Справа №522/23830/25-Е
Провадження №2-п/522/98/26
28 квітня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючої - судді Косіциної В.В. розглянувши на підставі наявних матеріалів заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Москвічова Андрія Сергійовича про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2026 року у справі №522/23830/25-Е,-
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа №522/23830/25-Е за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2026 року у справі №522/23830/25-Е позовну заяву - задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 118 105,42 та суму сплаченого судового збору, пропорційну розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 422,40 гривень.
08 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Москвічова Андрія Сергійовича про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2026 року у справі №522/23830/25-Е, у якій заявник просив скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси 25 листопада 2026 року у справі №522/23830/25-Е.
Ухвалою суду від 10 квітня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Москвічова Андрія Сергійовича про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2026 року у справі №522/23830/25-Е залишено без руху, надано заявнику 10-ти денний строк для усунення недоліків заяви.
Копія вказаної ухвали доставлена до електронного кабінету представника позивача 12 квітня 2026 року, а тому, строк для усунення недоліків розпочав обраховуватися 13 квітня 2026 року, а кінцевим днем строку є 22 квітня 2026 року.
23 квітня 2026 року через підсистему ЕС подано, та 24 квітня 2026 року Приморським районним судом м. Одеси зареєстровано заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Москвічова Андрія Сергійовича про усунення недоліків заяви про перегляд заочного рішення, якою усі зазначені в ухвалі недоліки - усунуто. У заяві заявник також просить поновити процесуальний строк для звернення до суду із заявою про усунення недоліків.
Заява мотивована тим, що під час направлення заяви виникли технічні помилки, що уноможливили вчасно звернутися із заявою.
Відповідно до ч.ч.1, 4, 6 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Постанова КЦС ВС від 15.06.2022 у справі № 477/1366/20 містить висновок про те, що Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати зловживань та ухилення від отримання інформації про рух справи.
ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ «Перетяка та Шереметьев проти України», заяви № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
У рішенні від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України», заява № 24465/04, ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, необхідно тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення ЄСПЛ у справі «Brumarescu v. Romania» (Брумареску проти Румунії) від 28 листопада 1999 року, пункт 61).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі; повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи (рішення ЄСПЛ від 03 грудня 2003 року у справі «Ryabykh v. Russia» (Рябих проти Росії), пункт 52).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
У справах «Osman v. the United Kingdom» (Осман проти Сполученого королівства) та «Kreuz v. Poland» (Креуз проти Польщі) ЄСПЛ роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Враховуючи зазначене, суд, з метою забезпечення права боржника на доступ до правосуддя та справедливий розгляд справи, суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для звернення до суду із заявою про усунення недоліків.
Судом встановлено, що недоліки заяви - виправлені, а заява за формою і змістом відповідає вимогам ст. 285 ЦПК України.
Відповідно до приписів ст. 286 ЦПК України, прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.
За таких обставин, заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Москвічова Андрія Сергійовича про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2026 року у справі №522/23830/25-Е слід прийняти до розгляду, направивши її копію та додані документи позивачу.
Керуючись ст .ст. 260, 285, 286 ЦПК України, суд,-
Прийняти до розгляду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Москвічова Андрія Сергійовича про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2026 року у справі №522/23830/25-Е.
Призначити проведення судового засідання на 06 травня 2026 року о 10 годині 55 хвилин у залі суду № 224 у приміщенні суду за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Косіцина В.В.