Справа № 569/11558/25 Провадження №11-кп/802/431/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
про закінчення підготовки та призначення
апеляційного розгляду
28 квітня 2026 року місто Луцьк
Суддя - доповідач судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2026 року та розглянувши клопотання прокурора Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Ухвалою від 24 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2026 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, Луцького району, Волинської області, громадянина України, українця, неодруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2026 рокуобвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ступу вироку в законну силу, але не більше ніж на строк 60 днів, тобто до 03 травня 2026 року.
Зазначений вирок суду законної сили не набрав, через його оскарження у апеляційному порядку захисником обвинуваченого.
27 квітня 2026 року від прокурора у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а 28 квітня 2026 року внесено до нього зміни, які обґрунтовані тим, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не змінились, а тому з метою їх запобігання та забезпечення належної процесуальної поведінки останнього, просить продовжити йому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 401 КПК України суддя - доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок суду першої інстанції: вирішує інші клопотання, у тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу.
Частинами 1, 3 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини. передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
В частині 3 статті 199 КПК України визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно із частиною 4 статті 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Аналізуючи зміст заявленого прокурором клопотання, суддя - доповідач визнає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який був підставою для застосування та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , не зменшився.
Так, обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, у даному кримінальному провадженні.
Обґрунтованість цього висновку стверджується тим, що розгляд провадження не завершений, триває у апеляційному порядку, і ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи. Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2026 рокувизнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України із призначенням йому до відбуття покарання у виді 8 років позбавлення волі, яке слід відбувати реально. Усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності за вчинене, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.
Тому, вважаю, що від часу останнього продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінилися обставини, які сугували для цього стали підставою, і не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого, зможе забезпечити інший - більш м'який запобіжний захід.
Хоча у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності із іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б на даний час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, також не надано медичної документації на підтвердження неможливості з медичних показань подальшого тримання його під вартою, і що такі умови несуть реальну загрозу для його життя та здоров'я.
Наведені у клопотанні прокурором підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому є частково належним чином обґрунтованими і вмотивованими, ризик, який слугував підставою для продовження запобіжного заходу, на даний час, не змінився.
Оцінивши зазначені ризики, ураховуючи, що апеляційне провадження стосовно обвинуваченого триває, вважаю продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до моменту вирішення судом апеляційної інстанції справи по суті, виправданим заходом.
У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави у даному кримінальному провадженні не визначається.
В порядку підготовки кримінального провадження до апеляційного розгляду суддею-доповідачем виконані вимоги ч.ч.1, 3 ст.401 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 196, 197, 401 КПК України Волинський апеляційний суд,
Клопотання прокурора Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до моменту вирішення судом апеляційної інстанції справи по суті.
Закінчити підготовчі дії до апеляційного розгляду кримінального провадження.
Розгляд кримінального провадження призначити на 10 годину 00 хвилин 07 липня 2026 року в приміщенні Волинського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: