Справа № 298/111/26
Номер провадження 1-кп/298/10/26
27 квітня 2026 року с-ще Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференцзв'язку),
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний клопотання обвинуваченої про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025071020000041 від 20.08.2025 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Великий Березний Закарпатської області, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210 КК України,
У проваджені Великоберезнянського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025071020000041 від 20.08.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210 КК України.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 05.02.2026 у справі призначено підготовче судове засідання.
18.02.2026 на адресу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від обвинуваченої надійшло клопотання, в якому вона просить звільнити її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210 КК України, на підставі статті 49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності; кримінальне провадження закрити, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням обвинуваченої від кримінальної відповідальності; залишити без розгляду цивільний позов Ужанського національного природного парку до обвинуваченої у кримінальному провадженні № 72025071020000041.
Як на підставу задоволення заявлених у клопотанні вимог обвинувачена посилається на ту обставину, що з дня вчинення нею кримінального правопорушення минуло понад три роки, що відповідає умовам застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України. Також обґрунтовуючи необхідність задоволення клопотання обвинувачена, посилаючись на положення ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України, вказала, що вона нового кримінального правопорушення не вчинила, під судом та слідством не перебуває, що стверджено матеріалами даної справи, вважає, що перебіг строків давності у кримінальному провадженні щодо неї не переривався та має обчислюватися з моменту вчинення кримінального правопорушення, а отже, за станом на 18.02.2025 (дата підписання клопотання) передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України трирічний строк давності сплив. Крім того зазначила, що положення ч. 1 ст. 49 КК України зазначеної норми є імперативними та звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України, в разі встановлення всіх необхідних для цього умов, є обов'язком, а не правом суду, при цьому послалась на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 17 червня 2020 року (справа № 598/1781/17, провадження №13-47кс20), де Велика Палата зазначила, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо. Також обвинувачена посилається на п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, відповідно до якого кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У підготовчому судовому засіданні, призначеному до розгляду на 27.04.2026, обвинувачена подане нею клопотання підтримала з підстав, наведених у ньому, просила таке задовольнити.
У підготовчому судовому засіданні прокурор проти заявленого клопотання обвинуваченої не заперечив, вказавши, що наявні передбачені КК України передумови для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності. Також прокурор вказав про наявність підстав для залишення позовної заяви потерпілого без розгляду, а витрати за залучення експерта просив віднести на рахунок держави.
У підготовчому судовому засіданні представник потерпілого вважав за можливе задовольнити клопотання обвинуваченої.
Заслухавши обвинувачену, думки учасників судового процесу щодо заявленого нею клопотання, дослідивши матеріали судової справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
В положеннях ст. 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
В п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 зазначено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 210 КК України, тобто в нецільовому використанні службовою особою бюджетних коштів у великих розмірах, за таких обставин.
Так, станом на період вчинення кримінального правопорушення відносини, які виникали у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства регулювалися Бюджетним кодексом України в редакції від
23 жовтня 2022 року (далі - Бюджетний кодекс України).
Статтею 2 Бюджетного кодексу України, серед іншого, визначалося:
- бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду;
- бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права;
- бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету;
- розпорядник бюджетних коштів - це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я та здійснення витрат бюджету;
- бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету;
- кошторис - це основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень;
- бюджетне призначення - це повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування;
- бюджетне асигнування - це повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
Відповідно до ст. 7 Бюджетного кодексу України одним із основних принципів бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів, який передбачає, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
Згідно з положеннями ст. 119 Бюджетного кодексу України під нецільовим використанням бюджетних коштів слід розуміти їх витрачання на цілі, що не відповідають:
- бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);
- напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій);
- бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
Досудовим розслідування установлено, що у період часу з 01.09.2021 по 13.03.2024 ОСОБА_4 обіймала посаду заступника директора Ужанського національного природного парку (код ЄДРПОУ 30104729) (далі також - Ужанський НПП, Парк).
У відповідності до п. 1.2. розділу 1 Положення про Ужанський національний природний парк, який затверджений наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 28.08.2020 № 69 (у редакції наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 09.08.2021 № 533) (далі також - Положення) Парк - це бюджетна, неприбуткова, природоохоронна, рекреаційна, культурно-освітня, науково-дослідна установа, яка входить до складу природно-заповідного фонду України.
Відповідно до п. 2.2. розділу 2 Положення основними завданнями
Парку є:
- збереження та відтворення цінних природних та історико-культурних комплексів та природних об'єктів Східних Карпат, включаючи підтримання та забезпечення екологічної природної рівноваги в регіоні;
- створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об'єктів;
- організація та здійснення наукових досліджень, у тому числі з вивчення природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розроблення та впровадження наукових рекомендацій з питань охорони навколишнього природного середовища, відтворення окремих видів флори та фауни, відновлення порушення екосистеми, управління та ефективного використання природних ресурсів, організації та проведення моніторингу ландшафтного та біологічного різноманіття;
- проведення екологічної освітньо-виховної роботи.
Згідно з п. 1.3. розділу 1 Положення Ужанський НПП - це юридична особа, яка має самостійний баланс, рахунки у відділенні Казначейства і утримується за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до розділу 9 Положення про Ужанський національний природний парк фінансування заходів, пов'язаних із функціонуванням Парку здійснюється відповідно до законодавства за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету.
Завдання, права, обов'язки та відповідальність ОСОБА_4 як заступника директора Ужанського НПП у період часу з 01.09.2021 по 13.03.2024 визначалися посадовою інструкцією заступника директора Ужанського національного природного парку, яка затверджена 30.08.2021 директором Ужанського НПП ОСОБА_6 , з якою під особистий підпис ознайомлено ОСОБА_4 .
У відповідності до розділу ІІ «Завдання та обов'язки» посадової інструкції на заступника директора Ужанського національного природного парку, серед іншого, покладалися наступні обов'язки:
- організовувати у межах діяльності установи природно-заповідного фонду ведення міжнародної, наукової, еколого-освітньої та рекреаційної діяльності відповідно до чинного законодавства та новітніх наукових рекомендацій;
- готувати аналітичні матеріали щодо реалізації державної політики з питань природно-заповідного середовища з урахуванням вітчизняного і світового досвіду;
- здійснювати заходи щодо атестації та раціоналізації робочих місць;
- організовувати підвищення кваліфікації працівників установи;
- вживати заходів для вдосконалення організації праці і управління міжнародною, науковою, еколого-освітньою та рекреаційною діяльністю;
- складати програми наукових робіт, визначати методи і засоби їх проведення;
- здійснювати контроль за екологічною, освітньо-виховною та рекреаційною діяльністю;
Згідно з розділом III «Права» посадової інструкції заступник директора Ужанського національного природного парку має право:
- діяти від імені Ужанського НПП, представляти інтереси Парку у взаємовідносинах з іншими організаціями та органами держаної влади;
- здійснювати взаємодії з керівниками (співробітниками) усіх структурних підрозділів національного природного парку;
- знайомитися з проєктами рішень, що стосуються діяльності Парку;
- вносити на розгляд пропозиції по поліпшенню діяльності
Ужанського НПП;
- брати участь у підготовці проєктів наказів, інструкцій, вказівок, а також кошторисів, договорів і інших документів, зв'язаних з діяльністю Парку;
- у межах своєї компетенції підписувати і візувати документи;
- самостійно вести листування з іншими організаціями, що входять у його компетенцію;
- подавати пропозиції директору Ужанського НПП про залучення до матеріальної і дисциплінарної відповідальності посадових осіб за результатами перевірок.
Відповідно до розділу V «Повинен знати» посадової інструкції заступник директора Ужанського національного природного парку повинен знати:
- чинні закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, інші керівні документи, що стосуються діяльності установи;
- вітчизняні та світові досягнення науки і техніки в галузі заповідної справи, передовий виробничий досвід;
- трудове законодавство;
- правила і норми охорони праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки.
З огляду на викладене, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді заступника директора Ужанського національного природного парку з 01.09.2021 по 13.03.2024, здійснювала адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції і згідно з положеннями частини 3 статті 18 Кримінального кодексу України була службовою особою.
У ході досудового слідства установлено, що у період вчинення кримінального правопорушення Ужанський національний природний парк був розпорядником коштів державного бюджету.
19 січня 2022 року Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України як головним розпорядником бюджетних коштів по відношенню до Ужанського національного природного парку затверджено кошторис та план асигнувань загального фонду бюджету Ужанського національного природного парку на 2022 рік за програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету «Збереження природно-заповідного фонду» (КПКВК: 2701160), якими, серед іншого, передбачалося здійснення видатків за КЕКВ 2111 «Оплата праці» у розмірі 20 051 400 грн та за КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» у розмірі 4 411 200 грн.
Положеннями Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, визначено, що:
- код економічної класифікації видатків бюджету № 2111 «Заробітна плата», серед іншого, передбачає видатки на матеріальну допомогу, допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та в інших випадках за рішенням адміністрації установи (організації) відповідно до законодавства;
- код економічної класифікації видатків бюджету 2120 «Нарахування на оплату праці» передбачає видатки на сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахованого відповідно до законодавства.
Порядок та умови виплати працівникам установ природно-заповідного фонду України матеріальних допомог у 2022 році визначалися насамперед
п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та п. 6 наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31.05.2021 № 358 «Про затвердження Умов оплати праці працівників установ природно-заповідного фонду, працівників берегової служби та членів екіпажів суден науково-дослідних установ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України», у відповідності до яких керівникам установ природно-заповідного фонду в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, надається право надавати працівникам матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, за винятком матеріальної допомоги на поховання, в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік.
Досудовим розслідуванням установлено, що у період часу з 01.02.2022 по 06.12.2022 ОСОБА_4 та ще шістдесят чотири співробітники Ужанського національного природного парку під час отримання щорічної відпустки на підставі відповідних наказів «Про надання відпустки та матеріальної допомоги на оздоровлення» отримали матеріальну допомогу у розмірі одного посадового окладу на рік.
Водночас 12.12.2022 ОСОБА_4 , обіймаючи посаду заступника директора Ужанського національного природного парку, виконуючи повноваження розпорядника бюджетних коштів Ужанського національного природного парку, діючи всупереч п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та п. 6 наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31.05.2021 № 358 «Про затвердження Умов оплати праці працівників установ природно-заповідного фонду, працівників берегової служби та членів екіпажів суден науково-дослідних установ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України», якими визначено кількісні обмеження розпорядника бюджетних коштів на здійснення видатків за КЕКВ 2111 «Оплата праці» у розрізі виплати матеріальних допомог у розмірі не більше ніж один посадовий оклад на рік, достеменно знаючи, що вона та ще шістдесят чотири співробітники Ужанського національного природного парку у 2022 році уже отримували матеріальну допомогу у розмірі одного посадового окладу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нецільового використання бюджетних коштів, та свідомо припускаючи їх настання, перебуваючи на робочому місці в адміністративній будівлі Ужанського національного природного парку по вул. Шевченка, 27 у смт. Великий Березний Великоберезнянського району Закарпатської області, з особистих мотивів видала (підписала) наказ № 117 «Про надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань», на підставі якого їй та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_5 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 та ОСОБА_69 у грудні 2022 року усупереч бюджетним асигнуванням безпідставно виплачено матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань в розмірі однієї середньомісячної заробітної плати.
Крім того, на підставі наказу № 117 «Про надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань», який 12.12.2022 був підписаний ОСОБА_4 , співробітникам Ужанського національного природного парку ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_6 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 та ОСОБА_94 всупереч п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та п. 6 наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31.05.2021 № 358 «Про затвердження Умов оплати праці працівників установ природно-заповідного фонду, працівників берегової служби та членів екіпажів суден науково-дослідних установ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України» у 2022 році вперше була нарахована та виплачена матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань в розмірі однієї середньомісячної заробітної плати, а не в розмірі одного посадового окладу.
Окрім цього, у період часу з 12.12.2022 по 22.12.2022 ОСОБА_4 як заступник директора Ужанського національного природного парку та розпорядник бюджетних коштів, якій достеменно було відомо, що співробітники Ужанського національного природного парку ОСОБА_95 , ОСОБА_96 , ОСОБА_97 , ОСОБА_98 , ОСОБА_6 та ОСОБА_99 на підставі наказу від 12.12.2022 № 117 «Про надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань» у грудні 2022 року отримали матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових умов у розмірі однієї середньомісячної заробітної плати, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нецільового використання бюджетних коштів, та свідомо припускаючи їх настання, перебуваючи на робочому місці в адміністративній будівлі Ужанського національного природного парку по
вул. Шевченка, 27 у смт. Великий Березний Великоберезнянського району Закарпатської області, видала (підписала) відповідні накази «Про надання відпустки та матеріальної допомоги на оздоровлення», на підставі яких останнім усупереч п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та п. 6 наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31.05.2021 № 358 «Про затвердження Умов оплати праці працівників установ природно-заповідного фонду, працівників берегової служби та членів екіпажів суден науково-дослідних установ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України», якими визначено кількісні обмеження розпорядника бюджетних коштів на здійснення видатків за КЕКВ 2111 «Оплата праці» у розрізі виплати матеріальних допомог у розмірі не більше ніж один посадовий оклад на рік, у грудні 2022 року було виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі одного посадового окладу.
Вищеописані умисні дії ОСОБА_4 призвели до нецільового використання у грудні 2022 року бюджетних коштів за КЕКВ 2111 «Оплата праці» та за КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» у загальному розмірі 1 660 259, 20 грн., що підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 28.11.2025 № СЕ-19/107-25/11129-ЕК.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 висунуто обвинувачення за ч. 1 ст. 210 КК України щодо обставин, які мали місце у період з 12.12.2022 по 22.12.2022.
За вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 210 КК України, встановлено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Відтак, злочин, передбачений ч. 1 ст. 210 КК України, в силу положень ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження під час судового провадження обвинувачена не перебувала у розшуку, не ухилялася від суду. Судом встановлено, що обвинувачена раніше не судима, з часу вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210 КК України, відомостей про притягнення її до кримінальної відповідальності суду не надано, перебіг строку давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся. В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості, які вказували б на ухилення обвинуваченої від досудового розслідування або суду. Таким чином, судом не встановлено обставин для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України.
За змістом статей 284 - 288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Указаний правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду у складі Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 362/2406/17 у постанові від 30 червня 2021 року, який відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України повинен бути врахований судом.
Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Відповідно до положень статті 63 Конституції України та статті 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов'язком обвинуваченого, та за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (статтею 49 КК України) інститут звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
Окрім того, Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 12.09.2022 у справі № 203/241/17 вказала, що згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).
Також у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2021 року у справі № 644/7193/17 сформовано правову позицію, відповідно до якої звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.
Таким чином, враховуючи, що з дня вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210 КК України, яке інкримінується ОСОБА_4 , минули передбачені ст. 49 КК України строки, обвинувачена підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 - закриттю на підставі п. 1 ч. 2 ст. 286 КПК України.
Наслідки закриття кримінального провадження з наведених підстав обвинуваченій відомі.
До судового розгляду кримінального провадження потерпілим - Ужанським національним природним парком, в порядку ст. 128 КПК України заявлено цивільний позов.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований в главі 9 КПК України.
Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову чи відмову у ньому може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку, винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.
Відповідно до п. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається.
Зважаючи на наведене, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов підлягає залишенню без розгляду.
Водночас суд роз'яснює, що залишення позову без розгляду не перешкоджає потерпілому звернутися з цим позовом в порядку цивільного судочинства, оскільки закриття справи на підставах, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, не звільняє особу від обов'язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду. Така позиція узгоджується з висновками, викладеними у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3.
Аналогічні висновки щодо подібного правозастосування викладені в постановах Верховного Суду від 15 січня 2019 року у справі № 185/442/16-к, 15 травня 2019 року у справі № 617/609/15-к, 19 листопада 2019 року у справі № 345/2618/16-к, 10 червня 2021 року у справі № 640/11750/17, 11 листопада 2020 року у справі № 455/229/17, 27 травня 2021 року у справі № 577/977/19 тощо.
Процесуальні витрати на залучення експерта слід залишити на рахунок держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст. 49 КК України, ч. 2 ст. 284, ст. ст. 285 - 288 , п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченої задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 210 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 72025071020000041 від 20.08.2025, закрити.
Цивільний позов залишити без розгляду.
Витрати на залучення експерта віднести на рахунок держави.
Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено 28.04.2026.
Головуюча ОСОБА_1