Провадження № 33/803/1004/26 Справа № 243/259/26 Суддя у 1-й інстанції - Фалін І.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.
23 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю:
секретаря судового засідання Примак Н.М.,
захисника особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності, адвоката Прокопцева С.В.,
апеляційну скаргу адвоката Прокопцева С.В., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 квітня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, адреса: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.,
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 лютого 2026 року встановлено, що 28.12.2025 о 21-02 год. в м. Слов'янськ по пров. Світлодарський біля буд. 3 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Touran, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність, встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі захисник Прокопцев С.В., поданій в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 лютого 2026 р. у справі №243/259/26 та закрити адміністративну справу щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що ОСОБА_1 не згоден з вищевказаною постановою. Оскільки порушення норм матеріального і процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова Слов'янського міськрайонного суду від 19.02.2026 року у справі №243/259/26 підлягає скасуванню, а адміністративна справа закриттю.
Вважає, що для того, щоб виявити правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в іншому випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення правил дорожнього руху та подальшим притягненням до адміністративної відповідальності), може поставити під сумнів у саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія». У протоколі про адміністративне правопорушення серії АБА №090138 від 28.12.2025 року відсутні вказівки на правової підстави зупинення транспортного засобу. Тому, у даному випадку відсутні докази, які б свідчили про правомірність підстав для зупинення транспортного засобу та вимогу пройти огляд на стан сп'яніння.
Звертає увагу суду на той факт, що протокол про адміністративне правопорушення серії АБА №090138 від 28.12.2025 був складений о 21 год. 09 хв., а транспортний засіб нібито був зупинений о 21 год. 02 хв. Таким чином, вся процедура зайняла лише 7 хв. Тобто запис триває всього лише 7 хв., але не зважаючи на це, він фрагментарний, і тому є недопустимим доказом.
Додатково звертає увагу суду на те, що поліцейський взагалі не ознайомлює ОСОБА_1 з його правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Важливе значення має також і те, що ОСОБА_1 не відстороняли від керування автомобілем, оскільки докази цього відсутні в матеріалах справи.
Окрім того, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що підтверджується відповідними документами і наголошує, що до військовослужбовців діє спеціальний порядок їх огляду на стан сп'яніння, визначений КУпАП. Наведене пояснюється особливим статусом військовозобов'язаних, резервістів, військовослужбовців, у тому числі й під час перебування за кермом. Однак на наведене суд увагу не звернув та не надав належну правову оцінку.
Позиції сторін в суді :
В судовому захисник адвокат Прокопцев С.В. просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в них. Не заперечував проти розгляду справи за відсутністю ОСОБА_1 , належним чином повідомленого про місце, день та час судового розгляду.
Ураховуючи положення ст. 268 КУпАП, якою не передбачено обов'язкову участь особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, а також строк, протягом якого особу може бути притягнуто до відповідальності в разі доведення її вини, та з огляду на те, що апелянтом не надано на розгляд суду будь-яких нових доказів, вважаю за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутністю належним чином повідомленого ОСОБА_1 .
Висновки суду:
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскарженою постановою встановлено, що 28.12.2025 о 21-02 год. в м. Слов'янськ по пров. Світлодарський біля буд. 3 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Touran, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність, встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі відмовився, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп'яніння у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд першої інстанції при її розгляді дотримався зазначених вимог закону та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Хоча в апеляційній скарзі захисник зазначає, що ОСОБА_1 винним себе не визнає, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних у справі доказами, дослідженими як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, а саме:
- протоколом серії АБА № 090138 від 28.12.2025, з якого слідує, що 28.12.2025 о 21-02 год. в м. Слов'янськ по пров. Світлодарський біля буд. 3 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Touran, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився;
- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 був направлений на огляд до КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності в м. Краматорськ» у м. Слов'янськ 28.12.2025 о 21-05 год., у зв'язку із виявленими ознаками сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, але останній від проходження огляду в медичному закладі відмовився;
- рапортом поліцейського взводу №1 роти №1 БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП, з якого слідує, що 28.12.2025 під час патрулювання у складі екіпажу Циклон 107 у м. Слов'янськ пров. Світлодарський біля буд. 3, на підставі п. 7 ч.1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» о 21-02 год. під час комендантської години було зупинено транспортний засіб Volkswagen Touran, н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У якого під час спілкування було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Водію запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, на що останній відмовився. На ОСОБА_1 складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. Водія відсторонено від керування;
- файлами відеозапису, відповідно до яких працівниками поліції зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейський запитав чи вживав він алкогольні напої, на шо останній відповів що вчора (21:03:21). Поліцейським запропоновано ОСОБА_1 продути Драгер, на що ОСОБА_1 відповів навіщо, а потім відмовився (21:03:30 - 21:03:35). Потім поліцейський повторно запитав чи вживав він алкогольні напої, на шо відповів, що вчора вживав (21:04:20). Поліцейським повідомлено ОСОБА_1 , що під час спілкування у нього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці (21:04:30 - 21:04:44). Запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестер Драгер (21:04:45 - 21:04:55). Спочатку ОСОБА_1 погодився пройти огляд, а потім відмовився від продуття алкотестеру та проходження огляду в медичному закладі (21:04:56 - 21:08:07). ОСОБА_1 повідомлено, що за відмову від проходження огляду відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП (21:08:14 - 21:08:33). ОСОБА_1 ознайомлено з протокол про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють один одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, що фіксували обставини 28.12.2025 року за участю ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.
В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції надав належну та повну оцінку сукупності наданих та досліджених доказів у справі.
Доводи сторони захисту, що працівники поліції жодним чином не роз'яснили ОСОБА_1 процедуру проходження огляду, можливість проходження огляду в закладі охорони здоров'я, вважаю не обгрунтованими. Так, зі змісту відеозаписів встановлено, що працівник поліції спочатку запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а після його відмови, запропонував пройти огляд в медичному закладі, однак водій відмовився. Надалі водія ОСОБА_1 було попереджено про відповідальність згідно пункту правил 2.5 ПДР та повідомлено, що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП.
Крім того, із дослідженого відеозапису, не вбачається, що ОСОБА_1 оспорював законність його зупинки чи факту керування ним транспортним засобом, або ставив питання щодо порушення процедури огляду його на стан сп'яніння, його законних прав та інтересів. Апеляційний суд звертає увагу, що не лише відсутність заперечень з боку ОСОБА_1 щодо вчинення ним інкримінованих йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а і сукупність цієї обставини з іншими доказами у даній справі підтверджує вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження сторони захисту, що працівники поліції скористались незнанням водія ОСОБА_1 щодо порядку проведення огляду на встановлення стану сп'яніння, суд апеляційної інстанції вважає способом захисту задля уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Звертаю увагу на те, що згідно п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
В силу приписів п. 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у п. 2.1 ПДР.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, будь-яких порушень з боку працівників поліції чи їх упередженого ставлення або провокації з їх боку до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при перегляді відеозапису суд не встановив, відображена у відеоматеріалах інформація відповідає обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлених під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції. Під час апеляційного розгляду не було надано будь-яких інших доказів, що спростовують такі фактичні обставини. Крім того, в матеріалах справи не містяться та стороною захисту не надано на час розгляду апеляційним судом доказів даних щодо оскарження дій працівників поліції щодо їх неправомірності.
Апеляційний суд вважає, що наданий працівниками поліції відеозапис, який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, отриманий із автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.
Відеозаписи відповідають вимогам п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026.
Той факт, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є роздільними, а відеофіксація не здійснювалася безперервно, не свідчить про наявність підстав піддавати сумніву зміст даних відеозаписів та вважати такі докази недопустимими. Доказами відповідно до приписів ст. 251 КУпАП є, в тому числі, і показання технічних приладів чи технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.
Тож, доводи апелянта щодо визнання відеозапису недопустимим через його неповноту та небезперервність, ні є слушними, оскільки закон вимагає відеофіксації обставин проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння або відмови від проходження такого огляду, а не фіксування факту керування особою транспортним засобом, причини зупинки, оформлення адміністративного матеріалу, що може бути встановлено за допомогою інших доказів.
Вважаю безпідставними доводи апелянта про те, що відеозапис є неналежним доказом, оскільки, наявні у справі відеозаписи є повними і послідовними, на яких зафіксовані усі ті істотні обставини, які мають значення для правильного вирішення цієї справи. Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які б свідчили про те, що відеозапис у розумінні ст. 251 КУпАП є неналежним доказом у справі.
На відеозаписі зафіксована подія за участю ОСОБА_1 у хронологічній послідовності. Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Доводи захисника про те, що водій ОСОБА_1 як військовослужбовець, не може бути притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки огляд військовослужбовців має здійснюватися уповноваженою особою в порядку ст.266-1 КУпАП, а не працівником поліції, вважаю такими, що не ґрунтуються на приписах закону з наступних підстав:
Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Оскільки правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, віднесено до правопорушень на транспорті, то військовослужбовець винний у його вчинені, повинен нести адміністративну відповідальність на загальних засадах. Тому і проведення огляду водія-військовослужбовця на стан алкогольного сп'яніння та складання протоколу про керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння відповідно до приписів ст.ст. 255, 266 КУпАП віднесено до повноважень органів Національної поліції.
Відсутність в матеріалах цієї справи будь-якого фіксування повідомлення працівниками поліції Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про те, що ними було виявлено військовослужбовця ОСОБА_1 , який перебуває в стані з явними ознаками алкогольного сп'яніння, ні є тими підставами, які свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, під час судового розгляду достовірно встановлено, що поліцейський виконав всі вимоги чинного законодавства і вжив всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок, передбачений п. 2.5 ПДР, не пройшов на вимогу поліцейського в установленому законом порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Крім того, апелянтом на час апеляційного розгляду не було надано будь-яких доказів оскарження дій працівників поліції з цього питання.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, щодо необґрунтованості доводів захисника про безпідставну зупинку транспортного засобу. Так, суд не бере до уваги такі доводи, адже поважність причини зупинки транспортного засобу не є обставиною, яка підлягає доказуванню в межах розгляду справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, для правильного розгляду справи важливим є встановлення саме факту керування транспортним засобом як елемент об'єктивної сторони, зазначеного адміністративного правопорушення, а не підстави для зупинки транспортного засобу. Окрім того, особа, що притягається до адміністративної відповідальності та/або його захисник не позбавлені можливості як звернутись з відповідною скаргою до УПП про безпідставну зупинку, так і шляхом оскарження неправомірних дій працівників поліції, в порядку, передбаченому КАС України. Доказів такого звернення стороною захисту надано не було.
Звертаю увагу на те, що законність вимоги поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння обумовлюється виявленням у водія ознак алкогольного сп'яніння. А тому підстави зупинення автомобіля не впливають на вирішення питання про наявність складу правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
Крім того, доводи апеляційної скарги захисника про те, що працівниками поліції було порушено порядок огляду водія на встановлення стану алкогольного сп'яніння, апеляційний суд вважає необґрунтованими, та погоджується з висновками суду 1-ї інстанції про те, що зі змісту відеозапису чітко вбачається що поліцейським було дотримано встановлених законом вимог, та дії працівників поліції відповідали, встановленим у ст. 266 КУпАП вимогам.
Обставин, які б завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі судом встановлено не було, та стороною захисту не надано.
Таким чином, під час судового розгляду достовірно встановлено, що поліцейський виконав всі вимоги чинного законодавства і вжив всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов'язок, передбачений п. 2.5 ПДР, не пройшов на вимогу поліцейського в установленому законом порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд вважає недоведеними доводи апелянтів про те, що судом першої інстанції було допущено спрощений підхід при розгляді справи, оскільки оскаржена постанова судді першої інстанції містить дослідження всіх наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана повна та належна оцінка в оскарженій постанові.
Враховуючи вищенаведені докази у їх сукупності, судом встановлено, що дослідженні під час судового розгляду докази повністю підтверджують ті обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному стосовно нього, і є безсумнівними доказами порушення ним п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника.
Тож, постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Прокопцева С.В. подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.А. Гришин