Провадження № 11-сс/803/694/26 Справа № 204/2370/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
22 квітня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування №22025040000001690 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 14 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Широке Дніпропетровської області, громадянина України, який працює лікарем ТОВ «Медичний центр «Гармонія КР», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 5 ст. 407 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 14 березня 2026 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУ СБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , та застосовано відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11 травня 2026 року, без визначення розміру застави.
Органами досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Слідчий суддя зазначив, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя прийшов до висновку про недоцільність визначення розміру застави.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати підозрюваному запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Вважає, що ухвала є незаконною та такою що підлягає скасуванню.
Вказує, що прокурором не було доведено наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, а слідчим суддею під час ухвалення рішення не було враховано дані про особу підозрюваного.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу сторони захисту і з підстав, викладених в скарзі, просили її задовільнити, постановити нову ухвалу, якою застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, просив залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, думки учасників провадження, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
В силу ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
На думку колегії суддів, при обранні запобіжного заходу ОСОБА_10 ці вимоги закону були дотримані не в повному обсязі.
Колегія суддів, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, вважає, що сукупність матеріалів судової справи, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Оцінюючи ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає доведеними такі з них.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тяжкістю інкримінованих злочинів та суворістю можливого покарання (зокрема, за ч. 3 ст. 332 КК України та ч. 5 ст. 407 КК України), що може спонукати підозрюваного уникати кримінальної відповідальності.
Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних підтверджується характером інкримінованого кримінального правопорушення, вчиненого, за версією слідства, у співучасті. Існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може впливати на осіб, які ще не допитані, з метою узгодження показань або спонукання до надання неправдивих свідчень.
Також наявний ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом організації надання вигідних для себе показань.
Ризик продовження кримінального правопорушення підтверджується характером інкримінованих дій, їх організованістю, корисливим мотивом та стійкістю протиправної поведінки.
Водночас ризик знищення або спотворення речей і документів, які мають доказове значення, прокурором належними та допустимими доказами не підтверджений і має припущений характер.
Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про необхідність запобігти ризикам та застосувати запобіжний захід до підозрюваного.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , вагомість наявних доказів вчинення нею інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим.
Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики не можуть бути усунуті шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу як основного.
Разом з тим колегія суддів вважає передчасним висновок слідчого судді про відсутність підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Слід звернути увагу, що ЄСПЛ орієнтує національні суди при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглянути альтернативні засоби забезпечення явки особи до суду. Так, у рішеннях у справі “Цигоній проти України» від 24.11.2011 та “Третьяков проти України», ЄСПЛ встановив порушення п. 3 ст. 5 КЗПЛ у зв'язку з тим, що рішення суддів про застосування та продовження тримання під вартою не було розглянуто можливість застосування альтернативного заходу.
Положеннями п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах нездатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Водночас колегія суддів вважає необґрунтованим висновок слідчого судді щодо не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
У судовому засіданні захисником ОСОБА_7 було зазначено, що слідчим суддею не було враховано дані про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, має постійне місце проживання, має вищу освіту, працює лікарем-нейрохірургом, здійснює приватну медичну практику, є особою, яка раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, перебуває у цивільному шлюбі. Вказані обставини беззаперечно свідчать про міцність соціальних зв'язків підозрюваного, його позитивну характеристику та його репутацію.
При визначенні розміру застави колегія суддів враховує характер і тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 злочину, а також сукупність даних про його особу, зокрема: наявність постійного місця проживання, міцні соціальні зв'язки, позитивні характеристики за місцем проживання. З огляду на зазначене, застава у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатнім та співмірним запобіжним заходом. Ймовірність втрати зазначених коштів у разі невиконання процесуальних обов'язків виступатиме дієвим стримуючим фактором, що мінімізує ризики переховування від органів досудового розслідування і суду або продовження протиправної поведінки.
Колегія зауважує на тому, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція.
У рішенні від 13 січня 2022 року у справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15) ЄСПЛ зазначив, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім - забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.
Визначена сума застави не порушує принцип пропорційності та, з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірною для нього. Проте вона є значною та цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на неї процесуальних обов'язків.
При цьому, на даному етапі кримінального провадження вказані ризики не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж застосування вказаного виду запобіжного заходу.
Пунктом 2 та 4 ч. 1 ст. 409 КПК України встановлено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
На підставі викладеного апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою клопотання слідчого належить задовольнити частково, застосувавши до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, з альтернативною заставою у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Чечелівського районного суду м. Дніпра від 14 березня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 11 травня 2026 року включно, без внесення застави, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СУ ГУ СБ України у Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 11 травня 2026 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_8 , заставу у розмірі 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок) гривень, яку підозрюваний або інша фізична чи юридична особа може сплатити на депозитний рахунок Дніпровського апеляційного суду (отримувач коштів), код ЄДРПОУ 42270629, МФО 820172, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, поточний рахунок отримувача: UA168201720355229001500086699, та надати документи, що підтверджують сплату застави слідчому та прокурору.
У разі сплати суми застави, звільнити підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_8 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4