Провадження № 33/803/764/26 Справа № 237/3410/24 Суддя у 1-й інстанції - Приходько В.А. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.
23 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю:
секретаря судового засідання Примак Н.М.,
захисника особи, яку притягнуто до
адміністративної відповідальності адвоката Сікорського Я.О.
апеляційну скаргу адвоката Сікорського Я.О., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Мар'нського районного суду Донецької області від 03 вересня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, особу встановлено паспортом громадянина України НОМЕР_1 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір 605,60 грн. на користь держави,
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Постановою судді Мар'їнського районного суду Донецької області від 03 вересня 2024 року встановлено, що 09.08.2024 року о 14 годині 00 хвилин в селищі Берестки по вул. Центральній, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI A4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , скоїв дорожньо-транспортну пригоду за його участі, до проведення огляду з метою встановлення стану сп'яніння вживав алкоголь. Проходити медичний огляд на алкотестері ДРАГЕР-6810 відмовився.
Доводи апеляційної скарги:
В апеляційній скарзі з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження адвокат Сікорський В.В. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Мар'їнського районного суду Донецької області від 03 вересня 2024 року, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не був повідомлений про день, час та місце розгляду справи належним чином та не знав про існування постанови. З врахуванням наведеного, вважає, що 10-денний строк на апеляційне оскарження постанови ним пропущений з поважних причин.
В апеляційній скарзі адвокат Сікорський В.В., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить скасувати постанову Мар'їнського районного суду Донецької області від 03 вересня 2024 року та закрити справу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що суд першої інстанції грубо порушив процесуальні права апелянта. Справу розглянуто без присутності особи, яку притягнули до адміністративної відповідальності, та за відсутності належного повідомлення про судове засідання. Це порушило вимоги ст. 268 КУпАП та ст. 6 Конвенції, позбавило апелянта можливості захиститися.
Додатково звертає увагу суду, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів вини. Постанова суду ґрунтується переважно на протоколі та припущеннях поліції. Відеозапис, який міг би бути доказом, судом фактично не досліджувався (апелянт його не бачив), а зараз він недоступний апелянту. Оскільки такого підтвердження немає, притягнення апелянта виглядає необґрунтованим.
Наголошує, що апелянт фізично не міг перебувати на місці правопорушення 09.08.2024 року, тому не здійснював інкримінованих дій. Зазначена в постанові подія сталась в селищі Берестки, Донецької області, тоді як ОСОБА_1 у цей день знаходився в іншому місці, відділеному понад 200 км, що унеможливлює присутність апелянта у с. Берестки в зазначений час. Сукупність всіх доказів одночасно свідчить, що апелянт не був за кермом жодного автомобіля в с. Берестки 09.08.2024 року, а тому не міг вчинити ДТП, вживати алкоголь на місці пригоди. Тому таким чином в його діях відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Окремо звертає увагу суду, що є ознаки помилкової ідентифікації особи правопорушника. Існує реальна можливість, що поліція притягнула до відповідальності не ту особу (хтось інший скористався втраченим паспортом апелянта або назвав його дані).
Окремо наголошує, що принцип "in dubio pro reo" (усі сумніви на користь обвинуваченого) було проігноровано судом першої інстанції. Це несумісно з вимогами ст. 62 Конституції та ст. 6 Конвенції. Апелянт не повинен доводити невинуватість; натомість обвинувачення мало довести його вину поза розумним сумнівом, чого не зроблено. Відсутність переконливих доказів означає, що постанову слід скасувати.
Позиції сторін в суді :
В судовому захисник адвокат Сікорський Я.О. просив апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в ній. Не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , належним чином повідомленого про місце, день та час судового розгляду, від якого клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Ураховуючи положення ст. 268 КУпАП, якою не передбачено обов'язкову участь особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, а також строк, протягом якого особу може бути притягнуто до відповідальності в разі доведення її вини, та з огляду на те, що апелянтом не надано на розгляд суду будь-яких нових доказів, вважаю за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності належним чином повідомленого ОСОБА_1 .
Висновки суду:
Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги з клопотанням про поновлення строку для звернення до суду з апеляційною скаргою, вислухавши пояснення захисника, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 03 вересня 2024 року року за відсутності ОСОБА_1 та його захисника. З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , посилаючись на те, що він був «належним чином повідомлений» та «не виявив зацікавленості» в розгляді справи, але в справі відсутні відомості про належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час на місце розгляду справи.
Також в матеріалах справи відсутні докази про вручення копії оскарженої постанови судом ОСОБА_1 та/або його захиснику.
Тож, ураховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання ОСОБА_2 та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такого, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні.
За приписами ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також слід враховувати, що за практикою ЄСПЛ процесуальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, в силу тяжкості стягнень, які передбачені законом, в плані забезпечення прав особи та стандартів доказування має прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства, в тому числі і до додержання стандарту доведення поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні.
Однак суддя районного суду при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП вказаних вимог не дотримався, що вплинуло на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
За приписами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 4 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
В протоколі про адміністративне правопорушення від 09.08.2024 року та в оскарженій постанові судді зазначено, що о 14 годині 00 хвилин в селищі Берестки по вул. Центральній, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI A4, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , скоїв дорожньо-транспортну пригоду за його участі, до проведення огляду з метою встановлення стану сп'яніння вживав алкоголь. Проходити медичний огляд на алкотестері ДРАГЕР-6810 відмовився.
Для висновку про винність особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, повинні бути доведені належними та допустимими доказами всі обставини, які утворюють склад цього правопорушення. Однією з таких обов'язкових ознак є факт дорожньо-транспортної пригоди за участю особи, яка керувала транспортним засобом та після цього ДТП вжила алкоголь.
Відповідно до п.1.10 ПДР України дорожньо-транспортна пригода це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки
Проте, в оскарженій постанові судді не міститься будь-якого обґрунтування висновку про те, що ОСОБА_3 скоєно дорожньо-транспортну пригоду.
З огляду на зазначене вважаю, що висновок судді про доведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.4ст.130 КУпАП, є необґрунтованим, тому оскаржена постанова підлягає скасуванню.
В матеріалах справи знаходиться копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№109870 від 09.08.2024 року відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, в якому зазначено, що 09.08.2024 року о 14:00 в с. Берестки, по вул. Центральна, 37 Водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi A4, номерний знак НОМЕР_2 , був неуважний, не слідкував за дорожньою обстановкою, відволікався в результаті чого не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини та здійснив наїзд на перешкоду, а саме бетонний стовп електромережі, тим самим скоїв ДТП чим порушив п. 2.3.б ПДР - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Однак, ця копія протоколу не завірена будь-якою службовою особою, то будь-яких даних про розгляд суддею цього протоколу та наслідків цього розгляду в матеріалах справи немає.
Будь-яких інших доказів, які би підтверджували факт дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 09.08.2024 року, в матеріалах справи немає.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, тому суд сам не в праві витребувати будь-які докази.
З огляду на викладене вважаю, що матеріалами справи не доведено факту участі ОСОБА_1 в будь-якому ДТП, тобто є не доведеною обставина, що є обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення ч. 4 ст. 130 КУпАП, а від так не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу цього адміністративного, правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Скасовуючи оскаржену постанову судді першої інстанції та закриваючи провадження з наведених підстав, апеляційний суд не входить в обговорення інших апеляційних доводів сторони захисту.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
Поновити строк адвокату Сікорському Я.О., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на апеляційне скарження постанови Мар'їнського районного суду Донецької області від 03 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Сікорського Я.О., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Мар'їнського районного суду Донецької області від 03 вересня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП, скасувати.
Провадження по справі закрити на підставі п.1ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4ст.130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.А. Гришин