покладено на прокурорів Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, які приймають участь в судових засіданнях та входять в склад призначеної групи прокурорів.
Контроль за виконанням ухвали судді здійснює прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, який приймає участь в судових засіданнях та входить в склад призначеної групи прокурорів.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, врахував те, що необхідність продовження застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю таких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
На ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Турківського районного суду Львівської області від 25 березня 2026 року; ухвалити нову ухвалу, якою продовжити ОСОБА_7 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на наступні 60 діб із застосуванням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ризик переховування від суду є відсутній, ризик впливу на свідків не знайшов свого підтвердження, оскільки є один свідок, який проходить військову службу і який не є безпосереднім командиром підзахисного.
Зазначає, що обвинувачений має виключно позитивну репутацію, до затримання мав постійні місця праці, обвинувачений надав і надає активну волонтерську допомогу і хоче продовжити цю діяльність, у обвинуваченого є дружина, яка проживає у м. Львові, винаймаючи житло, раніше не судимий, є віруючою особою, має міцні соціальні зв'язки, просить в задоволенні клопотання прокурора відмовити і застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки таку суму сторона в змозі внести і такий розмір застави у достатній мірі гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, забезпечувати його процесуальну поведінку.
Заслухавши доповідь судді, виступ захисників та обвинуваченого, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який апеляційну скаргу заперечив, просив ухвалу залишити без змін, перевіривши наведені доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з таких підстав.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 повністю дотримався вимог ст.ст.177, 183, 194, КПК України, які передбачають порядок обрання та продовження підозрюваним та/або обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 в цьому кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, тобто в самовільному залишенні військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану, що є особливо тяжким кримінальним правопорушенням.
Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні скерований до суду, розпочався і триває судовий розгляд, що, зважаючи на тяжкість майбутнього покарання (позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років), не виключає можливості обвинуваченого переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Також судом першої інстанції при продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 правильно враховано тяжкість інкримінованих йому кримінальних правопорушень та дані про особи обвинуваченого ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні, зокрема особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Крім того, як в судовому засіданні судом першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_7 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки на переконання суду апеляційної інстанції наявні ризики в цьому кримінальному провадженні є вагомими та запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави є співмірним існуючим ризикам, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу.
Дані про те, що обвинувачений ОСОБА_7 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах установи попереднього ув'язнення відсутні.
Суд апеляційної інстанції, виходячи з наведених в апеляційних скаргах сторони захисту мотивів, не знаходить законних та обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної ухвали чи зміни запобіжного заходу обвинуваченій за наслідками апеляційного розгляду.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б тягли безумовне скасування ухвали, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Турківського районного суду Львівської області від 25 березня 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави ОСОБА_7 , обвинуваченому у кримінальному провадженні № 62025140110003325 від 06.09.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4