Справа № 161/8296/26 Провадження №11-сс/802/234/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
28 квітня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2026 року щодо ОСОБА_8 (ЄРДР за №№12026030580000310),
Старший слідчий СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 звернулася до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луцька Волинської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12026030580000310.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2026 року клопотання слідчого задоволено, продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 строком на 32 (тридцять два) дні, в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.05.2026 включно, без визначення розміру застави.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що зазначені у клопотанні обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, які не зменшились і продовжують існувати.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою. Посилається на те, що зазначені слідчим ризики не є обґрунтованими, оскільки не підтверджені матеріалами кримінального провадження. Вказує, що ОСОБА_8 має зареєстроване місце проживання, де постійно проживає зі своїми батьками, одружений, на утриманні перебуває неповнолітня дитина, співпрацює з органом досудового розслідування. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу та просили змінити запобіжний захід підозрюваному на домашній арешт, прокурора, який заперечував доводи апеляційної скарги і просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Згідно із ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст.199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно положень ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Вимоги ст.177 КПК України регламентують, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Дані вимоги закону при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 слідчим суддею були дотримані.
Задовольняючи клопотання старшого слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 слідчий суддя, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_8 , а також те, що заявлені під час досудового розслідування ризики, передбачені статтею 177 КПК України, що стали підставою для обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися і виправдовують обраний запобіжний захід, для запобігання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, вважав необхідним продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
При цьому, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, яке, згідно з ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція частини статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, та те, що ризики враховані слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно на даний час не зменшилися та продовжують існувати, оскільки останній підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину у сфері обігу психотропних речовин, тому, будучи обізнаним про тяжкість інкримінованих йому дій, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому може загрожувати у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Також слідчим суддею враховано вік та стан здоров'я підозрюваного, відсутність доказів на підтвердження доводів сторони захисту щодо погіршення самопочуття ОСОБА_8 , а також те, що підозрюваний не працевлаштований, суспільно-корисною працею не займається, отже постійного джерела заробітку не має і, як наслідок, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним збутом психотропних речовин.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з таких обставин.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставами для обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою стали наявність обґрунтованої підозри, яка стверджується матеріалами провадження, а метою - запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що з часу обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та до моменту вирішення клопотання про продовження строку тримання під вартою в даному провадженні, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо нього вказаного запобіжного заходу та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 зможе забезпечити більш м'який запобіжний захід.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, згідно з якими захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що порядок розгляду слідчим суддею клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 відповідає вимогам КПК України та пунктам 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Належного обґрунтування щодо нових обставин, які б свідчили про те, що заявлені ризики зменшились та не виправдовують подальше тримання ОСОБА_8 під вартою, матеріали справи не містять, не надано таких доказів суду апеляційної інстанції.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2026 року щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: