Справа №522/1937/26-Е
Провадження №2/522/5465/26
28 квітня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючої - судді Косіциної В.В.,
розглянувши на підставі наявних матеріалів клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів,-
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
11 березня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, у якому заявниця просить суд витребувати у позивача:
- договір відступлення права вимоги;
- документи, що підтверджують повідомлення боржника про передачу прав вимоги;
- повний та детальний розрахунок заборгованості.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Клопотання мотивовано тим, що відповідачка не отримувала офіційних повідомлень про відступлення права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП».
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (п. 5).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
У статті 84 ЦПК України зазначено, що у клопотанні повинно бути зазначено: обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Проте, до клопотання про витребування доказів не долучено доказів на підтвердження того, що відповідач зверталися до позивача із заявою про отримання копій документів, які відповідач просить витребувати.
Також не надано доказів на підтвердження того, що позивач у встановлений законом строк не надав копії вказаних документів, або відмовився їх надавати.
Більше того, копія договору відступлення права вимоги та додатки до нього, а також розрахунок заборгованості долучені до позовної заяви.
Тому, оскільки клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам, встановленим ст.84 ЦПК України, а заявлені до витребування докази долучені позивачем до позову, у його задоволенні слід відмовити.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 84, 260-261 суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Косіцина В.В.