Провадження № 22-ц/803/4258/26 Справа № 243/11665/25 Суддя у 1-й інстанції - Хаустова Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
28 квітня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.
за участю секретаря Паромової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власності на спадкове майно та стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії,
- за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,
на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2026 року та додаткове рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 січня 2026 року, -
16.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власності на спадкове майно та стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії, в якому просив суд:
визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за Законом після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотримані за життя пенсійні виплати ОСОБА_2 , за період з 01 січня 2023 року по 18 березня 2025 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату спадкоємцю ОСОБА_1 в порядку спадкування за Законом після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотримані за життя пенсійні виплати ОСОБА_2 , за період з 01 січня 2023 року по 18 березня 2025 року.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання права власності на спадкове майно та стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії - задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за Законом після смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотримані за життя пенсійні виплати ОСОБА_2 , за період з 01 січня 2023 року по 18 березня 2025 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату спадкоємцю ОСОБА_1 в порядку спадкування за Законом після смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на недоотримані за життя пенсійні виплати ОСОБА_2 , за період з 01 січня 2023 року по 18 березня 2025 року.
Додатковим рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 січня 2026 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
27.01.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2026 року та додаткового рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 січня 2026 року та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що за життя з часу припинення пенсійних виплат ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії не зверталася, а відтак пенсія за період з 01.01.2023 року по 18.03.2025 року не підлягала нарахуванню і не була їй нарахована. Кошти, які не були нараховані померлому не є належною пенсійною виплатою (недоотриманою пенсією). За таких умов, пенсійні виплати не можуть бути нараховані померлій особі та не можуть вважатися недоотриманою пенсією, а тому не підлягають виплаті членам сім'ї померлого.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України не надходило.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с. 126-130).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 05 травня 2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 20).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_2 (а.с. 19).
14 жовтня 2025 року приватним нотаріусом Бігуном В.В. було видано Свідоцтво про право на спадщину за Законом, відповідно до якого позивач є спадкоємцем недоотриманої пенсії ОСОБА_2 в розмірі 15500,00 грн (а.с. 21-23).
Відповідно до Листа Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке було надіслане ОСОБА_1 , відповідач відмовив позивачу у виплаті недоотриманої пенсії за період з січня 2023 року по березень 2025 року, обґрунтовуючи це тим, що кошти, які не були нараховані померлому пенсіонеру, не є належною пенсійною виплатою (недоотриманою пенсією) (а.с. 25-27).
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач успадкував належні спадкоємцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. Дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області про визнання права власності на спадкове майно та стягнення грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії - підлягають задоволенню.
Ухвалюючи додаткове рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір по справі в розмірі 1211,20 грн та його позовні вимоги задоволені в повному обсязі, тому витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача, стягнувши його за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь позивача.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Статтею 1227 ЦК України визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України спадкоємцями за законом першої черги є діти спадкодавця та той з подружжя, хто його пережив, батьки.
Отже, позивач (донька спадкодавця) у відповідності до положень ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем за законом першої черги.
За правилами ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. За приписами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсії. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Таким чином, припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання пенсії. Право на таку пенсію у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці пенсійні виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом.
Відповідно до ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Доводи викладені в апеляційній скарзі спростовуються тим, що спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мала право на нарахування та виплату пенсії з 01.01.2023 року по 18.03.2025 року, незалежно від звернення до будь-якого відділення управління Пенсійного Фонду України.
При цьому, слід зауважити, що рішення про припинення їй таких виплат не приймалось.
Отже, і позивач, як спадкоємець після смерті ОСОБА_2 , відповідно до положень статті 1227 ЦК України, має право на отримання пенсії у порядку спадкування за законом за період з 01.01.2023 року по 18.03.2025 року.
Апеляційна скарга не містить доводів, які б свідчили про неправомірність додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за подання позовної заяви.
При таких обставинах, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не підлягає задоволенню.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухвалених судових рішеннь під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалені судові рішення відповідають вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для їх скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15 січня 2026 року та додаткове рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 19 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 28.04.2026 року.
Судді: