Справа № 522/174/26-Е
Провадження № 2-о/522/145/26
21 квітня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,
Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Заявник зазначає, що існують розбіжності в написанні українською мовою прізвища заявника в паспорті громадянина України як ОСОБА_3 , та в написанні українською мовою прізвища його батька в паспорті громадянина України як " ОСОБА_4 ", тому формально юридично вони вважаються сторонніми особами
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.01.2026 по справі відкрито провадження.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні правовідносини.
Судом установлено, що ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Кременчук Полтавської області, про що 01 грудня 1970 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області було зроблено відповідний актовий запис про народження № 2457.
У свідоцтві про народження завника НОМЕР_1 , виданому 01.12.1970 р., заповненому російською мовою, прізвища заявника та його батька ОСОБА_2 зазначені російською мовою як " ОСОБА_5 ".
Після здобуття Україною незалежності та відповідно до вимог Закону України "Про громадянство України", заявник та його батько - заінтересована особа у справі одержали паспорти громадянина України, які заповнені українською мовою.
Проте, під час заповнення анкетних даних у паспорти, відповідні службові особи переклали прізвище заявника з російської " ОСОБА_5 " на українську мову як " ОСОБА_6 ", а прізвище його батька - з російської " ОСОБА_5 " на українську мову як " ОСОБА_4 ".
Разом з тим, при видачі повторного свідоцтва про народження заявника НОМЕР_2 від 25.12.2025 року, службові особи Приморського відділу актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) зазначили прізвище заявника українською мовою як " ОСОБА_4 ", але дату народження помилково зазначили як " ІНФОРМАЦІЯ_4 " р.н.
Таким чином, існують розбіжності в написанні українською мовою прізвища заявника в паспорті громадянина України як ОСОБА_3 , та в написанні українською мовою прізвища його батька в паспорті громадянина України як " ОСОБА_4 ", тому формально юридично вони вважаються сторонніми особами.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв'язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв'язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Згідно зі ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
У справах даної категорії, разом із заявою про встановлення факту родинних відносин заявник повинен подати суду також відмову органу, що видав документ про внесення виправлень у документи, що підтверджують родинні відносини.
Верховний Суд України в листі 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; особи, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом). При цьому до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
Пункт 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, яким визначається можливість встановлення факту родинних відносин між фізичними особами в судовому порядку, в сукупності з висновками Верховного Суду України в листі 01.01.2012, вказує на те, що встановлення такого факту в судовому порядку можливо за умови смерті особи, з якою заявник бажає встановити факт родинних відносин.
Разом з тим, підтвердження родинних відносин між живими фізичними особами здійснюється іншим шляхом, в залежності від обставин, зокрема можливо шляхом звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового запису про народження або до органу міграційної служби для одержання нового паспортного документу, оскільки за життя будь-який громадянин не позбавлений права уточнити правильність написання свого прізвища.
Звертаючись до суду з цією заявою заявник просить встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його батьком.
На час звернення заявника до суду заявник та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є живими.
Як слідує із заяви, невідповідність у написанні прізвищ заявника та його батька пов'язана із неправильним написанням прізвища під час оформлення паспортного документа громадянина України.
Водночас заявником не надано доказів його звернення до відповідного органу РАЦС для виправлення такої невідповідності та отримання нового паспортного документу, як і не надано відмови такого органу у внесенні виправлень.
Отже, заявником не доведено неможливості встановлення факту родинних відносин в позасудовому порядку зокрема шляхом внесення відповідних виправлень до особистих документів.
Суд не може підміняти державний орган, приймаючи рішення, та вирішувати питання, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 травня 2021 року у справі № 491/399/19.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зави.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 268, 293, 315, 316, 319 ЦПК України, суд
У задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 27.04.2026.
Суддя Р.Д. Абухін
21.04.26