Справа № 161/10476/24 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В.
Провадження № 22-ц/802/600/26 Доповідач: Киця С. I.
28 квітня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Киці С. І.,
суддів - Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
секретар судового засідання Прядун Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою боржника ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлович Віолетти Вікторівни, стягувач - Комунальне підприємство "Луцькводоканал" за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2026 року,
Боржник ОСОБА_1 звернулася в вересні 2025 року в суд із скаргою на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлович Віолетти Вікторівни. В обґрунтування скарги вказує, що постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною, оскільки не відповідає змісту виконавчого листа (не вказано суми боргу та судового збору, порушено принцип солідарного стягнення) та не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» (відсутні реквізити боржників і строки пред'явлення), що зобов'язувало виконавця повернути документ стягувачу. Крім того, стягувачем судового збору помилково зазначено КП «Луцькводоканал» замість ДСА України, чинним законодавством не передбачено внесення виправлень у постанову про відкриття провадження, а саму заборгованість у сумі 9178,28 грн було в повному обсязі погашено ще 25.01.2025 до набрання рішенням законної сили. Просила суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №216 від 13.06.2025 виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області у справі №161/10476/24 в частині стягнення судового збору; визнати протиправними дії Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлович Віолетти Вікторівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №78889944 від 19.08.2025, визнати протиправними дії Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлович Віолетти Вікторівни щодо винесення постанови про виправлення помилки у процесуальному документі ВП №78889944 від 28.08.2025, прийняти рішення про закінчення виконавчого провадження ВП №78889944.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2026 року скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлович Віолетти Вікторівни - задоволено частково. Визнано протиправними дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлович Віолетти Вікторівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №78889944 від 19.08.2025. В задоволенні решти вимог скарги відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою в частині відмови в задоволенні вимог скарги, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає ухвалу в оскаржуваній частині незаконною, необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права. Тривале затягування судом розгляду скарги призвело до незаконного стягнення виконавцем з її банківського рахунку коштів та закінчення виконавчого провадження, такі дії суду та виконавця містять ознаки злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України. В ухвалі відсутнє правове обґрунтування підстав відмови в задоволенні скарги. Заборгованість в розмірі 9178,28 грн була погашена 25.01.2025, до набрання рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 161/10476/24 законної сили. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині незадоволених судом вимог скарги. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити скаргу в повному обсязі. Постановити окрему ухвалу та направити справу до правоохоронних органів в частині вчинення групою осіб злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.
Відділом державної виконавчої служби у м. Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано відзив на апеляційну скаргу. Вважає судове рішення законним, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Учасники справи в суд апеляційної інстанції не з'явились, належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 2 статті 372 ЦПК України).
Відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, і основною умовою для відкладення розгляду справи є неможливість вирішення спору у відповідному засіданні.
За змістом частин четвертої, п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в частині відмови в задоволенні вимог скарги, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.
З матеріалів справи судом встановлено, що Луцьким міськрайонним судом Волинської області в цивільній справі № 161/10476/24 ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь КП «Луцькводоканал» заборгованість у розмірі 9178,28 грн та судові витрати у розмірі 605,60 грн. Рішення суду набрало законної сили 24 березня 2025 року. На виконання зазначеного рішення Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано 13.06.2025 виконавчий лист.
На підставі виконавчого листа Луцького міськрайонного суду №161/10476/24, виданого 13.06.2025 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Луцькводоканал» заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 9178,28 грн та судовий збір в розмірі по 605,60 гривень 60 коп з кожного, головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлович Віолетта Вікторівна 19.08.2025 винесла постанову про відкриття провадження (ВП №78889944) про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Луцькводоканал» виконавчого збору в розмірі 978,38 грн.
28 серпня 2025 року постановою головного державного виконавця Павлович В.В. у межах виконавчого № 78889944 про виправлення помилки у процесуальному документі, постановлено: «1. Внести виправлення до документу «Постанова про відкриття виконавчого провадження від 28 серпня 2025 року: заповнити резолютивну частину наступним змістом «стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 605,60 грн несплаченого судового збору на користь КП «Луцькводоканал»; змінити суму стягнення боргу з 9783,88 грн на 605,60 грн, змінити суму та стягнення виконавчого збору з 978,38 грн на 60,56 грн.».
28 серпня 2025 року головним державним виконавцем Павлович В. В. провадження № 78889944 винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, постановлено: «1. Внести зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість Сума коштів до стягнення за ВД: 9783,88 зазначити Сума коштів до стягнення за ВД: 605, 6; замість Сума коштів (еквівалент у гривні): 9783, 88 зазначити Сума коштів (еквіваленту гривні): 605,6; заповнено Резолютивна частина: стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 605,60 грн несплаченого судового збору на користь КП «Луцькводоканал».
11.02.2026 головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Блищук П.В. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП №78889944) про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Луцькводоканал» заборгованості в розмірі 605,60 грн несплаченого судового збору у зв'язку з надходженням коштів, що підтверджується копіями розпоряджень №78889944 від 23.01.2026 та 11.02.2026.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно зі статтею 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі, органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Також, в ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» закріплено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
Суд першої інстанції підставно послався на ч. 4 ст. 82 ЦПК України та правову позицію Верховного Суду, постанова від 18 березня 2021 року, справа № 902/608/19, відповідно до яких обставини, встановлені рішенням суду (цивільним, господарським або адміністративним), що набрало законної сили, не потребують доказування при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Ці преюдиційні факти є обов'язковими для суду, який розглядає справу, якщо в ній беруть участь ті самі особи. Преюдиціальні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки є встановленими у рішенні, немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву законність судового акта, який набрав законної сили. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення (Правова позиція ВС у складі КГС, постанова від 18 березня 2021 року, справа № 902/608/19).
Суд першої інстанції встановив, що ухвалою Луцького міськрайонного суду від 23 жовтня 2025 року у справі №161/10476/24 в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії Головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлович Віолетти Вікторівни, а саме про визнання дій головного державного виконавця Відділу ДВС у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павлович В. В. щодо винесення нею постанови від 28.08.2025 про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні №78889944 протиправними, а постанову - недійсною, відмовлено. Постановою Волинського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року у вищевказаній справі №161/10476/24 апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 жовтня 2025 року в цій справі залишено без змін. Ухвалою Верховного суду від 02.03.2026 у вищевказаній справі №161/10476/24, (враховуючи ухвалу про виправлення описки від 16.03.2026) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 жовтня 2025 року та постанову Волинського апеляційного суду. Вказавши: «Суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволенні скарги виходили з того, що оскаржувана постанова про внесення змін (доповнення) містить характер помилки. Верховний Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, оскільки, суди дійшли правильного висновку, врахувавши те, що розмір стягнутого судового збору за виконавчим листом № 161/10476/24 від 13 червня 2025 року становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп, а тому державний виконавець мала всі підстави для виправлення зазначеної помилки.».
У постанову від 19.08.2025 про відкриття провадження (ВП №78889944) були внесенні виправлення, які визнані правомірними.
Вказані обставини, які були встановлені судами, не потребують повторного встановлення і дослідження. Наведеними судовими рішеннями вже встановлено, що державний виконавець діяла згідно із законом.
З матеріалів справи встановлено, що до виконання стягувачем комунальним підприємством «Луцькводоканал» 03 липня 2025 року (отримано відділом ДВС 19 серпня 2025 року) було пред'явлено виконавчий лист в частині стягнення саме з боржника ОСОБА_1 судового збору у розмірі 605 грн 60 коп. на користь КП «Луцькводоканал». Виконавчий лист, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області 13 червня 2025 року відповідає вимогам ст. ст. 4, 15 Закону України «Про виконавче провадження» - містить дані про боржника ОСОБА_1 , дату народження, її місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, строк пред'явлення до виконання. Стягувачем судового збору, відповідно до змісту рішення суду, є КП «Луцькводоканал», а не держава. Не надано суду доказів про сплату боржником ОСОБА_1 судового збору в користь КП «Луцькводоканал» на час його видачі.
За частиною 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відсутні підстави для визнання оспорюваного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Державним виконавцем правильно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.08.2025 (ВП №78889944), і дії державного виконавця були правомірними, відповідали вимогам Закону «Про виконавче провадження». Державним виконавцем вживалися заходи щодо примусового виконання рішення суду. 11.02.2026 головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Блищук П.В. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП №78889944) про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Луцькводоканал» 605,60 грн судового збору.
Порушення судом першої інстанції строків розгляду справи не є підставою для скасування судового рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Судом апеляційної інстанції не знайдено підстав для постановлення окремої ухвали. Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій частині нічим не підтверджені.
Висновки суду першої інстанції зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права, суд першої інстанції повно з'ясував обставин, що мають значення для справи, висновки суду викладені в ухвалі суду першої інстанції в оскаржуваній частині, відповідають обставинам справи, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 березня 2026 року в цій справі в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 квітня 2026 року.
Головуючий суддя
Судді