Провадження № 11-сс/803/897/26 Справа № 206/1813/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 квітня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (приймає участь в
режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12025130000001239 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Самарського районного суду міста Дніпра від 09 квітня 2026 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Дніпра, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 залишити без задоволення, а у разі часткового задоволення апеляційної скарги визначити ОСОБА_8 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 гривень.
Вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції не врахував, що ризики, на які посилається прокурор та орган досудового розслідування, не доведені доказами.
Слідчий суддя формально послався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, однак не навів конкретних обставин, які б підтверджували їх існування.
ОСОБА_8 має постійне місце проживання, має дружину, що свідчить про наявність соціальних зв'язків, раніше не судимий, не вчиняв спроб переховування (самостійно видав психотропну речовину під час обшуку), не знаходився в розшуку, тим більше в розшуку ТЦК та СП.
Слідчий суддя не дослідив можливість застосування домашнього арешту, не оцінив можливість застосування застави, не обґрунтував недостатність більш м'яких запобіжних заходів.
Суд першої інстанції не врахував особу підозрюваного, який з 2008 по 2013 рік навчався в Національній металургійній академії, за результатами навчання здобув освітні рівні «бакалавр» та «спеціаліст», тобто є особою з вищою освітою, що підтверджується дипломами. В подальшому підозрюваний працював на різних підприємствах на різних посадах з 2013 по 2023 рік, що підтверджується записами в трудовій книжці. В 2009 році втратив батька, який помер у віці 56 років. Був вимушений доглядати хвору матір, яка теж пішла з життя дуже рано, в 2018 році у віці 61рік. З 2024 року підозрюваний працював неофіційно, що підтвердити належними доказами, на даний час, неможливо.
Ухвалою слідчого судді Самарського районного суду міста Дніпра від 09 квітня 2026 року було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області, підполковника поліції ОСОБА_9 , що погоджено з прокурором Луганської обласної прокуратури ОСОБА_6 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 08 червня 2026 року включно.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Дії ОСОБА_8 мають системний та триваючий характер, що вказує на відсутність наміру припинити протиправну діяльність та свідчить про її продовження до моменту викриття. Обрання ОСОБА_8 способу заробітку шляхом незаконного придбання, зберігання з метою збуту та незаконного збуту особливо небезпечних психотропних речовин свідчить про стійку кримінальну спрямованість його дій та відсутність законних джерел доходу. У сукупності встановлені обставини дають достатні підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, ОСОБА_8 не припинить протиправну діяльність та матиме реальну можливість продовжити вчинення кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється, а також вчинити інші кримінальні правопорушення з корисливих мотивів. Таким чином, застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У доповненнях до апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 зазначив, що підозрюваний в період інкримінованого злочину заробляв на життя, працюючи неофіційно, роблячи ремонти квартир та техніки.
Також зазначив, що ОСОБА_8 добровільно показав, де знаходяться психотропні речовини, надав свій телефон та не заперечує факт зберігання, однак заперечує наявність у нього мети збуту.
До доповнень апеляційної скарги долучено копії письмових пояснень ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також копія характеристики ОСББ «Щасливий 864».
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурор ОСОБА_6 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника на ухвалу слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зазначив, що захисником долучено до доповненої апеляційної скарги відібрані ним письмові пояснення у окремих осіб, а також долучено характеристику від ОСББ, однак наведені матеріали не можуть бути визнані належними та допустимими джерелами доказів у розумінні кримінального процесуального закону, оскільки такими джерелами є покази осіб, отримані виключно у передбаченому законом процесуальному порядку (шляхом їх допиту), з дотриманням принципів безпосередності та змагальності.
Щодо наявності ризиків, то вони є належним чином обґрунтовані під час судового розгляду, ці ризики є реальними та підтвердженими фактичними даними.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді суду першої інстанції про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується наданими матеріалами, а саме:
-протоколом обшуку від 07.04.2026 року, в ході проведення якого в квартирі АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_8 , вилучено 4 прозорих пакети з висушеною речовиною рослинного походження; 91 порожній зіп пакет; 41 зіп пакет з кристалічною речовиною білого кольору; грошові кошти у сумі 120 доларів, 10 Євро, 15 520 грн; електронні ваги, банківську картку та мобільний телефон. У протоколі обшуку зазначено, що від ОСОБА_8 будь-які пропозиції та зауваження щодо порядку проведення слідчої дії та її результатів відсутні. Зі змістом протоколу він ознайомлений, з викладеними в ньому обставинами та результатами обшуку погодився, що підтверджено його підписом у відповідних графах документа;
-протоколами НСРД від 01.04.2026 року, 28.02.2026 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 07.04.2026 року, з якого вбачається, що останній підтвердив, що під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 були виявлені та вилучені наркотичні речовини, численні zip-пакети, грошові кошти, мобільний телефон, банківські картки, електронні ваги та інші предмети, а сам обшук проводився у його присутності як понятого з дотриманням встановленого порядку;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 07.04.2026 року, в якому останній пояснив, що добровільно був залучений як понятий, також зазначив, що ОСОБА_8 був присутній під час обшуку, не заперечував проти його проведення та повідомив про зберігання наркотичних засобів, грошей і мобільних телефонів. У ході обшуку було виявлено та вилучено наркотичні речовини, численні zip-пакети, грошові кошти в різних валютах, мобільний телефон, банківські картки, електронні ваги та інші предмети, які були належним чином упаковані та опечатані, а сам свідок після ознайомлення підписав протокол обшуку;
-висновком експерта від 08 квітня 2026 року №СЕ-19/104-26/12675-НЗПРАП, згідно якого волога кристалічна речовина білого кольору містить психотропну речовину , обіг якої обмежено - метамфетамін, маса якого становить 30,6210 гр., речовина рослинного походження є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, маса канабісу (в перехунку на висушену речовину) становить 97,7222 гр.;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Отже, обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень є доведеною.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею правильно встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, був затриманий, офіційно не працевлаштований, не має офіційного джерела доходу, що свідчить про ризик за п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також підозрюваний може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. До клопотання долучені покази свідків, а тому зазначене підтверджує наявність ризику за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик , передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України пов'язаного з незаконним обігом психотропних речовин, що передбачає високий рівень суспільної небезпеки, крім того, зібрані під час обшуку докази (значна кількість психотропних речовин, фасувальні пакети, електронні ваги, грошові кошти та інші предмети) свідчать про ймовірний системний характер незаконної діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, що вказує на високу ймовірність продовження аналогічної злочинної поведінки у разі перебування на свободі.
Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, а також дані щодо особи підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, відсутнє постійне джерело доходу, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд апеляційної інстанції виходить з того, що: - особисте зобов'язання не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється особа, та встановлені ризики; - заяв про взяття на поруки підозрюваного не надходило; - домашній арешт, з огляду на інкриміновані кримінальні правопорушення, у яких підозрюється ОСОБА_8 , не є дійовим запобіжним заходом щодо підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, тобто відсутнє постійне джерело доходу, а також з урахуванням характеру інкримінованих правопорушень, які були виявлені за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_8 .
Доводи захисту щодо наявності у підозрюваного постійного місця проживання, сімейних зв'язків, позитивних характеристик та міцних соціальних зв'язків не спростовують встановлених ризиків, оскільки відповідно до вимог ст. 178 КПК України зазначені обставини враховуються судом, але не є визначальними за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Посилання на добровільне повідомлення про наявність заборонених предметів та співпрацю під час обшуку не мають вирішального значення для оцінки ризиків у розумінні ст. 177 КПК України та не нівелюють їх існування, оскільки стосуються поведінки після викриття, а не характеру інкримінованого діяння та встановлених обставин.
Доводи сторони захисту, які грунтуються на письмових поясненнях осіб щодо виконання ОСОБА_8 ремонтних робіт, а також на його позитивній характеристиці за місцем проживання, не спростовують висновків слідчого судді та не впливають на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зазначені пояснення фактично зводяться до підтвердження того, що підозрюваний здійснював певну трудову діяльність у сфері ремонту та обслуговування техніки, а також мав позитивні соціально-побутові характеристики. Водночас такі обставини не виключають можливості паралельного здійснення протиправної діяльності та не спростовують встановлених під час обшуку фактів виявлення значної кількості психотропних речовин, фасувальних матеріалів, грошових коштів та інших предметів, що свідчать про можливу причетність до незаконного обігу наркотичних засобів.
Крім того, викладені у вищезазначених поясненнях міркування щодо відсутності у підозрюваного мотиву займатись збутом наркотичних засобів є суб'єктивними припущеннями таких осіб, які не є очевидцями обставин кримінального правопорушення та не можуть вважатися належними і допустимими доказами у розумінні кримінального процесуального закону.
Позитивна характеристика за місцем проживання, відсутність скарг з боку сусідів, а також відомості про допомогу іншим мешканцям будинку, безумовно, враховуються судом як дані про особу підозрюваного, однак самі по собі не спростовують обгрунтованість підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину та не нівелюють встановлені ризики, зокрема ризик продовження злочинної діяльності.
Таким чином, надані стороною захисту пояснення та характеристика мають оціночний характер, не спростовують фактичних обставин, встановлених у кримінальному провадженні, та не дають підстав для висновку про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину у сфері обігу психотропних речовин, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не можуть бути усунуті більш м'якими запобіжними заходами, суд вважає за можливе не визначати розмір застави відповідно до п.5 ч.4 ст. 183 КПК України.
Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Разом з тим, слідчим суддею не правильно визначено термін дії ухвали.
Згідно із ч. 2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
На підставі ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
Так, відповідно до матеріалів провадження, 07 квітня 2026 року о 17:25 год. було затримано ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому строк тримання під вартою обчислюється з моменту затримання ОСОБА_8 та триватиме до 05 червня 2026 року включно.
У зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Самарського районного суду міста Дніпра від 09 квітня 2026 року - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Самарського районного суду міста Дніпра від 09 квітня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області, підполковника поліції ОСОБА_9 , що погоджено з прокурором Луганської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 червня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
___________ ________________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4